Рішення № 20949542, 16.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" січня 2012 р. Справа № 5/5007/80/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Ляхевич А.А.

при секретарі Нагорній М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №115 від 26.12.2011 р.,

від відповідача: не з'явився,

від прокуратури: Лугинець О.С., посвідчення №32,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Бердичівського району в інтересах держави в особі Головного управління ветеринарної медицини в Житомирській області (м.Житомир), Бердичівської районної державної лікарні ветеринарної медицини

до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосолотвинська птахофабрика" (с.Ст.Солотвин, Житомирська область)

про стягнення 16252,18 грн.

Прокурор Бердичівського району звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління ветеринарної медицини в Житомирській області, Бердичівської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосолотвинської птахофабрики" 16252,18 грн., з яких 15500,17 грн. за надані послуги та 752,01 грн. пені за несвоєчасну оплату. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати вартості наданих послуг відповідно до договору №21-02-04 від 02.02.2004р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.12.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5/5007/80/11, розгляд справи призначено на 26.12.2011 р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.12.2011 р. розгляд справи було відкладено для витребування додаткових доказів з метою повного, всебічного та об"єктивного розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача та прокурор підтримали позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві.

В засідання суду представник відповідача не з'явився. Станом на час слухання справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції - ухвали суду від 26.12.2011р. про відкладення розгляду справи на 16.01.2012 р. не надійшло. При цьому, судом враховується, що ухвала про порушення провадження у справі від 07.12.2011 р. повернулась на адресу суду 19.12.2011 р. з відміткою поштового відділення "СТОВ не існує".

Разом з тим, як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на запит господарського суду, станом на 16.01.2012р. юридична особа Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старосолотвинська птахофабрика" зареєстрована в ЄДРПОУ, відомості щодо припинення юридичної особи відсутні, місцезнаходження СТОВ "Старосолотвинська птахофабрика": 13320, Житомирська область, Бердичівський район, с.Старий Солотвин, пров.Лісний, буд.7.

Згідно реєстру рекомендованої з повідомленням кореспонденції господарського суду Житомирської області за 30.12.2011р., ухвала суду про призначення розгляду справи на 16.01.2012 р. направлялась відповідачу саме за зареєстрованою в ЄДРПОУ адресою місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні остання не скористався.

Судом також враховується, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обовязковою, при цьому, неявка в засідання суду учасника процесу, згідно ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2004 р. між Районним управлінням ветеринарної медицини Бердичівського району та СТОВ "Старосолотвинська птахофабрика" укладено договір №21-02-04 (а.с.7-8), предметом якого є надання ветеринарних послуг суб"єкту господарювання спеціалістами ветеринарної медицини офіційними лікарями ветеринарної медицини Бердичівської районної (міської) державної лікарні, у т.ч. проведення ветеринарно-санітарної експертизи, оцінки якості та безпеки продукції тваринного походження (сировини, продовольчої сировини, продуктів, у т.ч. харчових) з оформленням відповідного висновку.

Відповідно до п.3.1. договору СТОВ "Старосолотвинська птахофабрика" проводить оплату ветеринарних послуг, виконаних спеціалістом ветеринарної медицини щомісячно у встановленому договором розмірі не пізніше 10 числа поточного місяця.

В додатку до договору №21-02-04 сторони Бердичівська районна державна лікарня ветеринарної медицини та СТОВ "Старосолотвинська птахофабрика" - встановили, що останнє сплачує за надані послуги шляхом перерахування щомісячно не пізніше 10 числа поточного року на рахунок лікарні кошти в сумі 638,20 грн. (згідно наведеного в додатку розрахунку з урахуванням розміру посадових окладів) (а.с.14).

У відповідності до п.5.1., п.5.2. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 02.02.2005 року; договір може бути продовжений сторонами за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору №21-02-04 про надання ветеринарних послуг за згодою сторін продовжувався до 01.07.2011 р.

Згідно наказу Бердичівської районної державної лікарні ветеринарної медицини №88/а "Про припинення дії договору", припинено дію договору №21-02-04 від 21.02.2004р. про надання ветеринарних послуг, укладеного між Бердичівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини та СТОВ "Старосолотвинська птахофабрика" (а.с.16).

Відповідно до довідки №117 від 04.08.2011 р., виданої СТОВ "Старосолотвинська птахофабрика", з 20.07.2011р. товариство припинило свою виробничу діяльність (а.с.15).

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов"язання між сторонами щодо надання ветеринарних послуг за своєю правовою природою підпадають під врегулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст.538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.2, ч.4 ст.538 ЦК України).

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

У даному випадку, позивачем виконано зобов"язання щодо надання ветеринарних послуг, передбачених договором, що підтверджується підписаними у встановленому законом порядку актами виконаних робіт по червень 2011 року включно (а.с.17-28).

Водночас, відповідач свій обов"язок з оплати виконаних та прийнятих ветеринарних послуг у повному обсязі та своєчасно не виконав.

Претензія про сплату суми боргу від 17.02.2011р., яка на час направлення претензії становила 13179,33 грн. (а.с.9, докази направлення - а.с.10), була залишена відповідачем без задоволення. Акт звіряння розрахунків, складений позивачем (а.с.11) відповідачем не підписано, про що складено відповідні акти від 23.05.2011 р. та від 19.07.2011 р. (а.с.12,13).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч вказаним нормам, відповідач доказів на підтвердження позовних вимог не спростував, станом на день прийняття рішення доказів перерахування позивачу плати за надані послуги у розмірі 15500,17 грн. не надав.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 15500,17 грн. основного боргу за надані ветеринарні послуги за договором №21-02-04, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, згідно наявних у справі доказів підтверджується порушення відповідачем своїх зобов"язань за договором №21-02-04.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 3.3. договору сторони передбачили, що за умови несплати відповідачем платежу у передбачений термін на заборгований платіж нараховується пеня у розмірі 0,5 % з простроченої суми за кожний день прострочки.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку (а.с.30), позивачем нараховано пеню за несвоєчасну оплату в розмірі 0,5% ставки НБУ за кожен день прострочення, в сумі 752,01 грн. Як встановлено судом, вказаний розрахунок є правомірним, а позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 752,01 грн. пені такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора задовольняються у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосолотвинська птахофабрика" (13320, Житомирська область, Бердичівський район, с.Старий Солотвин, провул.Лісний, буд.7, ідентифікаційний код 30825186) на користь Бердичівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (13352, Житомирська область, Бердичівський район, с.Великі Низгірці, вул.Корольова, буд.4, ідентифікаційний код 00698458):

- 15500,17 грн. основного боргу,

- 752,01 грн. пені.

3. Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Старосолотвинська птахофабрика" (13320, Житомирська область, Бердичівський район, с.Старий Солотвин, провул.Лісний, буд.7, ідентифікаційний код 30825186) в доход Державного бюджету України:

- 1506,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України. <Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. > Суддя Ляхевич А.А.

Повний текст рішення підписано 20.01.2012 р.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (прост.)

3 - відповідачу (реком.з пов.)

4 - прокуратурі Бердичівського району

5 - прокуратурі Житомирської області <Поле для текста >