Постанова № 20956906, 04.05.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2011 року 2а-8668/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,

за участю:

представників позивача Сауляк О.Е., Рафальської І.В.,

представників відповідача Гуща О.Ю., Легецького Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промислова спілка України»

доБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова спілка України»з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.10.2010 № 0001202301/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі412315,50 грн., з яких: 274877,00грн. за основним платежем; 137438,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу визначення податкових зобовязань на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у звязку з тим, що на момент перевірки у позивача виявились відсутніми оригінали первинних фінансово-господарських документів, які підтверджують здійснення відповідних господарських операцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно і правильно визначав податкові зобовязання з податку на додану вартість за наявності первинних фінансово-господарських документів, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій. Але, як пояснив позивач, дійсно, оригінали документів на момент перевірки були відсутні, адже на депутатського звернення були передані до комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю в знаходилися на розгляді комітету, про що позивач повідомив посадових осіб податкового органу і вжив, при цьому, відповідних заходів для їх повернення. У подальшому, посадовими особами податкового органу було зупинено перевірку і надано позивачу час для надання документів, але з невідомих причин перевірку було поновлено до закінчення встановленого строку, складено акт та прийнято податкове повідомлення-рішення за відсутності первинних документів. Позивач вважає це податкове повідомлення-рішення безпідставним і неправомірним, тому просив суд його скасувати.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити. На підтвердження правомірності визначення податкових зобовязань представили суду оригінали первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, та надали їх копії для приєднання до матеріалів справи.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважають податкове повідомлення-рішення правомірним, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова спілка України»є юридичною особою, що зареєстрована 06.09.2002 Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Броварській обєднаній державній податковій інспекції Київської області.

У жовтні 2010 року посадовими особами Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області проведено позапланову перевірку позивача щодо взаємовідносин з ТОВ «Лазер Войс «Ко», ТОВ «Денкор», ТОВ «Еліт-Краст»(акт перевірки від 06.10.2010 №633/232/32128631).

Під час перевірки посадовими особами податкового органу встановлено, що позивач задекларував податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 39497,68 грн. за результатами взаємовідносин з ТОВ «Лазер Войс «Ко», у тому числі по періодах: 3333,33грн. за липень 2008 року; 2000,00 грн. за серпень 2008 року; 34164,35 грн. за жовтень 2008 року.

Позивач також задекларував податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 178095,00 грн. за результатами взаємовідносин з ТОВ «Денкор», у тому числі по періодах: 50060,00 грн. за травень 2009 року; 41600,00 грн. за червень 2009 року; 55150,00 грн. за липень 2009 року; 30285,00 грн. за серпень 2009 року; 1000,00 грн. за вересень 2009 року.

Крім того, позивач задекларував податковий кредит з податку на додану вартість за вересень 2009 року на суму 57284,33 грн. за результатами взаємовідносин з ТОВ «Еліт-Краст».

Показники податкового кредиту було встановлено інспекторами, які здійснювали перевірку, на підставі податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за липень 2008року, серпень 2008 року, жовтень 2008 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009року, а також даних компютерних автоматизованих інформаційних ресурсів податкового органу: АІС «Податки ДПА у Київській області, система автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Перевіркою також було виявлено відсутність у позивача первинних фінансово-господарській документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Лазер Войс «Ко», ТОВ «Денкор», ТОВ«Еліт-Краст».

Перевіркою встановлено, що оригінали первинних фінансово-господарських документів у березні 2010 року (лист від 04.03.2010 №530/03) були передані позивачем до Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю на підставі депутатського звернення (від 24.02.2010 №04/19) народного депутата Ілляшова Г.О.

За таких обставин посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 274877,00 грн., в тому числі: за липень 2008 року на суму 3333,33 грн.; за серпень 2008 року на суму 2000,00 грн.; за жовтень 2008 року на суму 34164,00 грн.; за травень 2009року на суму 50060,00 грн.; за червень 2009 року на суму 41600,00 грн.; за липень2009року на суму 24789,00 грн.; за серпень 2009 року на суму 60646,00 грн.; за вересень 2009 року на суму 58284,00 грн. За результатами перевірки Броварською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.10.2010 № 0001202301/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі412315,50 грн., з яких: 274877,00грн. за основним платежем; 137438,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Під час судового розгляду встановлено, що підставою для передачі позивачем оригіналів фінансово-господарських документів позивача до Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю стало депутатське звернення (від24.02.2010 №04/19) народного депутата Ілляшова Г.О.

Як вже зазначалось, позивач передав документи 4 березня 2010 року, тобто набагато раніше, ніж відповідачем розпочато перевірку.

При цьому, позивачем було передано не тільки документи щодо взаємовідносин з ТОВ«Лазер Войс «Ко», ТОВ «Денкор», ТОВ «Еліт-Краст», а й інші за період з 01.01.2007 по 31.12.2009, загальною кількістю 19657 аркушів.

Підставою для проведення перевірки стала постанова від 27.04.2010 старшого слідчого СВ МДПІ у Соломянському районі м. Києва, якою призначено проведення документальної перевірки позивача в межах розслідування кримінальної справи №79-00179, в ході якої зобовязано дослідити питання дотримання правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення позивачем до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість в ході його взаємовідносин з ТОВ «Лазер Войс «Ко», ТОВ «Денкор», ТОВ «Еліт-Краст»у 2008 2009 роках.

Відповідач розпочав перевірку позивача 14.09.2010 року і цього ж дня на підставі наказу начальника Броварської ОДПІ від 19.09.2010 №602 її проведення було зупинено на 30 робочих днів, терміном до 27.10.2010, з метою надання позивачу можливості надати до перевірки відсутні фінансово-господарські документи.

Однак, на підставі наказу від 21.09.2010 №608 начальника Броварської ОДПІ проведення перевірки позивача було поновлено з 22.09.2010, мотиви дострокового поновлення перевірки відповідач суду не пояснив.

23 вересня 2010 року посадовими особами Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області складено акт №30/232/32128631 про відсутність фінансово-господарських документів у ТОВ «Промислова спілка України»щодо взаємовідносин з ТОВ«Лазер Войс «Ко», ТОВ «Денкор», ТОВ «Еліт-Краст».

Акт про результати перевірки позивача посадовими особами відповідача складено 06.10.2010.

Судом встановлено, що 17.09.2010 позивач звернувся до Верховної Ради України з проханням повернути йому оригінали фінансово-господарських документів для надання їх для перевірки ревізорам-інспекторам Броварської ОДПІ (лист від 17.09.2010 №627/09-10).

Листом від 27.09.2010 заступник керівника апарату Верховної Ради України повідомив позивачу, що документи перебувають на розгляді Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю, про терміни їх повернення позивач буде повідомлений додатково.

Оригінали фінансово-господарських документів були повернуті позивачу 01.11.2010 (лист Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю від 01.11.2010 №04-12/12-2359).

Зясовуючи обставини, що були покладені в основу визначення податковим органом податкових зобовязань на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.10.2010 №0001202301/0, судом встановлено, що жодні фінансово-господарські документи з приводу взаємовідносин позивача з ТОВ «Лазер Войс «Ко», ТОВ «Денкор», ТОВ «Еліт-Краст», окрім податкових декларацій, під час перевірки не перевірялись, а висновки ґрунтуються виключно на даних інформаційних ресурсів автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів Державної податкової адміністрації України.

Твердження позивача (пояснення, заперечення до акту перевірки, листування з податковим органом з приводу надання для перевірки документів) про наявність усіх документів та прохання щодо відстрочення перевірки та надання можливості представити документи згодом податковим органом до уваги не прийнято.

У судовому засіданні позивач на підтвердження правомірності формування податкового кредиту у періоді, що перевірявся, на вимогу суду представив для огляду оригінали фінансово-господарських документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Лазер Войс «Ко», ТОВ «Денкор», ТОВ«Еліт-Краст», а також надав їх належним чином засвідчені копії для приєднання до матеріалів справи: рахунки фактури, акти приймання-здачі робіт, видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, виписки з банківських рахунків позивача про перерахування коштів в оплату за придбані товари (надані послуги), документи, що підтверджують результати наданих консультаційних послуг податкові накладні, дані оперативного бухгалтерського обліку (картка рахунку 281) щодо оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, витяги оборотно-сальдової відомості щодо руху по складу матеріалів, а також аналітичну таблицю з даними про рух коштів і товарно-матеріальних цінностей в розрізі кожного контрагента.

Крім того, в судовому засіданні позивач надав лист від 23.20.2010 №2257/10/28-34/7282 Державної податкової адміністрації в Київській області, в якому позивачу на його запит повідомляється, що Управлінням податкової міліції ДПА в Київській області проведено перевірку підприємства позивача, фактів порушення податкового законодавства, за яке передбачено кримінальну відповідальність не встановлено, в результаті чого в порушенні кримінальної справи за статтею 212 КК України відмовлено за відсутністю складу злочину (п.2 ст. 6 КПК України).

Відповідач з приводу наданих документів, їх відповідності вимогам чинного законодавства, жодних заперечень суду не повідомив.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались законами України «Про податкову службу в Україні», «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Законом України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі Закон України від 03.04.1997 №168/97-ВР) передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР).

Згідно із статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду встановлено, що господарські операцій позивача з ТОВ «Лазер Войс «Ко», ТОВ «Денкор», ТОВ «Еліт-Краст» мали реальний характер, їх здійснення підтверджується первинними фінансово-господарськими документами (рахунками фактурами, видатковими накладними, виписками з банківських рахунків про перерахування коштів, довіреностями про прийняття товарно-матеріальних цінностей, відомостями про рух товарно-матеріальних цінностей по складу), а право на формування податкового кредиту податковими накладними, які були в наявності у позивача на момент здійснення господарських операцій, а також були представлені суду в судовому засіданні.

Оцінюючи факт відсутності фінансово-господарських документів на момент перевірки у взаємозвязку з діями посадових осіб податкового органу з приводу перевірки і прийняття рішення за її результатами, суд керується положеннями частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Крім того, в силу вимог підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 1 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 4.3.1 пункту 4.3.статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Як установлено під час судового розгляду, податковий орган був поінформований, що відсутність фінансово-господарських документів у позивача була зумовлена обєктивними причинами знаходженням цих документів на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю, позивач звернувся до комітету з проханням повернути ці документи з метою надання їх для перевірки. Ця обставина безпідставно була не прийнята до уваги податковим органом при прийнятті рішення, адже, як зясувалось у подальшому, всі документи невдовзі після завершення перевірки виявились у наявності і були повернуті позивачу.

Статтею 111 Закону України «Про податкову службу в Україні», якою визначаються підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), передбачено, що проведення планової або позапланової виїзної перевірки може бути зупинено на термін не більше 30 робочих днів за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, з подальшим її поновленням на невикористаний строк.

Податковий орган скористався цим правом і зупинив перевірку, надаючи платнику податків можливість вжити заходів для повернення документів з комітету парламенту, але з невідомих причин поновив перевірку, не дотримуючись строку, визначеного власним рішенням, що призвело до неврахування дійсних обставин щодо змісту господарських операцій, які підтверджувались документально.

За відсутності фінансово-господарських документів податковий орган, в порушення вимог підпункту 4.3.1 пункту 4.3.статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначив податкове зобовязання без застосування непрямих методів.

Зрештою, вказані порушення у сукупності призвели до прийняття безпідставного і неправомірного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу було визначено податкове зобовязання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не суду заявляв. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.10.2010 №0001202301/0, прийняте Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислова спілка України» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі412315,50 грн., з яких: 274877,00 грн. за основним платежем; 137438,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 травня 2011 року.