Постанова № 20956356, 07.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2011 року 2а-2297/10/1070

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання –Талалакіну С.М. за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Макарівське лісове господарство»

до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобов’язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ДП «Макарівське лісове господарство» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Макарівському районі та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Макарівському районі Київської області №0002801500/0 від 28.05.2009 р., №0002801500/2 від 09.09.2009 р., №№0002801500/3 від 10.12.2009 р.

- зобов’язати ДПІ у Макарівському районі Київської області зарахувати сплачені кошти згідно платіжного доручення №466 від 19.05.2009 р. у сумі 56443,00 грн. в рахунок сплати податку на прибуток за перший квартал 2009 р. (44180,00 грн.) та авансового платежу з податку на прибуток (12263,00 грн.).

- зобов’язати ДПІ у Макарівському районі Київської області зарахувати сплачені кошти згідно платіжного доручення №409 від 29.04.2009 р. в сумі 26693,77 грн. в рахунок сплати штрафу (23911,88 грн.) та пені (801,07 грн.) за несвоєчасну сплату задекларованої суми податку на прибуток за 2008 рік, а також в рахунок сплати податку на прибуток за 2008 р. (1980,82 грн.).

У обґрунтування своїх вимог вказує, що 29.04.2009 р. підприємством перераховано до державного бюджету грошові кошти в сумі 26693,77 грн. в рахунок сплати штрафу та пені за несвоєчасну сплату задекларованої суми податку на прибуток за 2008 р., а також в рахунок сплати податку на прибуток за 2008 р., згідно платіжного доручення №409 від 29.04.2009 р. 19.05.2009 р. ДП «Макарівський лісгосп» перераховано до державного бюджету грошові кошти в сумі 56443,00 грн. в рахунок сплати податку на прибуток за перший квартал 2009 р. та авансового платежу з податку на прибуток.

05.06.2009 р. підприємством отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Макарівському районі №0002801500/0 від 28.05.2009 р. про стягнення з ДП «Макарівське лісове господарство» штрафних санкцій в сумі 16549,37 грн. за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 16.02.2009 р. №0000212300/0.

Вказує, що зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено у адміністративному порядку до ДПІ у Макарівському районі Київської області а потім до Київського окружного адміністративного суду.

Зазначає, що відповідно до положень п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (далі – Закон №2181-ІІІ) податковим боргом платника податків є лише узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, встановленні ст. 5 Закону №2181-ІІІ. Однак, відповідно п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Позивач вважає, що, сума податкового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 16.02.2009 р. №0000212300/0 в розмірі 350873,34 грн. (в т. ч. 233915,56 грн. - податок на прибуток підприємств, 116957,78 грн. - штрафні санкції) буде вважатись узгодженою лише після винесення Київським окружним адміністративним судом рішення по справі №2-а-6724/09/1070 та набрання ним законної сили.

Відповідно вважає що, відповідачем було протиправно винесено податкове повідомлення-рішення №0002801500/0 від 28.05.2009 р. та неправомірно зараховано сплачені кошти в рахунок податку на прибуток за перший квартал та авансовий платіж з податку на прибуток в рахунок погашення неузгодженого податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ в Макарівському районі від 16.02.2009 р. №0000212300/0.

У судових засіданнях представники позивача підтвердити обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Макарівському районі було проведено планову виїзну перевірку ДП „Макарівське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2008 р. за результатами якої складено акт від 06.02.2009 р. №25/16/23-0/00992160 та винесено податкове повідомлення-рішення від 16.02.2009 р. №0000212300/0.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ДП «Макарівське лісництво» звернулось зі скаргою до ДПІ в Макарівському районі, яке своїм рішенням залишила скаргу без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Листом від 13.04.2009 р. №251 позивач повідомив відповідача про намір оскаржити податкове повідомлення-рішення від 16.02.2009 р. №0000212300/0.

14.04.2009 р. ДП „Макарівський лісгосп" звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до ДПІ в Макарівському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в Макарівському районі від 16.02.2009р. №0000212300/0. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2009 р. було відкрито провадження по справі №2-а-6724/09/1070 за вказаним позовом.

28.05.2009 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002801500/0 яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 16549,37 грн. за несвоєчасне погашення податкових зобов’язань з податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 16.02.2009р. №0000212300/0.

З прийнятим рішенням позивач не погодився і оскаржив його у адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а рішення від 16.02.2009р. №0000212300/0., залишено без змін, в зв’язку з чим на адресу позивача були надіслані відповідні рішення з позначкою 1,2,3 відповідно після дробі.

У відповідності до п.5.4 ст.5 Закону №2181-ІІІ податковим боргом платника податків є лише узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, встановленні ст. 5 Закону №2181-ІІІ.

Однак, відповідно до положень абзацу п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону №2181-ІІІ з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов’язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Відповідно до положень ст.15 Закону №2181-ІІІ строк давності становить 1095 днів.

Отже, сума податкового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення- рішення від 16.02.2009р. №0000212300/0 в розмірі 350873,34 грн. може вважатися узгодженою лише після набрання законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду по справі №2-а-6724/09/1070.

З огляду на те, що вказане податкове зобов'язання є не узгодженим, то визначена ним до сплати сума податку на прибуток та штрафні санкції не є податковим боргом.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем було протиправно, всупереч п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5, п.5.4 ст.5 Закону №2181-ІІІ, винесено податкове повідомлення рішення №0002801500/0 від 28.05.2009 р., а тому воно підлягає скасуванню.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд також виходив з того, що Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 р. по справі №2-а-6724/09/1070, яке залишено без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 р., скасовано податкове повідомлення ДПІ у Макарівському районі Київської області від 16.02.2009 р. №0000212300/0.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2009 р. ДП „Макарівський лісгосп" було перераховано до державного бюджету грошові кошти в сумі 26693,77 грн. в рахунок сплати штрафу (23911,88 грн.) та пені (801,07 грн.) за несвоєчасну сплату задекларованої суми податку на прибуток за 2008 р., а також в рахунок сплати податку на прибуток за 2008 р. (1980,82 грн.), про що свідчать записи в графі „Призначення платежу" платіжного доручення №409 від 29.04.2009 р.

19.05.2009 р. ДП „Макарівський лісгосп" було перераховано до державного бюджету грошові кошти в сумі 56443,00 грн. в рахунок сплати податку на прибуток за перший квартал 2009 р. (44180,00 грн.) та авансового платежу з податку на прибуток (12263,00 грн.), про що свідчать записи в графі „Призначення платежу" платіжного доручення №466 від 19.05.2009 р.

Кошти в сумі 16184,00 грн., сплачені позивачем згідно зазначених вище платіжних доручень були зараховані відповідачем в рахунок податку на прибуток за перший квартал та авансовий платіж з податку на прибуток в рахунок погашення неузгодженого податкового зобов’язання згідно податкового повідомлення-рішення від 16.02.2009 р. №0000212300/0.

Суд вважає, що вказані дії є протиправними виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування”, (чинного до 1 січня 2011 р.) , платники податків і зборів зобов’язанні сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976, «Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж. Документи на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повну інформацію визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Законом №2181-ІІІ, є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Не обґрунтовують правомірність дій відповідача і посилання що „...дана сплата була зарахована в автоматичному режимі в сплату податкового боргу, який виник в результаті перевірки", є безпідставним, оскільки лише Законом №2181-ІІІ установлюється порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, про що зазначено у преамбулі цього закону.

Так, відповідно до п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону №2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Зарахування коштів, що надходять від платників податків в рахунок сплати податків та зборів, в сплату податкового боргу має відбуватись відповідно до чинного законодавства, а не відповідно до конфігурації програмного забезпечення, яким ведеться облік податкових надходжень.

За таких обставин суд вважає, що податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов’язання.

Аналогічної думки притримується Вищий адміністративний суд України, що знайшло своє відображення в листі від 17.03.2009 року №358/13/13-09, де зазначено, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, податковий орган не наділений правом чи обов’язкові змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Згідно ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Вказаною нормою суд зобов’язаний дати юридичну оцінку діям суб’єкта владних повноважень і визначити спосіб поновлення порушеного права.

Оскільки, відповідач протиправним діями порушив права позивача, суд вважає, що поновити порушені права позивача слід шляхом зобов’язання ДПІ у Макарівському районі Київської області зарахувати сплачені кошти згідно платіжного доручення №466 від 19.05.2009 р. у сумі 56443,00 грн. в рахунок сплати податку на прибуток за перший квартал 2009 р. (44180,00 грн.) та авансового платежу з податку на прибуток (12263,00 грн.) та зарахувати сплачені кошти згідно платіжного доручення №409 від 29.04.2009 р. в сумі 26693,77 грн. в рахунок сплати штрафу (23911,88 грн.) та пені (801,07 грн.) за несвоєчасну сплату задекларованої суми податку на прибуток за 2008 рік, а також в рахунок сплати податку на прибуток за 2008 р. (1980,82 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.71,94,112,113,136,158-163,167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області №0002801500/0 від 28.05.2009 р., №0002801500/2 від 09.09.2009 р., №№0002801500/3 від 10.12.2009 р.

3.Зообовязати Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області зарахувати сплачені кошти згідно платіжного доручення №466 від 19.05.2009 р. у сумі 56443,00 грн. в рахунок сплати податку на прибуток за перший квартал 2009 р. (44180,00 грн.) та авансового платежу з податку на прибуток (12263,00 грн.).

4. Зобов’язати Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області зарахувати сплачені кошти згідно платіжного доручення №409 від 29.04.2009 р. в сумі 26693,77 грн. в рахунок сплати штрафу (23911,88 грн.) та пені (801,07 грн.) за несвоєчасну сплату задекларованої суми податку на прибуток за 2008 рік, а також в рахунок сплати податку на прибуток за 2008 р. (1980,82 грн.).

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                           Щавінський В. Р.

Постанова у повному обсязі виготовлена 12 вересня 2011 року.