Рішення № 20949755, 17.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/51117.01.12 За позовом приватного підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд-Технології»

про стягнення 50 393, 60 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: приватний підприємець ОСОБА_2

відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Буд-Технології" про стягнення 50 393, 60 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.09.2011 року матеріали позовної заяви приватного підприємця Костюка Романа Вікторовича передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-23/11702 від 04.10.2011 року позовну заяву приватного підприємця ОСОБА_1 на підставі пункту 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернуто без розгляду.

У листопаді 2011 року приватний підприємець ОСОБА_1 повторно звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд-Технології»50 393, 60 грн., (у тому числі 19 685, 00 грн. сума основного боргу та 30 708, 60 грн. пеня).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

21.11.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/511 та призначено її розгляд на 06.12.2011 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не зявився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 01.09.2010 року укладено договір, відповідно до якого Позивач зобовязався надати Відповідачу послуги автокраном КТА-16 для виконання будівельних робіт на обєктах останнього.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 3.1 договору від 01.09.2010 року вартість робіт склала 600, 00 грн. за одну добу.

Факт надання послуг у грудні 2010 року з боку Позивача підтверджено наданим суду актом виконаних робіт (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобовязань за договором від 01.09.2010 року на суму 19 685, 00 грн.

Позивачем, 28.12.2010 року надано Відповідачу рахунок-фактуру № ПП-000005 на суму 19 685, 00 грн., який залишився неоплаченим.

Відповідач заборгованість у розмірі 19 685, 00 грн. визнав повністю, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, яки підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, 04.03.2011 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Оскільки факт надання послуг підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 19 685, 00 грн. підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобовязань за господарським договором в частині сплати коштів за надані послуги.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.2 договору від 01.09.2010 року встановлено, що Відповідач, в разі затримки оплати, сплачує пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене, правомірним буде нарахування пені за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, тому до стягнення підлягає пеня у розмірі 30 708, 60 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені приватним підприємцем Костюк Романом Вікторовичем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору.

Крім того, враховуючи те, що Позивачем при поданні позову не доплачена сума судового збору, суд вважає за доцільне стягнути з Позивача в доход Державного бюджету України.

судовий збір у розмірі 616, 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд-Технології»(м. Київ, вул. Лютеранська, 20, ідентифікаційний код 33301614) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 19 685 (девятнадцять тисяч шістсот вісімдесят пять) грн. 00 коп. - сума основного боргу, 30708 (тридцять тисяч сімсот вісім) грн. 60 коп. пеня, 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 616 (шістсот шістнадцять) грн. 30 коп. судового збору.

4. Видати накази.

Суддя Кирилюк Т.Ю.