Постанова № 20956327, 16.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2011 року 1819/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Малихіні Д.Ю., за участю

позивача: Демиденка В.Г.,

відповідача : не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс»

доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

провизнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліс»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання протиправними та скасування наказу начальника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 01.03.2011 № 229 про проведення документальної позапланової перевірки та податкового повідомлення рішення форми «Р»від 30.03.2011 № 0000512300, відповідно до якого позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 6602,09 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорювані податкове повідомлення-рішення та наказ є протиправними, оскільки прийняті з порушенням норм Конституції України та Податкового кодексу України. Зокрема, позивач зазначає, що наказ, не містить посилань на обставини, які слугували підставою для його прийняття, а лише містить перелік норм права. Крім цього, як вбачається із змісту Акта перевірки від 15.03.2011 № 231/23-1/19407655 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ліс»з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Корекспо - Р»за період з 08.05.2008 по 31.05.2009», за результатами якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, перевірка проводилась на виконання постанови Рівненського міського суду. Відповідно до положень статті 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобовязання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки позивачеві невідомо про наявність рішення суду, яке набрало законної сили по кримінальній справі щодо діяльності посадових осіб «Корекспо - Р», позивач вважає, що відповідач діяв не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав у письмовій формі та просив суд у задоволені позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані наказ та податкове повідомлення рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач, діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідач у судове засідання 16.09.2011 не зявився, причини неявки представника відповідача суду не відомі.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак у судове засідання не з`явився, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами та доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2010 з метою повного та обєктивного провадження досудового слідства по справі № 4-4291/10 відповідно до постанови Рівненського міського суду по кримінальній справі № 70/16-09 було призначено позапланову документальну перевірку ТОВ «Ліс»щодо обчислення достовірності задекларованих та повноти сплачених обовязкових платежів при здійсненні фінансово - господарських операцій з ПП «Корекспо - Р»за період з 08.05.2008 по 31.05.2009. Крім цього, вказану перевірку було зобовязано провести у 10-ти денний термін.

На підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області було прийнято наказ від 01.03.2011 № 229 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ліс»щодо дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Корекспо Р»за період з 08.05.2008 по 31.05.2009.

01 березня 2011 року за № 1523/23-1/19407655 на адресу ТОВ «Ліс»було направлено повідомлення № 33 про те, що на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та на виконання постанови судді Рівненського міського суду від 29.11.2010 з 01.03.2011 у приміщенні Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області буде проводитись документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Ліс».

15 березня 2011 року за результатами проведення такої перевірки складено акт № 231/23-1/19407655 (надалі Акт перевірки), в якому зафіксовані порушення позивачем приписів підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 5281,67 грн.

На підставі Акта перевірки та положень підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 30.03.2011 № 0000512300, відповідно до якого позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 6602,09 грн., в тому числі 5281,67 грн. основного платежу та 1320,42 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.15).

Не погоджуючись з вказаними наказом та податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом оскаржити їх в судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 здійснюється Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом

При цьому згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи тощо. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Тобто, документальна позапланова виїзна перевірка проводиться за наявності законодавчо встановленого вичерпного переліку підстав для її проведення.

Так, в силу положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні, може проводитись документальна позапланова виїзна перевірка.

Водночас, відповідно до положень пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, за наявності обставин для проведення документальної перевірки, які визначені статтями 77 та 78 цього Кодексу, за рішенням керівника органу державної податкової служби може бути проведена документальна невиїзна перевірка.

В силу положень пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом.

Тобто, для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки необхідним є прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення у формі наказу та за наявності обставин, що передбачені положеннями статей 77 та 78 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача.

Як вбачається із змісту оскаржуваного наказу він виданий на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

З огляду на те, що підставою для прийняття рішення про проведення перевірки була постанова Рівненського міського суду про призначення перевірки, яка в силу положень процесуального законодавства є обовязковою до виконання та таке рішення відповідача оформлене у формі наказу, суд дійшов висновку, що за таких обставин відповідач діяв у межах повноважень, у порядку та спосіб, що передбачені податковим законодавством.

А відтак, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 01.03.2011 № 229 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ліс»щодо дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Корекспо Р»за період з 08.05.2008 по 31.05.2009 є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення форми «Р»від 30.03.2011 № 0000512300 суд зазначає наступне.

Як вбачається із змісту постанови Рівненського міського суду від 29.11.2010 № 4-4291/10 «підставою для прийняття рішення про призначення по кримінальній справі позапланової документальної перевірки ТОВ «Ліс»було встановлення під час досудового слідства обставин, за яких посадова особа контрагента ТОВ «Ліс»ПП «Корекспо - Р»з метою прикриття незаконної діяльності шляхом незаконного формування валових витрат та податкового кредиту з подальшою конвертацією безготівкових коштів у готівку, створила приватне підприємство ПП «Корекспо - Р». Зібраними матеріалами доведено, що його фінансово-господарська діяльність носить фіктивний характер, а господарські операції є безтоварними».

Тобто, в провадженні Рівненського міського суду знаходиться кримінальна справа про злочини, предметом якої є податки та збори.

Відповідно до вимог пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є, зокрема, податки, збори контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає.

Аналогічна правова позиція висловлена також і в листі Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 1754/7/23-8017.

За змістом положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє певні дії чи утримується від їх вчинення.

Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.

В силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто законодавець, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів та довести його недобросовісність.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами того, що приймаючи оскаржуване рішення він діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з цим суд звертає увагу також на те, що в силу положень пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Судом, з метою забезпечення повного та обєктивного розгляду справи на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України неодноразово оголошувалась перерва. Тобто, сторонам були створені усі необхідні умови для надання доказів з метою встановлення судом фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства.

Всупереч зазначеним приписам процесуального законодавства відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував факт як надіслання так і отримання позивачем у встановлені законодавством строки наказу на проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є часткового обґрунтованими, у звязку з чим, його вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані, суд визначає за клопотанням однієї зі сторін. Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач суду не заявляв. Таким чином, судові витрати стягненню з Державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області форми «Р»від 30.03.2011 № 0000512300.

У задоволенні решти позовних вимог,- відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Д. Панченко

Повний текс постанови виготовлено у повному обсязі та підписано 21.09.2011