Рішення № 20905348, 10.01.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2012 р. Справа № 5023/8805/11

вх. № 8805/11

Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.

при секретарі судовогозасідання Колесніченко О. В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 03.01.12 р.), 3-ї особи <Текст >відповідача - гол. юрисконсульта ОСОБА_2 (довіреність №02-07/2293 від 24.10.11 р.), 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківське виробничо-торгівельне підприємство "Комунар" (м. Харків) 3-я особа <Текст >

до АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" (м. Харків) 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 174496,44 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог ст.ст. 1066, 1071, 1073 ЦК України.

Позивач надав письмове правове обґрунтування позовних вимог та уточнення позовних вимог щодо правової природи коштів, в якому посилається на ст. 1212 ЦК України, а також вказує, що під час розгляду справи йому стало відомо про реорганізацію АКБ «Укрсоцбанк» у ПАТ «Укрсоцбанк».

Також позивач надав заяву, в якій з урахуванням обставин, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях від 09.01.11 р., просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в сумі 174496,44 грн.

Розглянувши надану заяву, суд вважає за можливе прийняти її як уточнення позовних вимог.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, посилаючись при цьому на розділ ХІІ Положення про порядок кредитування юридичних осіб у системі АКБ «Укрсоцбанк».

Також відповідач надав заяву про долучення матеріалів до справи.

Розглянувши цю заяву відповідача, суд вважає за можливе задовольнити її.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.08.06 р. позивачем, відповідачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №837/17-27/36/6-087 (надалі договір поруки), за яким поручитель (позивач) зобовязується перед кредитором (відповідачем) відповідати за виконання позичальником (ОСОБА_3) умов щодо сплати суми кредиту в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентом за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ станом на дату укладання цього договору, 250000,00 доларів США 00 центів до 20.08.16 р. та відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Генеральним договором кредитування №837/18-27/36/6-115 від 21.08.06 р. (надалі кредитний договір).

27.10.06 р. ті ж самі сторони уклали додаткову угоду №1 до договору поруки, в якій виклали пункти 1.1 та 2.1.1 у наступній редакції: «1.1 Поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентом за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ станом на дату укладання цього договору, 498000,00 доларів США 00 центів до 20.08.16 р. та відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Генеральним договором кредитування №837/18-27/36/6-115 від 21.08.06 р. (надалі генеральний договір).

2.1.1 повернення кредиту в межах загального ліміту, що дорівнює або є еквівалентним за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ станом на дату укладання цього договору, 498000,00 доларів США 00 центів та кінцевим терміном здійснення кредитування 20.08.16 р., а також дострокового погашення у випадках, передбачених генеральним договором».

Згідно п. 3.1 договору поруки поручитель зобовязаний:

3.1.1 протягом одного робочого дня, від дати отримання повідомлення кредитора про невиконання позичальником зобовязання, забезпеченого порукою, виконати відповідне зобовязання шляхом перерахування на рахунок кредитора №37393837990001 суми невиконаного позичальником зобовязання.

3.1.2 у випадку невиконання позичальником та поручителем зобовязання, забезпеченого порукою, відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення.

Відповідно до п. 3.4.1 договору поруки кредитор має право у випадку невиконання позичальником та поручителем зобовязання, забезпеченого порукою, звернути стягнення на все майно поручителя та/або позичальника, як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України.

26.02.08 р. позивачем та відповідачем був укладений договір №837/28-27/36/8-006 банківського рахунку (надалі - договір банківського рахунку), за яким банк (відповідач) зобовязується продовжувати надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування, надалі послуги, відкритих клієнтом (позивачем) в банку наступних поточних рахунків: №26001837787700 в українських гривнях, надалі рахунки, відповідно до умов цього договору, Правил обслуговування банківських поточних рахунків субєктів господарювання, відкритих в АКБ СР «Укрсоцбанк», затверджених рішенням Правління АКБ «Укрсоцбанк» (протокол №13 від 13.06.06 р.), опублікованих в газеті «Урядовий курєр» №159 від 29.08.06 р. (стор. 12-14), зі змінами, затвердженими рішенням Правління АКБ «Укрсоцбанк» (протокол №9 від 27.03.07 р.), опублікованими в газеті «Урядовий курєр» №69 від 18.04.07 р.) та змінами, затвердженими рішенням Правління АКБ «Укрсоцбанк» (протокол №37 від 11.12.07 р.). опублікованими в газеті «Урядовий курєр» №245 від 28.12.07 р., а також розміщених на інформаційних стендах, що розташовані у приміщеннях банку та на сайті www.usb.com.ua, надалі Правила, та вимог чинного законодавства України.

Згідно п. 2.2 договору банківського рахунку порядок здійснення операцій за рахунком визначається Правилами.

Відповідно до п. 2.6 цього договору клієнт доручає банку здійснювати договірне списання з рахунків (рахунку) клієнта плати у гривнях за надані банком послуги з розрахунково-касового обслуговування в розмірі, передбаченому тарифним пакетом та тарифами, а також комісії та можливі неустойки, пені, штрафи (включається у випадку, якщо клієнту відкривається рахунок у гривні або мультивалютний рахунок) та компенсацію витрат банку по сплаті комісій інших банків за виконання платежів клієнта в іноземних валютах (включається у випадку, якщо клієнту відкривається мультивалютний рахунок або рахунок в іноземній валюті).

Згідно розділу 4 Правил клієнт доручає банку здійснювати договірне списання з рахунку:

- плати в гривні за надані банком послуги в розмірі, передбаченому тарифами, а також комісії та можливі неустойки (пені, штрафи);

- комісію в іноземних валютах для компенсації витрат банку по сплаті комісій закордонних банків за виконання платежів клієнта в іноземних валютах;

- плату в гривні за надані банком послуги в розмірі, передбаченому іншими договорами (кредитні договори, договори гарантії тощо).

Відповідно до розділу 12 Правил банк має право, зокрема, здійснювати примусове та договірне списання коштів з рахунків клієнта у випадках, передбачених нормами чинного законодавства України, договором та цими Правилами або іншими договорами (кредитні договори, договори гарантії тощо).

15.01.09 р. відповідачем на адресу позивача був надісланий лист претензія від 12.01.09 р., яким вимагалося погасити за позичальника заборгованість за генеральним договором в строк до 02.02.09 р. Цей лист претензію позивач отримав 17.01.09 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

15.01.09 р. о 20-01 год. на підставі розпорядження відділу кредитного моніторингу від 15.01.09 р. відповідачем самостійно з власної ініціативи були списані з поточного рахунку позивача грошові кошти в сумі 174496,44 грн. згідно договору поруки та направлені на рахунок №37395837080027, що підтверджується копіями вказаного розпорядження та банківської виписки з поточного рахунку позивача.

Згідно п. 1.2 нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», погодженого НБУ 28.04.10 р. та зареєстрованого 14.06.10 р., 27.09.1991 р. Національним банком України були зареєстровані зміни до Статуту банку щодо зміни найменування та було проведено реєстрацію банку з найменуванням Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» за реєстраційним №3.

Загальними зборами акціонерів 09.03.10 р. прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) банку.

Банк є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства. Банку належать всі права та обовязки, все рухоме та нерухоме майно, які належали Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк».

Як убачається із змісту вищенаведеного положення Статуту відповідача, ніякої реорганізації банку не відбулося, а відтак і не потрібно замінювати відповідача його правонаступником.

Статут відповідача був приведений у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», внаслідок чого змінилося його найменування.

За таких обставин, суд вважає вірним найменування відповідача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Стаття 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачає, що:

26.1. Платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб.

26.2. Умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника) тощо).

26.3. Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

26.4. У разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Стаття 1071 ЦК України, в редакції, яка діяла на момент списання відповідачем грошових коштів з поточного рахунку позивача, встановлювала, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Посилання відповідача на розділ ХІІ нової редакції Положення про порядок кредитування юридичних осіб у системі АКБ «Укрсоцбанк», затвердженого рішенням Правління АКБ «Укрсоцбанк» від 27.12.02 р., протокол №53, суд вважає безпідставними, оскільки пунктом 12.5 цього Положення передбачається, що при настанні строків погашення кредиту та/або сплати процентів банк може застосовувати механізм договірного списання коштів з рахунку платника на підставі оформленого ним розпорядження на списання коштів. При непогашенні в установлені строки зобовязань позичальника за договором кредиту банком застосовується механізм примусового списання коштів. Механізм договірного та примусового списання коштів застосовується в порядку, визначеному Національним банком України.

Механізм договірного та примусового списання коштів застосовується в порядку, визначеному НБУ в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою НБУ №135 від 29.03.01 р. та зареєстрованій в МЮУ 25.04.01 р. за №368/5559.

Так пунктом 2 розділу VІ вказаної Інструкції передбачено, що право банку на здійснення договірного списання з рахунку платника за його дорученням обумовлюється у договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг.

Згідно п. 3 цієї Інструкції доручення платника банку, що його обслуговує, складається у формі розпорядження про списання коштів зі свого рахунку, яке засвідчується підписами відповідальних осіб платника та відбитком печатки, що мають відповідати зразкам підписів та відбитка печатки, заявленим у картці із зразками підписів та відбитка печатки.

Відповідно до п. 8 вищевказаної Інструкції, якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на проведення договірного списання передбачається в договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату та пункт договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

Вказаний банком у розпорядженні договір поруки не передбачає права банку на договірне списання коштів з поточного рахунку позивача.

Також договірне списання заборгованості за генеральним договором або договором поруки не передбачає ані договір банківського рахунку, ані Правила.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів правомірності списання 15.01.09 р. з поточного рахунку позивача грошових коштів в сумі 174496,44 грн.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 1066, 1068, 1071, 1073, 1212 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБУ №135 від 29.03.01 р. та зареєстрованою в МЮУ 25.04.01 р. за №368/5559, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України, <Текст >

ВИРІШИВ:

1. Вважати вірним найменування відповідача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

2. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", в особі Харківської обласної філії (61057 м. Харків, вул. Гоголя, 10. Код ЄДРПОУ 09351014) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківське виробничо-торгівельне підприємство "Комунар" (61004 м. Харків, пров. Колодязний, 40. Код ЄДРПОУ 05502746) безпідставно набуті кошти в сумі 174496,44 грн., державне мито в сумі 1744,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Ольшанченко В.І.

Повний текст рішення підписаний 13.01.12 р.