Рішення № 20928433, 14.09.2011, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.09.2011

Справа № 2-695\11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2011 року м. Мелітополь

Запорізька область

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді Колодіної Л.В.,

При секретарі - Чувашовій І.В.,

За участю представника відповідача –ОСОБА_1,

Представника третьої особи –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом

ОСОБА_3

До

Публічного Акціонерного Товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,

ТРЕТЯ ОСОБА: Сектор захисту прав споживачів Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області,

Про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору № 41д-06 від 18 серпня 2006 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору № 41д-06 від 18 серпня 2006 року.

У позові позивач зазначає, що 18 серпня 2006 року між ним та відповідачем був укладений Кредитний договір № 41д-06 (надалі –Договір). Відповідно до умов ОСОБА_4 надав позивачу кредит у розмірі 19 000 доларів США.

Позивач вказує, що з моменту укладання договору і досить тривалий час він не порушував умови кредитного договору, сплачуючи вчасно всі платежі. Але з середини 2009 року у нього склалася непроста ситуація з погашенням кредиту. Тому 15 липня 2010 року позивач на адресу відповідача направив пропозиції про розірвання ОСОБА_4, але до теперішнього часу не отримав відповіді.

Позивач зазначає, що його бажання розірвати Договір викликане істотною зміною обставин, якими він керувався при його укладенні, та його теперішнім скрутним матеріальним становищем.

Позивач вказує, що на момент укладання ОСОБА_4 відношення 1 долара США до гривні НБУ було 05 грн. 05 коп., а на час подачі позову –07 грн. 90 коп. Крім того, з 16 грудня 2008 року і до теперішнього часу позивач не працює.

Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача із заявами про реструктуризацію заборгованості за ОСОБА_4, але жодної відповіді не отримав.

Позивач вказує, що якби він міг передбачити таку різку зміну обставин на валютному ринку, то ніколи не уклав би Договір на таких умовах, а взяв би кредит в національній валюті чи взагалі не брав би кредит.

Тому позивач просить суд розірвати вказаний Кредитний договір.

В судове засідання з’явився позивач, представник відповідача та представник третьої особи.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги позивача в повному обсязі та суду пояснив, що при укладанні кредитного договору позивачу були добре відомі усі його умови, ніяких обставин, які б примушували його прийняти їх в безумовному порядку, не існувало. Зростання курсу долара США не є підставою для розірвання ОСОБА_4, оскільки у позивача існувала можливість передбачити в момент укладання договору зміни курсу гривні у відношенні до долара США, виходячи з динаміки курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти –гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті. Крім того, заява про реструктуризацію боргу була розглянута Банком та задоволена. Представник відповідача вважає, що посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів»є безпідставним, оскільки щодо виконання кредитних договорів цей Закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування. Тому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову позивача, оскільки даний спір не відноситься до спорів про захист прав споживачів.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 серпня 2006 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (надалі –ОСОБА_4) та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 41д-06 (надалі –Договір), згідно умов якого ОСОБА_4 надав позивачу кредит у сумі 19000 доларів США на ремонт квартири та поточні потреби; процентна ставка в розмірі 12,5% річних; кінцевий термін повернення кредиту –не пізніше 17 серпня 2016 року. \а.с. 6-8\

Банком був складений графік погашення заборгованості за кредитом, який підписаний позивачем. \а.с. 9\

10 лютого 2009 року позивач звернувся до Банку із заявою про надання відстрочки по погашенню кредиту з лютого 2009 року по жовтень 2009 року у зв’язку з тимчасовим матеріальними труднощами. \а.с. 31\

13 лютого 2009 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»та ОСОБА_3 був укладений Договір про внесення змін № 1-19 до кредитного договору № 41д-06 від 18.08.2006 року, згідно якого внесені зміни до Додатку № 1 до Кредитного договору № 41д-06 від 18.08.2006 року, а саме –надана відстрочка позивачу для погашення кредитної заборгованості з лютого 2009 року по жовтень 2009 року. \а.с. 32-35\

26 червня 2010 року позивачем на адресу відповідача була надіслана заява про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № 41д-06 від 18.08.2006 року. \а.с. 15\

12 липня 2010 року ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»реорганізовано в Публічне Акціонерне Товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». \а.с. 38\

15 липня 2010 року позивачем на адресу відповідача (до Банку та його філії) була направлена Пропозиція про розірвання кредитного договору № 41д-06 від 18.08.2006 року з проханням про розірвання вказаного кредитного договору та оформити угоду про розірвання кредитного договору. \а.я. 11, 12\

22 липня 2010 року Банком позивачу на вказану Пропозицію був надісланий лист, в якому зазначено, що ОСОБА_4 відмовляє в наданні згоди на розірвання кредитного договору ця пропозиція не містить в собі вирішення питання щодо повернення взятих у банка коштів та є лише уникненням від грошового зобов’язання. \а.с. 36-37\

Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд вважає, що будь-яка особа здійснює оцінку свого інтересу він укладення того чи іншого договору не абстрактно, а виходячи зі всієї сукупності існуючих зовнішніх обставин і певних прогнозів відносно їх розвитку у майбутньому. Підписавши вищевказаний Кредитний договір, позивач та відповідач таким чином згодні з усіма умовами договору та взяли на себе певні зобов’язання: відповідач - по наданню кредиту, а позивач –по поверненню кредиту на умовах і в строки, зазначені в договорі.

Згідно ст.ст. 1050,1054 ЦК України позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти в розмірі та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином у відповідності до умов договору і вимогами цього Кодексу.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (дату).

Згідно до вимог ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України –гривня. Іноземна валюта може використовуватися в України у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Отже, підписуючи Кредитний договір, позивач свідомо обрав валюту кредитування та отримав кредит саме в іноземній валюті, оскільки з умовами ОСОБА_4 був ознайомлений. Тому з боку Банку порушень при укладенні Кредитного договору щодо валюти кредитування судом не вбачається, так як ОСОБА_4 мав на це право.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, як істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладанні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована особа.

З вказаної статті випливає, що істотна зміна обставин не тягне неможливості виконання, така можливість зберігається, але таке виконання стає вкрай невигідним для однієї зі сторін і порушує її інтереси. При наявності істотної зміни обставин, які суттєвим чином порушили баланс інтересів сторін, сторони спочатку повинні здійснити спроби відносно зміни або розірвання договору по взаємній згоді.

Посилання позивача на зміну курсу долара США до гривні НБУ не може бути визнана судом як істотна зміна обставин, оскільки в момент укладання кредитного договору у позивача існувала можливість передбачити зміну курсу гривні по відношенню до долара США виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти –гривні та її девальвації.

Судом встановлено, що сторони здійснили спробу відносно зміни договору, а саме: 13 лютого 2009 року уклали Договір про внесення змін до кредитного договору, чим ОСОБА_4 відстрочив погашення кредитної заборгованості позивача.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов’язання.

В статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено перелік порушень прав споживачів, які охороняються зазначеним законом. Позивач не надав жодного підтвердження порушення його прав як споживача.

Отже, судом встановлено, що підписавши кредитний договір, позивач був згодний з усіма його умовами і суд не вбачає зазначених позивачем істотних змін обставин, на підставі яких кредитний договір може бути розірваний.

Тому суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі та стягнути з позивача на користь держави судовий збір в сумі 08 грн. 50 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 11, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 192, 526, 530, 533, 625, 638, 651, 652, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 8, 15, 60, 74, 88, 179, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Третя особа: Сектор захисту прав споживачів Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору № 41д-06 від 18 серпня 2006 року –відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер –НОМЕР_1, судовий збір на користь держави в розмірі 08 грн. 50 коп. (р\р 31412537700013, банк УДК в Запорізькій області, ОКПО 34676932, МФО 813015, код виду платежу: 22090100).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.В. Колодіна