Постанова № 20956966, 09.06.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 року справа № 2а- 6960/10/1070

Київський окружний адміністративний суд колегією суддів у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., суддів Спиридонової В.О., Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Хімяк С.В., за участю представників

позивача: Соколової О.В., Гупало К.П.,

відповідача: Березового Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»

доДержавної податкової адміністрації в Київській області

проскасування податкового повідомлення рішення, ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації в Київській області (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 16.07.2010 № 0000283810/0, яким позивачеві визначене податкове зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 3 411 850,54 грн.

Поряд з цим, у провадження Київського окружного адміністративного суду перебувала справа № 2а-6961/10/1070 за позовом ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»до Державної податкової адміністрації в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 16.07.2010 № 0000293810/0, яким до позивача застосовану штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 6883701,08 грн., яка застосована відповідачем на підставі одного й того ж Акта перевірки та за одне й те саме правопорушення.

Оскільки адміністративні справи № 2а-6960/10/1070 та № 2а-6961/10/1070 містили однорідні позовні вимоги одного й того ж позивача до того ж відповідача, з метою сприяння досягнення процесуальної економії та перешкоджанню ухваленню судом протилежних рішень у подібних справах вказані адміністративні справи, відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2010, були обєднані в одне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що компанія AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) є резидентом Королівства Нідерландів, на дату виплати дивідендів володіла більш ніж 50 відсотками капіталу позивача, нею у 2004 році було внесено та зареєстровано у встановленому порядку в капітал позивача інвестицію в розмірі 305000,00 доларів США, у звязку з чим, оподаткування дивідендів, виплачених компанією-резидентом України компанії-резиденту Нідерландів, відбувалось за ставкою 0 відсотків відповідно до положень підпункту (і) пункту 2 статті 10 положення Конвенції між Україною і Королівством Нідерланди «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно».

З огляду на зазначене позивач вважає, що висновки акта перевірки від 09.07.2010 №15/38-111/23243188 про порушення позивачем вимог пункту 13.2 статті 13 та пункту 16.13 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині неутримання позивачем податку з виплачених компанії AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) дивідендів за ставкою 5 % є безпідставними та необґрунтованими.

Крім зазначеного, позивач стверджує, що не подавав до податкового органу жодної податкової декларації з прибутку іноземних юридичних осіб, а тому, оскаржуване рішення неправомірно винесене відповідачем саме на підставі абзацу «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки таке право йому надано лише у разі виявлення фактів заниження чи завищення сум податкового зобов'язання, які заявлені у податкових деклараціях.

Поряд з цим, позивач вказав, що відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку з доходів нерезидентів є нерезиденти. Проте, на резидентів цим Законом покладений лише обов'язок утримувати податок із доходів нерезидентів за їх рахунок і перераховувати його до бюджету. Оскільки законодавством не покладено на позивача обовязку зі сплати податку на доходи нерезидентів, його нарахування саме позивачеві є безпідставним та необґрунтованим, у звязку з чим, позивач вважає, що податкові повідомлення рішення від 16.07.2010 № 0000283810/0 та № 0000293810/0 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні 09.06.2011 підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Тому, позивачеві правомірно донараховані податкові зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 3 411 850,54 грн. за порушення податкового законодавства та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6883701,08 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.06.2011 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

У ході судового розгляду справи було здійснено заміну позивача - закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»на його правонаступника - публічне акціонерне товариство «АЕС Київобенерго»(надалі позивач або ПАТ «АЕС Київобленерго»).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач (код за ЄДРПОУ 23243188), як юридична особа зареєстроване 15.08.1995 та 25 лютого 2001 року перереєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, про що видано свідоцтво серії А00 № 088313006.

На податковий облік позивача взято з 22.05.1995 за № 189. Як платник податку на додану вартість він зареєстрований з 22.04.2005, про що видане відповідне свідоцтво за №13202826.

У період з 02.07.2010 по 06.07.2010 посадовими особами Державної податкової адміністрації в Київській області було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства та правомірності нарахування податку з доходу нерезидента компанії AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) за період з 01.10.2007 по 31.12.2007.

За результатами перевірки складений Акт перевірки від 09.07.2010 №15/38-111/23243188 (надалі Акт перевірки), в якому зафіксовані порушення позивачем вимог підпункту 13.2 статті 13 та пункту 16.13 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження сплати позивачем податку на доходи нерезидента під час виплати доходу на користь нерезидента AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) у сумі 3 441 850, 54 гривень.

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що позивач при виплаті дивідендів в сумі 68837010,76 на користь компанії AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди), як власнику 89,1189% статутного капіталу позивача (виписка з рахунку у цінних паперах № 4023001, який відкритий AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) в «ІНГ Банк Україна») відповідно до вимог підпункту (а) пункту 2 статті 10 Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, зобовязаний був утримати податок в розмірі 3441850,54 грн., що становить 5% від суми сплачених дивідендів.

З огляду на ту обставину, що позивачем не було нараховано та утримано податку з доходу нерезидента в IV кварталі 2007 року в сумі 3441850,54 грн. перевіряючі дійшли висновку про порушення ним приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який підлягав застосуванню на дату виникнення спірних правовідносин.

На підставі Акта перевірки, враховуючи приписи підпункту (б) підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III, який підлягав застосуванню на дату виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України №2181), позивачеві нараховані податкові зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 3411850,54 грн., про що прийнято податкове повідомлення рішення від 16.07.2010 №0000283810/0 та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6883701,08 грн., про що прийнято податкове повідомлення рішення від 16.07.2010 №0000293810/0.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Підпунктом "б" цієї статті визначено, що одним із видів доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України є дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом.

Згідно з положеннями підпункту 13.2 зазначеної статті резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 % від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

В силу положень пункту 18.1 статті 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

З метою уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майноміж Україною і Королівством Нідерландів було укладено Конвенцію, яку ратифіковано Законом України від 12.07. 1996 № 332/96-ВР (дата набрання чинності для України02.11.1996).

Відповідно до пунктів 2 і 3 статті 10 зазначеної Конвенції ставка податку, що стягується Україною з доходу у вигляді дивідендів, визначення яких наведене у пункті 6 статті 10 Конвенції, що одержується резидентами Королівства Нідерландів, знижена до:

- 0 відсотків за умови, якщо фактичним власником є компанія (інша, ніж партнерство):

і) яка володіє прямо щонайменше 50 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, і передбачається, що інвестицію в розмірі щонайменше 300000 доларів США або їх еквівалент у національній валюті Нідерландів або України було внесено в капітал компанії України, що сплачує дивіденди;

ії) або чия інвестиція у капіталі компанії, що сплачує дивіденди, гарантована або застрахована Урядом або центральним банком Нідерландів, або будь-яким агентством, або органом (включаючи фінансовий інститут), що є власністю або контролюється Урядом Нідерландів (стаття 10, пункт 3);

- 5 відсотків валової суми дивідендів, якщо фактичним власником є компанія (інша, ніж партнерство), що володіє щонайменше 20 відсотками капіталу компанії України, що сплачує дивіденди (стаття 10, пункт 2a);

- 15 відсотків валової суми дивідендів у всіх інших випадках (стаття 10, пункт 2b).

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що спір між сторонами виник лише у звязку з тим, що відповідач вважає, що компанією AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) не було внесено в капітал позивача інвестиції в розмірі щонайменше 300000,00 доларів США або їх еквівалент у національній валюті держави Україна.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2001 між Фондом державного майна України та компанією AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) було укладено договір № КПП-314 купівлі продажу пакету акцій ВАТ «Київобленерго»(правонаступник ПАТ «АЕС «Київобленерго») в кількості 75%+1 акція, вартість якого становила 248686 200,00 грн.

Разом з цим, 18.06.2004 між позивачем та компанією AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) був укладений договір купівлі-продажу № 301 про купівлю останнім простих іменних акцій позивача у кількості 32461160 штук, номінальною вартістю 0,05 грн. за одну акцію.

Відповідно до пункту 4.2 вказаного договору загальна вартість акцій, які позивач продає компанії AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди), становить 1623058, 00 грн., що складає 305000,00 дол. США на дату укладення угоди.

Зазначені грошові кошти, як оплата за придбаний пакет акцій, були перераховані на банківський рахунок позивача 08.07.2004, який був відкритий в АКБ «Сітібанк (Україна)», про що свідчить довідка банку від 09.07.2004 № 4-09072004 (том ІІ а.с.80).

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти за придбаний пакет акцій відповідно до договору купівлі продажу саме від 18.06.2004 у розмірі 1623058,00 грн. (305000,00 дол. США) 30 липня 2004 року були зареєстровані як безстрокова іноземна інвестиція компанії AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) - обєкт здійснення інвестиції ЗАТ «А.Е.С. «Київобленерго», правонаступником якого на дату розгляду справи є ПАТ «АЕС «Київобленерго», про що було вчинено Київською обласною державною адміністрацією реєстраційний запис за № 1332-1-3-116 (том ІІ а.с. 78).

Поряд з цим, як вбачається із змісту Акта перевірки та підтверджується матеріалами справи, компанія AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) як станом на 01.12.2007 так і на дату проведення перевірки володіло часткою статутного фонду позивача у розмірі 89,1189%.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що у 2004 році компанією AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) було внесено до капіталу позивача безстрокову інвестицію у розмірі 305000,00 дол. США та, станом на дату виплати дивідендів, вона володіла більш ніж 50 відсотками статутного капіталу позивача.

Процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України встановлено Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 470 (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці повноти визначення суми податку з доходу нерезидента, а саме компанії AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди), перевіряючими встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів позивача від 23.10.2007 було прийнято рішення щодо розподілу прибутку за результатами діяльності позивача у 2006 році та виплати дивідендів з 15.12.2007.

26 жовтня 2007 року між позивачем та ТОВ «Укрпромреєстр»був укладений договір № 12/1 про надання послуг щодо організації забезпечення нарахування розрахунку дивідендів за 2006 рік.

На виконання умов договору ТОВ «Укрпромреєстр»надано позивачеві відомість №1 від 18.12.2007 сплати дивідендів по кожному інвестору нерезиденту, відповідно до якої компанії AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) нараховано дивідендів у розмірі 69067166, 93 грн. Виплату дивідендів було здійснено шляхом перерахування грошових коштів в сумі 13631091,24 дол. США (по курсу НБУ 68837010,76 грн.) на рахунок компанії AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди), що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 21.12.2007. При цьому, як вбачається із Акта перевірки, нараховану суму дивідендів зменшено на 230156,18 грн. в тому числі, у звязку зі сплатою частини грошових коштів у розмірі 177366,78 грн. до Пенсійного фонду України при купівлі валюти, комісії банку у розмірі 17736,68 грн. та у розмірі 35052,72 грн., яка складає курсову різницю.

Також до перевірки були надані Апостиль № 2007-2356/6 від 04.05.2007 та заява про статус резидента, яка видана Податковою службою району Рівернланд та засвідчена підписом G. Goorman, з яких вбачається, що компанія AES «Washington Holdings B.V.»є резидентом Нідерландів в розумінні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Королівством Нідерландів.

Крім зазначеного, резидентство компанії AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди), підтверджено послідовними деклараціями про статус резидента від 06.01.2006, від 13.04.2007 та від 24.04.2008, виданими за звітні (податкові) періоди, які є попереднім та наступним по відношенню до 2007 року, в якому виникли спірні правовідносини.

А відтак, судом встановлено, що як позивачем так і компанією AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) було дотримано приписи Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування.

Разом з цим, суд звертає увагу на ту обставину, що з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, був затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що підлягав застосуванню на дату виникнення спірних правовідносин (надалі Порядок оформлення результатів перевірок).

Положеннями пункту 1.3 вказаного Порядку встановлено, що акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Саме в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (пункт 1.6 Порядку).

Факти виявлених порушень викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 1.7 Порядку).

Враховуючи приписи абзацу 3, 4 підпункту 2.3.2 пункту 2.3 Порядку оформлення результатів перевірок, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень. Зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків, операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Проте, всупереч зазначеним приписам у вказаному Акті перевірки, незважаючи на цитування норм Конвенції взагалі не надано оцінки та не досліджено питання внесення компанією AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди) інвестицій в капітал позивача як і не досліджено договір купівлі-продажу від 18.06.2004 № 301, укладеного між позивачем та компанією AES «Washington Holdings B.V.»(Нідерланди).

Суд звертає також увагу на ту обставину, що загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України, як і визначення поняття «інвестиція»надано у Законі України «Про інвестиційну діяльність», відповідно до якого інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;інші цінності.

Крім цього, поняття «іноземні інвестиції»також міститься у положеннях Закону України «Про режим іноземного інвестування», відповідно до якого - це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

А відтак, твердження відповідача про те, що оскільки термін "інвестиція" Конвенцією не визначений, то відповідно до пункту 2 статті 3 Конвенції в Україні цей термін має значення, наведене лише у підпункті 1.28.2 пункту 1.28 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є помилковим.

Щодо тверджень відповідача про те, що однією із умов застосування нульової ставки податку у спірних правовідносинах є здійснення інвестицій саме до статутного фонду позивача суд зазначає, що положеннями Конвенції передбачається здійснення інвестицій до капіталу компанії, що сплачує дивіденди. Водночас поняття «статутний капітал»є значно вужчим та не тотожним поняттю «капітал компанії».

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Судом, з метою забезпечення повного та обєктивного розгляду справи на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України неодноразово оголошувалась перерва. Тобто, сторонам були створені усі необхідні умови для надання доказів з метою встановлення судом фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства.

Всупереч зазначеним приписам процесуального законодавства відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував правомірність нарахування податкових зобовязань, що стали предметом даного спору.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та беручи до уваги ту обставину, що компанія AES Holdings B.V.»(Нідерланди) на дату виплати дивідендів володіла більш ніж 50 відсотками капіталу позивача та нею було здійснено та зареєстровано у встановленому положеннями статті 13 Закону України «Про режим іноземного інвестування»порядку інвестицію в розмірі 305000,00 доларів США, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачеві податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 3441850,54 грн.

Приписами пункту 17.1 статті17 Закону України № 2181 встановлено, що штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, за порушення податкового законодавства. З урахуванням відсутності порушень позивачем у даних правовідносинах податкового законодавства суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування позивачеві штрафних санкцій у розмірі 6883701,08 грн.

Поряд з цим, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181, у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Проте, податкове повідомлення рішення від 16.07.2010 № 0000293810/0, яким до позивача застосовану штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 6883701,08 грн. взагалі не містить в собі суму податкового зобовязання за основним платежем.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані, суд визначає за клопотанням однієї зі сторін.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової адміністрації в Київській області форми «Р»від 16.07.2010 №0000283810/0 та №0000293810/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Панченко Н.Д.

Судді Спиридонова В.О.

Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 9 червня 2011 року