Рішення № 20945597, 11.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.12 Справа№ 5015/7322/11

За позовом: Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м.Харків

до відповідача: Фермерського господарства “ОСОБА_1”, м.Золочів, Львівської обл.

про: стягнення 14876,58грн Суддя: Н.Г. Левицька

Секретар судового засідання: О.В. Старостенко

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

позивача: Костельник В.І.

відповідача: не зявився

Представникам сторін, розяснено зміст ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Публічним акціонерним товариством “УкрСиббанк”, м.Харків до відповідача: Фермерського господарства “ОСОБА_1”, м.Золочів, Львівської обл. про стягнення 1473,72 доларів США заборгованості за простроченим кредитом, що за курсом НБУ становить 11766,92грн., 125,97 доларів США заборгованості по прострочених % за користування кредитом, що за курсом НБУ становить 1005,81грн., 193,71 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту, що за курсом НБУ становить 1546,67грн., 7,16 доларів США пені за погашення заборгованості по %, що за курсом НБУ становить 57,18грн. та 500,00 грн. штрафу.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 12.12.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 11.01.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 11.01.2012р. позовні вимоги підтримав повністю та подав клопотання (вх. №480/12 від 11.01.2012р.), відповідно до якого просив залучити до участі у справі свого правонаступника Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк”.

В судове засідання 11.01.2012р. відповідач не зявився, однак направив клопотання (вх. №479/12 від 11.01.2012р.), відповідно до якого просив відкласти розгляд справи для подання обґрунтованого відзиву.

Відповідно до пункту 3.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного листа “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом, згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Вказане підтверджується пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У звязку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

24 квітня 2008року Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк” та ОСОБА_1 уклали Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11339506000.

Згідно з п. 1.1 цього Договору Банк зобовязується надати Позичальнику, а Позичальник зобовязується прийняти, належним чином використати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) в сумі 4162,00 долари США та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, зазначених договором.

Пунктом 1.2.2. Договору визначено, що позичальник зобовязаний повернути кредит в терміни та обсязі, що встановлені графіком (додаток №1), але у будь-якому випадку на пізніше 22 квітня 2011року.

Як стверджує позивач у своїй позовній заяві, позичальник своєчасно не повернув кредитні кошти, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 11766,92грн. та заборгованість по відсотках у розмірі 1005,81грн.

24 квітня 2008 року з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобовязань за кредитним договором №11339506000, між позивачем та Фермерським господарством “ОСОБА_1” був укладений договір поруки №1.

Згідно п. 1.1 Договору поруки відповідач зобовязувався в повному обсязі відповідати за виконання усіх зобовязань ОСОБА_1 перед позивачем, що виникли з кредитного договору.

З обставин справи вбачається та підтверджується самим позивачем у його клопотанні вх.№480/12 від 11.01.2012р., що між ПАТ “УкрСиббанк” та ПАТ “Дельта Банк” 08 грудня 2011 року був укладений договір купівлі-продажу прав вимог за кредитними договорами.

У відповідності до п. 2.3 Договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами від 08.12.2011 р. права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця, та з урахуванням інших зобовязань продавця та покупця, викладених у цьому договорі, зобовязання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття.

19 грудня 2011 року ПАТ “УкрСиббанк” та ПАТ “Дельта Банк” підписали акт прийому-передачі прав вимог за кредитами, які зазначені в договорі. Пункт 3 акту прийому-передачі передбачає, що продавець цим передав права вимоги за кредитами покупцю (зазначені в додатку І до договору та деталізовані в додатку І до цього акту), та покупець цим прийняв права вимоги за кредитами.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

З врахуванням обставин справи, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що процесуальне правонаступництво (ст. 25 ГПК) допускається лише у випадку реорганізації юридичної особи, зміна кредитора у зобовязанні не має наслідком процесуального правонаступництва сторін по справі. Натомість така зміна кредитора (відступлення права вимоги) свідчить про відсутність права вимоги у первісного кредитора, а отже його позовні вимоги про стягнення суми боргу не можуть бути задоволені, так як боргу перед цим кредитором, в даному випадку ПАТ “УкрСиббанк”, у відповідача немає, такий борг існує перед іншою особою - ПАТ “Дельта Банк”.

Як вказано у пункті 12 листа Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” від 07.12.1995 № 01-8/870, чинне законодавство не обмежує права кредитора щодо вибору часу здійснення уступки вимоги іншій особі. Отже, кредитор має право уступити свою вимогу до боржника-відповідача і після звернення до нього з позовом, але до прийняття судом рішення. За цих обставин, оскільки первісний кредитор вибув із зобов'язання, то у позові йому слід відмовити.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що в позові ПАТ “УкрСиббанк” до Фермерського господарства “ОСОБА_1” щодо стягнення боргу у сумі 14876,58грн. слід відмовити повністю, оскільки первісний кредитор - ПАТ “УкрСиббанк” вибув із зобовязання, яке виникло із Кредитного договору №11339506000 від 24.04.2008р. та Договору поруки №1 від 24.04.2008р.

Судові витрати залишаються з позивачем.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 60, 69, 75, 83, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.5 ст. 85 ГПК України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.