Постанова № 20956887, 10.02.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 року 2а-5433/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,

за участю:

представника позивача Поліщука О.О.,

представника відповідача не зявився.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомБілоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

доКомунального підприємства Київської обласної ради «Завод ремпобуттехніка»

простягнення штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради «Завод ремпобуттехніка»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9960,20грн., що застосовані до відповідача на підставі рішення від 02.04.2010 №0001290235/1177.

Відповідно до вказаного рішення податковий орган застосував до відповідача штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилось у проведені розрахункових операцій у готівковій формі без використання реєстратора розрахункових операцій, та не забезпеченні щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків.

Позовну заяву від імені Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області подано прокурором м. Біла Церква Київської області.

Ухвалою від 20.05.2010 судом відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2010 позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 155 Кодексом адміністративного судочинства України, у звязку з повторною неявкою до суду представника позивача.

Ухвалою від 09.11.2010 Київський апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2010 та направив справу для продовження судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 судовий розгляд продовжено, судове засідання призначено на 10.02.2011.

Про дату, час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

У судове засідання прибув представник позивача на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Відповідач явку свого представника до суду не забезпечив, про причини неприбуття представника суд не повідомив, надіслав письмові заперечення проти позову.

За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в обгрунування заперечень проти позову зазначив, що висновки позивача є безпідставними, перевірку податковим органом проведено незаконно, санкції до відповідача не можуть бути застосовані, оскільки сплинув строк притягнення до адміністративно-господарської відповідальності, що передбачений статтею 250 Господарського кодексу України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Комунальне підприємство Київської обласної ради «Завод ремпобуттехніка»є юридичною особою, що зареєстрована 13.01.1997 Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській обєднаній державній податковій інспекції Київської області з 30.01.1997 за №771.

У березні 2010 року Білоцерківською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області проведено перевірку діяльності відповідача з питань контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (акт від 25.03.2010 №0092/1002/23/03054901). Перевірка проводилась у приміщенні відповідача, розташованому за адресою: м. Біла Церква, вул.Павліченка, 17.

Перевіркою встановлено, що відповідач на підставі прибуткових касових ордерів здійснював приймання від споживачів платежів за електричну енергію у готівковій формі. При цьому, розрахункові операції здійснювались відповідачем без застосування реєстратора розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій.

Так, у період з січня по грудень 2009 року відповідачем прийнято в оплату за електричну енергію готівкові кошти від споживачів на загальну суму 1584,04 грн. Даний факт підтверджується описом прибуткових касових ордерів (а.с. 14), копіями прибуткових касових ордерів (а.с. 16 29) та поясненнями касира відповідача Медведєвої Т.В.

Крім того, перевіркою встановлено шість фактів невиконання відповідачем щоденного друку фіскальних звітних чеків (Z-звітів) у такі дні: 21.11.2009, 01.03.2010, 02.03.2010, 03.03.2010, 04.03.2010, 05.03.2010.

З наведених обставин посадовими особами податкового органу зроблено висновок про порушення відповідачем вимог пунктів 1, 2, 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами перевірки податковим органом прийнято рішення від 02.04.2010 №0001290235/1177, згідно з яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 9960,20 грн., з яких:

7920,20 грн. санкції за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій (1584,04 грн. х 5 = 7920,20 грн.);

2040,00 грн. - санкції за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків (17,00 грн. х 20 х 6 = 2040,00 грн.).

На день судового розгляду відповідач суму штрафних (фінансових) санкцій добровільно не сплатив, що підтвердив представник позивача у судовому засіданні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 1, 2, 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (пункт 1 статті 17);

двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання (пунктом 4 статті 17).

Статтею 15 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Вирішуючи питання про правомірність застосування до відповідача фінансових санкцій суд виходить з того, що частиною першою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Адміністративно-господарський штраф є одним з видів адміністративно-господарської санкції, передбаченої статтею 239 Господарського кодексу України.

Штрафні (фінансові) санкції, що передбачені статтею 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, яка застосовується уповноваженим державним органом до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановлених законодавчими актами.

Згідно із статтею 250 Господарського кодексу України (у редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій прийнято податковим органом 02.04.2010.

Враховуючи приписи статті 250 Господарського кодексу України це означає, що на підставі вказаного рішення відповідач може бути притягнутий до адміністративно-господарської відповідальності лише за ті правопорушення, що вчинені ним в межах одного року, що передував дню прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, тобто, які вчинені після 02.04.2009.

Під час судового розгляду встановлено, що фінансові санкції визначено податковим органом таким чином:

за здійснення розрахунків у готівковій формі на суму 1584,04 грн. без проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО - п'ятикратний розмір вартості проданих товарів, що становить 7920,20грн.;

за шість випадків невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок нероздрукування Z-звіту (6 х 17,00 грн. х 20 = 2040,00 грн.). Однак, як зясувалось під час судового розгляду, частину готівкових коштів у сумі 695,66грн., що були прийняті відповідачем без застосування РРО, були прийняті ним у період з 21.01.2009 по 31.03.2009, тобто, до 02.04.2009.

Це означає, що вказані правопорушення вчинені відповідачем поза межами граничного строку притягнення до адміністративно-господарської відповідальності, встановлено статтею 2520 Господарського кодексу України. Тому, в частині притягнення відповідача до відповідальності за ці правопорушення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є незаконним.

Решта готівкових коштів у сумі 888,38 грн. отримані відповідачем від споживачів у період з 10.04.2009 по 04.12.2009, тобто, у межах строку, коли особа може бути притягнута до адміністративно-господарської відповідальності.

Розмір фінансової санкції за дане правопорушення становить 4441,90 грн. (888,38 грн. х 5 = 4441,90 грн.).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про правомірність застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на загальну суму 6481,90 грн. (4441,90 грн. + 2040,00 грн.)

Згідно із статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості. В силу статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Податковим органом належним чином задокументовано і доказано факти порушення позивачем вимог пунктів 1, 2, 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до статті 361 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 № 1789-XII прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6481,90 грн.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Завод ремпобуттехніка» до Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкцій у сумі 6481 (шість тисяч чотириста вісімдесят один) гривень 90 коп.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 лютого 2011 року.