Рішення № 20946003, 11.01.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2012 р.Справа № 14/65/5022-1507/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О. В.

розглянув матеріали справи

за позовом Прокурора м. Тернополя бул. Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46000 в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46000 в особі Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради вул. Шевченка, 21, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про стягнення 20629,60 грн. та зобовязання звільнити нежитлове приміщення.

за участю сторін:

прокурор Плисюк М. В., посвідчення №109 від 06.12.2011р.

представник позивача ОСОБА_3, довіреність №12 від 29.06.2011р.

Суть справи:

Прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради в особі Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради звернувся в господарський суд Тернопільської області із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 20629.60 грн.( в т. ч. 2845.15 грн. заборгованість по орендній платі, 16764.58 грн. плата за фактичне користування приміщенням, 1019.87 грн. пеня) та зобов"язання відповідача звільнити нежитлове приміщення комунальної власності за адресою АДРЕСА_2 площею 57 кв.м. та передати його по акту Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.

11 січня 2012р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, із змісту якої вбачається, що заявлені вимоги зменшені в частині нарахування пені в розмірі 1019.87 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Таким чином, позов розглядається по суті з урахуванням вищезазначених уточнень.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань, внаслідок чого останнім допущено заборгованість по орендній платі. Крім того, суб'єктом господарювання залишено без розгляду вимоги орендодавця щодо повернення спірного приміщення по акту приймання - передачі органу місцевого самоврядування.

Відповідач витребуваних судом документів не подав, явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що повідомлення про вручення поштових відправлень - ухвал суду від 31.10.2011р. та 19.11.2011р. повернулися на адресу суду без вручення адресату. В той же час, кореспонденція направлялася відповідачу за адресою що зазначена у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 5664/15 від 29.11.2011 р. (копія у справі), а саме: АДРЕСА_1, 46022. Таким чином, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В процесі вирішення спору, розгляд справи відкладався із підстав, викладених у відповідних ухвалах.

В судових засіданнях прокурору та повноважному представнику позивача належні їм права та обов'язки, передбачені ст.20, 22, 29, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст.81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Строк вирішення спору було продовжено за правилами, що викладені у ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

07 серпня 2008р. між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а управління комунальної власності, як уповноваженим органом по укладенню договорів оренди (Орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 (Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №5234 (далі - Договір оренди), згідно п. 1.1 якого Орендодавець передав, а Орендар 01.01.2008р. прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 57 кв.м., які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 для використання їх під майстерню.

Позивач є правонаступником майнових і немайнових прав та зобов'язань департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном згідно рішення органу місцевого самоврядування від 04.12.2010р. за № 6/1/17.

Згідно п. 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами правочину та акту приймання-передачі.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. за №786 або за результатами конкурсу на право оренди комунальним майном.

Сума до оплати за перший місяць оренди становить без ПДВ 550.30 грн., а за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця (п. 3.1, 3.2 умов Договору оренди).

Відповідно до пп. 10.1, 10.3 Договору оренди його укладено строком на 1 рік: з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договірних умов протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим правочином.

Реалізовуючи викладені вище домовленості, контрагентами було укладено додатки до Договору оренди, якими термін його дії продовжено до 31.12.2009р.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом приписі містяться і в ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу п. 1 ст. 759 ЦК України наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач в порушення п. 3.1, 3.2 умов Договору оренди вчасно не вносив орендну плату чим допустив заборгованість за період з вересня по грудень 2009р. в сумі 2845.15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2845.15 грн. заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню, як заявлені обґрунтовано, оскільки доказів, які б засвідчували сплату приватним підприємцем орендних платежів за спірний період матеріали справи не містять.

Окрім того, позивачем нарахована плата за фактичне користування приміщенням в період з січня 2010р. по вересень 2011р. на суму 16764.58 грн.

Так, листами від 25 та 27 січня 2010р., які направлені простою та рекомендованою кореспонденцією (копії в матеріалах справи), суб'єктом владних повноважень повідомлено орендаря, що у звязку із закінченням строку дії Договору оренди, такий не буде продовжений на новий строк, а тому, Орендар, на підставі п. 2.4, 5.18 Договору, зобовязаний в 10-ти денний термін повернути Орендодавцеві орендоване майно за актом прийому передачі.

Відповідно до п. 2 ст. 291 Господарського кодексу України (далі ГК України) та п. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі Закон про оренду), однією із підстав для припинення договору оренди комунального майна є закінчення строку, на який його було укладено.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не погодив продовження терміну дії правочину та повідомив свого контрагента про його закінчення за правилами, що викладені у п. 10.3 Договору оренди, п. 2 ст. 291 ГК України та ч. 2 ст. 17 Закону про оренду.

Водночас, орендоване майно приватним підприємцем після припинення договірних відносин Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, як Орендодавцю не поверталось, акт приймання-передачі не підписувався, а тому фактично відповідач в період з січня 2010р. по вересень 2011р. продовжував користуватися ним без жодних правових підстав.

За правилами ч.2 ст.785 ЦК України наймодавець має право вимагати від наймача сплату неустойки у разі невиконання ним обов'язку щодо повернення речі.

Пунктом 2.5 Договору його контрагенти передбачили, що за затримку повернення орендованого майна, Орендар сплачує Орендодавцю плату за фактичне користування майном в розмірі орендної плати.

За таких обставин, нарахована на умовах договору та цивільного законодавства плата за фактичне користування майном в сумі 16764.58 грн. підлягає стягненню з відповідача, а відтак і позов в цій частині слід задовільнити.

Із матеріалів справи слідує, що позивач неодноразово повідомляв, шляхом направлення 06.12.2010р. та 07.07.2011р., на адресу приватного підприємця ОСОБА_2, претензій №1437-у від 03.12.2010р. та №738-у від 06.07.2011р. (копії в матеріалах справи) про повернення по акту приймання-передачі приміщення та оплати відповідної суми коштів за фактичне користування приміщення, які залишені відповідачем без розгляду.

Внаслідок цього, позивач протиправно позбавлений можливості розпоряджатись спірним приміщенням та використовувати його у встановлений законодавством спосіб.

За таких обставин, порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку та як наслідок, позовні вимоги про зобовязання приватного підприємця ОСОБА_2 звільнити нежитлове приміщення комунальної власності за адресою АДРЕСА_2 площею 57 кв.м. та передати його по акту приймання-передачі Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені та у встановленому порядку доведені.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити нежитлове приміщення комунальної власності за адресою АДРЕСА_2 площею 57 кв.м. та передати його по акту приймання-передачі Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (вул. Шевченка, 21, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 23588119) 2845 (дві тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. 15 коп. заборгованості по орендній платі, 16764 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 58 коп. плати за фактичне користування приміщенням.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України:

- 281 (двісті вісімдесят один) грн. 10 коп. державного мита на р/р 31111095700002, одержувач УДК у м. Тернополі, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119;

- 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, код 22050003, одержувач Державний бюджет м. Тернополя.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9546

СуддяО.В. Руденко

Повний текст рішення

складено "16" січня 2012 р.