Рішення № 20949074, 17.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.12р.Справа № 15/5005/16465/2011 За позовом Приватного підприємства "Апрель", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю РБУ "Південний", м. Дніпропетровськ

про стягнення 48 168,29 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., представник за довіреністю № б/н від 16.01.12р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "АПРЕЛЬ" "Апрель" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю РБУ "Південний" (далі - відповідач), про стягнення 48 168,29 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 44 574,00 грн. - заборгованість за отриманий товар, 1 154,65 грн. - пеня, 1 862,34 грн. - 25% річних, 577, 32 грн. плату за користування чужими грошовими коштами.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів № 1999А від 01.07.2011 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду від 30.11.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 20.12.11р.

Ухвалою господарського суду від 20.12.11р., у зв`язку з неявкою у судове засідання повноважного представника відповідача та не надання сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 17.01.12р., повторно зобов`язано сторін виконати належним чином вимоги ухвали господарського суду від 30.11.11р.

11.01.12р. до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи витяг з ЄДРПОУ стосовно державної реєстрації відповідача та докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

17.01.12р. у судовому засіданні повноважний представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 43 574 грн., пеню у розмірі 1 167,68 грн., 25% річних у розмірі 1 883,35 грн., плату за користування чужими грошовими коштами у розмірі 583,83 грн. Крім того, повноважний представник позивача просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.39).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки нафтопродуктів № 1999А (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язався передати в погоджені строки, а відповідач прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом - "Товар", найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за спільною згодою на основі заявки відповідача й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину цього Договору (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з письмовими заявками відповідача на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою відповідачем належним чином, якщо вона була надіслана письмово (факсом або електронною поштою). Постачання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох сторін.

В п. 3.1 Договору зазначено про те, що загальна ціна цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару відповідачем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається позивачем в рахунках-фактурах та видаткових накладних.

Як зазначено в п.3.2 Договору, відповідач зобов`язується оплатити повну вартість (в розмірі 100 %) товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках фактурах та накладних документах на товар (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), протягом одного банківського дня з дати виставлення рахунку. Платіжні документи за цим Договором оформлюються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту та форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номеру та дати укладання Договору згідно з яким здійснюється проплата грошових коштів, а також номер та дату відповідного рахунку-фактури.

Згідно п.3.3 Договору, за порушення строків оплати, встановлених п.3.2 Договору, відповідач на вимогу позивача окрім штрафних санкцій (сплати пені згідно п. 4.1) зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також згідно зі ст. 625 ЦКУ - 25% річних від суми боргу.

Право власності на товар переходить до відповідача з дати поставки товару, що вказана в видаткових накладних та/або актах приймання-передачі (п.3.4 Договору).

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок позивача (п.3.5 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати (не оплати), відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожний день прострочення, від суми невиконаного грошового зобов`язання.

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання зобов'язань по цьому Договору (п. 4.5 Договору).

Взаємовідносини сторін, які не передбачені цим Договором, регулюються діючим законодавством України (п.4.6 Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31 грудня 2011 року, в частині розрахунків до їх повного проведення (п.6.1 Договору).

На виконання умов цього Договору, відповідач отримав від позивача дизельне паливо у кількості 4,045 тон на суму 44 574 грн., що підтверджує видаткова накладна № 2237 від 14.09.11р., довіреність № 41 від 14.09.11р., товарно-транспортна накладна № 2237 від 14.09.11р.

14.09.11р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 2056, який відповідачу було надано при постачанні товару.

В порушення умов договору відповідач за отриманий товар в передбачені Договором строки не розрахувався, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 44 574,00 грн.

На підставі п. 4.1 Договору позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня, за період з 16.09.11р. по 15.11.11р., у розмірі 1 154,65 грн.

Також, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, позивачем були нараховані до сплати відповідачу 25% річних, за період з 16.09.11р. по 15.11.11р., у розмірі 1862,34 грн.

Крім того, відповідно до ст. 536, ч. 5 ст.694 Цивільного кодексу України, позивачем була нарахована до сплати відповідачу плата за користування чужими грошовими коштами у розмірі 577,32 грн.

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар у розмірі 44 574 грн., пеню у розмірі 1 154,65 грн., 25 % річних у розмірі 1 862,34 грн., плату за користування чужими грошовими коштами у розмірі 577,32 грн., всього 48168,29 грн.

17.01.12р. у судовому засіданні повноважний представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 47 208,86 грн., з них:

- заборгованість за отриманий товар у розмірі 43 574 грн.;

- пеня, за період з 16.09.11р. по 15.11.11р., у розмірі 1 167,68 грн.;

- 25% річних, за період з 16.09.11р. по 15.11.11р., у розмірі 1 883,35 грн.;

- плату за користування чужими грошовими коштами, за період з 16.09.11р. по 15.11.11р., у розмірі 583,83 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за отриманий товар у розмірі 43 574,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 4.1 Договору, у випадку несвоєчасної оплати (не оплати), відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожний день прострочення, від суми невиконаного грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог чинного законодавства та п. 4.1 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня, за період з 16.09.11р. по 15.11.11р., у розмірі 1167,68 грн.

Розрахунок пені господарським судом перевірений та визнаний таким, що зроблено невірно.

Після проведеного судом перерахунку сума пені складає 1 151,68 грн.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 1 151,68 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.3.3 Договору, за порушення строків оплати, встановлених п.3.2 Договору, відповідач на вимогу позивача окрім штрафних санкцій (сплати пені згідно п. 4.1) зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також згідно зі ст. 625 ЦКУ - 25% річних від суми боргу.

На підставі вищевказаної норми закону та п. 3.3 Договору, позивачем були нараховані до сплати відповідачу 25% річних, за період з 16.09.11р. по 15.11.11р., у розмірі 1 883,35 грн.

При перевірки розрахунку 25% річних, судом встановлено, що він зроблено невірно.

Після проведеного судом перерахунку сума 25% річних складає 1 857,55 грн.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення 25% річних підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 1 857,55 грн.

Щодо стягнення плати за користування чужими грошовими коштами, за період з 16.09.11р. по 15.11.11р., у розмірі 583,83 грн., то дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки договором не передбачено продаж товару в кредит та Договором не передбачена відповідальність за порушення зобов'язань у вигляді нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за отриманий товар у розмірі 43 574,00 грн., пеня у розмірі 1 151,68 грн., 25% річних у розмірі 1 857,55 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РБУ "Південний" (49008, м.Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 152. кв.125, ЄДРПОУ 31891265, р/р 26002146265001 в ПАТ КБ "Приват Банк", МФО 305299) на користь Приватного підприємства "Апрель" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 3, ЄДРПОУ 30815948) заборгованість за отриманий товар у розмірі 43 574,00 грн. (сорок три тисячі п`ятсот сімдесят чотири грн. 00 коп.), пеню у розмірі 1 151,68 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят одна грн. 68 коп.), 25% річних у розмірі 1 857,55 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім грн. 55 коп.), судовий збір у розмірі 1 392,79 грн. (одна тисяча триста дев'яносто два грн. 79 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 20.01.12р.