Постанова № 20956901, 27.01.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 року 2а-8708/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,

за участю:

представника позивача Фоменка М.С.,

представника відповідача Капустіної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СВС-Груп»

доІванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС-Груп»з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0001202300/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 377989,00 грн.

В основу рішення податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування покладено дані акта перевірки про заниження позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість, що сталося внаслідок включення до складу податкового кредиту у звітному податковому періоді сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у попередніх податкових періодах у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), які підтверджені податковими накладними, що отримані позивачем із запізненням.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобовязання з податку на додану вартість, оскільки вчинив віднесення сум податку на додану вартість, сплачених ним у попередніх податкових періодах у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) лише тоді, коли отримав податкові накладні від контрагентів, тобто тоді, коли виникли підстави для включення вказаних сум до складу податкового кредиту. Позивач вважає висновки податкового органу помилковими і просить скасувати податкове повідомлення-рішення. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС-Груп»є юридичною особою, що зареєстрована 21.04.2004 Іванківською районною державною адміністрацією Київської області (номер запису про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 13371200000000045), як платник податків перебуває на обліку в Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області.

У червні 2010 року Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за лютий-березень 2010 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2010 по 28.02.2010 року (акт перевірки від 04.06.2010 №769/23//32783410).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що виявилось у завищені заявленої в рахунок зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість суми податку на додану вартість за лютий 2010 року в розмірі 188109,00 грн. та за березень 2010 року в розмірі 188179,00 грн.

За результатами перевірки Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0001202300/0, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 377989,00 грн., з яких: на 189810,00 грн. за лютий 2010 року; на 188179,00 грн. за березень 2010 року.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.

Як встановлено судом, в основу податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість покладено той факт, що позивач включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах. При цьому, позивач включив зазначені суми до складу податкового кредиту лише у тому звітному податковому періоді, в якому отримав від постачальників товарів (робіт, послуг) податкові накладні із запізненням.

На підтвердження цих обставин позивач надав суду копії податкових накладних, копії реєстрів отриманих податкових накладних та копії податкових декларацій за відповідні податкові періоди.

Під час судового розгляду сторони підтвердили, що між ними не існує спору відносно сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у минулих податкових періодах у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) та включених до податкового кредиту у поточному звітному періоді. Суперечка повязується з правовою оцінкою фактичних обставин: чи є правомірним включення сум ПДВ на підставі податкових декларацій, отриманих із запізненням, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат при визначенні бази оподаткування податком на прибуток.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Законом України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі Закон України від 03.04.1997 №168/97-ВР) передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Із системного аналізу положень пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.8, 7.4.1, та 7.4.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Це означає, що позивач діяв правомірно, коли не включав до податкового кредиту не підтверджені податковими накладними суми кредиту, та включив сплачені суми податку лише після отримання податкових накладних.

Позбавлення платника податків права включати сплачені ним у попередніх податкових періодах у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) суми ПДВ лише тому, що податкові накладні отримано із запізненням, в наступних податкових періодах, означатиме запровадження принципів подвійного оподаткування та протиправної конфіскації майна такого платника податків, що є неприпустимим у правовій державі.

За таких обставин, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.2 пункту 7.4, підпунктів 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»є помилковими і такими, що суперечать Закону.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0001202300/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 377989,00 грн., підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду належними та достатніми доказами фактів заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток і, відповідно, правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Під час судового розгляду позивач заявив, що не наполягає на відшкодування судових витрат, таким чином, судові витрати стягненню з Державного бюджету України на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0001202300/0, прийняте Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СВС-Груп» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 377989 (триста сімдесят сім тисяч девятсот вісімдесят девять ) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС-Груп» понесені ним витрати по сплаті держаного мита (судового збору) у сумі 3 (три) гривень 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 31 січня 2011 року.