Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ
Справа № 13/46711.01.12 за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті"
до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною
про повернення надмірно отриманих грошових коштів
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивачаОСОБА_1., довіреність № 223/11-Д від 29.12.2011р.
від відповідача ОСОБА_2 ., довіреність № 205 від 30.12.2011р
В судовому засіданні 16.01.20121 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Конті" (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Держаного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (далі відповідач) про стягнення з останнього 7 285,41грн.
07.11.11 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 13/467 та зобовязав позивача та відповідача подати необхідні докази та документи. Розгляд справи призначено на 29.11.11.
29.11.2011 в судове засідання зявились представники позивача та відповідача.
Представник позивача надав витребувані судом документи, у ході судового засідання підтримав позовні вимоги. Заявлене позивачем клопотання про технічну фіксацію судового процесу задоволене.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву та в ході судового засідання заперечив проти позовних вимог.
29.11.2011 у розгляді справи оголошено перерву на 13.12.2011
13.12.11 в судове засідання зявився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не зявився, але через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суд відмовив у задоволенні клопотання. Представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи.
11.01.12 представник відповідача надав письмові пояснення. Представник позивача надав клопотання про надання описів вимоги.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.ст. 4-4, 81-1 ГПК України долучено до матеріалів справи складені протоколи та формуляри (протоколи) судових засідань.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу господарський суд
ВСТАНОВИВ:
13 серпня 2009 року між Державним підприємством Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини “Укрекокомресурси” Кабінету Міністрів України та ЗАКРИТИМ АКІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ КОНТІвідповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 915 Про впровадження системи збирання,заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини зі змінами та доповненнями, був укладений Договір № ІМ 06/5.
Відповідно до п.п.1, 2.1.1. Договору Відповідач зобовязується надавати Позивачу послуги з організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів імпортної продукції на умовах і за тарифами, визначеними Договором згідно з Постановою КМУ від 26.07.2001 № 915 зі змінами та доповненнями.
ЗАКРИТИМ АКІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ КОНТІ підписано договір з Протоколом розбіжностей від 13.08.2009
Відповідно до ст.. 181 ГК України встановлено загальний порядок укладення господарських договорів і зазначено що сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору укладення якого є обовязковим для сторін на підставі закону не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжностей, що залишились не врегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Згідно з п.п. 11.1 термін дії зазначеного Договору сплинув 31.12.2009 адже п.11.2 Договору щодо його пролонгації був змінений відповідно до Протоколу розбіжностей від 13.08.2009 .
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що оскільки протокол розбіжностей не був підписаний Державним підприємством “Укрекокомресурси” , тому немає юридичної сили та не є частиною Договору.
Такі заперечення не ґрунтуються на вимогах законодавства (181 ГК України)
Послуги відповідача оплачувались позивачем на умовах попереднього фінансування.
Позивач звернувся із листом № 2503/11/845 від 14.08.09 про направлення протоколу розбіжностей від 13.08.09 до Договору з проханням розглянути зазначений протокол, підписати та направити другий примірник на адресу відповідача. Відповідь від Відповідача не надійшла і розбіжності по договору до суду, згідно ст.181 ГК України не направлено.
В листі № 7/23 від 18.01.2010 Відповідач не погоджується із розірванням договору № ІМ 06/5 вважаючи,що Позивач в своєму листі № 3765\11\1678 від 16.12.2009 не довів умов визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України необхідних для розірвання договору у звязку із істотною зміною обставин.
01.03.2011 року Позивач надав відповідь на лист № 7/23 від 18.01.2010 та повідомив, що термін дії Договору закінчився, а отже не потребує розірвання.
Платіжними дорученнями № 140 , № 419, №53, №336, №577, № 65, №8908, №9286, №76, №788, №91, №589, №762, №405, №12070, №14272, №32, №461, №895, №1143, №1473, №1692, №1941, №2237, №2815, №4390, №6645, №1142, №9825, №67, №515, №1174, №1446 Позивач перерахував на рахунок Відповідача загальну суму у розмірі 905000, 00 що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та Актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2008 по 28.02.2011р
Водночас, враховуючи закінчення терміну дії договору , господарський суд , дійшов висновку, що суми сплачені платіжним дорученнями з 26.02.2010 року по 24.01.2011 - сплачені за межами дії договору .
Однак, відповідно до наданих Відповідачем Актів приймання здачі наданих послуг та підписаним Актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2008 по 28.02.2011р. за весь період надання послуг Відповідачем було надано Позивачу послуги на загальну суму 898 365.98 грн.
Суд встановив, що відмова від розірвання договору листі № 3765\11\1678 від 16.12.2009 не має юридичних наслідків, оскільки договір припинив свою дію 31.12.2009, тому не потребує розірвання.
Крім того, 01.03.11 року Позивачем був надісланий ще один лист № 404/11/152 в якому просить повернути залишок передоплати в сумі 6634, 02, який підтверджується актом звірки станом на лютий 2011 року та здійснити повернення коштів в строк не пізніше семи банківських днів з дати отримання даного листа шляхом перечислення коштів на вказані в листі реквізити.
08.08.2011 року листом № 1739/11/723 Позивачем було надіслано Претензію про повернення надмірно отриманих грошових коштів, в якій вимагається повернути суму у розмірі 6979,22 грн, а саме: 6634,02 грн основного боргу, 82,88 грн - 3% річних, 262, 32 грн індексу інфляції. Зазначається, що сума має бути негайно перерахована на рахунок АТ «ВО «КОНТІ».
На зазначену претензію Відповідач надіслав лист № 753 від 06.09.2011, в якому зазначив про неможливість задоволення претензії, посилаючись на те, що порядок повернення коштів сплачених за послуги з організації збирання,заготівлі та утилізації використаних матеріалів і тари чинним законодавством не визначений.
Отже, відповідач прийняв обставини припинення дії договору і визнав наявним зобовязання з повернення не використаних коштів.
В своїй позовній заяві Позивач просить стягнути 6634, 02 грн. основного боргу, 269, 21 грн. індексу інфляції, 121, 59 грн. три проценти річних від простроченої суми, 260, 59 грн штрафні санкції за порушення грошових зобовязань (відповідно до ч.6 ст. 231 ГК України).
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обовязок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Всупереч названим нормам законодавства відповідачем не подано суду жодного належного або допустимого доказу на які б спростовували зазначені вище обставини.
За таких обставин підстав вважати зобовязання відповідача виконаним не має, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу та грошових коштів з застосуванням наслідків передбачених ст.625 ЦК України та штрафних санкції на підставі ст. 231 ГК України, розрахунок яких перевірений судом і визнаний обгрунтованим.
Витрати по сплаті судового збору згідно ст.49 ГПК України, при задоволенні позовних вимог покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною(02090, м. Київ, вул. Лобачевського, 23В. Код ЄДРПОУ 20077743) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті" (83100, м. Донецьк, бул. Шевченко,6б. Код ЄДРПОУ 25112243) 6634, 02 грн. основний борг, 269, 21 грн. інфляційні втрати, 121, 59 грн. три проценти річних, 260, 59 грн штрафні санкції за порушення грошових зобовязань, 102, 00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення 16.01.2012
Судове рішення № 20903575, Господарський суд м. Києва було прийнято 11.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 13/467. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: