КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2011 року місто Київ№ 2а-9913/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Музиченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
позивача: Бойчук Д.Л.,
відповідача: Коваленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар»
доІванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області,
провизнання дій протиправними та зобовязання субєкта владних повноважень вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейтар», звернувся до суду з адміністративним позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області, про визнання дій протиправними та зобовязання субєкта владних повноважень вчинити дії.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач незаконно відмовив у прийнятті податкової декларації, чим порушив законні права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар»як субєкта підприємницької діяльності.
В призначений день та час у судове засідання зявилися представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар»є юридичною особою (код ЄДРПОУ 33011171), зареєстроване Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 12.08.2004 року, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 091941, відповідно до Довідки з ЄДРПОУ Серії АА № 166498.
Позивач є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва № 13780192 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 1.11.2006 року.
З пояснень представника позивача вбачається, що згідно з вимогами та в строки, визначені чинним законодавством, зокрема Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про податок на додану вартість»позивач подає до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області податкові декларації з податків, зборів та обовязкових платежів.
У передбачений законом строк позивачем було подану відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року. Однак, посадовими особами відповідача, без будь-яких пояснень та підстав, було відмовлено позивачу у прийнятті та проведенні зазначеної податкової декларації.
З метою уникнення негативних наслідків, позивачем засобами поштового звязку на адресу відповідача 22.11.2010 року була направлена цінним листом з описом вищевказана податкова декларація з податку на додану вартість, що підтверджується квитанцією з пошти (УДППЗ «Укрпошта», КМД, Київ 61, вулиця Бориславська, 72/3, ПН 215600426655, ФН 2659009543, Оператор 4) від 22.11.2010 року № 4300 та описом вкладення у лист. До опису входили наступні документи: податкова декларація з ПДВ за 10 місяць 2010 року та додаток 5 за 10 місяць 2010 року; реєстр отримання та видання податкової накладної за 10 місяць 2010 року та електронний носій по Товариству з обмеженою відповідальністю «Рейтар». Вищевказані поштові відправлення були отримані відповідачем 24.11.2010 року, що підтверджується підписом про отримання на ксерокопії поштового повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.
Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією в Київській області на адресу позивача був направлений лист № 6126/10/28-008 від 29.11.2010 року, відповідно до якого стало відомо, що податкова декларація Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар»була невизнана як податкова звітність з наступних підстав, зокрема: податкову декларацію заповнено всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку; звітність подана не в повному обсязі (подання додатків без основної декларації або відсутність обовязкових додатків). Відсутність обовязкового додатку реєстру отриманих і виданих податкових накладних в електронному вигляді. Відповідачем було запропоновано позивачу надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.
Відповідно до абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Водночас, абзацом пятим, підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
З правового аналізу зазначений правових норм вбачається, що податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників, а висування посадовою особою будь-яких передумов забороняється.
Також, зазначеною правовою нормою визначено вичерпний перелік підстав для невизнання податкової декларації податковою звітністю, а саме:
-не зазначення обовязкових реквізитів;
-не підписання відповідними посадовими особами;
-не скріплення печаткою платника податків.
Дослідивши надані позивачем докази по справі, а саме податкову декларацію за 10 місяць 2010 року встановлено, що вона містить всі обовязкові реквізити, підписана відповідною посадовою особою (директором Богатиренко Ю.М.) та скріплена печаткою позивача, що в свою чергу виключає можливість невизнання такої декларації податковою звітністю.
Однак, представник відповідача проти адміністративного позову заперечує в повному обсязі, вважає, що податковий орган діяв у межах наданих йому повноважень, відмова у прийнятті податкової декларації та невизнання її податковою звітністю була обґрунтованою, з відповідним посиланням на норми чинного законодавства.
Представником відповідача було зазначено, що при опрацюванні декларації та наданої платником дискети з файлами в ній невірно сформовано файли, що унеможливлюють їх відкриття та втягнення даних до бази даних податкового органу, а отже декларація не містила обовязкового додатку Реєстру отриманих і виданих податкових накладних в електронному вигляді.
Відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.
Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Державна податкова адміністрація розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді і забезпечує його безоплатне розповсюдження (включаючи зміни і доповнення) шляхом надання можливості для копіювання такого програмного забезпечення як через Інтернет, так і шляхом запису на носії інформації платника за його запитом. Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній перевірці (камеральній). За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.
Пункт 1.3. Наказу ДПА України від 30.05.1997 року №166 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за №250/2054, «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання»передбачає, що декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Також, відповідно до вказаного порядку (п.3.1) визначено, що декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти E-mail; поштовими відправленнями.
Пунктом 3.4 Порядку визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою.
Пунктом 4.2 Порядку встановлено, що у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)).
В той же час, вищезазначеним Порядком визначено перелік додатків які має подавати платник податків при поданні податкової декларації в кожному окремому випадку, а саме:
-додаток 1 розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість;
-додаток 2 довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;
-додаток 3 розрахунок суми бюджетного відшкодування;
-додаток 4 заява про повернення суми бюджетного відшкодування;
-додаток 5 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої).
З вищезазначеного переліку додатків до податкової декларації з податку на додану вартість, що є також виключними, вбачається, що копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних як додаток до декларації не визначено.
Таким чином, з огляду на вищезазначене вбачається, що відповідачем фактично розширено перелік підстав для невизнання податкової звітності.
Відповідно до абзацу третього пункту 4.1.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно та без належних на то підстав було відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар», тому дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар»(код ЄДРПОУ 33011171) за жовтень 2010 року податковою звітністю є неправомірними. З огляду на це суд визнав за необхідне зобовязати Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію в Київській області визнати декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар»(код ЄДРПОУ 33011171) за жовтень 2010 року як податкову звітність та провести податкову звітність по особовому рахунку платника податків.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкту владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Субєкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За наведених обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар» (код ЄДРПОУ 33011171) за жовтень 2010 року податковою звітністю.
3.Зобовязати Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області визнати декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар» (код ЄДРПОУ 33011171) за жовтень 2010 року як податкову звітність та провести податкову звітність по особовому рахунку платника податків.
4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар» (код ЄДРПОУ 33011171) понесені ним судові витрати в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статі 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Музиченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.01.11.
Судове рішення № 20956810, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 27.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9913/10/1070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: