Постанова № 20953620, 08.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2011 р.

о 10 годин 13 хвилин Справа №2а-13581/11/0170/11 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю., за участі представників сторін:

від позивача - Логвиненко М.Г.;

від відповідача - Серпутіна Т.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джанкойський завод "Залізобетон"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення №0033122301 від 24.10.2011року.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Джанкойський завод "Залізобетон" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0033122301 від 24.10.2011 року.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу про безтоварний характер господарських операцій позивача із ТОВ "ВК "Азалія". Позивач зазначає, що господарські операції, про які вказано в акті перевірки, виконані реально, оформлені усі необхідні документи податкового і бухгалтерського обліку, придбані товари використані в господарській діяльності позивача.

Ухвалами суду від 03.11.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що проведеною відповідачем перевіркою встановлено завищення позивачем задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість через віднесення до його складу сум податку, сплачених ТОВ "ВК "Азалія", у якого відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності (відсутні персонал, основні засоби, виробничі активи та складські приміщення, транспортні засоби). Представник відповідача стверджує, що позивач уклав угоду, спрямовану на здійснення операцій надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. З наведених підстав, посилаючись на порушення положень частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу та керуючись приписами статті 228 ЦК України представник відповідача зазначає про нікчемність правочинів позивача із вказаним контрагентом.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 30605538, зареєстрований у якості платника ПДВ, перебуває на податковому обліку в Джанкойській ОДПІ.

Посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам із ТОВ «ВК «Азалія» за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року, за результатами перевірки складено акт від 11.10.2011 року №4698/23-01/30605538.

За висновками даного акту встановлено порушення підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинний на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №168), що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15617,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 року №0033122301 про збільшення позивачеві суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 19561,00 грн., у тому числі за основним платежем 15617,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3904,00 грн.

Судом встановлено, що в основу висновків за актом перевірки про порушення позивачем правил оподаткування покладено такі обставини.

Згідно із актом перевірки позивач і ТОВ «ВК «Азалія» уклади договір від 05.05.2010 року №05/05-10 поставки товарів (щебінь, гравій, пісок). Позивачем від вказаного контрагента отримані накладні та податкові накладні (від 04.10.2010 року №4 на суму ПДВ 7200,00 грн., від 26.10.2010 року №29 на суму ПДВ 3476,60 грн., від 28.10.2010 року №35 на суму ПДВ 4940,00 грн.). За даними акту, надані до перевірки товарно-транспортні накладні складені з порушенням порядку їх складання, а саме: не містять інформацію про прибуття товарно-матеріальних цінностей, відсутній номер товарно-транспортної накладної та подорожнього листа, не надані дані про довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, не надані дані про перевізників, зазначених у товарно-транспортних накладних фізичних осіб, умов перевезення, за чий рахунок здійснюється перевезення. За даними акту перевірки відсутність актів прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, які складені із порушенням встановленого порядку, свідчать про відсутність доказів фактичного відвантаження, транспортування та отримання товару позивачем. Також в акті перевірки зазначено, що станом на дату проведення перевірки ТОВ «ВК «Азалія» має «ризиковий стан 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Крім того, за даними акту перевірки ТОВ «ВК «Азалія» від 30.03.2011 року №105/23/36812717, який складено посадовими особами Стахановської ОДПІ, встановлено відсутність у ТОВ «ВК «Азалія» майна ті інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарської діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку із відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. За даними акту від 11.10.2011 року №4698/23-01/30605538 встановлено укладення ТОВ «ВК «Азалія» нікчемних правочинів, на підставі яких сформовано податкове зобовязання з податку на додану вартість, у тому числі із позивачем у справі.

Підпунктами 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Твердження відповідача про порушення вказаних норм повязується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод із вищеназваними постачальниками.

Судом досліджено обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. Дослідивши матеріали справи та надані сторонами доказами, суд вважає, що позивач підтвердив дані податкового обліку достовірними первинними документами, які складені за наслідками фактичного здійснення господарської операції.

Так, за наслідками здійснення господарських операцій, обумовлених договором від 05.05.2010 року №05/05-10 складені документи, що свідчать про передачу товарів (накладні, податкові накладні). Жодна норма податкового законодавства не вимагає наявності у покупця товарно-транспортної накладної для підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Тож недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних не є підставою для висновку про порушення позивачем правил оподаткування з податку на додану вартість і не можуть слугувати належним доказом «безтоварності» проведених господарських операцій.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо нікчемності укладених правочинів суд зазначає таке.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в частині другій статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд не приймає до уваги доводи щодо відсутності у позивача найманих працівників, необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, основних фондів та виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування. Відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагентів для укладання та виконання правочинів, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань ТОВ «ВК «Азалія», доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб. Жодного доказу несплати суми податку на додану вартість ТОВ «ВК «Азалія» (навпаки матеріалами перевірки підтверджено відображення отриманих у ціні поставлених товарів сум ПДВ у складі податкового зобов'язання ТОВ «ВК «Азалія»), тому висновки відповідача про отримання позивачем виключно «податкової вигоди» позбавлені належного обґрунтування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податковий орган не мав права збільшувати суми грошових зобовязань з податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням-рішенням. Застосування у цьому податковому повідомленні-рішенні штрафних (фінансових) санкцій також є безпідставним, оскільки таке застосування повязано із донарахуванням суми податкового зобовязання за результатами документальної перевірки, помилковість якого встановлена судом. За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні 08.12.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 13.12.2011 року.

Керуючись статтями 122,158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим №0033122301 від 24.10.2011року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Джанкойський завод "Залізобетон" (ідентифікаційний код 30605538) суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на 19561,00 грн., у тому числі за основним платежем 15617,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3904,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.

Суддя Москаленко С.А.