Рішення № 20903391, 27.12.2011, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/2-1937/2011

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 грудня 2011 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Мороз В.П.

при секретарі Журавель Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Агро», про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року ПАТ «Укрсиббанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ТОВ «Актив-Агро»про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 17 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк»та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11372939000, відповідно до якого, остання отримала кредит у розмірі 170 000,00 доларів США у порядку та на умовах, зазначених у кредитному договорі.

Рішенням Загальних зборів Акціонерів Акціонерного інноваційного банку «Укрсиббанк»від 27.10.2009р., Акціонерний інноваційний банк «Укрсиббанк»у звязку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства»змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях Акціонерного інноваційного банку «Укрсиббанк».

Однак, взяті на себе зобовязання, позичальник не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни.

Станом на 05.05.2011р. заборгованість позичальника перед банком складає 1 645 347,28 грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту 155 832,00 доларів США, що в еквіваленті складає 1 241 638,21 грн.; заборгованість за процентами по користуванню кредитом 42 652,31 доларів США, що в еквіваленті складає 339 834,08 грн.; пеня 8 015,26 доларів США, що в еквіваленті складає 63 863.99 грн.

Крім того, 17 липня 2008 року між ПАТ «Укрсиббанк»та ТОВ «Актив-Агро»був укладений договір поруки № 217968. Відповідно до умов якого, поручитель зобовязався перед банком відповідати за виконання позичальником усіх його зобовязань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Представник позивача позові підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ТОВ «Актив-Агро» проти позову заперечував, просив в частині стягнення з ТОВ «Актив-Агро»заборгованості за кредитним договором у сумі 1 645 347,28 грн. та судових витрат відмовити в повному обсязі. Свої вимоги відповідач 2 обґрунтовував тим, що позивачем було пропущено строк предявлення вимог до нього, як до поручителя.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем 1, позичальник зобовязався належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені кредитним договором.

Згідно ст. 526 ЦКУ, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУ, за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 625 ЦКУ, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Статтею 1050 ЦКУ визначено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту, позичальник сплачує банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.

Позивачем було вірно розраховано заборгованість ОСОБА_1, відповідно до якої, станом на 05.05.2011р. заборгованість позичальника перед банком складає 1 645 347,28 грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту 155 832,00 доларів США, що в еквіваленті складає 1 241 638,21 грн.; заборгованість за процентами по користуванню кредитом 42 652,31 доларів США, що в еквіваленті складає 339 834,08 грн.; пеня 8 015,26 доларів США, що в еквіваленті складає 63 863.99 грн.

Крім того, 17 липня 2008 року між ПАТ «Укрсиббанк»та ТОВ «Актив-Агро»був укладений договір поруки № 217968, відповідно до умов якого, поручитель зобовязався перед банком відповідати за виконання позичальником усіх його зобовязань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до ст. 553 ЦКУ, за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно ст. 554 ЦКУ, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 28 квітня 2010 року позивачем було надано ОСОБА_1 Повідомлення-вимогу № 31-12/1047 від 26.04.2010р., відповідно до якої, ОСОБА_1 було повідомлено про те, що: «Станом на 26 квітня 2010 року за кредитним договором обліковується прострочена заборгованість, яка складає 25 894,53 (двадцять пять тисяч девяносто чотири) долари США 53 центи».

Крім того, позивач вимагав негайного виконання порушеного зобовязання, у строк, що не перевищує 30 днів, з моменту направлення зазначеної вище вимоги.

Таким чином, згідно повідомлення вимоги від 26 квітня 2010 року, позивачем було реалізоване своє право дострокової вимоги виконання ОСОБА_1 зобовязання за договором кредиту через порушення останнім умов договору, а саме відповідно до п. 6.1.2., банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит, змінивши при цьому термін повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

Пунктом 2.2. Договору поруки визначено: «У випадку невиконання Боржником своїх зобовязань за основним договором, Кредитор має право предявити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які останній зобовязаний виконати протягом 10-ти робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом) шляхом переказу/перерахування коштів у розмірі визначеному п 1.3. Договору на рахунки, вказані кредитором».

В силу ст. 533 ЦКУ та п. 2.2. договору поруки, 08.04.2011р. позивачем було надано ТОВ «Актив-Агро»досудову вимогу, вих. № 26-52-517, про погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11372939000, відповідно до якої, позивач вимагав від ТОВ «Актив-Агро»погашення заборгованості за договором кредиту в повному обсязі, в звязку з невиконанням ОСОБА_1 умов договору кредиту.

Суд вважає необґрунтованою вимогу до ТОВ «Актив-Агро», про погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11372939000, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦКУ, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Суд погоджується з відповідачем 2, що строк виконання зобовязання відповідача 1 перед позивачем є таким, що настав 28 травня 2010 року, з огляду на п. 6.1.2. кредитного договору та повідомлення вимоги № 21-12/1047 від 26.04.2010р., оскільки позивачем на підставі зазначеного пункту кредитного договору було встановлено строк виконання порушеного зобовязання в 30 днів, з моменту направлення вимоги.

Отже, починаючи з 28 травня 2010 року почав свій перебіг строк (шість місяців), протягом якого позивач мав право предявити вимогу до ТОВ «Актив-Агро»як до поручителя.

Такої самої дуки дотримується Верховний Суд України, позиція якого повною мірою відображена в його ухвалі від 07.10.2009р. по справі № 6-6486св09.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач предявив вимогу до поручителя 08.04.2011р., тобто майже через 11 календарних місяців після початку перебігу строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦКУ, але доказів отримання даної вимоги не надано.

На підставі вищенаведеного, керуючись, ст. ст. 526, 533, 553, 554, 559, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, ухвали ВСУ від 07.10.2009р. по справі № 6-6486св09, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»(61005, м. Харків, пров. Московський, 60, к/р 32009100100 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351005, ОКПО 09807750) заборгованість за кредитним договором № 11372939000, у сумі 1 645 347,28 грн. (один мільйон шістсот сорок пять тисяч триста сорок сім гривень 28 копійок), судовий збір у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120, 00 грн., а всього 1 647 167,28 грн. (один мільйон шістсот сорок сім тисяч сто шістдесят сім гривен 28 коп.)

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя В.П. Мороз