Постанова № 20956808, 24.02.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 року № 2а-9846/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Музиченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області

доДочірнього підприємства «Броварська СПМК-1 Закритого акціонерного товариства «Фірми Теплицьтехмонтаж»,

простягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Броварська СПМК-1 Закритого акціонерного товариства «Фірми Теплицьтехмонтаж», про стягнення заборгованості по виплаті та доставці пільгових пенсій в сумі 13265 (тринадцять тисяч двісті шістдесят пять) гривень 98 копійок.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем утворилася заборгованість по пільговим пенсіям перед Державним бюджетом України в сумі 13265 (тринадцять тисяч двісті шістдесят пять) гривень 98 копійок.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27 січня 2011 року на 14 годину 30 хвилин.

27 січня 2011 року в судове засідання зявився представник позивача, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача в судове засідання не зявився, від нього повернувся конверт з судовими відправленнями з позначкою про те, що закінчився термін зберігання. У звязку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 24 лютого 2011 року на 15 годину 00 хвилин.

24 лютого 2011 року сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявністю в матеріалах справи поштових повідомлень, в судове засідання не зявилися. Від представника позивача до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також, разом з вищевказаним клопотанням, позивачем надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача від 23.02.2011 року.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача в наданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

Всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Дочірнє підприємство «Броварська СПМК-1 Закрите акціонерне товариство «Фірма Теплицьтехмонтаж»є юридичною особою (ідентифікаційний код: 00860984). Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області.

З матеріалів справи встановлено, що працівники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до довідок, виданих відповідачем, працювали на посадах електрогазозварювальників та мали право на пенсію на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, на день судового розгляду справи у відповідача наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період:

- з 01.03.2009 року по 30.10.2009 року 4898, 89 гривень. 06.11.2009 року позивачем до відповідача була виставлена претензія про погашення заборгованості по виплаті та доставці пільгових пенсій, але відповідачем заборгованість на вказану суму не погашена;

- з 01.11.2009 року по 30.04.2010 року 5017, 53 гривень. 15.05.2010 року позивачем до відповідача була виставлена претензія про погашення заборгованості по виплаті та доставці пільгових пенсій, але відповідачем заборгованість на вказану суму не погашена;

- з 01.05.2010 року по 30.08.2010 року 3349, 56 гривень. 13.09.2010 року позивачем до відповідача була виставлена претензія про погашення заборгованості по виплаті та доставці пільгових пенсій, але відповідачем заборгованість на вказану суму не погашена.

Всі вищевказані претензії були отримані відповідачем, що підтверджується підписом головного бухгалтера.

Загальна сума заборгованості відповідача перед Державним бюджетом України складає 13265 (тринадцять тисяч двісті шістдесят пять) гривень 98 копійок.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон України від 09.07.2003 року № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначено категорії працівників, які маються право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів «б»- «з»цієї статті. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України»від 17.02.2000 року порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року, яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (підпункти 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція).

Абзац 5 пункту 2 Розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, який з 01.01.2006 року стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «б» - «е»та «ж»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»і має зворотну дію, регулює лише порядок виплати пенсій, а не змінює порядок відшкодування, та не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 (пунктів 1, 2) Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зазначений вище порядок відшкодування.

Згідно Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 року розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій , призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на відшкодування Пенсійному фонду України виплачених пенсій пенсіонерам, які заробили страховий стаж на підприємстві відповідача, отримані платником.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Станом на день розгляду справи за відповідачем утворилася заборгованість перед позивачем по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період:

- з 01.03.2009 року по 30.10.2009 року 4898, 89 гривень;

- з 01.11.2009 року по 30.04.2010 року 5017, 53 гривень;

- з 01.05.2010 року по 30.08.2010 року 3349, 56 гривень.

Сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій Дочірнього підприємства «Броварська СПМК-1 Закритого акціонерного товариства «Фірми Теплицьтехмонтаж».

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкту владних повноважень.

Субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Броварська СПМК-1 Закритого акціонерного товариства «Фірми Теплицьтехмонтаж» (ідентифікаційний номер юридичної особи: 00860984) на користь Державного бюджету України заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій в сумі 13265 (тринадцять тисяч двісті шістдесят пять) гривень 98 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Музиченко А.В.