Постанова № 20955641, 03.10.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-0770/1750/11

Ряд стат. звіту № 8.1.5

Код - 07

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2011 року місто Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Калинич Я.М.

з участю секретаря судового засідання Краснової О.Р.

представника позивача Пригара Л.В.

представника відповідача Барановської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства “Закарпатський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.05.2011 року №0001442341,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство “Закарпатський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001442341 від 23.05.2011 року, яким Дочірньому підприємству “Закарпатський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” донараховано основного зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 127267,58 грн. та штрафних санкцій у розмірі 31816,90 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов з наведених у ньому підстав підтримав у повному обсязі просив його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову з мотивів, що наведені у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням зібрані докази кожен окремо та в їх сукупності, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні досліджено наявні у судовій справі матеріали, зокрема Акт перевірки №990/21-1/10/31179046 від 12 травня 2011 року, податкове повідомлення-рішення №0001442341 від 23 травня 2011 року, інші матеріали справи.

На підставі доводів та пояснень сторін, матеріалів справи та поданих сторонами доказів судом встановлені наступні обставини.

12.05.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дочірнього підприємства “Закарпатський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” з питань правомірності нарахування податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за період грудень 2010 року, про що складено акт перевірки від 12.05.2011 року №990/23-1/10/31179046.

На підставі вказаного акта відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 23.05.2011 року №0001442341, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 127267,58 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 31816,90 грн.

В ході документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правомірності нарахування податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року відповідачем встановлено, що позивачем частково сформовано податковий кредит за рахунок ТОВ “Славтрансгруп” в сумі 127268 грн., по якому Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області зроблено висновок про нікчемність правочинів з постачальниками ПП “Дніпротехенергобуд” та ПП “ОПТМЕТПРОМТОРГ”, які здійснювали діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Відповідачем зазначено, що усі операції купівлі-продажу за участю ПП “Дніпротехенергобуд” та ПП “ОПТМЕТПРОМТОРГ” не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до “вигодонабувача”. Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту та відсутністю оподаткування податку на додану вартість за грудень 2010 року ТОВ “Славтрансгруп”, у підприємства-покупця ДП “Закарпатський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, який виступає “вигодо набувачем”, незаконно сформовано податковий кредит за грудень 2010 року, в частині ПДВ, отриманого від ТОВ “Славтрансгруп” в сумі 127268 грн.

Відповідно за результатами перевірки встановлено порушення п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, ст. ст. 92, 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. ст. 234, 626, 658, 662, 664 Цивільного кодексу України внаслідок чого є нікчемним договір купівлі-продажу товарів №14/10-08 від 14.10.2008 року, укладений між ТОВ “Славтрансгруп” (Постачальник) та ДП “Закарпатський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” (Покупець) за грудень 2010 року з обсягом поставок 636337,88 грн., в тому числі ПДВ 127267,58 грн.; п. 198.3 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України за наслідками перевірки зменшено податковий кредит ДП “Закарпатський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” за грудень 2010 року в сумі 127267,58 грн. та відповідно ТОВ “Славтрансгруп” збільшено ПДВ до сплати за грудень 2010 року в сумі 127267,58 грн.

Як вбачається з даних первинного податкового обліку за грудень 2010 року, а саме, з податкової накладної №403 від 07.12.2010 року, податкової накладної №408 від 22.12.2010 року, податкової накладної №409 від 28.12.2010 року, податкової накладної №410 від 28.12.2010 року загальна сума складає 763605,45 грн., з них сума без ПДВ 636337,88 грн., сума ПДВ 127267,57 грн.

Як вбачається з даних первинного бухгалтерського обліку за грудень 2010 року, а саме, з видаткової накладної №РН 0000105 від 07.12.2010 року, товарно-транспортної накладної №946 від 07.12.2010 року та акту здачі-прийняття робіт (послуг) №ОУ 0000346, видаткової накладної №РН 0000107 від 22.12.2010 року, товарно-транспортної накладної №975 від 22.12.2010 року та акту здачі-прийняття робіт (послуг) №ОУ 0000351, видаткової накладної №РН 0000108 від 28.12.2010 року, товарно-транспортної накладної №984 від 28.12.2010 року та акт здачі-прийняття робіт (послуг) №ОУ 0000352, видаткової накладної РН 0000109 від 28.12.2010 року, товарно-транспортної накладної №985 від 28.12.2010 року та акт здачі-прийняття робіт (послуг) №ОУ 0000353 загальна сума складає 763605,45 грн., з них сума без ПДВ 636337,88 грн., сума ПДВ 127267,57 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. З Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і . технології обробки облікових даних.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) не тільки фіксує виконання робіт (надання послуг), але є підставою по оплаті таких робіт (послуг), а для податкового обліку - збільшення валових витрат. Тому будь-яка господарська операція, здійснена суб'єктом підприємницької діяльності на виконання умов договору направлена на встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків цього підприємства.

Як вбачається з вищенаведених обставин, кожна господарська операція ДП “Закарпатський облавтодор” з ТОВ “Славтрансгруп” підтверджена первинними документами, регістрами бухгалтерського та податкового обліку, які заповнені відповідно до вимог чинного законодавства. Дані обліків співпадають з задекларованими даними в деклараціях податку на додану вартість згідно додатку 5 “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту” до декларації з ПДВ. (Розділ II. Податковий кредит).

Таким чином, всі первинні документи оформлені належним чином та у повному обсязі, що свідчить про настання реальних наслідків за укладеним договором купівлі-продажу. Декларації з податку на додану вартість підприємство своєчасно подавало до ДПІ у м. Ужгороді та сплачувало податок щомісячно, приносячи дохід державі.

ДП “Закарпатський облавтодор” отримало від ТОВ “Славтрансгруп” чотири податкові накладні за грудень 2010 року. Отримання накладних, актів здачі-прийняття робіт та товарно-транспортних накладних від даного товариства, засвідчує факт придбання товарів, тобто виникнення першої події, що дає законне право на отримання нами податкового кредиту. Додатково надані та підписані обома сторонами акти прийому-передачі товару відповідними філіями ДП “Закарпатський облавтодор” та ТОВ “Славтрансгруп”. Крім цього, ДП “Закарпатський облавтодор” здійснило усі інші необхідні для одержання податкового кредиту дії, які передбачені чинним податковим законодавством, а саме: подало відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України господарською діяльністю є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з п. 1. 32 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарською діяльністю вважається будь-яка діяльність, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Оскільки підприємство закуповувало товар для подальшої роботи в цілях отримання прибутку, тому ніяким чином не порушило ст. 198 Податкового кодексу України і цілком правомірно сформувало розмір податкового кредиту у грудні 2010 року за рахунок постачальника ТОВ “Славтрансгруп” в розмірі 127267,58 грн. ТОВ “Славтрансгруп” включило до податкового зобов'язання за грудень 2010 року суму 127267,58 грн. згідно розшифровки до декларації додаток №5, що відповідно підтверджено квитанціями з ДПА України від 19.01.2011 року.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Враховуючи, що правочин між позивачем та ТОВ “Славтрансгруп” на думку Відповідача є нікчемним, слід зауважити, що зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Відсутні факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Крім того, в акті перевірки від 12.05.2011 року №990/23-1/10/31179046 вказано, що не підтвердження податкового кредиту та відсутність об'єкта оподаткування податку на додану вартість за грудень 2010 року ТОВ “Славтрансгруп” призвело до незаконного формування податкового кредиту за грудень 2010 року Позивачем, який виступає «вигодонабувачем», що у свою чергу відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України є "безумовною підставою для визнання вказаного правочину недійсним" (абз. 4 стор. 15, абз. 3 стор. 16 акту). Відповідно у висновку за результатами перевірки встановлено порушення ст. 234 Цивільного кодексу України, частиною першою якої визначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. В абз. 9 стор. 11 акту визначено, що вказана "угода носить фіктивний характер, а податковий кредит сформований контрагенотом не дійсний".

Згідно ч. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України встановлено, що "фіктивний правочин визнається судом недійсним". При чому слід зауважити, що суд визнає такі правочини недійсними за умови підтвердження допущених порушень вимог закону. Виходячи з цього, слід резюмувати, що для того, щоб у позивача з'явилися підстави здійснити перерахунок доходів і витрат за п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Ужгороді необхідно довести у судовому порядку фіктивність чи недійсність укладеного договору купівлі-продажу між позивачем та ТОВ “Славтрансгруп”.

За таких обставин вважаємо висновки, зроблені в акті ДПІ у м. Ужгороді від 12.05.2011 №990/23-1/10/31179046 хибними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, так як постачальником ТОВ “Славтрансгруп” було повністю виконано всі умови договору по відношенню до нашого підприємства в частині поставки товару в зазначений термін та місце і своєчасно наданий повний пакет документів, відповідно з нашої сторони також своєчасно та в повному обсязі виконані всі умови договору. А отже, висновки Відповідача про нікчемність укладеного договору поставки є надуманими та необґрунтованими, оскільки реальність виконання умов договору повністю підтверджується встановленими законодавством документами та іншими доказами, а саме: зобов'язання по договору між сторонами були виконанні . повністю, жодна сторона один до одного будь-яких претензій з приводу виконання обопільних зобов'язань не мала, сам зміст господарських зобов'язань і його виконання не суперечило вимогам чинного законодавства, порушень правил здійснення господарської діяльності при укладенні та виконанні зобов'язання сторонами договору допущено не було.

Згідно ст. ст. 72, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на безпідставний висновок відповідача про порушення Дочірнім підприємством “Закарпатський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” вимог законодавства прийняті на його підставі податкове повідомлення-рішення №0001442341 від 23.05.2011 року про донарахування 364318,00 грн. зобовязання по податку на додану вартість та застосування 127267,58 грн. та штрафних санкцій у розмірі 31816,90 грн. є також протиправними.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов Дочірнього підприємства “Закарпатський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” підлягає задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді №0001442341 від 23.05.2011 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 11, 70,72, 86, 94, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Дочірнього підприємства “Закарпатський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області №0001442341 від 23.05.2011 року, яким Дочірньому підприємству “Закарпатський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” донараховано основного зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 127267,58 грн. та штрафних санкцій у розмірі 31816,90 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства “Закарпатський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” судовий збір в розмірі 3 (три гривень) 40 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Калинич Я.М.