Рішення № 20905043, 12.01.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 року справа № 5020-1816/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 95001)

до Комунального підприємства «Благоустрій»Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 48, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 383270,02 грн.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_2, довіреність ВРН № 878446 від 01.11.2011;

відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Комунального підприємства «Благоустрій»Севастопольської міської Ради про стягнення 383270,02 грн., з яких: 271567,18 грн. основна заборгованість, 25954,87 грн. 3% річних, 85747,97 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобовязання за договором №7 на виділення машин та механізмів для роботи на полігоні в Першотравневій балці від 01.02.2008.

Ухвалою від 07.11.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити з тих підстав, що позивач не виставляв відповідачу рахунки-акти та калькуляцію витрат на виконання послуг, у звязку з чим строк виконання зобовязань за договором на момент подачі позову до суду не настав. Крім того, оригінали первинних документів: договори та акти виконаних робіт, були вилучені Балаклавським РВ УМВС України в місті Севастополі, що підтверджується протоколом виїмки від 19.10.2009, а тому, оскільки оригінали цих документів відсутні, то підтвердити наявність, розмір заборгованості та факт виконання робіт не представляється можливим. Відповідач також вказує на те, що заборгованість за період з лютого 2008 року по вересень 2008 року знаходиться за межами строку позовної давності, а тому вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

Відповідач в судове засідання, яке відбулося 12.01.2012, явку уповноваженого представника не забезпечив, але до початку судового засідання надав письмове клопотання про розгляд справи за відсутністю свого представника, просить у позові відмовити, оскільки позивачем не надано оригіналів письмових доказів у підтвердження факту надання послуг за договором №7 від 01.02.2008 (т.2 а.с. 37).

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У звязку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судом в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва в судовому засіданні з 20.12.2011 до 22.12.2011.

Ухвалою від 22.12.2011 строк вирішення спору був продовжений судом на пятнадцять днів, до 18.01.2012.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Комунальним підприємством “Благоустрій” Севастопольської міської Ради (Замовник) був укладений договір №7 на виділення машин та механізмів для роботи на полігоні в Першотравневій балці (далі Договір), згідно з пунктом 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобовязується виконати у відповідності з умовами Договору транспортні послуги роботи механізмів по ліквідації надзвичайної ситуації на полігоні ТБВ в Першотравневій балці своїми транспортними засобами та механізмами.

Відповідно до пункту 2.2. Договору Замовник зобовязується прийняти та підписати акт прийому виконання транспортної послуги роботи механізмів по ліквідації надзвичайної ситуації на полігоні ТБВ в Першотравневій балці, оплатити вартість послуг згідно з виставленими рахунками-актами.

Згідно з пунктом 4.1. Договору розрахунки за виконання робіт машинами та механізмами Виконавця проводяться за фактично відпрацьований час, у відповідності з вартістю однієї машино-години, розрахованої Виконавцем, представленої і прийнятої Замовником за погодженням обома сторонами калькуляції, яка являється невідємною частиною Договору.

Пунктами 4.2.-4.3. Договору встановлено, що оплата рахунку-акту виконаних робіт проводиться протягом пяти днів з дня виставлення рахунку-акту. Платіж вважається простроченим при несплаті чи неповній оплаті відповідної суми вартості наданих послуг в строки, вказані в пункті 4.2. даного договору, на шостий день з дня виставлення рахунку-акту виконаних робіт.

Даний Договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2008 (пункт 7.1. Договору).

За умовами Договору позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, надав послуги на загальну суму 2003443,02 грн., про що свідчать акти здачі-приймання робіт (надання послуг), підписані сторонами (т.1 арк. с. 24-71).

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг по договору на виділення машин та механізмів для роботи на полігоні в Першотравневій балці (т.1 арк. с. 72-115).

Проте, відповідач оплатив вказані рахунки лише частково, в загальній сумі 1731875,34 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи (т.1 арк. с. 144-169).

Звернувшись до суду із даним позовом, позивач вважає, що у відповідача існує заборгованість за договором № 7 від 01.02.2008 у сумі 271567,18 грн., яка залишається непогашеною.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків, скріплений печатками сторін, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на 07.11.2011 складає 271566,53 грн. (т.1 арк. с. 139-143).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивач не виставляв рахунки-акти та калькуляцію витрат на виконання послуг, у звязку з чим строк виконання зобовязань за договором на момент подачі позову до суду не настав.

Але суд не може погодитися із зазначеними доводами, оскільки з наявних у матеріалах справи актів виконаних робіт вбачається, що сторони, підписав та засвідчив печатками зазначені акти, погодили вартість та обєм виконаних робіт.

Крім того, матеріалами справи підтверджується часткова сплата відповідачем наданих позивачем послуг.

Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, на той факт, що позивачем не надано оригіналів доданих до позовної заяви документів, зокрема, актів здачі-прийому робіт (надання послуг), підписаних сторонами на виконання умов договору № 7 на виділення машин та механізмів для роботи на полігоні на Першотравневій балці від 01.02.2008, виходячи з наступного.

Положеннями статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

В ході судового засідання, яке відбулося 12.01.2012, представником позивача надані для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви, зокрема, акти здачі-прийому робіт (надання послуг) на виконання умов договору № 7 від 01.02.2008, до матеріалів справи долучені їх належним чином засвідчені копії.

Відповідач у відзиві на позов заявив про сплив строку позовної давності для стягнення заборгованості за Договором за період з лютого 2008 року по вересень 2008 року в судовому порядку та просить суд при розгляді спору застосувати наслідки спливу строку позовної давності, та відмовити у стягненні цієї заборгованості.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Слід зазначити, що форма такої заяви законом не встановлена, а тому може бути довільною та містити вимоги про застосування позовної давності.

Позивач у позовній заяві просить стягнути суму заборгованості, зокрема, відповідно до актів виконаних робіт №17 від 30.06.2008, №42 від 29.11.2008, №46 від 30.12.2008 та №17 від 31.05.2009.

Відповідно до положень статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Оскільки за актом виконаних робіт №17 від 30.06.2008 відповідачем була здійснена часткова сплата суми вартості виконаних робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 157 від 25.03.2009 та банківською випискою, перебіг строку позовної давності починається заново.

На підставі викладеного, у звязку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства «Благоустрій»Севастопольської міської Ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за Договором в розмірі 271567,18 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 25954,87 грн. грн. та інфляційні втрати в розмірі 85747,97 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат і визнав його вірним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме, в частині стягнення основного боргу в розмірі 271567,18 грн., 3% річних в розмірі 25954,87 грн. та інфляційних втрат в розмірі 85747,97 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Благоустрій»Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 48, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 03360472, відомості про наявні розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 95001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в КФ АБ «Експрес Банк»в м.Сімферополі, МФО 384674, р/р НОМЕР_3 в АКІБ «УкрСиббанк», м.Сімферополь, МФО 351005) 383 270,02 грн., з яких: 271 567,18 грн. основна заборгованість, 25 954,87 грн. 3% річних, 85 747,97 грн. інфляційні втрати, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 3 832,70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.О.Єфременко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 17.01.2012