Постанова № 20954464, 06.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/11414/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне обєднання «Промстрой», м. Маріуполь

до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя

про визнання протиправним дій посадових осіб Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя по прийняттю податкового повідомлення-рішення № 0000382301 від 20.06.2011р., визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000382301 від 20.06.2011р.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 20 липня 2011 року

ОСОБА_2 - за дов. від 5 червня 2011 року

від відповідача: ОСОБА_3 за дов. від 4 січня 2011 року

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне обєднання «Промстрой» заявлено позов до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання протиправним дій посадових осіб Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя по прийняттю податкового повідомлення-рішення № 0000382301 від 20.06.2011р., визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000382301 від 20.06.2011р.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення рішення № 0000382301 від 20.06.2011р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковим органом безпідставно нараховані податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 131233,00 грн., у т.ч. 104978,00 грн. основного платежу та 26245,00 штрафних санкцій, у звязку з порушенням п. 2.1. ст. 2 Наказу ДПА України від 29.03.2003р. № 143 Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання та п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181). Позивачем при складанні декларації з податку на прибуток за перевіряємий період: друге півріччя 2009р. 2010р. помилково було задекларовано позитивне значення податку на прибуток. Пізніше позивач уточнив податкові зобовязанні, вказавши фактичні суми валових витрат, що при перевірці було підтверджено податковим органом. При надання уточнюючих розрахунків у звязку із самостійним виправленням помилок позивачем помилково був заповнений рядок 7 Розрахунку. В результаті чого сума відємного значення податку за даними податкового органу складає 104978,00 грн., однак уточнюючими розрахунками позивач корегував суму податку 76570,00 грн. та не отримував з бюджету коштів як повернення переплати.

Позивач, посилаючись на норми ст. 58 Конституції України, якою встановлений принцип дії нормативних актів у часі, зазначає, що Законом № 2181, який діяв на момент надання уточнюючих розрахунків (2010р.) не передбачалась відповідальність за завищення сум задекларованого відємного значення обєкту оподаткування і які на момент перевірки не відшкодовані з бюджету.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що позивачем надавалися податкові декларації за 1 квартал 2009р., півріччя 2009р., 9 місяців 2009р. та 2009р. Податкові зобовязання, визначені цими деклараціями були уточнені позивачем відповідними уточнюючими розрахунками, якими позивач збільшив валові витрати, що призвело до зменшення податку на прибуток та декларування збитків за вказані періоди на загальну суму 104 978,00 грн., чим порушено ст. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р за № 271/7592.

Штрафна санкція нарахована позивачу на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у розмірі 26 245 грн. (10 4978 * 25%).

Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне обєднання «Промстрой» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 17.02.2003р., включене до ЄДРПОУ за номером 32321247 (арк. справи 87, 88, том 1), перебуває на податковому обліку у ДПІ і Іллічівському районі м. Маріуполя.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 77 Податкового кодексу України, передбачено здійснення планової перевірки.

Згідно із п. 77.6. ст. 77 цього Кодексу, допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, згідно із п. 81.1. ст. 81 Кодексу, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Направлення на перевірку № 180 вручено позивачу 11.04.2011р. (арк. справи 32, том 1).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що перевірки проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, підстави для не допуску посадових осіб до проведення перевірки відсутні.

У період з 11.04.2011р. по 04.05.2011р. ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р., наслідки якої викладені в акті перевірки від 12.05.2011р. № 123/23-1/32321247 (арк. справи 37 78, том 1).

За результатами перевірки керівником податкового органу 20.06.2011р. згідно із пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. 2.1. ст. 2 Порядку № 143, п. 5.1. ст. 5 Закону № 2181, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000382301, яким позивачу визначена сума грошового зобовязання з податку на прибуток у загальному розмірі 131223,00 грн., у тому числі 104 978,00 грн. за основним платежем та 26245,00 грн. за штрафними санкціями (арк. справи 7, том 1).

Перевіркою встановлено (арк. справи 48 52, том 1) заниження позивачем податку на прибуток за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010 в сумі 104978,00 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2009 року - 23 209 грн., півріччя 2009р. - 9 838, 3 квартал 2009 року - 26 612 грн., 2009р. - 45 319 грн.

На підставі п. "а" пп. 17.2 ст. 17 Закону №2181 позивачем було надано уточнюючий розрахунок (вх. № 900174941 від 06.11.2009р.) до декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2009 р., стосовно якого проведено коригування (до збільшення) валових витрат за цей період у сумі 67639,00 грн.

Проведення даного коригування призвело до декларування підприємством по рядку 4 уточнюючого розрахунку збитків у сумі 67639,00 грн. У декларації за 1 квартал 2009 р. позивачем задекларовано прибуток у сумі 45 110 грн. (ряд 11) та суму податку на прибуток 11 278 грн. (ряд 12), зменшену на суму вартості торгових патентів, придбаних у звітному періоді (1 440грн.) та податкове зобов'язання у сумі 9 838 грн., яке нараховано у обліковій картці підприємства і сплачена позивачем у строк.

Згідно уточнюючого розрахунку підприємством проведено зменшення податку на прибуток на суму 16910,00 грн. (67639 х 25% від суми збитку) та зменшення суми податку, який підлягав сплаті до бюджету. На підставі цього факту у обліковій картці підприємства проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку на суму 16 910 грн. замість задекларованої відповідно декларацією за 1 квартал 2009 р. суми 9 838 грн.

Таким чином, за рахунок допущення помилки в уточнюючому розрахунку (вх. № 900174941 від 06.11.2009 р).,було занижено суму податку на прибуток за підсумками роботи 1 кварталу 2009р. на суму 7072,00 грн.

18.02.2010р. позивачем було надано уточнюючий розрахунок до декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2009 р.( вх. № 9000267707), стосовно якого проведено коригування (до збільшення) амортизаційних відрахувань, не врахованих в обчисленні амортизації попереднього звітного періоду у сумі 50 595 грн. Проведення даного коригування призвело до декларування підприємством по рядку 4 уточнюючого розрахунку збитків у сумі 50 595 грн. та у р. 7 - зменшення податку на прибуток на суму 12 649 грн. (50 596 * 25% від суми збитку), який підлягав сплаті до бюджету. На підставі цього факту у обліковій картці підприємства проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку на суму 12649 грн.

13.08.2010р. позивачем було надано уточнюючий розрахунок до декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2009р. (вх. № 9003284630) стосовно якого проведено коригування (до збільшення) амортизаційних відрахувань, не врахованих при обчислені амортизації попереднього звітного періоду у сумі 42 238 грн. Проведення даного коригування призвело до декларування підприємством по рядку 4 уточнюючого розрахунку збитків у сумі 42 238 грн. та у р. 7 зменшення податку на прибуток на суму 10 560 грн. (42238 * 25% від суми збитку), який підлягав сплаті до бюджету. На підставі цього факту в обліковій картці підприємства проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку на суму 10 560 грн. Однак, згідно уточнюючого розрахунку ( вх. № 900174941 від 06.11.2009р.) до декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2009 р., який був надано підприємством 06.11.2009р., вже було проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку, задекларованої відповідно декларації за 1 квартал 2009р.

Таким чином, позивачем було порушено ст. 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р за № 271/7592 (даті Порядок № 143), що призвело до зменшення податкових зобов'язань на 23 209 грн. В результаті платником податків занижена сума податкових зобов'язання на 23 209 грн.

У декларації за 1 півріччя 2009р. (вх. № 9000681812 від 06.08.2009р.) підприємством задекларовано прибуток у сумі 126432 грн. (ряд. 11) та суму податку на прибуток 31 608 грн. (ряд. 12), зменшену на суму вартості торгових патентів, придбаних у звітному періоді (3200 грн.), податкове зобов'язання у сумі 28 408 грн., зменшене на суму нарахованого податку у попередній податковий період (ряд. 15) у розмірі 9 838 грн. та суму податку до сплати (ряд. 17) у розмірі 18 570 грн. яка нарахована у обліковій картці підприємства і сплачена позивачем в строк.

Однак, згідно уточнюючого розрахунку (вх. № 900174941) до декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2009 р., який був надано підприємством 06.11.2009р., було проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку, задекларованого відповідно до декларації за 1 квартал 2009р. Таким чином, сума податку до сплати за 1 півріччя 2009 р. (ряд. 17 декларації) збільшується на 9 838 грн.

Позивачем було порушено ст. 2 Порядку № 143, що призвело до зменшення податкових зобов'язань на 9 838 грн. В результаті платником податків була занижена сума податкових зобов'язання на 9 838 грн.

Позивачем було надано уточнюючий розрахунок (вх. № 9002316584 від 21.12.2009 р.) до декларації про прибуток підприємства за 9 місяців 2009р., стосовно якого проведено коригування (до збільшення) валових витрат за цей період у сумі 213445 грн. Проведення даного коригування призвело до декларування підприємством по рядку уточнюючого розрахунку збитків у сумі 213 445 грн. У декларації за 9 місяців 2009р. підприємством задекларовано прибуток у сумі 199 195 грн. (ряд. 11) та суму податку на прибуток 49 799 грн. (ряд. 12), зменшену на суму вартості торгових патентів, придбаних у звітному періоді (4480 грн.) та податкове зобов'язання у сумі 45 319 грн. яка нарахована в обліковій картці підприємства і сплачена позивачем в строк.

Згідно уточнюючого розрахунку підприємством проведено зменшення податку на прибуток на суму 53 361 грн. (213 445 х 25% від суми збитку) та зменшення суми податку, який підлягав сплаті до бюджету. На підставі цього факту у обліковій картці підприємства проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку на суму 53 361 грн. замість задекларованого відповідно декларацією за 9 місяців 2009р. суми 45 319 грн.

Таким чином, за рахунок допущення помилки в уточнюючому розрахунку (вх. № 9002316584 від 21.02.2009р.)., було занижено суму податку на прибуток за підсумками роботи 9 місяців 2009р. на суму 26612 грн.

У декларації за 2009р. (вх. № 9002898693 від 03.02.2010р.) підприємством задекларовано прибуток у сумі 265 209 грн. (ряд. 11) та суму податку на прибуток 66302 грн. (ряд. 12), зменшену на суму вартості торгових патентів, придбаних у звітному періоді (5440,00 грн.), податкове зобов'язання у сумі 60 862 грн., зменшене на суму нарахованого податку у попередній податковий період (ряд. 15) у розмірі 45 319 грн. та сума податку до сплати (ряд. 17) у розмірі 15 543 грн., яка нарахована у обліковій картці підприємства і сплачена позивачем в строк.

Однак, згідно уточнюючого розрахунку (вх. № 9002316548) до декларації про прибуток підприємства за 9 місяців 2009 р., який було надано підприємством 21.12.2009р., було проведено зменшення раніше нарахованої до сплати суми податку, задекларованої відповідно декларації за 9 місяців 2009р. Таким чином, сума податку до сплати за 2009 р. (р. 17 декларації) збільшується на 45 319 грн.

Вищевказані податкові декларації та уточнюючі розрахунки містяться в матеріалах справи (арк. справи 79 144, том 1).

Податковим органом зроблено висновок, що позивачем було порушено п. 2.1. ст. 2 Порядку № 143, п. 5.1. ст. 5 Закону № 2181 та п. 16.1. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, що привело до зменшення податкових зобов'язань на 112050,00 грн., у т.ч. 30281,00 грн. за 1 квартал 2009р., 9838,00 грн. за І-ше півріччя 2009р., 26612,00 грн. за 9 місяців 2009р. та 45319,00 грн. за 2009 рік.

З урахуванням того, що актом планової виїзної перевірки від 04.12.2009р. № 606/23-1/32321247 (арк. справи 61 106, том 2) вже було встановлено завишення суми податку на прибуток 7072,00 грн., відповідно, для виправлення помилки, яка призвела до заниження позивачем податкових зобов'язань, відповідачем на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України нараховані податкової зобов'язання у розмірі 104 978 грн. (112050,00 - 7072,00).

Згідно із п. 5.1. ст. 5 Закону № 2181, який діяв на час подання податкових декларацій та уточнюючих розрахунків за 2009р., самостійне узгодження податкового зобов'язання

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за № 271/7592 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Як пояснив представник відповідача в судовому засідання помилка позивача полягає в тому, що надання уточнюючих розрахунків призвело до відображення збитків, що суперечить сутності податкової звітності, яка повинна відображати наявність прибутку.

Суд зазначає, що уточнюючий розрахунок є самостійною податковою декларацією і його показники з моменту надання до податкового органу є узгодженим та вносяться до облікової картки платника податків у відповідності до п. 4.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за N 843/11123.

Таким чином, відображення зменшення чи збільшення податкових зобовязань на підставі даних уточнюючого розрахунку здійснюється в особовому рахунку платника податків.

Факт подання уточнюючого розрахунку змінює розмір узгодженого податкового зобов'язання позивача за певний податковий період, виходячи з того, що підпунктом 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат звітного періоду включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок, виявлених у звітному податковому періоді.

Тому виправлення валових витрат за попередні періоди впливає на оподаткований прибуток того звітного періоду, в якому проведене таке виправлення.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Суд враховує, що згідно результатів перевірки, податковим органом не встановлено порушення позивачем п. 5.1., пп. 5.3.9. п. 5.3., пп. 5.2.7. п. 5.2. ст. 5 та пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідачем в ході перевірки не були досліджені будь-які розрахункові, платіжні, інші документи, що підтверджують підстави формування валових витрат. Більш того, зазначені документи не вимагалися податковим органом для дослідження.

З матеріалів справи вбачається, що суму валових витрат за І квартал 2009р. та за 9 місяців 2009р. позивач уточнив внаслідок не включення у попередніх податкових періодах до валових витрат амортизаційних відрахувань на основні виробничі фонди, нарахування заробітної плати працівникам, відрахувань страхових внесків до фондів обовязкового соціального страхування, податку з доходів фізичних осіб та інших виробничих витрат на придбання матерів, товарно-матеріальних цінностей.

Здійснення цих витрат підтверджується первинними документиками позивача за 2009 рік: оборотно-сальдовими відомостями нарахування амортизації, розрахунковими відомостями про нарахування і перерахування страхових внесків до фондів обовязкового соціального страхування, податковими розрахунками з податку з доходів фізичних осіб, розрахунковими відомостями із заробітної плати, податковими накладними, видатковими накладними (арк. справи 160 200, том 2).

Суд зазначає, що сама по собі наявність у позивача збитків (від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009р.) згідно норм податкового законодавства не спричиняє донарахування податку на прибуток.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до п. 6. розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із пп. 5.2. п. 5. розділу ІІ цього ж Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, встановлюючи порушення, не посилався на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, не зазначив первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не навів регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, не надав докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Разом з тим, податковим органом в акті перевірки не вказано на відсутність первинних документів або на факт ненадання їх для перевірки.

Вищевказане призвело до безпідставних висновків про завищення позивачем валових витрат при наданні уточнюючих розрахунків.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем, як субєктом владних повноважень у відповідності до ст. 71 КАС України, в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне обєднання «Промстрой» до Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000382301 від 20.06.2011р. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000382301 від 20.06.2011р.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне обєднання «Промстрой» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 6 вересня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 9 вересня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.