Ухвала суду № 20956334, 23.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА про відмову у відкритті провадження

23 вересня 2011 року           2а-4296/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алінеас»

доБілоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

проскасування акту перевірки ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алінеас» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування акту Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області від 27.04.2011 № 2734/220/33/36210855.

В силу положень пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд не знаходить підстав для її розгляду і вирішення у Київському окружному адміністративному суді, оскільки дана справа йому не підвідомча згідно із визначеною статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенцією адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 13.04.2011 по 19.04.2011 відповідачем проводилась документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог валютного законодавства за період з 28.09.2009 по 19.04.2011, за результатами якої був складений акт від 27.04.2011 № 2734/220/33/36210855.

          Крім цього, судом встановлено, що на підставі зазначеного Акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення – рішення форми «У»від 05.05.2011 № 000076220/1079 та № 0000770220/1078.

Відповідно до завдання адміністративного судочинства, що закріплено у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд і вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, у яких вони вважають, що суб'єкт владних повноважень своїм рішенням, діями чи бездіяльністю порушив їхні права, свободи чи інтереси.

Залежно від компетенції органу, який прийняв документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти суб’єктів владних повноважень поділяються на нормативні і такі, що не мають загальнообов’язкового характеру, тобто акти індивідуальної дії.

За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів, нормативно-правовий акт - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акта (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Таким чином, акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

          Водночас, як вбачається із змісту положень підпункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.10.2010 № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011за № 34/18772 оскаржуваний акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

          Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби акта перевірки у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення на підставі якого у платника податків і виникає обов'язок сплатити суму податкового зобов'язання, яка визначена контролюючим органом та які і є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

          З огляду на те, що у даному випадку, акт перевірки є лише носієм інформації, не є обов’язковим до виконання, не містить владних (розпорядчих) приписів, а отже, не є рішенням суб’єкта владних повноважень в розумінні приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, керуючись статтями 106-107, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алінеас»до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування акту Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області від 27.04.2011 № 2734/220/33/36210855

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н. Д. Панченко