Постанова № 20913380, 17.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2012 № 2/550

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорногуза М.Г

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Марвано А.Т.,

в судове засідання зявились представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 13.01.2012 року,

від відповідача-1: не зявився,

від відповідача-2: не зявився,

прокурор: Стретович М.О., посвідчення №46 від 01.03.2011 року,

від Державного агентства земельних ресурсів України: ОСОБА_2., довіреність від 06.12.2011,

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України та Київської міської ради,

на рішення господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2006 року,

у справі №2/550 (суддя Домнічева І.О.),

за позовом закритого акціонерного товариства «Полюс», м. Київ,

до 1) Київської міської ради, м. Київ,

2) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ,

про укладення договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «Полюс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про укладення договору оренди землі (а.с. 3-12).

Рішенням господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2006 року по справі № 2/550 позов задоволено повністю (а.с. 64-72).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 02 грудня 2011 року за № 05/4-6618-11 в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2006 року у справі № 2/550 та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд вирішив питання, які належать до виключної компетенції Київської міської ради, як розпорядника спірної земельної ділянки. Прокурор також зауважив про невідповідність прохальної частини позовної заяви резолютивній частині спірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2011 року відновлено строк подання та прийнято апеляційну скаргу до провадження. Розгляд справи № 2/550 призначено на 17 січня 2012 року.

Представники відповідачів у судове засідання 17 січня 2012 року не зявились, про причини неявки колегію суддів апеляційного господарського суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2011 року.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду сторін було попереджено, що в разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними матеріалами.

Колегія суддів виходить з того, що розгляд справи відкладався, представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, скаржнику була надана можливість подати суду додаткові докази, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка відповідачів у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на правомірність та обґрунтованість, просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2006 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 13 жовтня 2006 року та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник Державного агентства земельних ресурсів України підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги прокурора та просив її задовольнити.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 17 січня 2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2005 року за № 126/3590 затверджено проект відведення земельної ділянки ЗАТ «Полюс» для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного павільйону з літнім майданчиком на перетині просп. Володимира Маяковського та вул. Миколи Закревського у Деснянському районі м. Києва. Вказаним рішенням Київська міська рада також вирішила передати ЗАТ «Полюс», за умови виконання пункту 3 цього рішення, в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,05 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного павільйону з літнім майданчиком на перетині просп. Володимира Маяковського та вул. Миколи Закревського у Деснянському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови (а.с. 23-24).

За приписами ч.ч. 1-3 статті 16 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Листом № 01/217 від 29 серпня 2006 року ЗАТ «Полюс» просило Київського міського голову прискорити підписання договорів оренди земельних ділянок №126/5390 від 06 жовтня 2005 року, № 124/3588 від 06 жовтня 2005 року, № 464/2925 від 24 листопада 2005 року та № 544/3005 від 29 листопада 2005 року (а.с. 38).

Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) надіслало ЗАТ «Полюс» лист № 05-358/27341 від 29 вересня 2006 року, в якому повідомило, що договори оренди земельних ділянок з боку Київради не підписані. Також, управління вказало на те, що після підписання договорів сторонами, Головне управління земельних ресурсів в установленому порядку зареєструє зазначені договори оренди земельних ділянок (а.с. 39-40).

04 жовтня 2006 року ЗАТ «Полюс» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про укладення договору оренди землі (а.с. 3-12).

Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні ради.

У разі ухилення ради від оформлення права на земельну ділянку заінтересована особа відповідно до статей 74 і 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вправі звернутись до господарського суду з заявою про спонукання ради видати державний акт чи укласти відповідну угоду.

Проте, спонукання укласти договір оренди земельної ділянки і визнання цього договору укладеним є різними способи захисту порушеного права.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з того, що способом захисту прав позивача може бути звернення з позовом до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) і господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору. Проте суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, зокрема, про надання земельних ділянок у користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Тому, позовні вимоги у частині визнання договору оренди земельної ділянки укладеним у редакції позивача задоволенню не підлягають.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що місцевий господарський суд, за відсутності клопотання позивача, вийшов за межі позовних вимог, зокрема визнав укладеним договір оренди земельних ділянок, який не був предметом позову.

В силу п.2 ч.1 ст.83 ГПК України, приймаючи рішення, господарський суд має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Правовий аналіз наведеної правової норми дає підстави стверджувати, що вихід за межі позовних вимог означає лише збільшення кількісного показника розміру заявленої позивачем вимоги. Наприклад, суд може стягнути пеню або відсотки в більшому розмірі, ніж зазначено у позовній заяві: коли позивач зазначив суму пені або відсотків станом на дату подання позову, суд може стягнути цю суму станом на дату винесення рішення. Однак суд не вправі змінювати предмет позову, розглядати позовні вимоги, які не були заявлені позивачем, оскільки положенням п.2 ч.1 ст.83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд.

Відтак, у порушення діючого цивільно-процесуального законодавства суд першої інстанції ухилився від вирішення переданого на його розгляд спору та прийняв рішення, що стосується вимог, які не були заявлені позивачем, що є підставою для його скасування у звязку із порушенням норм процесуального права.

Щодо позовних вимог до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) колегія суддів відзначає наступне.

Враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки на перетині просп. Володимира Маяковського та вул. Миколи Закревського у Деснянському районі м. Києва сторонами не підписувався, позивач не звертався до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) з приводу державної реєстрації підписаного договору, а відтак і відповідач-2 не відмовляв у державній реєстрації цієї угоди. Тобто, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не порушувало прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Таким чином, у позивача не було підстав для звернення до суду за захистом його порушених прав чи інтересів, а отже, у задоволенні позову в частині вимог до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) слід відмовити.

Сукупність зазначеного вище дає підстави дійти до висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2006 року необхідно скасувати у звязку з невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати відшкодовуються за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 43,49, 83, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

1.Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України та Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2006 року у справі №2/550 задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 13 жовтня 2006 року по справі №2/550 скасувати.

3.Прийняти нове рішення: «У задоволенні позову відмовити повністю».

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Полюс» (м.Київ, пр-т Маяковського, 5-В, код 19029704) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (Одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, Банк одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31210206700001, ЄДРПОУ 24262621, код класифікації доходів бюджету 22030001) 470 грн. 50 коп. судового збору за перегляд справи в Київському апеляційному господарському суді.

4.Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5.Справу № 2/550 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддяЧорногуз М.Г

СуддіАгрикова О.В.

Суховий В.Г.