Рішення № 20950444, 19.01.2012, Господарський суд Чернігівської області

19.01.12 <>

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. канцелярії 672-847

проспект Миру , 20 тел./факс 774-462

Іменем України

Рішення

17 січня 2012 року Справа №5028/8/128/2011

За позовом: Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави

в особі позивача: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. О.Теліги, 8, кімн. №№58А, 59, м.Київ, 04112 (Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, пр. Миру, 14, м.Чернігів, 14000)

до відповідача: Фермерського господарства "КС-Світлана", вул.Пролетарська, 18, с.Іваньків, Коропський район, Чернігівська область, 16214

про стягнення 12598грн.40коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1 директор відділення, нотаріально посвідчена довіреність від 15.04.2011р., зареєстрована в реєстрі за №165.

від відповідача: Горовий В.М. голова господарства

У розгляді справи приймав участь Бондаренко П.В. прокурор відділу прокуратури Чернігівської області

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

С У ТЬ СПОРУ:

Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (Чернігівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств) подано позов про стягнення з Фермерського господарства "КС-Світлана" 11000грн. неповернутої в строк частини фінансової допомоги, наданої на поворотній основі на підставі договору №11 від 18.09.2006р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, 695грн.64коп. пені, нарахованої за період з 15.10.2009р. по 01.12.2011р., 701грн.23коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з жовтня 2009 року по листопад 2011 року, 201грн.53коп. процентів річних, нарахованих за період з 15.10.2009р. по 01.12.2011р.

Позивачем підтримано позов прокурора.

Відповідач письмового відзиву на позов господарському суду не надав. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, присутній судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на неможливість виконання зобовязання у звязку з виникненням форс-мажорної обставини. Зокрема, відповідачем повідомлено, що 09.06.2010р. в господарстві сталася пожежа господарської будівлі, в результаті якої вогнем знищено дах та перекриття господарської будівлі та трактор «ФОТОН 180Д»2008 року випуску, на підтвердження чого надано довідку Коропського районного відділу Головного управління МНС України в Чернігівській області вих.№26/923 від 10.06.2010р. Приймаючи до уваги відсутність письмового відзиву на позов

Клопотання прокурора та сторін про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволені. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи прокурора та представників сторін, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2006 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Чернігівське відділення) (позивач у справі, Чернігівське відділення Укрдержфонду за умовами договору) та Фермерським господарством ”КС-Світлана” (відповідач у справі, фермерське господарство за умовами договору) укладено договір №11 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобовязався надати відповідачу для придбання молодняку, дійного стада ВРХ, провадження виробничої діяльності фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі в сумі 17000грн., а відповідач, в свою чергу, зобовязався використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Як вбачається із п.3.2.1. договору Чернігівське відділення Укрдержфонду зобовязалось надати зазначену у договорі суму фінансової підтримки (допомоги) у безготівковому порядку шляхом переказу платіжним дорученням грошових коштів на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

В п.п. 4.1., 4.2. договору сторони встановили, що фінансова підтримка (допомога) надається фермерському господарству терміном до 18 вересня 2011 року. Фінансова підтримка (допомога) повертається фермерським господарством згідно із встановленим графіком (п.3.4.2.).

Як вбачається із п.3.4.2. договору фермерське господарство взяло на себе зобовязання повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) частинами у такі строки:

до 15 жовтня 2007 р. в сумі три тисячі грн.

до 15 жовтня 2008 р. в сумі три тисячі грн.

до 15 жовтня 2009 р. в сумі три тисячі грн.

до 15 жовтня 2010 р. в сумі три тисячі грн.

до 18 вересня 2011 р. в сумі пять тисяч грн.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №11 від 18.09.2006р. є договором позики, а тому відносини, які виникли між сторонами у звязку з його підписанням регулюються нормами § 1 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Факт надання позивачем відповідачу фінансової допомоги у сумі 17000грн. підтверджується платіжним дорученням №13 від 25.09.2006р. (копія а.с.12).

Згідно із ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За умовами договору відповідач зобовязався повернути отриману поворотну фінансову допомогу частинами відповідно до визначеного в договорі графіку, зокрема: 3000грн. до 15.10.2009р., 3000грн. до 15.10.2010р. та 5000грн. до 18.09.2011р.

За твердженням прокурора та позивача відповідач в порушення умов договору у вказані терміни грошові кошти не повернув; станом на день звернення прокурора з даною позовною заявою до господарського суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у звязку з неповерненням частини отриманої позики в сумі 11000грн.

Факт неповернення грошових коштів в визначений договором термін, наявність та розмір боргу в заявленому до стягнення розмірі відповідачем не заперечувався.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України у випадку встановлення у зобовязанні строку його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

В силу ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

Станом на момент винесення рішення докази повернення відповідачем частини отриманої від позивача фінансової допомоги у сумі 11000грн. господарському суду не надано, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятого на себе за договором зобовязання.

Враховуючи, що факт прострочення повернення відповідачем частини фінансової допомоги підтверджується матеріалами справи, та оскільки відповідачем на момент винесення даного рішення не надано суду доказів погашення заборгованості в добровільному порядку, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, в звязку з чим з відповідача має бути стягнуто 11000грн. неповернутої в строк частини фінансової допомоги, наданої на поворотній основі на підставі договору №11 від 18.09.2006р.

Відповідно до п.5.2. договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Чернігівському відділенню Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

З урахуванням вказаної умови договору прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 695грн.64коп. пені, нарахованої за період з 15.10.2009р. по 01.12.2011р.

Як встановлено судом вище сторони домовились, що надана відповідачу фінансова допомога буде повертатись частинами відповідно до визначеного в договорі графіку, зокрема: 3000грн. до 15.10.2009р., 3000грн. до 15.10.2010р. та 5000грн. до 18.09.2011р.

Відповідно до ст.ст.251, 252 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Термін може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Обумовлений сторонами в договорі час виконання відповідачем обовязку щодо повернення частин фінансової допомоги за своєю правовою природою в силу ст.251, 252 Цивільного кодексу України є терміном, оскільки визначається конкретними календарними датами, а саме 15.10.2009р., 15.10.2010р. та 18.09.2011р. Таким чином, відповідно до графіку повернення фінансової допомоги (п.3.4.2. договору) днем повернення частини поворотної фінансової допомоги в сумах 3000грн. є саме 15.10.2009р. та відповідно 15.10.2010р.; днем повернення частини поворотної фінансової допомоги в сумі 5000грн. є саме 18.09.2011р.

Відповідно до положень ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Порушення боржником взятих на себе зобовязань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

Отже підставою для стягнення з боржника пені є невиконання або неналежне виконання останнім взятого на себе зобовязання, зокрема з порушенням встановленого договором строку його виконання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. В розумінні норм чинного законодавства за своєю правовою природою період нарахування пені є строком.

Згідно із ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Період прострочення виконання зобовязання починається з наступного дня за днем, в який боржник мав виконати зобовязання.

Оскільки сторонами визначено момент повернення частин фінансової допомоги календарною датою (15.10.2009р., 15.10.2010р. та 18.09.2011р.), період прострочення виконання зобовязання має обчислюватись з наступного дня після відповідної календарної дати, а саме з 16.10.2009р., з 16.10.2010р. та з 19.09.2011р.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог (а.с.19) пеню за несвоєчасне повернення частин фінансової підтримки нараховано з 15.10.2009р., з 15.10.2010р., та з 18.09.2011р., тобто без урахування встановленого чинним законодавством правила обчислення строків, в звязку з чим необґрунтовано нараховано пеню за дні, в яких зобовязання мало бути виконано, оскільки прострочення виконання зобовязання ще не відбулось.

За вказаним розрахунком:

розмір пені за неповернення в термін до 15.10.2009р. частини фінансової допомоги у сумі 3000грн., обчислений за період з 15.10.2009р. по 15.04.2010р. становить 306грн.66коп.;

розмір пені за неповернення в термін до 15.10.2010р. частини фінансової допомоги у сумі 3000грн., обчислений за період з 15.10.2010р. по 15.04.2011р. становить 231грн.86коп.;

розмір пені за неповернення в термін до 18.09.2011р. частини фінансової допомоги у сумі 5000грн., обчислений за період з 18.09.2011р. по 01.12.2011р. становить 157грн.12коп.

Разом з тим, відповідно визначеного з урахуванням вимог ст.253 Цивільного кодексу України початку перебігу періоду прострочення виконання відповідачем зобовязання з повернення чергової частини позики:

розмір пені за неповернення в термін до 15.10.2009р. частини фінансової допомоги у сумі 3000грн., обчислений за період з 16.10.2009р. по 15.04.2010р. становить 304грн.08коп.;

розмір пені за неповернення в термін до 15.10.2010р. частини фінансової допомоги у сумі 3000грн., обчислений за період з 16.10.2010р. по 15.04.2011р. становить 230грн.78коп.;

розмір пені за неповернення в термін до 18.09.2011р. частини фінансової допомоги у сумі 5000грн., обчислений за період з 19.09.2011р. по 01.12.2011р. становить 155грн.13коп.

Слід зазначити, що відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Однак, за приписами ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки заяви про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені, заявленої до стягнення з пропуском вказаного строку, не зроблено, судом до вимог про стягнення пені скорочена позовна давність не застосовується.

Разом з тим, відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи, що 09.06.2010р. в господарстві сталася пожежа, що підтверджується довідкою Коропського районного відділу Головного управління МНС України в Чернігівській області вих.№26/923 від 10.06.2010р., суд розцінює даний випадок як винятковий та вважає за необхідне застосувати п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та зменшити розмір пені на 230грн.78коп. (встановлений судом розмір пені за порушення строків повернення частини фінансової допомоги в сумі 3000грн. в термін до 15.10.2010р.), оскільки відповідач з обєктивних причин порушив п.3.4.2. договору в частині повернення коштів.

Разом з тим, дана обставина не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення виконання зобовязання в повному обсязі, оскільки як вбачається з матеріалів справи відповідач повідомив позивача про пожежу, яка сталася в господарстві 09.06.2010р., листом від 13.11.2010р., тобто з порушенням 5-денного строку, встановленого п.6.2. договору. А в силу п.6.3. договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення обставин непереборної сили позбавляє сторону права посилатися на такі обставини.

Таким чином, оскільки, прострочення виконання відповідачем обовязку з повернення в строк частин фінансової допомоги в загальній сумі 11000грн. підтверджується матеріалами справи, з урахуванням фактичного періоду прострочення виконання відповідачем вказаного обовязку та зменшення господарським судом пені в порядку п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 459грн.21коп. пені.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму закону прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 701грн.23коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з жовтня 2009 року по листопад 2011 року, 201грн.53коп. процентів річних, нарахованих за період з 15.10.2009р. по 01.12.2011р.

За загальними правилами при застосуванні індексу інфляції такий індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому розрахунок починається з наступного місяця від моменту прострочення.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням строку повернення чергової частини фінансової допомоги, суд вважає неправомірним нарахування втрат від інфляції на суму боргу починаючи з жовтня 2009 року, жовтня 2010 року та вересня 2011 року.

Таким чином, індекс інфляції на суму боргу за прострочення повернення фінансової допомоги в сумі 3000грн. в термін до 15.10.2009р. та в сумі 3000грн. в термін до 15.10.2010р., має обчислюватись з листопада 2009 року та листопада 2010 року відповідно, а за прострочення повернення фінансової допомоги в сумі 5000грн. в термін до 18.09.2011р. з жовтня 2011 року. За вказаний період загальний розмір інфляційних нарахувань становить 654грн.

Здійснивши перевірку правильності обчислення процентів річних, судом встановлено неврахування під час здійснення розрахунку фактичного початку перебігу періоду прострочення, як і при розрахунку пені, в звязку з чим загальний розмір процентів річних за період з 16.10.2009р. по 01.12.2011р. становить 200грн.87коп.

Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання підтверджується матеріалами справи, вимоги прокурора та позивача про стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних підлягають задоволенню частково, з урахуванням встановлених судом фактичних сум. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 654грн. інфляційних нарахувань, обчислених за період з листопада 2009 року по листопад 2011 року, 200грн.87коп. процентів річних, нарахованих за період з 16.10.2009р. по 01.12.2011р.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 11000грн. неповернутої в строк частини фінансової допомоги, наданої на поворотній основі на підставі договору №11 від 18.09.2006р., 459грн.21коп. пені, 654грн. інфляційних нарахувань, 200грн.87коп. процентів річних.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.251, 252, 253, 530, 549, 610, 611, 625, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "КС-Світлана", вул. Пролетарська, 18, с. Іваньків, Коропський район, Чернігівська область (ідентифікаційний код 33761576, р/р 2600045817 у ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. О. Теліги, 8, кімн. №№58А,59, м. Київ (ідентифікаційний код 21402205, р/р №37113018000996 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592) 11000грн. боргу, 459грн.21коп. пені, 654грн. інфляційних нарахувань, 200грн.87коп. процентів річних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фермерського господарства "КС-Світлана", вул. Пролетарська, 18, с. Іваньків, Коропський район, Чернігівська область (ідентифікаційний код 33761576, р/р 2600045817 у ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) в доход державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, рахунок №31212206700002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: «судовий збір код 03500068 (код Господарського суду Чернігівської області) п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір») 1609грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г.Оленич

Повне рішення складено 19 січня 2012 року.

СуддяТ.Г.Оленич