Рішення № 20924802, 18.01.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 2/1519/6074/11

                                                  З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2012 року Малиновський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Буран О.М.

при секретарі - Татар Ю.Г.,

розглянувши заяву у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Незалежна страхова компанія» до ОСОБА_1 про компенсацію страхового відшкодування в порядку регресу, суд

ВСТАНОВИВ:

          Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 2116,71 гривень та судові витрати: державне мито у розмірі 51,00 грн. та витрати, пов*язані з інформаційно-технічним розглядом справи у сумі 120,00 грн.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 08 липня 2008 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись у зворотньому напрямку на дільниці дороги з одностороннім рухом по вул. Ванній в м. Одесі, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілю НОМЕР_2 було нанесено механічні пошкодження, а його власнику спричинена майнова шкода. Винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1. Майнові інтереси власника автомобілю НОМЕР_2, ОСОБА_3 були застраховані у позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту ТЗМ №623118 від 17.10.2006 року. За умовами договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Пошкодження в ДТП автомобіля НОМЕР_2 було визнано позивачем страховим випадком. Сума матеріального збитку ПАТ «Незалежна страхова компанія» у зв’язку з порушенням відповідачем ОСОБА_4 дорожнього руху складає 2116,71 гривень. Тому позивач просить відшкодувати на свою користь вказану суму з ОСОБА_1 в порядку регресу, а також судові витрати: 51,00 гривень – держмито та 120,00 гривень, витрати, пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

          Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

          Відповідач в судове засідання не з'явився, був сповіщений належним чином, заперечень проти заявлених позовних вимог не надавав, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи з айого відсутності не надавав.

Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки всіх відповідачів, які належним чином були повідомлені про день, годину та місце слухання справи та про причину неявки суду не повідомили, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

          Вивчивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

          Судом встановлено, що 08 липня 2008 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись у зворотньому напрямку на дільниці дороги з одностороннім рухом по вул. Ванній в м. Одесі, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. Дана ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем п.10.9 та п.10.10 ОСОБА_4 дорожнього руху України. Його вина у зазначеній ДТП, неправомірність дій, пошкодження автомобіля «Шевроле» та наявність складу адміністративного порушення за ст. 124 КпАП України, встановлена Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.08.2008 року по справі №3-30714/2008.

          Внаслідок ДТП автомобіль «Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_3 було пошкоджено, а його власнику ОСОБА_3 спричинена майнова шкода, характер якої та обсяг підтверджується: довідкою ДАЇ про ДТП №026972 від 08.07.2008 року, актом огляду транспортного засобу №10723 від 10.02.2009 року, протоколом осмотру транспортного засобу від 15.07.2008 року, розрахунком суми страхового відшкодування від 16.09.2008 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ склала 2116,71 гривень.

          Майнові інтереси ОСОБА_3, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент ДТП були застраховані у позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту ТЗМ №623118 від 17.10.2006 року.

          За умовами договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку. В тому числі за ризиком ДТП.           

          Пошкодження в ДТП автомобіля «Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_3 було визнано позивачем страховим випадком, що підтверджується страховим актом №10723 від 10.02.2009 року, з настанням якого відповідно до умов договору п.4.1.1 ч.4, ст.20 Закону України «Про страхування», ст. 988 ЦК України виник обов'язок позивача здійснити виплату страхового відшкодування.

          На підставі страхового акту №10723 від 10.02.2009 року, відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування» та ч.1 ст.990 ЦК України, позивач виплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування у сумі 2116,71 гривень, що підтверджується розпорядженням на оплату страхового відшкодування від 10.02.2009 року та платіжним дорученням №698 від 11.02.2009 року.

З метою досудового врегулювання спору, ПАТ «Незалежна страхова компанія» було направлено претензію ОСОБА_1 за вих.№1577 від 31.03.2010 року.(а.с. ) Але до теперішнього часу суму компенсації страхового відшкодування відповідачем не сплачено.

          Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

          Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

          Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.. 38 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані сп’яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат згідно ст.79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що позивач поніс додаткові витрати по сплаті державного мита у розмірі 51,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 990, 993 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 79, 88, 107, 118-120, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 20, 25, 27 Закону України «Про страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Незалежна страхова компанія» до ОСОБА_1 про компенсацію страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Незалежна страхова компанія» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/2, р/р 2650600004267 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО 321983, код 20036721) компенсацію здійснених страхових виплат в розмірі 2 116 (дві тисячі сто шістнадцять) гривень 71 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Незалежна страхова компанія» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/2, р/р 2650600004267 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО 321983, код 20036721) судові витрати, а саме: держмито у розмірі 51 (п*ятдесят одна) гривня 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень, 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після отримання копії рішення відповідачем, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Буран О.М.