Постанова № 20950723, 17.01.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р. Справа № 18/268/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А.,

суддя Білоусова Я.О. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Сиротніковій Я.Є.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 27.12.2011р.

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю №01-20/11 від10.01.2012р.

третіх осіб- не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №5267 П/2-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.11.11р. у справі № 18/268/11

за позовом Приватного підприємства "Фірма Оксана", м.Полтава,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців Виконавчого комітету Полтавської міської ради,м.Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-вишукувальний Інститут "Полтавагропроект", м.Полтава,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Барвінок- К", м.Полтава,

про визнання недійсним рішення загальних зборів та статуту в редакції від 01.08.2005р. з наступними змінами,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.11.2011р. (суддя Босий В.П.) відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсними рішень загальних зборів власників (учасників) Державно - кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект", оформленого протоколом №3/05 від 01.08.2005р., а також всіх наступних рішень загальних зборів власників (учасників) ДКПВІ "Полтавагропроект" станом на 31.03.2011р.; визнання недійсним статуту ДКПВІ "Полтавагропроект" , ЄДРПОУ 03585975, м. Полтава, вул. Котляревського, 1/27, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10005841397 від 05.08.2005 №15881050001002065; від 19.01.2006 №15881050002002065; від 10.01.2007 №15881050003002065; від 04.08.2008 №15881050008002065; від 10.12.2008 №15881050009002065; від 22.07.2009 №15881050011002065 реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10045561082; від 29.01.1992 №15881450000008596; №15881450001008596; від 07.10.2009 №1588145002008596; від 28.12.2010 №15881450004008596; від 17.02.2011 №15881450007008596.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними рішення загальних зборів власників (учасників) Державно- кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект", оформленого протоколом №3/05 від 01.08.2005р., а також всіх наступних рішень загальних зборів власників (учасників) ДКПВІ "Полтавагропроект" станом на 31.03.2011р. Обовязок по створенню ліквідаційної комісії та проведення ліквідації підприємства у встановленому законом порядку покласти на ПП "Фірма Оксана", як одного з власників. Визнати недійсним Статут ДКПВІ "Полтавагропроект", ЄДРПОУ 03585975, м. Полтава, вул. Котляревського, 1/27, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10005841397 від 05.08.2005 №15881050001002065; від 19.01.2006 №15881050002002065; від 10.01.2007 №15881050003002065; від 04.08.2008 №15881050008002065; від 10.12.2008 №15881050009002065; від 22.07.2009 №15881050011002065 реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10045561082; від 29.01.1992 №15881450000008596; №15881450001008596; від 07.10.2009 №1588145002008596; від 28.12.2010 №15881450004008596; від 17.02.2011 №15881450007008596, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі. Надав доповнення та додаткові обґрунтування до апеляційної скарги (вх. 182). Заявив клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з необхідністю ознайомитись з відзивом відповідача та надання часу відповідачу ознайомитись з доповненнями поданими апелянтом.

Представник відповідача проти відкладення розгляду заперечував, та зазначив про відсутність необхідності у відкладенні розгляду справи.

Проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №205). Зокрема зазначив, що договори на які посилається позивач, в обґрунтування набуття майнових прав інституту, не стосуються корпоративних прав в статутному капіталі відповідача, так як предметом зазначених договорів є корпоративні права іншої особи - Інституту «Полтавміжкогоспбудпроект». З огляду на, що вважає, що оскаржуваними рішеннями не порушено його права учасника господарського товариства.

Представник Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців виконавчого комітету Полтавської міської ради в судове засідання не зявився. Однак надіслав клопотання про неможливість явки представника в судове засідання та розгляд справи без його участі (вх. №100).

Представник ТОВ «Барвінок-К» в судове засідання не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.

Наказом державного агропромислового комітету Української РСР №139 від 11.04.1986 року було ліквідовано проектно-вишукувальні і науково-дослідні організації, ліквідованих міністерств та відомств, а також проектні організації , передані з Держагропрому СРСР згідно наказу Держагропрому від 20.02.1986 року №45 і на їх базі встановлено створити кооперативно-державні проектно вишукувальні інститути на госпрозрахунку з правами юридичних осіб згідно додатку №1 (а.с.30-а.с.34 т.1). П. 13 наведеного додатку визначений Кооперативно державний проектно-вишукувальний інститут «Полтаваагропроект».

Згідно додатку до наказу інституту «Укрколгоспроект» та наказу Держагропрому УРСР від 11.04.1986 року №139 (а.с.38-а.с.42 т.1) Державно-кооперативний проектно-вишукувальний інститут „Полтавагропроект" створений у відповідності з наказом Держагропрому УРСР № 139 від 11.04.1986 року на базі інституту "Укррадгосппроект" та філії "Укрсільгосптехніка" й філій "Укрколгосппроекта".

Згідно цього наказу для керівництва науково-технічною та виробничо-господарською діяльністю організованих проектних інститутів створено Республіканське кооперативно-державне проектно-вишукувальне і науково-дослідне обєднання «Укрндіагропроект», яким був затверджений Статут КДПВІ «Полтавагропроект» 1986 року (а.с.43-а.с.49 т.1).

Матеріали справи свідчать про те, що 1992 році виконкомом Полтавської міської Ради народних депутатів був зареєстрований Статут КДПВІ «Полтавагропроект» в новій редакції. Згідно якого державна частка власності складала 57,2%, кооперативна -42,8% (а.с.50-а.с.62 т.1).

Згідно протоколу №1 засідання комісії з передприватизаційної підготовки ПДКПВІ «Полтаваагропроект» від 18.11.2004 року затвердженого актом комісії та наказом Фонду Державного майна України №З-АК від 23.11.2004 року (а.с.116-а.с.127 т.1), станом на 01.10.2004 року ПДКПВІ «Полтаваагропроект» є підприємством, заснованим на змішаній формі власності і має у своєму майні державну частку у розмірі 27,17% та іншу частку власності у розмірі 72,83%, яка належить недержавним засновникам.

Наведеним наказом Фонду Державного майна України №З-АК від 23.11.2004 року УДКО «УкНДІагропрокт» та ДКПВІ «Полтаваагропроект» було доручено провести роботу щодо внесення відповідних змін до статутних документів ДКПВІ «Полтаваагропроект».

01 серпня 2005 року відбулися загальні збори учасників ДКПВІ «Полтаваагропроект» за участі Фонду державного майна України, Міністерства аграрної політики України (27,17%), УДКО «УкНДІагропрокт» (71,78%) та райагробудів Полтавської області (1,05%) оформлені протоколом №3/05 (а.с.15-а.с.20), з порядком денним:

- визначення часток майна районних міжколгоспних будівельних організацій або їх правонаступників у майні інституту "Полавагропроект"

- розгляд та затвердження нової редакції Статуту Інституту "Полтавагропроект".

- вибори членів Ревізійної комісії та керівника інституту "Полтавагропроект".

Як вбачається з протоколу загальних зборів учасників державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект" №3/05 від 01.08.05р., у зв'язку з відсутністю на загальних зборах 22-х організацій, які були 2 рази офіційно запрошені на загальні збори, але не з'явились без поважних обставин, була внесена пропозиція про виключення їх зі складу учасників інституту. Дана пропозиція була підтримана одноголосно.

Крім того, за результатами розгляду другого питання порядку денного загальними зборами було затверджено Статут інституту в новій редакції (зареєстрований 05.08.2005 року), згідно якого учасниками інституту є юридичні особи: Міністерство аграрної політики України, Українське державно-кооперативне проектно-вишукувальне і науково-дослідне об'єднання "УкрНДІагропроект", Райагробуди Полтавської області (перелік - додаток №1 до Статуту) (а.с.22-а.с.29 т.1).

ПП "Фірма Оксана" просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект", оформленого протоколом № 3/05 від 01.08.2005 року, а також Статут Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту “Полтавагропроект” з усіма наступними змінами.

В обґрунтування позовних вимог та апеляційної скарги посилається на те, що він уклав договори із Кобеляцьким райагробудом (СТ «Будівельник») ( договір №1/7 від 18.03.2003 року, а. с. 12 т.1), із КП «Новосанжарське»(договір № 1/5 від 18.12.2003 року, а. с. 13 т.1), із Глобинським райагробудом ( договір № 1/14 від 19.12.2003 року, а. с. 14 т.1) . За умовами вказаних договорів позивач купив у зазначених юридичних осіб належну їм частку у спільній власності підприємства інститут «Полтавміжколгоспбудпроект».

Позивач зазначає, що рішення загальних зборів учасників Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Полтавагропроект", оформленого протоколом № 3/05 від 01.08.2005 року має бути визнано недійсним з таких підстав:

-позивача як власника корпоративних прав не було повідомлено про скликання зборів;

-на час проведення зборів діяла ухвала суду від 15.10.2004 року, яка забороняла ДКПВІ «Полтавагропроект», Фонду державно майна України вчиняти будь-які дії повязані з приватизацією, продажем, інші відчуженням майна та змінювати власників корпоративних прав інституту;

-спірне рішення прийнято за відсутності кворуму, оскільки Українське державно-кооперативне проектно-вишукувальне та науково-дослідне обєднання «УкрНДІагропроект», на думку позивача , не має 71,78% майнових прав інституту;

-право власності позивача на частку в інституті підтверджується договорами купівлі-продажу часток, висновком №218 судово - економічної експертизи кримінальнійсправі№0623035, вироком по кримінальній справі відносно директора інституту ОСОБА_3

Також в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що розгляд справи господарським судом Полтавської області був проведений за відсутності належного повідомлення представника позивача.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Постановою Вищого господарського суду від 12.10.2011 року попередні судові рішення були скасовані, справу №18/268/11 направлено на новий розгляд до господарського суду Полтавської області .

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.11.2011 року справа №18/268/11 прийнята до провадження. Розгляд справи призначено на 06.12.2011 року. Про що повідомлено учасників процесу шляхом направлення чотирьох екземплярів ухвали поштою 04.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.11.2011 року за своєю ініціативою виправлено описку в резолютивній частині ухвали від 08.11.2011 року, та призначено розгляд справи на 17.11.2011 року. Як вбачається з зворотного аркушу наведеної ухвали (а.с.10 т.4) шляхом поштового відправлення вона була направлена трьом учасникам процесу, а представнику позивача ОСОБА_4 видана нарочно, про що свідчить її особистий підпис.

На підтвердження повноважень на представництво інтересів ПП «Фірма Оксана» ОСОБА_4 до матеріалів справи було надано копію довіреності б/н від 10.010.2011 р. (а.с. 5 т.4).

В судове засідання 17.11.2011 року представник позивача не зявився, але до господарського суду від імені ПП «Фірма Оксана» надійшла заява про відмову від позовної заяви та припинення провадження у справі підписана ОСОБА_4, з оригіналом довіреності б/н від 10.010.2011 р. (а.с.11-а.с.12 т.4).

Господарський суд Полтавської області не прийняв відмову від позову ПП «Фірма Оксана», визнавши її нікчемною відповідно до положень ч.3 ст. 247 ЦК України, як таку що не містить дати її вчинення (зазначено 10.010.2011р.).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, однак отримання наведеним представником ухвали від 08.11.2011 року якою розгляд справи був призначений на 17.11.2011 року, коли й було прийняте оскаржуване рішення, свідчить про не повідомлення позивача про дату та час судового засідання.

Крім того в суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 зазначила, що довіреність надана ОСОБА_4 є підробною, що директор ПП «Фірма Оксана» такої довіреності не видавав, і відмовлятися ОСОБА_4 від позову у справі №18/268/11 не доручав.

Відповідно до положень п.2 ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

З урахуванням наведеного рішення місцевого господарського суду від 17.11.2011 року у справі №18/268/11 підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 55 Господарського кодексу України, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Тобто, лише за умови встановлення наявності у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Тому при вирішенні питання про визнання недійсними рішень загальних зборів суттєве значення має не лише відповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що ухвалив це рішення, а також факт порушення у зв'язку з ухваленням спірного рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів та інших органів товариства наділені, насамперед, акціонери та учасники товариства, а також інші особи, права та охоронювані законом інтереси яких порушуються такими рішеннями, зокрема державні органи в межах їх компетенції.

Згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13, суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується. Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними.

Статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

П. 13 наведеної постанови Верховного суду України зазначено, що відповідно до вимог статей 88, 143, 154 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України «Про господарські товариства»статей 27, 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов:

- на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;

- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;

- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Тобто, для визнання недійсними установчих документів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення прав та законних інтересів учасника (засновника) товариства. Якщо за результатами розгляду справи такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову

Відповідно до ч. 2 ст.97 ЦК України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Частиною 5 ст. 98 Цивільного кодексу України передбачено, що рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В обґрунтування наявності у нього майнових прав в Державно-кооперативному проектно - вишукувальному інституті «Полтаваагропроект» позивач посилається на підписані ним із СТ «Будівельник» (Кобеляцьким райагробудом) ( договір №1/7 від 18.03.2003 року), із КП «Новосанжарське» (договір № 1/5 від 18.12.2003 року), із Глобинським райагробудом ( договір № 1/14 від 19.12.2003 року). За умовами вказаних договорів позивач купив у зазначених юридичних осіб належну їм частку у спільній власності підприємства інститут «Полтавміжколгоспбудпроект».

Відповідно до Статуту КДПВІ «Полтавагропроект» зареєстрованого виконкомом Полтавської міської Ради народних депутатів в 1992 році, чинного на момент оскаржуваного рішення, державна частка власності складала 57,2%, кооперативна -42,8% (а.с.50-а.с.62 т.1).

Згідно пунктів 4.1., 4.2. наведеного Статуту майно інституту є державним та кооперативним, складається з основних фондів та обігових коштів, а також інших цінностей закріплених за інститутом, майно інституту є державною і кооперативною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Згідно протоколу №1 від 18.11.2004 року, який є невідємною частиною акту комісії з визначення частки держави в майні інституту "Полтавагропроект" затвердженого Наказом Фонду державного майна України №3-АК від 23.11.2004р., було встановлено, що в другому півріччі 1986 року відбулось обєднання майна Полтавської філії республіканського інституту «Укрколгоспроект» (недержавна форма власності) з Полтавською філією інституту «Укрсігосптехпроект» (державна форма власності) та УДПІ «Укррадгосппроект» (державна форма власності). Причому наведеним актом встановлено, що внесок міжколгоспних будівельних організацій Полтавської області склав 6.6тис. руб. (1,44%) серед недержавних засновників.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про підприємства в Україні», чинному на момент підписання договорів, в Україні могли діяти підприємства таких видів:

приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;

колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;

господарське товариство;

підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян;

комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;

державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.

Відповідно до ч.1 статті 63 Господарського кодексу України, який набув чинності 01.01.2004 року, залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

державне підприємство, що діє на основі державної власності;

підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

Як свідчать матеріали справи станом на момент підписання договорів купівлі - продажу частки у спільній власності та проведення оскаржуваних загальних зборів Державно-кооперативний проектно - вишукувальний інститут «Полтаваагропроект» згідно Статуту був підприємством зі змішаною формою власності, а Статут підприємства не передбачав організаційно-правової форми.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності1987-IIIвід 21 вересня 2000 року, суб'єкти підприємницької діяльності, створені в організаційних формах, не передбачених законами України, державна реєстрація яких проведена до набрання чинності цим Законом, зобов'язані привести організаційну форму у відповідність з вимогами законів України протягом п'яти років після набрання чинності цим Законом.

Як свідчать матеріали справи Статут відповідача зареєстрований у 1993 році та чинний на момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів, не містив у собі відомостей про розмір часток кожного учасника, частки кожного з учасників товариства були визначені в Статуті ДКПВІ «Полтавагропроект» в редакції 2005 року, що був зареєстрований згідно рішення загальних зборів учасників від 01.08.2005 року, згідно якого і були визначені частки майна районних міжколгоспних будівельних організацій або їх правонаступників у майні Інституту «Полтавагропроект».

Крім того факт внесків міжколгоспних будівельних організацій Полтавської області у створенні інституту «Полтаваагропроект»було встановлено лише в акті комісії з визначення частки держави в майні підприємства від 18.11.2004 року.

Стосовно вироку у кримінальній справі, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, а не обставин чинності господарських договорів.

Посилання апелянта на те, що згідно Постанови Полтавських обласних зборів уповноважених міжколгоспних будівельних організацій від 05.10.1967 року №13, було створено Інститут сільського господарського проектування «Полтавміжколгоспбудпроект» шляхом перетворення з контори «Облміжколгосппроект», а в 1969 році інститут «Полтавміжколгоспбудпроект» перетворено в Полтавську філію «Укрколгосппроект», не приймаються до уваги колегією суддів з огляду на те, що договори купівлі-продажу у 2003 частки у загальній власності юридичної особи яка перестала існувати у 1969 році, є такими, що підписані за відсутності самого предмету договору, тобто є такими, що не відповідали вимогам діючого законодавства та є недійсними відповідно до положень ст. 48 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року.

Також не є обґрунтованим твердження апелянта стосовно того, що правомірність укладення договорів купівлі-продажу СТ «Будівельник»( договір №1/7 від 18.03.2003 року), із КП «Новосанжарське»(договір № 1/5 від 18.12.2003 року), із Глобинським райагробудом ( договір № 1/14 від 19.12.2003 року) була встановлена ухвалою Октябрьського районного суду м. Полтави в межах справи №6-7/11, яка була залишена без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2011 року і являється обовязковим для господарського суду відповідно до вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з того, що всупереч положенням даної статті апелянт помилково надає преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнивши факти, встановлені судом з їх юридичною оцінкою.

Крім того такий висновок Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 21.12.2011 року базувався на тому, що на момент прийняття оскаржуваного рішення договори відповідно до яких ПП «Фірма Оксана» набула права власності на майно не визнані недійсними, в той час як межах цієї справи було встановлено їх недійсність.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що матеріалами справи не підтверджується факт придбання позивачем частки у ДКПВІ «Полтавагропроект», з огляду на що позивачем не доведено суду,яким чином спірне рішення загальних зборів та статут відповідача порушує права позивача..

Позивачем не доведено суду того факту, що він є власником корпоративних прав у ТОВ "Проектно-вишукувальний Інститут "Полтаваагропроект" та був таким на момент проведення оспорюваних зборів.

З урахуваннм наведеного рішення місцевого господарського суду від 17.11.2011 року у справі № 18/268/11 підлягає скасуванню, як таке, щ прийняте з порушенням норм процесуального права, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 99, 101, п. 2 статті 103, п. 4 частини 1, п.2 ч.3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма Оксана» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 17.11.2011 року у справі № 18/268/11 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові Приватного підприємства «Фірма Оксана» відмовити повністю .

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Лакіза В.В.

Повний тест постанови підписаний 16.01.2012р.