Рішення № 20950219, 04.01.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2012 р. Справа № 5019/2565/11

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН"

до відповідача-1 Публічне акціонерне товариство "Острозьке хлібоприймальне підприємство"

відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся - Агро"

про стягнення 1 384 440 грн. 00 коп.

Суддя Крейбух О. Г.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 360 від 28.12.2011р.

від відповідача-1: представник не з'явився

від відповідача-2: представник ОСОБА_2, довіреність від 15.06.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ТзОВ СП «Нібулон»звернувся до господарського суду із позовом до відповідача-1 ПАТ «Острозьке хлібоприймальне підприємство», відповідача-2 ТзОВ «Полісся-Агро» про:

- визнання недійсним правочину між ПАТ «Острозьке хлібоприймальне підприємство»та ТзОВ «Полісся-Агро», оформленого угодою № 52 від 01.02.2010р.;

- визнання за ТзОВ СП «Нібулон»права власності на зерно ячменю 3-го класу у кількості 834 тонни вологістю 13,5 % з вмістом зернової домішки 8,0 % та вмістом сміттєвої домішки 0,5 %, яке перебуває у володінні ТзОВ «Полісся-Агро»;

- витребування у ТзОВ «Полісся-Агро»на користь за ТзОВ СП «Нібулон»зерна ячменю 3-го класу у кількості 834 тонни вологістю 13,5 % з вмістом зернової домішки 8,0 % та вмістом сміттєвої домішки 0,5 %.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі договору поставки від 03.10.2007р. № 200/2007, укладеного між ТОВ СП «Нібулон»та ТОВ «Вента Київ», ТОВ СП «Нібулон»придбало зерно ячменб 3-го класу врожаю 2007 року у кількості 1737143 кг, яке зберігалося у зерносховищах ВАТ «Острозьке ХПП»на підставі договору зберігання зерна від 03.10.2007р. № 51 згідно зі складською квитанцією від 03.10.2007р. № 146. ВАТ «Острозьке ХПП», не будучи власником зерна і без його згоди уклав з ТзОВ «Полісся-Агро»угоду № 52 від 01.02.2010р., згідно якої передав останньому 834 тонни зерна ячменю, яке належало позивачеві. Отже, при укладенні спірного правочину відповідачем-1 не дотримано вимоги ст.658 ЦК України, що є підставою для визнання угоди від 01.02.2010р. № 52 недійсною відповідно до част.1 ст.215 ЦК України. Відповідач-2 не визнає права власності позивача на зерно ячменю в кількості 834 тонни, що підтверджується листами позивача, залишеними без розгляду. Просить позов задоволити на підставі ст.ст.392, 1212 ЦК України.

Відповідач-1 ПАТ «Острозьке хлібоприймальне підприємство»відзиву на позов до суду не подав, участі уповноваженого представника св судових засіданнях22.11.2011р, 14.12.2011р. та 04.01.2012р. не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Відповідач-2 ТзОВ «Полісся-Агро»позовні вимоги заперечує з підстав, вказаних у відзиві на позов від 04.01.2012р. Зокрема, зазначає, що спірна угода від 01.02.2010р. № 52 не є договором купівлі-продажу, поскільки в порушення ст.655 ЦК України не містить обовязку покупця сплатити за придбаний товар (зерно ячменю) його вартість. Окрім того, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.06.2011р. у справі № 14/181 задоволено позов ТОВ СП «Нібулон»до ПАТ «Острозьке ХПП»та стягнуто з останнього 1425305,01 грн. вартості зерна ячменю у кількості 834783 кг, що зберігалося на ПАТ «Острозьке ХПП». Тобто порушене право ТОВ СП «Нібулон»було відновлено в судовому порядку рішенням у справі № 14/181. Просить в позові відмовити.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вента Київ" (продавець) укладено договір поставки № 200/2007, згідно пункту 1.1 якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних у додатках до даного договору, а покупець зобов'язується здійснити приймання та оплату товару /т.1, а.с.8-I0/.

Відповідно до пункту 2.1 даного договору, кількість/вага поставленого продавцем товару визначається на умовах EXW-"франко-єлеватор" (в редакції "Інкотермс" на наступних елеваторах: ВАТ "Острозьке ХПП" Рівненська область, в подальшому- "Елеватор") і вважається остаточною згідно із складським документом на зерно встановленої форми, виписаного на імя покупця та підписаного директором і головним бухгалтером Елеватора.

Пунктом 5.1 договору поставки передбачено, що товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем: за кількістю-відповідно до залікової ваги, зазначеної в складському документі, оформленому на імя покупця; за якістю-відповідно до сертифікату якості (картки аналізу зерна), наданої лабораторією елеватора на товар, вказаний у складському документі.

Додатком № 1 до договору № 200/2007 від 03.10.2007 р. визначено товар по договору -ячмінь у кількості 1737,143 тонни на загальну суму 2232228 грн. 76 коп., термін поставки-05.10.2007 р. /т.1, а.с.10/.

03 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Острозьке хлібоприймальне підприємство" (надалі - зерновий склад, відповідач-1) та товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (надалі поклажодавець, позивач) укладено договір № 51 про відповідальне зберігання зерна /т.1, а.с.11-16/.

Відповідно до п.2.3 договору про відповідальне зберігання зерна, в підтвердження приймання зерна або її частини зерновий склад видає поклажодавцю складську квитанцію або просте чи подвійне складське свідоцтво, не раніше ніж через 2 доби після отримання зерна.

Так, факт передачі зерна ТзОВ СП "Нібулон" на зберігання ВАТ «Острозьке ХПП» підтверджується складською квитанцією АС № 521665 від 18.10.2007 р., поточний номер у реєстрі зернового складу-108 /т.1, а.с.17/.

При цьому договір про відповідальне зберігання зерна не передбачає права зернового складу щодо розпорядження зерном, прийнятим на зберігання.

01 лютого 2010 року між ПАТ «Острозьке хлібоприймальне підприємство»(надалі продавець, відповідач-1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Полісся-Агро»(надалі покупець, відповідач-2) було укладено угоду № 52 (надалі Угода), відповідно до якої з метою освіження покупець зобовязується за плату прийняти від продавця зерно ячменю врожаю 2007р. в кількості 834 тонни по ціні 800,00 грн./тн. /т.1, а.с.19/.

Відповідно до п.1.2 Угоди, передача зерна від продавця до покупця здійснюється по кількості та якості на підставі показників ваги заключення лабораторії продавця, згідно з державними стандартами.

Згідно з п.1.3 Угоди, покупець після отримання від продавця ячменю в кількості 834 тн зобовязується відправити на протязі 60 днів на адресу продавця зерно ячменю врожаю 2009р. по ціні 800,00 грн./тн.

Факт передачі зерна ячменю у кількості 834 тонни відповідачем-1 відповідачу-2 підтверджується видатковою накладною № 25 від 02.02.2010р. та податковою накладною від 02.02.2010р. № 641 /т.1, а.с.20-21/.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поскільки Угода, укладена між ПАТ «Острозьке ХПП»та ТзОВ «Полісся-Агро», не містить умови про передачу у власність ТзОВ «Полісся-Агро»зерна ячменю і не визначає обовязок останнього оплатити отриманий товар, то зазначена Угода не може вважатися договором купівлі-продажу.

Згідно з част.1, 2 ст.715 ЦК України, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Тобто, укладена Угода № 52 від 01.02.2010р. за своєю правовою природою є договором міни і має регулюватися положеннями Цивільного кодексу України про даний вид договорів.

Відповідно до част.4 ст.715 ЦК України, право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.716 ЦК України, до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 658 ЦК України передбачено, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Як встановлено судом, договір про відповідальне зберігання зерна від 03.10.2007р. № 51, укладений між позивачем та відповідачем-1, не передбачає права зернового складу ПАТ «Острозьке ХПП»щодо розпорядження прийнятим на зберігання зерном, зокрема, на право його продажу, міни третім особам.

Відповідно до част.1, 2 ст.213 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з част.1 ст.203 ЦК України, в редакції на момент укладення Угоди № 52 від 01.02.2010р., зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За наведеного, при укладенні Угоди № 52 від 01.02.2010р. відповідач-1 ПАТ «Острозьке ХПП»діяв всупереч ст.ст.658, 716 ЦК України, а тому позовні вимоги про визнання даної угоди недійсною є підставними та підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про визнання за ТзОВ СП «Нібулон»права власності на зерно ячменю 3-го класу у кількості 834 тонни вологістю 13,5 % з вмістом зернової домішки 8,0 % та вмістом сміттєвої домішки 0,5 %, яке перебуває у володінні ТзОВ «Полісся-Агро», та витребування його у останнього.

22 червня 2011 року постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 17/181 задоволено позовні вимоги ТзОВ СП «Нібулон»та стягнуто з ПАТ «Острозьке ХПП»на його користь збитки, завдані втратою зерна в сумі 1 423 305 грн. 01 коп. /т.2, а.с.19-22/.

Як вбачається з постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.06.2011р. у справі № 14/181 і визнається позивачем у даній справі, ТзОВ СП «Нібулон»було відшкодовано збитки, завдані неналежним виконанням ПАТ «Острозьке ХПП»умов договору № 51 від 03.10.2007р. про відповідальне зберігання зерна у звязку з втратою останнім переданого ТзОВ СП «Нібулон»на зберігання зерна ячменю 3-го класу у кількості 834783 кг.

Згідно з част.1 ст.950 ЦК України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до част.1 ст.951 ЦК України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Аналогічні норми містяться в ст.ст.33, 34 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відтак, ТзОВ СП «Нібулон», звертаючись до господарського суду із позовом до ПАТ «Острозьке ХПП» (справа № 14/181), обрало спосіб захисту свого порушеного права у звязку зі втратою зберігачем зерна ячменю3-го класу у кількості 834783 кг, прийнятого на зберігання за договором від 03.10.2007р. № 52, - відшкодування завданих збитків. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.06.2011р. у справі № 14/181 порушене право ТзОВ СП «Нібулон»було відновлено шляхом стягнення з ПАТ «Острозьке ХПП»збитків у сумі 1 423305,01 грн. А тому в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на зерно ячменю 3-го класу у кількості 834 тонни, яке перебуває у володінні відповідача-2 ТзОВ «Полісся-Агро», та витребування його у останнього, слід відмовити.

Керуючись статтями 49, 81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати недійсним правочин між публічним акціонерним товариством "Острозьке хлібоприймальне підприємство" і товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро", оформлений угодою № 52 від 01.02.2010р.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство"(вул.Котляревського, буд.1, с.Оженин, Острозький район, Рівненська область, 35820, іден.код 00955785) і товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро" (вул.Лісова, буд.1, с.Олишва, Рівненський район, Рівненська область, 35314, іден.код 31894444) на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (вул.Каботажний спуск, буд.1, м.Миколаїв, 54002, іден.код 14291113) державне мито за подання позовної заяви у сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне запезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законої сили.

В решті позову - відмовити.

Суддя Крейбух О. Г.

повне рішення складено "16" січня 2012 року

помічник судді

Васильєва О.М.