Постанова № 20956807, 22.02.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 року № 2а-9781/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Музиченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача:-Нікітенко Т.М.,

відповідача:-не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомІрпінської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТЕКС»,

простягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року до суду звернулася Ірпінська обєднана державна податкова інспекція Київської області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТЕКС», про стягнення заборгованості в сумі 77690 (сімдесят сім тисяч шістсот девяноста) гривень 81 копійка.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Відповідачу за адресою його місцезнаходження (08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця 8-го Березня, будинок 46, квартира 2), відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялися ухвали про відкриття провадження у справі та про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду (копія позовної заяви разом із усіма доданими до неї документами відповідачу направлялася позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами). Відповідно до поштового повідомлення, яке повернулося до суду, відповідач всі відправлені документи отримав, але в судове засідання в призначений день та час не зявився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Судом ставилось на обговорення питання щодо розгляду справи без участі представника відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд справи.

Представник позивача про розгляд справи без участі представника відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, але в судове засідання не зявився, не заперечував.

У звязку з тим, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, але в судове засідання не зявився, явку свого представника належним чином не забезпечив, про поважність причин неявки до суду не сповістив, з огляду на це суд визнав за можливе розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТЕКС», 28 грудня 2006 року зареєстрований Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області як юридична особа, місцезнаходження: 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця 8-го Березня, будинок 46, квартира 2, ідентифікаційний номер 34357825.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 17 листопада 2010 року № 472, відповідач 28 грудня 2006 року узятий на облік в органах державної податкової служби за № 578, на дату видачі даної довідки перебував на обліку в Ірпінській обєднаній державній податковій інспекції в Київській області.

Податкова заборгованість відповідача виникла на підставі поданих декларацій з ПДВ за № 76991 від 28 травня 2010 року, в якій платником зазначалося податкове зобовязання в сумі 305, 00 гривень, № 76989 від 28 травня 2010 року, в якій платником зазначалося податкове зобовязання в сумі 22, 00 гривні, № 76993 від 28 травня 2010 року, в якій платником зазначалося податкове зобовязання в сумі 2380, 00 гривень, № 76995 від 28 травня 2010 року, в якій платником зазначалося податкове зобовязання в сумі 21074, 00 гривні, № 76997 від 28 травня 2010 року, в якій платником зазначалося податкове зобовязання в сумі 28981, 00 гривня, № 77000 від 28 травня 2010 року, в якій платником зазначалося податкове зобовязання в сумі 23596, 00 гривень, уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 22566 від 27 травня 2010 року в сумі 59, 00 гривень, а також суму штрафу, нараховану платником самостійно у звязку з виправленням помилок, що становить 3, 00 гривні.

13 жовтня 2010 року працівниками податкового органу проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено Акт № 1745/15-3/34357825, в якому зафіксовані порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(зі змінами та доповненнями).

На підставі Акту № 1745/15-3/34357825 від 13 жовтня 2010 року, працівниками податкового органу винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0005111501/0 від 13 жовтня 2010 року, в якому визначена сума податкового зобовязання за платежем по ПДВ в сумі 1360, 00 гривень.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У звязку з тим, що відповідачем самостійно заборгованість перед Державним бюджетом України не сплачено, Ірпінською обєднаною державною податковою інспекцією в Київській області, з метою погашення податкової заборгованості, у відповідності до статті 6 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03 липня 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року, були виставлені перша (№ 1/480 від 29.06.2010 року на суму податкового боргу 76330, 81 гривень) та друга (2/601 від 21.08.2010 року на суму податкового боргу 76330, 81 гривень) податкові вимоги.

Обидві податкові вимоги були направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримані останнім, що підтверджується підписом. Ксерокопії поштових повідомлень містяться в матеріалах справи.

Таким чином, податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України складає 77690 (сімдесят сім тисяч шістсот девяноста) гривень 81 копійка.

Отже, на день судового розгляду заборгованість відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обовязковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Обєкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями 3, 4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР при сплаті податку на додану вартість податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, якщо базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, якщо платник податків не здійснив адміністративного оскарження визначеної суми податкового зобов'язання. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є виключно податкові органи.

Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем надано суду докази наявності у відповідача заборгованості перед Державним бюджетом України за штрафними (фінансовими) санкціями, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу, а також правильності нарахування передбачених законом штрафних санкцій.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТЕКС» (ідентифікаційний код 34357825) на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 77690 (сімдесят сім тисяч шістсот девяноста) гривень 81 копійка, шляхом перерахування коштів на р/р № 31111029700007, одержувач УДК в місті Ірпені, ідентифікаційний код 235694441, банк одержувача: ГУ ДКУ в Київській області, місто Київ, МФО 821018, код платежу 14010100.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Музиченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.02.11.