Рішення № 20950221, 17.01.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" січня 2012 р. Справа № 5019/2646/11

За позовом Приватного акціонерного товариства “Актив-Страхування”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ол-Транс”

про стягнення в сумі 80 118 грн. 94 коп.

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники: від позивача - представник ОСОБА_1 довіреність на участь у справі залучена до матеріалів справи № 19 Д-К від 25.02.11р.; від відповідача - представник ОСОБА_2 довіреність на участь у справі залучена до матеріалів справи № б/н від 13.12.11р.

В судовому засіданні 14.12.2011р. оголошувалася перерва до 17.01.2012р.

Суть спору: Позивач - Приватне акціонерне товариство “Актив-Страхування” - звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Ол-Транс” про стягнення матеріальної шкоди в сумі 80118 грн. 90 коп.

14.12.2011р. відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог, просить в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи це наступним.

Автомобіль Renault д.н. НОМЕР_2 на момент виникнення пожежі перебував у належному технічному стані, що підтверджується актом технічного огляду, проведеним ДАІ та сертифікатом № UA 647545, виданим ДП “Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний інститут”.

Відповідач вказує, що позивач не надав доказів, що пожежа розпочалась в автомобілі Renault д.н. НОМЕР_2, що належав відповідачу. Технічний висновок та протокол № 91/4-2008 дослідження речових доказів, вилучених з місця пожежі, надані дослідно-випробувальною лабораторією ГУ МНС України в Рівненській області від 29.12.2008р. говорять лише про найбільшу імовірність виникнення пожежі у автомобілі, який належав відповідачу та імовірність короткого замикання. Доказів, які б стверджували, а не припускали ті обставини, на які посилається позивач немає.

Відповідач також зазначає, що сума вимог позивача становить 80118 грн. 94 коп., що не відповідає сумі виплати, яка становить 76135 грн. 32 коп.. згідно з платіжним дорученням № 3 від 06.07.2009р.

Відповідач вважає, що автомобіль у статичному стані з непрацюючим двигуном не є джерелом підвищеної небезпеки. Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших обєктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Автомобіль неможливо раптово зупинити і цим він створює підвищену небезпеку. У даному випадку автомобіль відповідача перебував на території відповідача у вихідний день у статичному стані з непрацюючим двигуном. Автомобіль відповідача не мав контакту з автомобілем Renault д.н. НОМЕР_1, що належав ОСОБА_3 та перебував на території відповідача безпідставно. Фактично шкоди автомобілю Renault д.н. НОМЕР_1 заподіяно не безпосередньо автомобілем відповідача, а вогнем. Крім того, визначальне значення у займанні автомобіля Renault д.н. НОМЕР_1 мав напрямок вітру, оскільки при відсутності вітру займання автомобіля Renault д.н. НОМЕР_1 не відбулося б. Загальновідомо, що вітер є непереборною силою. Відповідач не мав можливості змінити напрямок вітру з метою уникнення пожежі. Аналогічно відповідач не мав ключів від автомобіля Renault д.н. НОМЕР_1, щоб відігнати його на безпечнішу відстань.

Крім того, відповідач вказує, що цивільна відповідальність відповідача за шкоду заподіяну третім особам застрахована згідно з полісом ВС/0027210 у ЗАТ “Страхова компанія “Галактика”, 03115, м. Київ, вул. Котельникова, 23. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 000 грн. 00 коп. Страхову компанію було повідомлено про страховий випадок.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

14.12.2011р. позивач подав обґрунтування позовної заяви, в якій просить задоволити позов та стягнути з відповідача на свою користь 80118 грн. 90 коп. матеріальної шкоди.

27.12.2011р. позивач подав пояснення на відзив відповідача, в яких заперечує проти тверджень відповідача, викладених у відзиві, позов просить задоволити.

В судовому засіданні 17.01.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги, а представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Суд вбачає, що наявні у справі матеріали дозволяють вирішити спір по суті в даному судовому засіданні.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2008 р. за адресою: Рівненський район, с. Дядьковичі, вул. Млинівська, 55, сталася пожежа у вантажному автомобілі Renault д.н. НОМЕР_2. Згідно з технічним висновком № 73 дослідно-випробувальної лабораторії ГУ МНС України в Рівненській області щодо причин виникнення пожежі, яка виникла 21.12.2008р. у вантажних автомобілях Рено д.н. НОМЕР_1 та Рено НОМЕР_2 за адресою: Рівненський район, с. Дядьковичі, вул. Млинівська, 55, встановлено, що первинне вогнище пожежі знаходилось в середині кабіни водія вантажного автомобіля Renault д.н. НОМЕР_2, який знаходився перший з західної сторони, та відповідно до довідки Відділу РЕР по обслуговуванню м. Рівне та Рівненського району ВДАІ УМВС України в Рівненській області № 35/24-1362 від 21.10.2011р., знаходиться у власності відповідача.

Відповідно до вищезазначеного технічного висновку та протоколу № 91/4-2008 дослідження речових доказів, вилучених з місця пожежі, наданими дослідно-випробувальною лабораторією ГУ МНС України в Рівненській області від 29.12.2008р. в автомобілі Renault, д.н. НОМЕР_2, виявлено ознаки, що характерні для первинного короткого замикання електромережі. Його (короткого замикання) виникнення обумовлюється довготривалою експлуатацією електрообладнання, порушення ізоляції проводів, зєднання електропроводів різної марки, різних діаметрів та перевантаженням у електромережі. Тобто автомобіль Renault д.н. НОМЕР_2, знаходився у неналежному технічному стані з вини власника (відповідача), через що і трапилася пожежа обох автомобілів.

Внаслідок вищезазначеної пожежі був знищений автомобіль Renault АЕ 420 tі Magnum, д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, що був застрахований у ЗАТ “Актив-Страхування” - договір страхування наземного транспорту № 018002/2061/0022/08 від 06.11.2008 р.

Незалежним експертом було проведено автотоварознавче дослідження, за результатами якого складено звіт про оцінку № 810/01/09 від 30.01.2009 р., згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілю Renault АЕ 420 tі Magnum, д.н. НОМЕР_1, в результаті пошкодження транспортного засобу становить 92260 грн. 80 коп..

На підставі договору страхування наземного транспорту № 018002/2061/0022/08 від 06.11.2008р. ЗАТ “Актив-Страхування” виплатило, на підставі угоди про виплату страхового відшкодування від 10.06.2009р. страхове відшкодування в сумі 80118 грн. 90 коп., з якого 3983 грн. 58 коп. зараховано в рахунок сплати чергового платежу згідно договору страхування наземного транспорту № 018002/2061/0022/08 від 06.11.2008р., про що свідчить платіжне доручення № 3 від 06.07.2009р. та розпорядження на виплату страхового відшкодування № 211 від 11.06.2009р..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 21 Закону України “Про страхування” страхувальник зобовязаний своєчасно і в повному обсязі вносити страхові платежі.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом.

У відповідності до ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 33 Закону України “Про дорожній рух” та п. 31.1 ст. 31 Правил дорожнього руху України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Обовязок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92р. (надалі - Постанова) розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно п. 4. Постанови джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших обєктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ч. 2 п. 8 Постанови з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобовязання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Згідно ч. 4 п. 8 Постанови регресна вимога може бути предявлена протягом трьох років, з дня виконання зобовязання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 33 ГПК України покладає на сторони обовязок доказування тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Заперечення відповідача, викладені у відзиві, не знаходять підтвердження в матеріалах справи, спростовуються вищевикладеним, а тому є необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 80 118 грн. 90 коп. стверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Доказів сплати шкоди відповідач суду не подав.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 80 118 грн. 90 коп. На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі частини першої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ол-Транс”, яке знаходиться в с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області, вул. Млинівська, 55-А, код ЄДРПОУ 33408606 на користь Приватного акціонерного товариства “Актив-Страхування”, яке знаходиться в м. Київ, вул. Різницька, 3, код ЄДРПОУ 31446152 80 118 грн. 90 коп. матеріальної шкоди та 1 603 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "17" січня 2012 р.