Постанова № 20955338, 12.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23723/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:56

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретаріКутафіній К.Ю.

за участю:

представника позивача Скакун С.О.,

представника відповідача Лози Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районів м. Донецька до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сум пенсій, сплачених у звязку із витратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районів м. Донецька звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька, в якому просило стягнути з відповідача сплачену позивачем пенсію у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_3 за період липень-листопад 2011 року у розмірі 3860 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачу були направлені акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з липня-листопад 2011 року.

Відповідач відмовився прийняти до відшкодування зазначені у актах звірки витрати УПФ на пенсії у звязку із втратою годувальника, яки помер внаслідок нещаного випадку на виробництві по особовій справі ОСОБА_3 на суму 3860 грн. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Посилаючись на ст.ст. 21, 24, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ч. 1 ст. 10, ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанову правління ПФУ та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003, постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» «198 від 11.03.2009, ст. ст. 37, 39, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач просив задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на обставини викладені у запереченнях на позовну заяву, а саме у відповідності із ст. 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105 від 23.09.1999 р. відповідач у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі зобовязаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові ушкодження його здоровя або в разі його смерті, виплачувати йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Зазначеним Законом не передбачено відшкодування відповідачем позивачу витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, доплат та надбавок, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 265 та від 11.03.2009 р. № 198. Крім того зазначили, що згідно із. ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обовязковим документом для розгляду справи про страхові виплати та відшкодування страхових виплат, є акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-1, та висновок МСЕК про зв'язок смерті потерпілого з травмою на виробництві. Наданий позивачем акт Н-1 № 2 від 20.09.1990 не може бути прийнятий відповідачем, оскільки складений із порушенням вимог діючого на той час «Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві», а саме: акт складений комісією підприємства без висновків комісії із спецрозслідування; у акті неповна розшифровка П.І.Б. керівника підприємства та членів комісії; не визначено чітко місце нещасного випадку; у п. 10 не зазначено час нещасного випадку; відсутні кодування та із акту неможливо встановити зв'язок випадку з виробництвом. У звязку з чим просив визнати заявлені позовні вимоги необґрунтованими та в їх задоволені відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Позивачем була сплачена пенсія у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та щомісячна адресна допомога.

Вказані виплати увійшли до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 6-7, 9-10, 14-16, 18, 22-23, 25-26, 30-31, 33-34, 38-39, 41-42).

Факт виплати вказаної суми пенсії із допомогою по справі ОСОБА_3 у загальній сумі 3860 грн. відповідачем не оспорюється.

Відповідачем - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька, у звязку з тим, що ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст. 33 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та акт по формі Н-1 складений із порушенням діючого на той час Положення, не були враховані суми, визначені у актах щомісячної звірки по особовій справі ОСОБА_3 у розмірі 3860 грн. у тому числі:

- не враховані суми витрат на виплату основного розміру пенсії у звязку із втратою годувальника, в сумі 339,75 грн.;

- не врахована сума витрат щомісячної цільової допомоги на прожиття у розмірі 119,25 грн.;

- не враховані суми адресної допомоги по вказаній особі у розмірі 3401грн.

Вказані розбіжності визначені у таблицях розбіжностей, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до ч. 1 пп. «г», «д» ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ч. 2 ст. 7 "Прикінцеві положення" Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Згідно ч. 4 п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячно цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію, сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

П. 5 Порядку, зазначає, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих. За її результатами складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, він подається відповідно Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особливими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з п. 7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Тому при понесенні Управлінням Пенсійного фонду України витрат у зв'язку з виплатою пенсій, призначених на підставі ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ці витрати підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно із ст. 33 Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

У даному випадку відповідачем не враховані суми витрат на виплату пенсій у звязку із втратою годувальника ОСОБА_3

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, потерпілий ОСОБА_4 є її батьком.

Як вбачається з свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року у віці 33 років, причина смерті тупа травма тіла.

У відповідності до медичного висновку № 9 Міської дитячої поліклініки № 2 Жовтневого району м. Харкова «Про дитину-інваліда віком до 16 років» від 01.04.2003 року в ОСОБА_3 наявне захворювання, що дає право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років.

Отже, приймаючи до уваги вищезазначені норми закону та встановлені факти, ОСОБА_3 має право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону), оскільки на час смерті потерпілого ОСОБА_4 була непрацездатною особою, яка перебувала на утриманні померлого або ж мала на день його смерті право на одержання від нього утримання. Тобто, пенсія ОСОБА_3 у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно із ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються, зокрема акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.

Як вбачається із матеріалів справи, про загибель потерпілого ОСОБА_4 складався акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві № 2 від 20.09.1990 року.

Отже, приймаючи до уваги викладене, суд вважає наявним зв'язок смерті потерпілого ОСОБА_4 з отриманою травмою на виробництві.

Також, вищезазначеним спростовуються посилання відповідача на недоліки акту за формою Н-1, оскільки такі посилання не є підставою для відмови у відшкодуванні позивачу витрат на виплату пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_3

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з Фонду понесених витрат на виплату основного розміру пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_3 за період липень-листопад 2011 р. в сумі 339,75 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо сум витрат понесених позивачем за період з липня по листопад 2011 на виплату цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі 119,25 грн. суд зазначає, що відповідно до п. 4 Порядоку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Отже, оскільки вказаним Порядком передбачено відшкодування щомісячної цільової грошової допомоги Фондом Виконавчої дирекції Пенсійному фонду, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на виплату державної адресної допомоги на суму у розмірі 3401 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” від 26.03.2008 року № 265 (далі постанова № 265) установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сімї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів; у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

У п. 4 постанови № 265 визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Згідно із статтею 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно зі статтею 46 Конституції передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника.... Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2010 рік” від 21 липня 2010 р. N 626 (далі Постанова № 626), затверджений бюджет пенсійного фонду із зазначенням певної суми надходжень від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Зазначена сума не визначалась з урахуванням Постанови № 265.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2010 рік” від 21 липня 2010 р. N 626 визначена певна сума державних дотацій на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

З набранням чинності Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Крім того, на підставі ч. 2 п. 5 ст. 24 цього ж Закону, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Статтею 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року N 1105-XIVпередбачені соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, серед яких відсутні державна адресна допомога та витрати з виплати та доставки державної адресної допомоги.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від затверджено “Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” від 04 березня 2003 року № 5-4/4 (надалі Порядок).

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку, відшкодуванню піддягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно - правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію, допомога на поховання сім'ї потерпілого або особи, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Так, п. 4 Порядку, визначений вичерпний перелік сум виплат, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

До того ж, жодним нормативно-правовим актом взагалі не передбачено обовязку відповідача відшкодовувати УПФУ витрати на виплату державної адресної допомоги.

З огляду на викладене, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку адресної допомоги у розмірі 1316,40 грн. Отже, вимоги в частині стягнення зазначених витрат задоволенню не підлягають.

До того ж, вказані обставини також встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2011 в адміністративній справі № 2а/0570/15093/2011 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення суми сплаченої пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 по вищезазначеній справі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька залишено без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2011 залишено без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення основного розміру пенсій у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного висновку на виробництві та витрат на виплату щомісячної цільової допомоги на прожиття за особовою справою ОСОБА_3 за період з липня по листопад 2011 року у розмірі 459 грн. В іншій частині позовних вимог про стягнення витрат на виплату і доставку адресної допомоги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районів м. Донецька до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сум пенсій, сплачених у звязку із витратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, - задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районів м. Донецька (р/р 256033012000 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 20377072) витрати на виплату основного розміру пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та цільової грошової допомоги на прожиття в загальній сумі 459 (чотириста пятдесят девять) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 12 січня 2012 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 17 січня 2012 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.