Рішення № 20950169, 11.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2012 р.Справа № 12/17-3867-2011 За позовом: публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі "Одеської регіональної дирекції" публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк";

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними

інвестиціями "Чорноморська інвестиційна група";

2) приватного підприємства "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС";

3) приватного підприємства "Альянс-С";

про стягнення 28644795,95 грн.

Суддя господарського суду

Одеської області Цісельський О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №683/11.5.2 від 06.09.2011р.;

від відповідача 1: не зявився;

від відповідача 2: не зявився;

від відповідача 3: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі "Одеської регіональної дирекції" публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (надалі ПАТ "ВТБ Банк"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Чорноморська інвестиційна група" (надалі ТОВ "ПІІ Чорноморська І.Г."), приватного підприємства "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС" (надалі ПП "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС"), приватного підприємства "Альянс-С" (ПП "Альянс-С"), в якій, згідно з уточненнями від 25.11.2011р. (Т.2 а.с.1-2), просить суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь грошові кошти в сумі 28644795,95 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 3592860,13 доларів США, з яких: 17570698,67 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 2203858 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 586519,09 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 73565,93 доларів США - сума пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, передбаченої ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»; 1112244,06 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 139506,69 доларів США - сума 30% процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту згідно із п. 9.1 Кредитного договору; 7710216,47 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 967 077,21 доларів США - не сплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року; 1244155,99 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 156051,91 долар США - сума пені за не сплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року, у розмірі передбаченим ст. 9.2. Договору; 227547 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 28540,77 доларів США - сума 3 % річних, обчислених відповідно до ст. 625 ЦК України на суму заборгованості несплачених відсотків за надання грошових коштів; 175451,34 грн. сума несплаченої комісії за надання грошових коштів, у розмірі 15050,36 грн. сума пені за несплату суми комісії за надання грошових коштів, передбаченої ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»; 2912,97 грн. сума 3 % річних, обчислених відповідно до ст. 625 ЦК України на суму заборгованості зі сплати комісії за надання грошових коштів.

Також разом з позовною заявою позивачем до суду було надане клопотання про застосування заходів забезпечення позову, в якому позивач просить накласти арешт на майно та на грошові кошти відповідачів в межах ціни позову. Яке судом було відхилене з підстав його необґрунтованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно № 12/17-3867-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2011р. за клопотанням представника позивача було здійснено заміну процесуального статусу ПП "Альянс-С" з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів на іншого відповідача

Представник позивача в судових засіданнях уточнені позовні вимоги підтримує, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-3 проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (т.с.2, а.с53-54).

Відповідачі 1,2,3 були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, а саме, за їх юридичними адресами, підтвердженою Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданими суду позивачем, телеграмами, які надсилалися позивачем відповідачам та корінцями про вручення поштових повідомлень, які є у матеріалах справи, але в судові засідання не зявилися, своїх представників до суду не направили, про поважність підстав неявки суд не повідомили, своїм правом на захист не скористалися.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши надані докази, суд встановив:

15.11.2007р. між ПАТ "ВТБ Банк" (надалі - Банк) та ПП «Альянс-С»(надалі - Позичальник) було укладено кредитний договір № 17/07(надалі - Кредитний договір) згідно якого Банк надав Позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі - 2 577 000 доларів строком до 15.11.2011 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі - 14 відсотків річних, з урахування додаткових угод до кредитного договору (Т.1 а.с. 16-25).

За умовами п. 2.2 Кредитного договору, грошові кошти перераховуються Банком з позичкового рахунку на банківський (поточний) рахунок Позичальника після підписання з Банком договору щодо забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором та на підставі письмової заяви Позичальника про перерахування грошових коштів у 5 (п'ятиденний) строк з дня отримання Банком заяви.

Надання Банком кредитних коштів Позичальнику та виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором підтверджується меморіальним ордером № ТR. 5360.1. від 28.11.2007 року.

Боржник зобов'язався повернути кредит в строк до 15.11.2011 року, сплачуючи Банку кредит та проценти за користування кредитними коштами в порядку та строки передбачені Кредитним договором (п. 1.1 Кредитного договору).

Згідно із п. 4.1 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний повернути Банку отриманий кредит у повному обсязі в строк та у порядку, що встановлені Кредитним договором.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити Банку проценти за користування кредитом в розмірі та порядку, що встановлені Кредитним договором.

15.11.2007р. між Банком, ТОВ "ПІІ "Чорноморська ІГ" (Поручитель) та ПП "Альянс-С" (Позичальник) було укладено договір поруки № 17/07-2 (з урахуванням додаткових угод до договору поруки № 17/07-2 (Т.1 а.с. 27-28)) за умовами п.1. якого Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором № 17/07 від 15.11.2007р та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. що збільшують основне зобов'язання).

Відповідно до п.4. договору поруки № 17/07-2 у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, Поручитель та Позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі що й Позичальник включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків (п.5. договору поруки № 17/07-2).

Пунктом 11 договору поруки № 17/07-2 встановлено, що він вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

15.11.2007р. між Банком, ПП "Інвест-Прогрес" (Поручитель) та ПП "Альянс-С" (Позичальник) було укладено договір поруки № 17/07-3 (з урахуванням додаткових угод до договору поруки № 17/07-3 (Т.1 а.с. 30-31)) за умовами п.1. якого Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором № 17/07 від 15.11.2007р та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. що збільшують основне зобов'язання).

Відповідно до п.4. договору поруки № 17/07-3 у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, Поручитель та Позичальник відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі що й Позичальник включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків (п.5. договору поруки № 17/07-3).

Пунктом 11 договору поруки № 17/07-3 встановлено, що він вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Позичальник, отримавши суму кредиту, свої зобов'язання за Кредитним договором не виконує, а саме: належним чином не сплачує суму заборгованості з кредиту та своєчасно не сплачує відсотки за користування кредитом.

Як зазначає позивач, 10.06.2010 року, Банк звернувся до Позичальника з вимогою за вих. № 951/2300-08-2 щодо сплати у повному обсязі суми заборгованості за Кредитним договором. Доказом відправлення Банком зазначеного листа та одержання його ПП «Альянс-С»є список направленої кореспонденції Відділенням «Одеська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»за14.06.2010 рік.

Відповіді Банком на вищезазначену вимогу отримано не було, грошові зобов'язання Позичальника перед ПАТ «ВТБ Банк»згідно кредитного договору не виконано.

10.06.2010 року, Банк звернувся до ТОВ "ПІІ "Чорноморська ІК" за вих. № 948/2300-08-2 щодо сплати в повному обсязі суми заборгованості за Кредитним договором.

Також 10.06.2010 року, Банк звернувся до ПП «Інвест-прогрес»за вих. № 955/2300-08-2 щодо сплати в повному обсязі суми заборгованості за Кредитним договором.

Відповіді Банком на вищезазначені вимоги отримано не було, грошові зобов'язання Поручителей перед ПАТ «ВТБ Банк»згідно договорів поруки не виконано.

У зв'язку з невиконанням покладеного на Відповідача обов'язку з повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, Позивачем зроблено розрахунок заборгованості, відповідно до якого станом на 09.09.2011р. загальна сума заборгованості ПП «Альянс-С»за Кредитним договором становить 28644795,95 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 3592860,13 доларів США за курсом НБУ станом на 09.09.2011р. (100 дол. США 7973,7 грн.), з яких: 17570698,67 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 2203858 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 586519,09 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 73565,93 доларів США - сума пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, передбаченої ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»; 1112244,06 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 139506,69 доларів США - сума 30% процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту згідно із п. 9.1 Кредитного договору; 7710216,47 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 967 077,21 доларів США - не сплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року; 1244155,99 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 156051,91 долар США - сума пені за не сплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року, у розмірі передбаченим ст. 9.2. Договору; 227547 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 28540,77 доларів США - сума 3 % річних, обчислених відповідно до ст. 625 ЦК України на суму заборгованості несплачених відсотків за надання грошових коштів; 175451,34 грн. сума несплаченої комісії за надання грошових коштів; 15050,36 грн. сума пені за несплату суми комісії за надання грошових коштів, передбаченої ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»; 2912,97 грн. сума 3 % річних, обчислених відповідно до ст. 625 ЦК України на суму заборгованості зі сплати комісії за надання грошових коштів.

Як зазначає Позивач, несплата відповідачами суми заборгованості за кредитним договором № 17/07 від 15.11.2007р., порушує його законі права, що й стало підставою для його звернення з відповідним позовом до господарського суду Одеської області.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу частини 1 статті 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банківський кредит - будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Укладений між банком та відповідачем-3 кредитний договір є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як зясовано судом, банком були виконані зобов'язання за укладеним з відповідачем ПП "Альянс-С" кредитним договором № 17/07 та останньому були надані кредитні кошти в сумі 2577000 доларів США, однак ПП "Альянс-С" прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості по кредиту та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом не виконало, в обумовлені строки кредит за вказаним кредитним договором не повернуло.

Так, відповідно до кредитного договору погашення кредиту мало бути здійснено до 15.11.2011 р. Відповідно до додаткової угоди № 6 від 14.01.2010р. до кредитного договору сплата відсотків за користування кредитними коштами повинна була здійснюватися Позичальником у валюті кредиту на рахунки обліку/сплати відсотків у наступному порядку: Відсотки нараховані за період з дня надання кредиту по 24.11.2008р. сплачуються щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно, в повній сумі нарахування відповідно до п.7.2. цього Кредитного договору;

Відсотки, нараховані відповідно за період з 25.11.2008р. по 24.02.2010р. відповідно до п.7.2. цього Кредитного договору, сплачуються не пізніше 28.02.2010р.; Відсотки нараховані за період з 25.02.2010р. до кінця дії цього Кредитного договору, сплачуються щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього Банківського дня того ж місяця включно, в повній сумі нарахування відповідно до п.7.2. цього Кредитного договору; В день повного повернення заборгованості за Кредитом.

Однак, в порушення вищенаведених умов кредитного договору Позичальник не здійснив погашення кредиту та не сплатив відсотки за його користування.

За статтею 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відмовою повернути отримані кредитні кошти за вищевказаним кредитним договором та сплатити нараховані проценти за користування кредитним коштами ПП "Альянс-С" порушило умови укладеного з Банком кредитного договору № 17/07 від 15.11.2007р., що є неприпустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

В свою чергу вказані обставини є підставою для стягнення з ПП "Альянс-С" суми заборгованості за кредитним договором у судовому порядку.

Так, згідно розрахунку, наданому Банком, сума заборгованості ПП "Альянс-С" за кредитним договором № 17/07 від 15.11.2007 р. складає:

-по кредиту 2203858 доларів США, що еквівалентно 17570698,67 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 09.09.2011р. (100 доларів США = 797,37 грн.);

-по відсоткам за користування кредитними коштами 967077,21 доларів США, що еквівалентно 7710216,47 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 09.09.2011р. (100 доларів США = 797,37 грн.).

При цьому слід зазначити, проти розміру суми заборгованості за кредитним договором № 17/07 від 15.11.2007 р. відповідачами заперечень суду не надано.

Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, суд вважає цілком обґрунтованим застосування позивачем санкцій за прострочку повернення кредиту в частині нарахування 30% річних, відповідно до п.9.1. кредитного договору, яким передбачено, що у разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальник зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

Так згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

З огляду на те, що в кредитному договорі № 17/07 від 15.11.2007 р. встановлено інший відсоток річних, ніж в законі, відповідно сплаті підлягають 30% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів, поряд з інфляційними втратами, є також способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином суд вважає, що вимога Банку щодо стягнення 30% річних у сумі 139506,69 доларів США, що еквівалентно 1112244,06 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 09.09.2011р. (100 доларів США = 797,37 грн.), 3 % річних на суму заборгованості несплачених відсотків за надання грошових коштів у сумі у сумі 28540,77 доларів США, що еквівалентно 227547 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 09.09.2011р. (100 доларів США = 797,37 грн.) та 3 % річних на суму заборгованості зі сплати комісії за надання грошових коштів у сумі 2912,97 грн. є повністю обґрунтованою та законною і підлягає задоволенню.

В частині позовних вимог Банку щодо стягнення пені, нарахованої відповідно до п.9.2. кредитного договору (за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом), суд вважає що ця вимога є законною, проте зазначає наступне.

В силу приписів ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частини 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Також відповідно до положень ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 9.2 кредитного договору № 17/07 передбачено, що у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання.

Позивачем в обґрунтування нарахованої у відповідності до п.9.2. кредитного договору пені, наданий суду розрахунок (доданий до клопотання від 05.01.2012р. вх.№ 373/2012) в якому загальна сума пені за період з 01.03.2010р. по 09.09.2011р. складає 156051,91 доларів США, що еквівалентно 1244155,99 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 09.09.2011р. (100 доларів США = 797,37 грн.) грн. Судом перевірено зазначений розрахунок, встановлено його правильність та відповідність матеріалам справи.

Таким чином суд вважає, що вимога Банку щодо стягнення 1244155,99 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 156051,91 долар США - сума пені за не сплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року, у розмірі передбаченим ст. 9.2. Договору є повністю обґрунтованою та законною і підлягає задоволенню.

Щодо, вимог позивача про стягнення з відповідачів 586519,09 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 73565,93 доларів США - сума пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, передбаченої ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та стягнення 15050,36 грн. сума пені за несплату суми комісії за надання грошових коштів, передбаченої ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд, вважає зазначити наступне.

В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до якої розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань можливе лише за згодою сторін.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази того, що між сторонами по справі існувала домовленість щодо нарахування пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів та за несплату суми комісії за надання грошових коштів, суд, робить висновок, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів 586519,09 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 73565,93 доларів США - сума пені за несвоєчасне погашення нарахованих процентів, передбаченої ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та стягнення 15050,36 грн. сума пені за несплату суми комісії за надання грошових коштів, передбаченої ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»необґрунтовані, безпідставні тому не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідно до договорів поруки № 17/07-2, №17/07-3 від 15.11.2007р. ТОВ "ПІІ Чорноморська І.Г." та ПП "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС" виступили поручителями щодо виконання ПП "Альянс-С" зобов'язань за кредитним договором, Позивач просить суд стягнути заборгованість, що виникла за кредитним договором № 17/07 від 15.11.2007р. з Відповідачів солідарно, обґрунтовуючи зазначене, укладеними між Банком та Відповідачами 1,2 договорами поруки, що наявні в матеріалах справи.

При цьому слід зазначити, що Позивачем направлялись на адресу поручителів листи-вимоги (вих. № 948/2300-08-2, № 955/2300-08-2 від 10.06.2010 р.) щодо виконання порушених ПП "Альянс-С" зобов'язань, відповідно до договорів поруки, згідно яких Банк просив виконати зобовязання за кредитним договором та повністю повернути всю суму кредиту, а також сплатити штрафні санкції. Однак, поручителями суму боргу по кредиту не було погашено.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 вказаного Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення суми боргу солідарно з Позичальника ПП "Альянс-С" та поручителів - ТОВ "ПІІ Чорноморська І.Г." та ПП "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС".

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні Позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачами не спростовані.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи представника позивача, викладені у судових засіданнях, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 17/07 від 15.11.2007р. є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому такими що підлягають задоволенню, в частині стягнення з відповідачів 17570698,67 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 2203858 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 1112244,06 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 139506,69 доларів США - сума 30% процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту згідно із п. 9.1 Кредитного договору; 7710216,47 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 967 077,21 доларів США - не сплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року; 1244155,99 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 156051,91 долар США - сума пені за не сплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року, у розмірі передбаченим ст. 9.2. Договору; 227547 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 28540,77 доларів США - сума 3 % річних, обчислених відповідно до ст. 625 ЦК України на суму заборгованості несплачених відсотків за надання грошових коштів; 175451,34 грн. сума несплаченої комісії за надання грошових коштів; 2912,97 грн. сума 3 % річних, обчислених відповідно до ст. 625 ЦК України на суму заборгованості зі сплати комісії за надання грошових коштів, в іншій частині позовних вимог слід відмовити у звязку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті держмита та ІТЗ судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "Чорноморська інвестиційна група" (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 49, код ЄДРПОУ 33218265), приватного підприємства "ІНВЕСТ-ПРОГРЕС" (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 9а, код ЄДРПОУ 340455471), приватного підприємства "Альянс-С" (65026, м. Одеса, площа Катериненська, 4/1, код ЄДРПОУ 31595594) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) 17570698,67 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 2203858 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 1112244,06 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 139506,69 доларів США - сума 30% процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту згідно із п. 9.1 Кредитного договору; 7710216,47 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 967 077,21 доларів США - не сплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року; 1244155,99 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 156051,91 долар США - сума пені за не сплачені відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2010 року по 09.09.2011 року, у розмірі передбаченим ст. 9.2. Договору; 227547 грн. в еквіваленті грошового зобов'язання 28540,77 доларів США - сума 3 % річних, обчислених відповідно до ст. 625 ЦК України на суму заборгованості несплачених відсотків за надання грошових коштів; 175451,34 грн. сума несплаченої комісії за надання грошових коштів; 2912,97 грн. сума 3 % річних, обчислених відповідно до ст. 625 ЦК України на суму заборгованості зі сплати комісії за надання грошових коштів; 24964,47 грн. державного мита; 231,04 грн. ІТЗ судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Цісельський О.В.

Повне рішення складено 16.01.2012р.