Рішення № 20949944, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/34619.12.11 За позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Волна К»

Простягнення 42158,42 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 64-3889 від 30.08.11 р.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волна К»про стягнення 32706,76 грн. основного боргу, 5843,07 грн. інфляційної складової боргу, 2186,07 грн. трьох відсотків річних та 1422,52 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договорами про надання послуг № 2276 від 17.05.06 р. та від 01.09.11 р.

Ухвалою суду від 21.10.11 р. було порушено провадження у справі № 37/346 та призначено її розгляд на 14.11.11 р., зобовязано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 14.11.11 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 21.10.11 р. надав витребувані судом документи, зокрема, довідку з органів статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, з якої вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Волна К»зареєстровано за адресою: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А, яка відрізняється від адреси, зазначеної у позовній заяві. Також ним були надані суду додаткові документи у справі та докази направлення копії позовної заяви за вірною адресою відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не зявився.

У звязку з тим, що відповідач не був повідомлений про дане судове засідання належним чином, ухвалою суду від 14.11.11 р. розгляд даної справи було відкладено до 07.12.11 р.

Представник позивача у судовому засіданні 07.12.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, у підтвердження направлення ним копії позовної заяви та доданих до не х документів надав суду конверт, що повернувся з адреси ТОВ «Волна К»02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А, з повідомленням відділу поштового звязку «за зазначеною адресою не проживає».

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвал суду у даній справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суд суду від 07.12.11 р. розгляд справи № 37/346 було відкласти на 19.12.11 р.; повторно зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу, а також направити у судове засідання уповноваженого представника.

У судовому засіданні 19.12.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які були додані до позовної заяви та банківські виписки.

Представник відповідача у судове засідання 19.12.1 1р. повторно не зявився, вимог ухвал суду в даній справі не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.07р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волна К»(споживач) був укладений договір про надання послуг № 2276 від 17.05.06 р., відповідно до умов якого підприємство напідставі укладених договорів з виробниками і постачальниками комунальних послуг (ВАТ АК «Водоканал», АТ «Київенерго», СП «Укр-Кан-Пауер») зобов'язується транспортувати по внутрішньобудинкових мережах нежилого приміщення площею 519,7 м.кв. за адресою: м. Київ, проспект Ватутіна, буд.2-А, комунальні послуги, виставляти споживачу до оплати платіжні документи за даним договором, приймати на власний розрахунковий рахунок кошти від споживача та перераховувати їх виробникам і постачальникам комунальних послуг, а споживач у відповідності до даного договору зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

Додатком № 1 до вищевказаного договору визначено потребу споживача в окремій комунальній послузі і даний додаток є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.6. договору № 2276 від 17.05.06 р. встановлено, що при виконанні умов цього договору сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енерго та теплоносії.

У відповідності до п. 2.1. договору № 2276 від 17.05.06 р. облік споживання споживачем комунальних послуг за відсутності приладів обліку проводиться розрахунковим способом. При цьому підприємство не несе відповідальності за якість комунальних послуг та їх кількість, що виставлена постачальниками комунальних послуг в табулярах та групрахунках.

Згідно з п. 2.2. договору № 2276 від 17.05.06 р., споживач повинен до кінця поточного місяця сплатити: за комунальні послуги минулого місяця на підставі табулярів та груп, рахунків, що надходять від постачальників комунальних послуг (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія); суму відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж поточного місяця; суми по кожному виду комунальних послуг (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія).

Добір (зарахування), відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж, ПДВ, податок на воду пред'являються до сплати платіжною вимогою-дорученням за три банківські дні до моменту їх оплати. Споживач отримує платіжні вимоги-доручення під розпис відповідальної особи.

Відповідно до п. 2.3. договору 2276 від 17.05.06 р., споживач сплачує авансовий платіж протягом 10-ти календарних днів з дати підписання даного договору. Підприємство зараховує авансовий платіж як плату за комунальні послуги за два останні місяці, що передують кінцевому терміну договору, встановленому даним договором.

Розмір авансового платежу визначається розрахунковим шляхом і становить суму по кожному виду комунальних послуг з урахуванням діючих цін та тарифів та ПДВ. В разі дострокового припинення даного договору чи закінчення його дії в неопалювальний період, сума надлишково сплаченого авансу повертається споживачу .

Згідно з п. 2.4. вищевказаного договору, за несвоєчасну сплату платежів, передбачених п. 2.2. договору, споживач сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 1% від розміру несплачених платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

Додатком № 1 до договору 2276 від 17.05.06 р. було визначено перелік комунальних послуг та порядок їх розрахунку.

Між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Волна К»(споживач) був укладений в новій редакції договір про надання послуг № 2276 від 01.09.11 р., відповідно до умов якого підприємство на підставі укладених договорів з виробниками комунальних послуг (постачальна організація) зобов'язується: транспортувати по внутрішньо будинкових мережах споживачу, що є власником нежилого приміщення, загальною площею 352,90 кв. м., за адресою: м. Київ, проспект Ватутіна, буд. 2-а, комунальні послуги, а споживач у відповідності до даного договору зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.

У відповідності до п. 1.2. договору № 2276 від 01.09.11 р., додаток № 1 до цього договору визначає потребу споживача в окремій комунальній послузі.

Згідно з п. 1.3. вищевказаного договору, при виконанні умов цього Договору сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за водопостачання, водовідведення та теплоносії.

Пунктом 2.1. договору № 2276 від 01.09.11 р. визначено, що облік споживання споживачем комунальних послуг за відсутності приладів обліку проводиться розрахунковим способом. При цьому підприємство не несе відповідальності за якість комунальних послуг та їх кількість, що виставлена постачальною організацією.

Відповідно до п. 2.2. вищевказаного договору, споживач до 10 числа поточного місяця повинен сплатити: рахунки за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення) минулого місяця, згідно табуляграм та груп рахунків постачальної організації; 4%, які пов'язані з нарахуванням, збором, розщепленням та обліком платежів і перерахуванням коштів виробникам комунальних послуг (розпорядження КМДА № 758 від 30.06.2009 р.).

Додатком № 1 до договору № 2276 від 01.09.11 р. визначено перелік комунальних послуг ат порядок їх розрахунку.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувались зобовязання за вищевказаними договором про надання послуг, однак відповідач свої зобовязання щодо оплати виконував неналежним чином, у звязку з чим на день подачі позову до суду у нього виникла заборгованість у розмірі 32706,76 грн. за період з 01.01.09 р. до 01.10.11 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва надало суду належним чином завірені копії договорів з постачальниками і виробниками комунальних послуг, виставлених відповідачу платіжних вимог-доручень, табулярів, розробки по груп-рахунках на споживання комунальних послуг, інформацій про нарахування обємів та сум за споживання теплової енергії з зазначенням застосованих розпоряджень, інформацій про нарахування обємів та сум за споживання холодної води з зазначенням застосованих розпоряджень за спірний період та банківські виписки про оплати відповідача.

Враховуючи наведене, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волна К»про стягнення 32706,76 грн. основного боргу, 5843,07 грн. інфляційної складової боргу, 2186,07 грн. трьох відсотків річних та 1422,52 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договорами про надання послуг № 2276 від 17.05.06 р. та від 01.09.11 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо наданих комунальних послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договорами № 2276 від 17.05.06 р. та від 01.09.11 р. строк оплату за ці послуги здійснив не повністю.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва щодо стягнення з ТОВ «Волна К»основного боргу за договорами № 2276 від 17.05.06 р. та від 01.09.11 р. у розмірі 32706,76 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва просило суд стягнути з відповідача 5843,07 грн. інфляційної складової боргу та 2186,07 грн. трьох процентів річних за порушення грошового зобовязання за договорами № 2276 від 17.05.06 р. та від 01.09.11 р. за період з 01.01.09 р. до 01.10.11 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договорами № 2276 від 17.05.06 р. та від 01.09.11 р. станом на день звернення з даним позовом до суду, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва відповідно 5843,07 грн. інфляційної складової боргу та 2186,07 грн. трьох процентів річних за порушення грошового зобовязання за договорами № 2276 від 17.05.06 р. та від 01.09.11 р. за період з 01.01.09 р. до 01.10.11 р.

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва також просило суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1422,52 грн. за неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання за договорами № 2276 від 17.05.06 р. та від 01.09.11 р. за період з 01.04.11 р. до 30.09.11 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 2.4. вищевказаного договору, за несвоєчасну сплату платежів, передбачених п. 2.2. договору, споживач сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 1% від розміру несплачених платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

У відповідності до п. 4.1.2. договору № 2276 від 01.09.11 р., за несвоєчасну сплату платежів, передбачених п. 2.2. даного договору споживач сплачує на користь підприємства пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або догово ром, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 1422,52 грн. за неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання за договорами № 2276 від 17.05.06 р. та від 01.09.11 р. за період з 01.04.11 р. до 30.09.11 р.

Враховуючи вищенаведене, позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волна К»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волна К»(02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А, код ЄДРПОУ 32849696) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Ки єва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) 32 706 (тридцять дві тисячі сімсот шість) грн. 76 коп. основного боргу, 5843 (пять тисяч вісімсот сорок три) грн. 31 коп. інфляційних нарахувань, 2186 (дві тисячі сто вісімдесят шість) грн. 07 коп. трьох відсотків річних, 1422 (одна тисяча чотириста двадцять дві) грн. 52 коп. пені, 421 (чотириста двадцять одну) грн. 59 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 23.12.11 р.