Рішення № 20905987, 18.01.2012, Господарський суд Чернігівської області

18.01.12 <>УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

17 січня 2012 року Справа № 5028/10/138/2011

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Укрнафта",

пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053

В особі: Структурної одиниці Гнідинцівського газопереробного заводу,

смт. Варва, Варвинський район, Чернігівська область, 17600

Відповідач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз",

вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14037

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 1428901,64 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: ОСОБА_1., довіреність № юр-10/д від 03.01.2012р., начальник юрид.-догов. служби

відповідач: ОСОБА_2. довіреність № 18/60 від 11.01.2012 представник

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні 17.01.2012р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічним акціонерним товариством „Укрнафта” в особі Структурної одиниці Гнідинцівського газопереробного заводу подано позов до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" про стягнення заборгованості в сумі 1428901,64 грн., з яких 1297122,14 грн. сума основної заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу у 2010 році, 83184,21 грн. сума інфляційних нарахувань за 2010 рік, 48595,29 грн. за період з 01.03.10р. по 01.12.11р. включно. Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов”язань за Договором № 242-р від 28.12.09р. про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2010 році.

Представники сторін в судовому засіданні заявили усні клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в поданому 10.01.2012 року відзиві на позовну заяву повідомив, що позивачем дійсно було здійснено транспортування природного газу Публічному акціонерному товариству „Чернігівгаз” на суму 2479583,98 грн., відповідно неоплаченими є послуги з транспортування природного газу на загальну суму 1297122,15 грн. Протранспортований ПАТ „Укрнафта” газ за договором № 242-р від 28.12.09р. природний газ не був наданий відповідачу у власність для використання у своїй діяльності, а переданий за цільовим призначенням для потреб населення. Відповідач стверджує, що відповідно до ст.. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов”язання несе відповідальність за наявності вини. Заборгованість у відповідача виникла в зв”язку із несвоєчасною сплатою населенням коштів за поставлений природний газ, а тому у відповідача відсутня вина у простроченні оплати за послуги з транспортування природного газу і відповідно до ст.ст. 614, 617 Цивільного кодексу України відповідач не несе відповідальності за прострочення зобов”язання. Також відповідач зазначив, що транспортування природного газу здійснювалось для потреб населення, яке звільнено від відповідальності за несвоєчасну оплату послуг по газопостачання, вина ПАТ „Чернігівгаз” в простроченні оплати за вищевказаним договором відсутня, а тому відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 17.01.2012 р. підтримав свої позовні вимоги та заявив письмове клопотання про залучення до матеріалів справи доказів часткової сплати заборгованості відповідачем та обґрунтований розгорнутий розрахунок інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням дати, сум часткових оплат заборгованості відповідачем та призначення таких платежів. Документи залучені судом до матеріалів справи.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надійшло.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23.12.10р. Загальними зборами акціонерів Відкрите акціонерне товариство “Чернігівгаз”прийнято рішення по перейменування даного товариства у Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації. Відповідно до п. 1.2.1 Статуту, товариство є правонаступником усіх прав та обов”язків ВАТ по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз”.

22.03.11р. рішенням загальних зборів акціонерів Відкрите акціонерне товариство “Укрнафта”змінено найменування позивача на Публічне акціонерне товариство “Укрнафта”.

28.12.2009року між позивачем та відповідачем було укладено договір №242-р про надання послуг з транспортування природного газу в 2010 році, відповідно до пункту 1.1. якого, виконавець (позивач) взяв на себе зобовязання надати послуги з транспортування природного газу замовнику (відповідачу) для потреб населення в 2010 році Замовник зобовязується оплатити послуги виконавця( а.с.14).

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором про надання послуг.

Пунктом 2.1. Договору визначено обсяги транспортування газу протягом календарного року, що складають 58450 тис.куб.м., в тому числі по місяцях тис.куб.м.: січень 12000, лютий 9300, березень 8500 (всього за І квартал 29800), квітень 3500, травень 1500, червень 800, (ІІ квартал 5800)., липень 820, серпень 700, вересень 1500 (ІІІ квартал 3020), жовтень 4100, листопад 6200, грудень 9530 (ІV квартал 19830).

У п.2.2 Договору сторони передбачили, що можливі зміни обсягів транспортування газу.

Згідно п.3.3. Договору, приймання передача послуг по транспортуванню газу оформлюються актами виконання послуг з транспортування природного газу. Акти виконання послуг з транспортування природного газу за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 10 числа , наступного за звітним місяця. Акти виконання послуг з транспортування природного газу є підставою для проведення розрахунків.

У відповідності до п.4.1 Договору диференційований тариф на транспортування 1000 куб.м. газу по трубопроводах виконавця складає 23,20 грн., крім того ПДВ 4,64 грн., всього 27,84 грн. і визначається Постановою Національної комісії по регулюванню електроенергетики України №935 від 07.08.08р. „Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу”.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що у випадку зміни диференційованого тарифу на транспортування природного газу новий тариф є обовязковим для сторін договору з моменту його введення в дію.

4.3 договору, загальна сума даного договору становить 1627248грн., в т.ч. ПДВ 271 208 грн. та визначається на підставі реєстрів фактично протранспортованих обсягів природного газу та диференційних тарифів на транспортування газу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України , суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору № 242-р з транспортування природного газу від 28.12.2009 року позивач за період з січня по грудень 2010 р. надав відповідачу послуги з транспортування природного газу в кількості 64309,836тис. м.куб. Загальна вартість наданих у 2010 році послуг по даному договору становить 247 9583 грн. 97 коп., що підтверджується двохсторонніми актами виконання послуг з транспортування природного газу за січень-грудень 2010 р., які підписані і скріплені печатками сторін, та копії яких додані до матеріалів справи.

Згідно ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності з п.5.2. Договору оплата за надані послуги по транспортуванню газу здійснюється замовником виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок виконавця в порядку, встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого Постановою НКРЕ України від 25.12.2008р. №1529 „Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газотранспортних підприємств”. Сторони встановили, що остаточний розрахунок за послуги з транспортування природного газу здійснюється замовником протягом 20 банківських днів з дня підписання сторонами акту виконання послуг з транспортування природного газу.

Таким чином , відповідач зобов”язаний був здійснювати оплату наданих послуг щомісячно протягом двадцяти банківських днів з дня підписання помісячних актів виконання послуг з транспортування природного газу.

У п.10.1. Договору сторони передбачили, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і набирає чинності з 01.01.2010 р. та діє по 31.12.2010 р., а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення.

В порушення взятих на себе зобов”язань, відповідач за послуги з транспортування природного газу за період з 01.01.10р. по 31.12.10р. розрахувався частково, що підтверджується виписками з рахунків позивача , копії яких додані до матеріалів справи. На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 1297122,14 грн. Зазначений факт відповідачем не спростований.

30.09.2011 року позивачем було направлена відповідачу претензія № 340 з вимогою погашення заборгованості за надані послуги, що підтверджується поштовим повідомленням № 00666228 від 06.10.2011 року, копія якого додана до матеріалів справи.

Але, відповідач вимогу позивача не виконав, заборгованість в сумі 1297122,14 грн. не оплатив.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1297122,14 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 83184,21 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.03.2010 р. по 01.12.2011 р. та 48595,29 грн. три проценти річних за період з 01.03.2010 р. по 01.12.2011 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати вартості послуг з транспортування природного газу, а тому, суд, перевіривши розрахунки позовних вимог в матеріалах справи, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача щодо стягнення боргу, трьох процентів річних та інфляційних втрат є безпідставні і судом не можуть бути взяти до уваги, оскільки стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат не не є штрафними санкціями (неустойка, штраф, пені) стягнення яких залежить від наявності чи відсутності вини, інфляційні та річні за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню за вимогою кредитора, на підставі наведених положень ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 28578,03грн.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 526, 610, 612, 625, 626, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” 14037, м. Чернігів, вул. Любецька, 68 ( п/р № 26008061591001 в ф-ї ВАТ КБ “Надра”ЧРУ, МФО 353627; п/р № 260010100066 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива” м. Київ, МФО 380054) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", Несторівський пров., 3-5, м. Київ, 04053 (п/р 2600050008066 у ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299, код 00136875) 129 7122грн. 14коп. боргу, 48595 грн.29 коп. - 3% річних, 83184 грн. 21коп.- інфляційних нарахувань та 28578 грн. 03 коп.- судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 18.01.2012 року.

СУДДЯІ.Г. Мурашко