Рішення № 20945634, 20.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа № 5015/6808/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Гіль В.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів до Відкритого акціонерного товариства “Львівводбуд” в особі Дрогобицької пересувної механізованої колони-72, м. Дрогобич про стягнення 8438 грн. 65 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “Львівобленерго”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Львівводбуд” в особі Дрогобицької пересувної механізованої колони-72, м. Дрогобич про стягнення 8438 грн. 65 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 07.11.2011 р. призначив розгляд справи на 28.11.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 20.12.2011 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що у 2009-2010 роках позивач надав відповідачу автотранспортні послуги. Позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі, однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати виконав частково. У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати, просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8438 грн. 65 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 07.11.2011 р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 20.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

Протягом 2009 - 2010 років позивач надав відповідачу автотранспортні послуги на загальну суму 11295 грн. 00 коп., що підтверджується талонами замовника та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000938 за серпень 2009 р. від 07.08.2009 р., №ОУ-0001800 за грудень 2010 р. від 23.12.2010 р.

У зв’язку з тим, що вартість послуг відповідач оплатив частково, позивач 28 вересня 2011 р. надіслав відповідачу претензію за вих. №335 від 27.09.2011 р., в якій вимагав оплатити суму заборгованості в розмірі 8438 грн. 65 коп. протягом 10 банківських днів. Вказана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості автотранспортних послуг виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем за автотранспортні послуги становить 8438 грн. 65 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов’язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу (претензію) про сплату боргу, яка залишена без розгляду та задоволення.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 8438 грн. 65 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Львівводбуд” в особі Дрогобицької пересувної механізованої колони-72, м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 20, Львівська область (ідентифікаційний код 01037011) на користь Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів вул. Козельницька, 3 (ідентифікаційний код 00131587) 8438 грн. 65 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.