Постанова № 20956903, 19.01.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2011 року 2а-9404/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,

за участю:

представника позивача Дубчак Л.С., Тимко Н.О.,

представника відповідача Ядвіжиної Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»

доФастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

провизнання незаконними дій та рішень по складанню податкової вимоги та передачі активів у податкову заставу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОДО+» з позовом до Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання незаконними рішення і дій відповідача щодо надсилання на адресу позивача першої податкової вимоги від 27.09.2010 №1/196 на суму 510,00 грн. та передачі у податкову заставу активів позивача на суму 1020,00 грн., а також скасування зазначеної податкової вимоги та податкової застави.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що вважає незаконними дії податкового органу щодо надсилання йому податкової вимоги і передачі його активів у податкову заставу, оскільки він своєчасно оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення, але податковий орган розпочав процедуру погашення податкового неузгодженого зобовязання передчасно, до закінчення процедури апеляційного узгодження. У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що за результатами розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення, згідно з яким позивачу було визначено податкове зобовязання, було скасовано податковим органом у порядку апеляційного узгодження, податкову вимогу відкликано, запис про накладення податкової застави на активи позивача вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за поданням податкового органу. Таким чином, відповідач вважає позов безпідставним, тому у задоволенні позову просив суд відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОДО+»є юридичною особою, що зареєстрована 20.11.2007 виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку у Фастівській обєднаній державній податковій інспекції Київської області.

У вересні 2010 року Фастівською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області було здійснено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності подання податкової звітності (акт перевірки від 08.09.2010 №406/77/1501/35259292).

За результатами перевірки податковим органом, на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.09.2010 №0001701501/0, згідно з яким відповідачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість (застосовано штрафну (фінансову) санкцію) в розмірі 510,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення відповідач отримав 14.10.2010.

Однак, вже 27.09.2010 податковим органом виготовлено першу податкову вимогу від 27.09.2010 №1/196 на суму 510,00 грн., яку надіслано на адресу позивача. У податковій вимозі зазначено, зокрема, що з 21.09.2010 на активи позивача розповсюджується право податкової застави згідно з Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вказану податкову вимогу позивач отримав 28.10.2010.

21 жовтня 2010 року позивач надіслав засобами поштового звязку до податкового органу скаргу, в якій просив скасувати зазначене вище податкове повідомлення-рішення (лист від 20.10.2010 року №46).

За результатами розгляду скарги позивача Фастівська обєднана державна податкова інспекція Київської області прийняла рішення від 11.11.2010 №6716/1025-013/20, згідно з яким скаргу позивача задовольнила та скасувала податкове повідомлення-рішення від 08.09.2010 №0001701501/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 510,00 грн.

Крім того, під час судового розгляду відповідач надав суду витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з якого убачається, що за поданням податкового органу 07.12.2010 вилучено запис 10295233 про реєстрацію податкової застави.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались Законом України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, згідно з підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, в разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.

В силу підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»процедура адміністративного оскарження закінчується: днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві.

Відповідно до підпункту «б»підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків звільняються з податкової застави, зокрема, з дня отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Під час судового розгляду встановлено, що вимоги позивача були задоволені Фастівською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області під час досудового врегулювання спору в порядку процедури адміністративного оскарження: податкове повідомлення-рішення від 08.09.2010 №0001701501/0, згідно з яким відповідачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість (застосовано штрафну (фінансову) санкцію) в розмірі 510,00 грн., скасовано; перша податкова вимога є відкликаною в силу положень підпункту «б»підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ; активи позивача є звільненими від податкової застави в силу положень підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ; запис про наявність податкової застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вилучено з реєстру за поданням податкового органу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 січня 2011 року.