Рішення № 20949701, 18.01.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи <Текст >

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.12 Справа № 28/5009/8017/11

Суддя Яцун О.В.

За позовом: ГЛД Холдінг ГмбХ (GLD Holding GmbH) (Австрія, Кірхенвег, 6, 3233 Кільб; 69000, м.Запоріжжя, вул. Димитрова, 43-16)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжя Логістик Парк”(69057, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 92-А)

про стягнення заборгованості у розмірі 363.344грн.69коп. на підставі договору позики №19 від 19.09.2007р.

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №б/н від 31.10.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність №б/н від 12.01.2012р.

21.12.2011р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ “Запоріжжя Логістик Парк” 363.344грн.69коп. основного боргу на підставі договору позики №19 від 19.09.2007р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2011р. порушено провадження у справі №28/5009/8017/11, судове засідання призначено на 18.01.12р., у сторін витребувані документи для всебічного та обєктивного розгляду справи.

За клопотанням представників сторін справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Представник позивача наполягає на задоволені позовні вимог з підстав, що зазначені у позові. Просить суд враховуючи приписи ст. ст. 611, 1049, 1050 ЦК України, умови договору позики №19 від 19.09.2007р. стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 363.344грн.69коп.

Представник відповідача проти наявності заборгованості в сумі 363.344грн.69коп. не заперечує, наявність боргу визнав в повному обсязі.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого представникам сторін у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

19.09.2007р. між ГЛД Холдінг ГмбХ (GLD Holding GmbH) (позикодавець) та ТОВ “Запоріжжя Логістик Парк”(позичальник) уклали договір позики №19, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 1.000.000 євро, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві отриману суму та сплатити проценти, які встановлені п.2.4 договору (5% річних із розрахунку 360 днів на рік).

Згідно з п.2.3 договору позика надається з метою здійснення господарської діяльності позичальника.

Пунктом 3.6 договору сторони узгодили, що строк повернення позики та процентів за користування позикою 31.12.2010р.

Додатком №2 від 01.09.2010р.до договору позики було змінено строк повернення позики та сплати процентів 31 грудня 2015 рік.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Згідно зі ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору позики позивач перерахував позичальнику 100.000 євро, про що свідчить квитанція №20256 від 25.08.2008р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з п.2.3 договору позика надається з метою здійснення господарської діяльності позичальника.

Статтею 1.9 Статуту ТОВ «Запоріжжя Логістик Парк»(2007 рік) одним із предметів діяльності товариства є будівництво та будівельне виробництво, у т.ч. виконання пошукових, проектних, монтажних, пусконалагоджувальних, оздоблювальних, сантехнічних та інших робіт, виробництво будівельних матеріалів та конструкцій, супутніх виробів, заготівля деревини і переробка її на товарну продукцію.

Пунктом 4.3.2 договору сторони визначили, що позикодавець має право вимагати від позичальника надання звіту про використання позивачем коштів (з метою перевірки їх використання за цільовим призначенням).

Так, враховуючи умови договору позивач листом від 11.08.2011р. звернувся до відповідача з проханням надати інформацію щодо цільового використання отриманої позики.

Після отримання інформації наданої ТОВ «Запоріжжя Логістик Парк»(лист від 09.09.2011р.) та вивчення фінансового звіту позичальника за 2011р., позивач дійшов висновку, що позичальник не проводить господарську діяльність належним чином та не отримує явних прибутків. У звязку з чим, у позивача виникли сумніви щодо спроможності позичальника повернути позику в обумовлені договором строки.

Пунктом 3.8 договору встановлено, що позика повертається достроково у випадку початку процедури ліквідації позичальника, ініціювання процедури банкрутства позичальника, встановлення позикодавцем факту нецільового використання позики позичальником, та в інших випадках, коли є підстави вважати, що значно підвищився ризик неповернення або несвоєчасного повернення позики.

З урахуванням вищевикладеного позивач 01 листопада 2011р. направив відповідачу вимогу №111 про дострокове повернення позики за договором позики №19 від 19.09.2007р.у розмірі 558.429грн.90коп. протягом 15 банківських днів з дати отримання вимоги.

Вимога отримана 01 листопада 2011р., про що свідчить підпис директора ТОВ «Запоріжжя Логістик парк»Андрєєва А.А.

Таким чином, строк повернення позики настав 23 листопада 2011р.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, повернення отриманої позики в повному обсязі не здійснив, повернув лише 15.000 євро, чим порушив умови договору.

Таким чином, заборгованість за договором позики склала 35.000 євро., що на день подання позову становить за офіційним курсом НБУ (за 1 євро 10,381277грн.) 363.344грн.69грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 363.344грн.69коп. підтверджується матеріалами справи, зокрема, фінансовим звітом ТОВ «Запоріжжя Логістик Парк»за 9 місяців 2011 року, листом №26/1 від 26.10.2011р., актом звірки.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача повернути суму позики не припинено.

На день розгляду спору відповідач повернення суми позики в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 363.344грн.69коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.33, 49, 82-85 ГПК України, ст.526, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ГЛД Холдінг ГмбХ (GLD Holding GmbH) (Австрія, Кірхенвег) до ТОВ «Запоріжжя Логістик Парк» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжя Логістик Парк»(69057, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 92-А, код ЄДРПОУ 34829231, р/р 26001001314967 в АТ «ОТП Банк»м.Київ, МФО 300528) на користь ГЛД Холдінг ГмбХ (GLD Holding GmbH) (Австрія, Кірхенвег, 6, 3233 Кільб; 69000, м.Запоріжжя, вул. Димитрова, 43-16, р/р 5300 010583 в банку: Sparkasse Niederosterreich Mitte West Aktiengesellschaft, IBAN: АТ10 20256 05300 010583, код банку 20256, BIC SPSPAT21) 363.344 (триста шістдесят три тисячі триста сорок чотири)грн.69коп. заборгованості, 7.266(сім тисяч двісті шістдесят шість)грн.90копю судового збору.

Видати наказ.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 19 січня 2012р.

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення господарського суду може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.

19.01.2012