Постанова № 20946365, 11.01.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2012 р. Справа № 10/5025/1664/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригінець Л.М.

суддів Демидюк О.О. суддів Савченко Г.І. при секретарі судового засідання Риштун О.М.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства "Ясенків сад" на рішення господарського суду Хмельницької області від 09.11.11 р.

у справі № 10/5025/1664/11 (суддя Виноградова В.В. )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай"

відповідач Фермерське господарство "Ясенків сад"

про стягнення 120892, 74грн. з яких, 103830,30 грн. - попередньої оплати, 1810,17 грн. - 3% річних, 7315, 80 грн. інфляційних втрат , 7936,47 грн. - пені

За участю представників:

позивача - ОСОБА_1 ( довіреність № 20/07/11-15 від 20.07.2011 р. )

відповідача - не з'явився

Судом розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Щепанської Г.А. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, колегію суддів визначено у складі: головуюча суддя Бригінець Л.М., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09.11.2011р. (суддя Виноградова В.В. ) частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" м. Донецьк до фермерського господарства "Ясенків сад" с. Глядки, Волочиський район, Хмельницька область та стягнуто з фермерського господарства "Ясенків сад" с. Глядки, Волочиський район, Хмельницька область (код 34412566) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" (м. Донецьк, код 34940079) 103830,30 грн. (сто три тисячі вісімсот тридцять гривень 30 коп.) сплаченої попередньої оплати, 861,93 грн. (вісімсот шістдесят одну гривню 93 коп.) 3% річних, 1231,53грн. (одну тисячу двісті тридцять одну гривню 53 коп.) інфляційних втрат, 1059,24 грн. ( одну тисячу п'ятдесят дев'ять гривень 24 коп.) витрат по оплаті державного мита, 206,74 грн. ( двісті шість гривень 74 коп. ) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 6084, 27 грн. інфляційних втрат, 948,24 грн. 3% річних, 7936,47 грн. пені судом відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 09.11.2011р. у справі №10/5025/1664/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зокрема зазначає, що на момент звернення позивача з позовом, договір був діючим, а позивач в розумінні норми ст. 33 ГПК України не довів факту виконання ним обов'язку перед відповідачем щодо узгодження графіку поставок буряків. Апелянт вважає, що без зазначеного графіку у відповідача не виникло зобов'язання по строкам поставки.

На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що є встановленим факт надіслання на адресу відповідача претензії, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 14.04.2011 року. Апелянт зазначає, що повідомленням про вручення поштового відправлення не підтверджується, що у поштовому відправлені знаходилася саме претензія Позивача з вимогою розрахуватися до 20.04.2011 року та вважає, що воно спростовується додатком до позовної заяви позивача №79 від 22.09.11р. відповідно до якого, як на доказ пред'явлення вимоги (претензії) відповідачу позивач направляє відповідачу копію претензії яка датована 22.09.2011р., а суду надав копію цієї претензії взагалі без дати.

Апелянт вважає, що позивач не надав суду доказів того, що він пропонував відповідачу графік щодо кількості і терміну поставки буряку, а тому, на його думку, згідно з пунктом 2.3. Договору №2-К у відповідача по сьогоднішній день не виникло зобов'язання поставити буряк.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції необгрунтовано задовольнив позов щодо повернення грошових коштів позивачу, тоді як за договором відповідач зобов'язаний надати буряк, а не кошти і позивач мав право прийняти буряк, а не кошти, оскільки одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Апелянт зазначає, що у відповідності із пунктом 3.3. Договору позивач зобов'язаний перед відповідачем забезпечити згідно узгодженим графіком своєчасне приймання цукрового буряку у відповідності із п. 2.2 Договору. А в цьому пункті умовою приймання буряку є своєчасна подача автотранспорту позивачем, чого не було виконано.

Крім того, скаржник вважає, що предметом договірних відносин, що склалися між сторонами є спільна діяльність щодо виробництва та купівлі цукрових буряків, а не поставка буряку.

В апеляційній скарзі також наводяться інші доводи, що є, на думку апелянта, підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги (докази повідомлення долучені до матеріалів справи). Представник апелянта (відповідача) в судове засідання не з"явився. Причин неявки суду не повідомив. Враховуючи те, що явка представників сторін апеляційним судом обов"язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.09. 2010 р. фермерським господарством "Ясенків сад" (господарство, відповідач) та ТОВ "Торгівельна компанія "Урожай" (підприємство, позивач) укладено договір № 2-К Хм на купівлю-продаж цукрових буряків урожаю 2010 року.

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 даного договору господарство зобов'язувалось посіяти, виростити, передати підприємству цукрові буряки в кількості 1112 тон в заліковій вазі, навантажити в автотранспорт, наданий підприємством для доставки та доставити на бурякоприймальний пункт підприємства ( м. Хмельницький, вул. Заводська, 59) усі вирощені буряки з усієї посіяної площі. Для забезпечення підвищення якості цукрових буряків, їх ефективної переробки з мінімально можливими втратами та врахуванням негативних природних явищ, поставляти цукрові буряки в кількості і в терміни за узгодженим між "господарством" і "підприємством" графіком, який погоджується не пізніше ніж за 10 днів до початку збирання врожаю. "Господарство" і "підприємство" за взаємною письмовою згодою, в силу обставин, що склались, мають право коригувати щоденні графіки доставки буряків.

Пунктом 2.4 договору передбачено обов"язок господарства після завершення здачі цукрових буряків на протязі 15 днів провести звірку з підприємством за вивезену сировину.

Згідно з пунктом 4.1 договору "підприємство" оплачує "господарству" прийняті в рахунок договору кондиційні цукрові буряки у заліковій вазі для виробництва цукру за ринковою ціною 450 грн. за одну тону цукрових буряків в заліковій вазі, без урахування цукристості. Оплата за здані цукрові буряки здійснюється шляхом передоплати в сумі 500000 грн.

З положень пунктів 4.2, 5.6 договору вбачається, що транспортування буряків, які закуплені за грошові кошти може здійснюватися господарством , підприємство відшкодовує витрати по доставці придбаних на умовах купівлі-продажу цукрових буряків згідно узгоджених тарифів, господарство несе матеріальну відповідальність за використання замовленого ним автотранспорту для перевезення цукрових буряків . Замовлення проводить відповідальна особа господарства.

Відповідно до пункту 4. 5 договору звірка поставленої кількості цукрових буряків і підписання акту звірки розрахунків проводиться протягом 15 (п'ятнадцяти) днів після закінчення вивезення сировини господарством. У цей термін господарство зобов'язане підписати акт звірки, чи надати мотивовану відмову, у іншому випадку акт вважається погодженим у редакції "підприємства".

Пунктом 5.3 договору передбачено , що у разі порушення графіка постачання цукрових буряків "господарство" сплачує "підприємству" штраф в розмірі 0,1% від вартості непоставлених у термін цукрових буряків за кожен день прострочення.

Згідно пункту 9.1. Договору , останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами договірних зобов'язань. Приймання цукрових буряків від "господарства" припиняється за 2 (дві) доби до зупинки цукрового заводу.

На виконання умов договору № 2-К Хм від 13.09.2010р. відповідачем перераховано відповідачу 500000,00 грн. згідно платіжного доручення № 992 від 16.09.2010 року.

Як вбачається з видаткових накладних: від 22.10.2010р. на суму 9551,25 грн., від 23.10.2010р. на суму 54531,45 грн., від 24.10.2010р. на суму 97367,40 грн., від 25.10.2010р. на суму 56737,35 грн., від 26.10.2010р. на суму 11465,10 грн., від 27.10.2010р. на суму 18251,10 грн., від 28.10.2010р. на суму 45744,75 грн., від 29.10.2010р. на суму 46537,65 грн., від 30.10.2010р. на суму 8656,65 грн. та не заперечується сторонами, відповідач поставив протягом жовтня 2010 року на бурякоприймальний пункт позивача цукрових буряків на загальну суму 348 842,70 грн.

01.11.2010р. сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, який скріплений печатками сторін, згідно якого кредиторська заборгованість відповідача станом на 31.10.2010р. становила 151157,30 грн.

Відповідно наказу №21 від 30.12.2010р. ТОВ "Торгова компанія "Урожай" було проведено консервацію з 01.01.2011р. строком на 6 місяців цукрового заводу в м. Хмельницький , вул. Заводська, 59.

Відповідачем було повернуто позивачу кошти в сумі 47327,00грн., що підтверджується реєстром електронних платіжних доручень від 19.11.2010р.

В зв"язку з недопоставкою буряку та неповернення коштів, позивач надіслав відповідачу претензію від 12.04.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 14.04.2011р. та витягом з книги реєстрації вихідної кореспонденції позивача, з вимогою повернути 103830,30 грн. перерахованих авансом коштів до 20 квітня 2011 року. Дана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Відповідачем кошти повернуті не були, а тому позивач звернувся до суду із позовом (враховуючи уточнення позовних вимог) про стягнення з останнього 120892,74 грн. з яких, 103830,30 грн. сплаченої попередньої оплати, 1810,17 грн. 3% річних, 7315,70 грн. інфляційних втрат, 7936,47 грн. пені.

Як вбачається з договору №2-К ХМ на купівлю-продаж цукрових буряків урожаю 2010 року від 13.09.2010 р., визначено кількість продукції, її вартість та строки поставки.

В п. 2.1. розділу 2 "Зобов'язання Господарства (ФГ «Ясенків сад»)" Договору №2-К ХМ визначено, що Господарство зобов'язане виростити на площі 80 га цукрові буряки та передати їх Підприємству (ТОВ "ТК"Урожай") в кількості 1112 т.

Відповідно до п. 9.1. Договору зобов'язання Відповідача по поставці цукрового буряка виникає з моменту підписання договору тобто, з 13.09.2010 р. та припиняється за дві доби до зупинки цукрового заводу.

Згідно наказу №21 від 30.12.2010 р. цукровий завод був зупинений 01.01.2011 р. (копія наказу міститься в матеріалах справи)

Позивачем на виконання умов договору № 2-К Хм від 13.09.2010р. на купівлю-продаж цукрових буряків урожаю 2010 року, перераховано як попередня оплата 500000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, графік поставки на виконання умов договору від 13.09.2010р. сторонами не погоджувався.

Відповідачем поставлено позивачу цукровий буряк на загальну суму 348842,70 грн., недопоставлено буряку на 151157,30 грн. та повернуто позивачу кошти в сумі 47327 грн. В зв'язку з неповним виконанням відповідачем умов договору щодо поставки товару, позивачем на адресу відповідача було направлено лист з вимогою до 20.04.2011р. повернути перераховані кошти в сумі 103830,30 грн., що підтверджується витягом з книги реєстрації вихідної кореспонденції позивача за 12.04.2011р. та повідомленням про вручення поштового відправлення від 14.04.2011р. Доводи відповідача про неотримання ним претензії - вимоги від 12.04.2011р. та отримання претензії-вимоги від 22.09.2011р. разом із додатками до копії позовної заяви є непереконливі, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами про відправку та отримання претензії від 12.04.2011р. та тим, що згідно додатку до позовної заяви позивач вказав про долучення до позовної заяви претензії від 12.04.2011р. та поштового повідомлення про її вручення.

Доказів про поставку товару на 103830,30 грн. чи про повернення позивачу 103830,30 грн. суду не подавалось.

Пунктами 2.4. та 4.5 Договору № 2-К ХМ від 13.09.2010 р. передбачено, що після завершення здачі цукрових буряків "Господарство" (ФГ "Ясенків сад") має провести звірку з "Підприємством" (ТОВ "ТК"Урожай") за вивезену сировину та протягом 15 днів підписати акт звірки розрахунків, чи надати мотивовану відмову. Відповідач та Позивач підписали акт звірки по завершенню постачання цукрових буряків 01.11.2010 року (а.с.14),.

Позивач вважає, що факт підписання акту свідчить про завершення здачі Відповідачем цукрових буряків урожаю 2010 року по Договору №2К ХМ на купівлю-продаж цукрових буряків урожаю 2010 року.

19.11.2011 року на виконання своїх зобов'язань по поверненню попередньої оплати за недопоставлений цукровий буряк Відповідач добровільно перерахував на розрахунковий рахунок Позивача грошові кошти в сумі 47327,00 грн. В призначенні даного платежу зазначалось - повернення коштів переплачених по рахунку №2 від 13.09.10 р.

Акт звірки від 01.11.2010р. взаємних розрахунків підписаний та скріплений печатками сторін, який оцінюється судом як підтвердження господарством завершення здачі цукрових буряків в силу положень договору від 13.09.2010р.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо безпідставності тверджень відповідача що невиконання позивачем зобов'язань надання автотранспорту для вивезення цукрових буряків з посиланням на листи №32 від 29.10.2010р., №43 від 02.11.2010р. призвело до невиконання зобов'язань відповідачем.

Положеннями п.п.4.2 та 5.6 договору від 13.09.2010р. передбачено здійснення замовлення автотранспорту господарством та можливість здіснення транспортування буряків господарством з відшкодуванням позивачем витрат по доставці. Відповідачем суду першої інстанції не подавалось доказів про проведення ним замовлення на автотранспорт на доставку буряків та доказів про направлення ( вручення) позивачу листів №32 від 29.10.2010р., №43 від 02.11.2010р. Крім того, лист №43 був датований 02.11.2010р. уже після того, як сторонами було підписано вищевказаний акт звірки від 01.11.2010р. (Такі докази не були подані і суду апеляційної інстанції).

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобовязання.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч.1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 103830,30 грн. сплачених як попередня оплата місцевим господарським судом задоволені правомірно.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача 7315, 80 грн. інфляційних нарахувань, 1810,17 грн. 3% річних за період з 01.01.2011р. по 31.07.2011р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 1231,53 грн. втрат від інфляції та 861,93грн. 3 % річних (за період з 21.04.2011р. по 31.07.2011р.) враховуючи строк виконання зобов'язання щодо повернення коштів, визначений у вимозі - 20.04.2011р. В задоволенні нарахованих 6084,27грн. інфляційних втрат та 948,24 грн. 3% річних судом першої інстанції відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає обгрунтованим рішення суду першої інстанції в частині стягнення 861,93грн. 3 % річних та 1231,53 грн. інфляційних втрат.

Нормами статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобовязання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобовязання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка. що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 7936,47 грн. за період з 01.01.2011р. по 31.07.2011р. на суму 103830,30 грн. за невиконання грошового зобов'язання, посилаючись на Закон України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" .

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Доказів про укладення між сторонами письмової угоди щодо нарахування пені за неповернення авансових коштів ( виконання грошового зобов'язання) суду не подано. Пунктом 5.3. договору сторони передбачили, що у разі порушення графіка постачання цукрових буряків "господарство" сплачує " підприємству" штраф в розмірі 0,1% від вартості непоставлених у термін цукрових буряків за кожен день прострочення.

Місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку , що згідно умов п. 5.3 договору вбачається, що за правовою природою неустойка, яку передбачили сторони є пенею, а не штрафом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що умовами договору передбачено стягнення штрафних санкцій (пені) в тому випадку коли відповідач недопоставив продукцію, і позовна вимога позивача стосується виконання зобов'язання в натурі. Оскільки позивачем подано позов, предметом якого є стягнення грошових коштів, які були попередньо перераховані для отримання урожаю буряку від відповідача та пеню в сумі 7936,47 грн. за неповернення даних коштів, задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 7936,47грн. суд першої інстанції відмовив.

Колегія суддів Рівненського апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення 103830,30 грн. сплаченої попередньої оплати, 861,93грн. 3 % річних та відмови у задоволенні позовних вимог у сумі 7936,47 грн. пені.

Однак, погоджуючись з рішенням суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, суд апеляційної інстанції не погоджується з підставою такої відмови, виходячи з наступного.

Пунктом 5.3 Договору від 13.09.2010р №2-КХм на купівлю-продаж цукрових буряків урожаю 2010р. передбачено, що у разі порушення графіка постачання цукрових буряків "господарство" сплачує " підприємству" штраф в розмірі 0,1% від вартості непоставлених у термін цукрових буряків за кожен день прострочення.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що графік постачання цукрових буряків між господарством та підприємством не погоджувався. Отже, факт порушення графіка поставки відсутній, а тому відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій (пені).

Однак, інша підстава для відмови у задоволенні позову в частині стягнення пені не призвела до прийняття місцевим господарським судом неправильного рішення, а тому підстави для його скасування в цій частині відсутні.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо тверджень апелянта, що має місце одностороння відмова від договору позивача, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки Відповідач не надає доказів, того, що Позивач відмовився прийняти цукровий буряк в строк до зупинки цукрового заводу в 2010 році або відмовився від виконання будь-якого іншого обов'язку покладеного на нього Договором.

Крім того, відповідач помилково вважає Договір №2-КХм від 13.09.2010р. договором про спільну діяльність.

За своєю правовою природою, укладений між сторонами договір від 13.09.2010р. є договором купівлі-продажу, оскільки предметом вказаного договору є купівля-продаж цукрових буряків урожаю 2010року у визначеній кількості, за обумовлену ціну та у встановлений строк. Крім того, поставка буряків здійснювалась на умовах передоплати, яку позивач здійснив на виконання умов договору - 16.09.2010р.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду.

Крім того, апелянтом було сплачено за розгляд апеляційної скарги кошти в сумі 5030грн. (квитанція № ПН 128 від 21.11.2011р.), тобто у розмірі, передбаченому Декретом "Про державне мито", тоді як 01.11.2011р. набрав чинності закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 2 частини другої статті 4 вищевказаного Закону: за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми; ставки судового збору з касаційної скарги на рішення суду становлять відповідно 70 і 50 відсотків.

Зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли - до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011).

Отже, з відповідача (апелянта) підлягає стягненню недоплачена суму судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 529,24грн.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерське господарство "Ясенків сад" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 09.11.2011р. у справі № 10/5025/1664/11 залишити без змін.

3. Стягнути з фермерського господарства "Ясенків сад" с. Глядки, Волочиський район, Хмельницька область (код 34412566) в доход державного бюджету недоплачену суму судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 529,24грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Хмельницької області.

4. Матеріали справи № 10/5025/1664/11 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригінець Л.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.

01-12/18703/11 18703/11