Постанова № 20955319, 10.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 р. справа № 2а/0570/22635/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:14

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучко В.М.

при секретаріРясненко А.В.

за участю представників: позивача ОСОБА_1 (довіреність від 18.06.2011 року № 3606), відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 26.09.2011 року № 15474/10/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-громадянина України ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення від 13.09.2011 року № 0000011730 на суму 14634,04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-громадянин України ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька (далі ДПІ у Пролетарському районі, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2011 року № 0000011730.

Позовні вимоги мотивовані тим, що донарахування ДПІ у Пролетарському районі позивачеві грошового зобовязання по земельному податку за 2010 рік в сумі 14634,04 грн. є необґрунтованим, оскільки останньому згідно іншому податковому повідомленню нарахований земельний податок за 2010 ріку сумі 22381,20 грн., і відсутні правові підстави для його (податку) збільшення за ініціативою відповідача. У звязку з наведеними обставинами позивач просить у судовому порядку скасувати податкове повідомлення від 13.09.2011 року № 0000011730 про донарахування йому відповідачем земельного податку за 2010 рік у розмірі 14634,04 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідачем нараховано позивачеві грошові зобовязання з земельного податку за 2010 та 2011 роки у розмірі 22381,20 грн., та направлені відповідні повідомлення. Повідомлення за 2011 рік позивачем оскаржено у Державній податковій адміністрації Донецької області (далі ДПА у Донецькій області), та за результатами такого оскарження ДПА у Донецькій області збільшено ОСОБА_3 суму зобовязання із земельного податку на 14634,04 грн. А отже, за аналогією з 2011 роком, відповідачем також за власною ініціативою збільшене позивачеві грошове зобовязання із вказаного податку і за 2010 рік незважаючи на те, що останній (позивач) у адміністративному порядку не оскаржував податкове повідомлення з земельного податку за 2010 рік. На підставі зазначеного відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Фізична особа-громадянин України ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Судом встановлено, що між громадянином ОСОБА_3 (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВЄРА» (продавець) 19 жовтня 2006 року укладений договір купівлі-продажу нерухомості, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу 19.10.2006 року та зареєстрований в реєстрі за № 5042. Згідно цьому договору, ОСОБА_3 придбав (прийняв у власність) будівлі загальною площею 1666,8 кв.м. по АДРЕСА_2, а саме:

- будівля профілакторію (буд. каміння) літ А-1, загальною площею 1167,2 кв.м.;

- будівля котельної (бетоніт) літ. Б-1, загальною площею 95,7 кв.м.;

- будівля підсобних цехів (бетоніт) літ В-1, загальною площею 326,2 кв.м.;

- будівля АЗС (цегла) літ. Г-1, загальною площею 23,6 кв.м.;

- диспетчерська (шл/бл) літ. Д-1, загальною площею 54,1 кв.м.

Факт користування наведеними обєктами нерухомого майна та, відповідно, земельною ділянкою, на якій розташовані ці обєкти, підтверджений у ході судового розгляду справи представником позивача.

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представника відповідача і матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до податкового повідомлення від 08.07.2010 року № 0098441730 ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька нарахований фізичній особі ОСОБА_3 земельний податок за 2010 рік у розмірі 22381,20 грн. (а.с. 13).

Наведена сума грошового зобовязання з земельного податку визначена відповідачем на підставі довідки від 29.11.2002 року Ю-605/2002 про грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою - АДРЕСА_2, під кадастровим номером 1410138300:00:018:0003 (а.с. 25).

Як вбачається із цієї довідки, вона надавалася Донецьким міським управлінням земельних ресурсів дочірньому підприємству «Донецьке автотранспортне підприємство 11462» відкритого акціонерного товариства «Донецькавтотранс», яке раніше користувався цією земельною ділянкою на підставі договору від 30.06.1995 року з Донецькою міською радою (а.с. 8, стор.2 Рішення про результати розгляду скарги на податкове повідомлення від 13.09.2011 року № 0000011730, а.с. 43, 43).

З урахуванням коефіцієнту для земель комерційного використання (Кф = 2,5), встановленого Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомземом України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук 27.01.2006 року № 18/1/21/11 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за № 388/12262, а також з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель у 2006-2010 роках, виходячи з визначеної даним чином грошової оцінки земельної ділянки (2 238 120,72 грн.) податковим органом було обраховано розмір податкового зобовязання з земельного податку за ставкою, передбаченою п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України (у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки), що склала 22381,20 грн. (2 238 120,72 грн. х 1%).

Отже, ДПІ у Пролетарському районі визначено фізичній особі ОСОБА_3 до сплати за користування земельною ділянкою (за адресою - АДРЕСА_2) за 2010 рік податкове зобовязання з земельного податку у розмірі 22381,20 грн. на 2010 рік, про що винесене податкове повідомлення від 08.07.2010 року № 0098441730.

Наведе повідомлення позивачем у адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося.

Як зазначив у ході судового розгляду справи представник позивача, ОСОБА_3 20 вересня 2011 року отримано від ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька ще одне податкове повідомлення (спірне), а саме: від 13.09.2011 року № 0000011730 про донарахування податкового зобовязання по земельному податку з фізичних осіб за 2010 рік на суму 14634,04 грн.

Як слідує з пояснень представника відповідача та матеріалів справи, підставою для збільшення позивачеві грошового зобовязання з земельного податку за 2010 рік та винесення спірного податкового повідомлення на суму 14634,04 грн. виступили наступні обставини.

У наступному 2011 році податкове зобовязання з земельного податку для позивача податковим органом визначено у такій самій сумі (22381,20 грн.) на підставі наведених вище нормативних документів та довідки від 29.11.2002 року Ю-605/2002 про грошову оцінку земельної ділянки, про що винесене податкове повідомлення від 10.06.2011 року № 0087661730.

Наведене повідомлення про визначення податкового зобовязання з плати за землю за 2011 рік в сумі 22381,20 грн. оскаржене позивачем у Державній податковій адміністрації в Донецькій області (далі ДПА у Донецькій області).

За результатами такого оскарження, рішенням ДПА у Донецькій області від 22.08.2011 року № 15559/10/25-213-2 податкове повідомлення від 10.06.2011 року № 0087661730 залишено без змін, при цьому сума податкового зобовязання з земельного податку на 2011 рік ОСОБА_3 була збільшена на 14634,04 грн. Такий висновок зроблений податковим органом на підставі отриманої інформації від Управління Держкомзему у м. Донецьку на запит Державної податкової адміністрації у Донецькій області (ДПА у Донецькій області). Так, листом від 04.08.2011 року № 01-12-2687/3142 Управління Держкомзему у м. Донецьку повідомляє ДПА у Донецькій області, що нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земель на 2011 рік за адресою АДРЕСА_2 складає 379,41 грн. для земель комерційного використання (Кф = 2,5).

У звязку з цим ДПА у Донецькій області проведено службову перевірку стосовно збільшення ОСОБА_3 суми податкового зобовязання з земельного податку з фізичних осіб на суму 14634,04 грн. по податковому повідомленню від 10.06.2011 року № 0087661730, за наслідками якої зазначена сума збільшення податкового зобовязання з земельного податку на 2011 рік визнана вірною та наказом по ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька від 02.09.2011 року № 381 попереджено працівників податкового органу за неякісне адміністрування плати за землю (а.с. 43, 44).

Таким чином, на 2011 році земельний податок з фізичних осіб для ОСОБА_3 становив загальну суму 37015,24 грн. (22381,20 грн. + 14634,04 грн.).

Отже, виходячи із адміністративного оскарження податкового повідомлення за 2011 рік та рішення ДПА у Донецькій області від 22.08.2011 року № 15559/10/25-213-2, відповідачем за аналогією збільшено позивачеві грошове зобовязання зі сплати наведеного податку і за 2010 рік.

Разом з цим судом також встановлено, що податковим органом не направлявся до Управління Держкомзему у м. Донецьку запит щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки на 2010 рік, а донарахування здійснено з урахуванням висновків ДПА у Донецькій області за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення на 2011 рік та довідки Управління Держкомзему у м. Донецьку про нормативну грошову оцінку землі по АДРЕСА_2 також на 2011 рік.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

На підставі ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або ко ристуванні.

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України під ставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за за питом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки по дають інформацію, необхідну для обчислення і справ ляння плати за землю, у порядку, встановленому Ка бінетом Міністрів України. Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум податку прова диться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року подат кове повідомлення рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 985 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1440/18735.

Пунктом 2.1 розділу 2 цього Порядку визначено, що орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках, зокрема: якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби (абз. «в» п. 2.1).

Також п. 2.2 розділу 2 зазначеного Порядку встановлено, що у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення: за формою згідно з додатком 1 для платників податків - фізичних осіб (форма «Ф»), якщо відповідно до законодавства орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків, за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового або іншого законодавства.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 року № 1001 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 січня 2011 року за № 10/18748, орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби, у випадках, визначених Податковим кодексом України, або прийняття будь-якого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень, зокрема: збільшує суму грошового зобов'язання або податкового боргу (абз. г п. 14).

У відповідності до п. 49.14 ст. 49 ПКУ за кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою органу державної податкової служби цієї статті в обов'язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону.

За результатами такого розслідування винна посадова особа органу державної податкової служби притягується до відповідальності відповідно до закону.

Крім цього, приписами Податкового кодексу України передбачається право органу державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, здійснювати перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлення невідповідності висновків акта перевірки вимогам законодавства, або неповного з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу (пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

З зазначеного слідує, що у разі встановлення органом державної податкової служби вищого рівня, зокрема, неповного зясування питань, що повинні бути зясовані органом державної податкової служби нижчого рівня, в результаті чого буде зроблений висновок про неналежне виконання податковим органом нижчого рівня своїх обовязків, що в результаті спричинило невірне нарахування платнику податків податкового зобовязання з будь-якого платежу, по-перше, призначається службове розслідування відносно працівника органу державної податкової служби, який це допустив, по-друге, за наслідками такої службової перевірки та зробленим висновкам приймається вірне рішення щодо суми нарахованого податкового зобовязання (зменшення або збільшення суми податкового зобовязання).

Таким чином, податкове законодавство містить два випадки, що можуть виступити підставою для зміни раніше нарахованого податкового зобовязання: 1) у випадку адміністративного оскарження за рішенням податкового органу вищого рівня, 2) у випадку коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу, і за наслідками службової перевірки виявлені підстави для зміни податкового зобовязання платника податків.

Будь-яких інших правових підстав для зміни вже нарахованого податкового зобовязання податкове законодавство не містить.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що у ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька відсутні правові підстави для збільшення фізичній особі ОСОБА_3 суми податкового зобовязання з земельного податку з фізичних осіб на 2010 рік (спірне податкове повідомлення від 13.09.2011 року № 0000011730), оскільки:

- по-перше, відсутні правові підстави для збільшення податкового зобовязання позивача, оскільки податкове повідомлення від 08.07.2010 року № 0098441730 позивачем не оскаржувалося у адміністративному порядку, податковим органом також не проводилося службового розслідування за заявою позивача, за наслідками якого могли б бути виявлені порушення норм діючого податкового законодавства останнього за 2010 рік,

- по-друге, відповідач не довів суду наявності письмової інформації Управління Держкомзему у м. Донецьку або іншого офіційного документу щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки на 2010 рік,

Разом з цим судом не приймаються посилання відповідача на приписи п.п. 102.1 ст. 102 ПКУ, як на правову підставу донарахування позивачеві суми податку, з огляду на таке.

За п.п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

На думку представника відповідача, наведене положення надає органу державної податкової служби право за будь-яких обставин здійснювати донарахування платнику податків податкове зобовязання протягом трьох років.

Суд вважає таку правову позицію необґрунтованою, оскільки до предмету регулювання ст. 102 ПКУ відносяться питання виключно строків, протягом яких податкові органи мають право скористуватися певним правом (за даних обставин донарахувати зобовязання), і не відносяться питання виникнення права. Тобто, приписи цієї статті не надають органу податкової служби права змінити податкове зобовязання платника податку, вони лише встановлюють строк користування певним правом, наданим іншими статтями ПКУ (ст. 20 та інші).

Отже, на думку суду, спірне податкове повідомлення від 13.09.2011 року № 0000011730 прийняте відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства, не відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, що спростували б доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судові витрати у розмірі 28 гривень 23 коп.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов фізичної особи-громадянина України ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення від 13.09.2011 року № 0000011730 на суму 14634,04 грн. задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька від 13.09.2011 року № 0000011730 про визначення фізичній особі-громадянину України ОСОБА_3 податкового зобовязання із плати за землю у сумі 14634,04 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять чотири грн. 04 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України (рахунок 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, Банк Головне управління Казначейства України у Донецькій області) на користь фізичної особи-громадянина України ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ІндПН НОМЕР_2) 28,23 грн. (двадцять вісім грн. 23 коп.) судових витрат.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 10 січня 2012 року. Повний текст постанови виготовлений 14 січня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.