Рішення № 20903360, 29.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 12/26829.11.11

За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Український страховий стандарт»

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

Про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 29240,40 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1. предст. (дов. б/н від 20.07.2011 р.)

Від відповідачаОСОБА_2 предст. (дов. №08-03-28/182-11 від 04.04.2011 р.)

Суть спору:

Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Український страховий стандарт» заявлений позов до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 29240,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2011 р. порушено провадження у справі №12/268 та призначено судове засідання на 20.09.2011 р.

Представник позивача у судове засідання 20.09.2011 р. зявився, надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №12/268 від 26.08.2011 р., повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та надав клопотання про направлення запиту до Моторного транспортного (страхового) бюро України, з метою надання додаткової інформації по справі.

Розглянувши подане клопотання представника позивача, заслухавши пояснення по справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне задовольнити подане клопотання.

Представник відповідача у судове засідання 20.09.2011 р. не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №12/268 від 26.08.2011 р. не виконав, про поважність причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подав.

У звязку з неявкою представника відповідача, невиконанням ним повністю вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 12/268 від 26.08.2011 р., направленням запиту до МТСБУ та з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вирішив відкласти розгляд справи.

Ухвалою від 20.09.2011 р. відкладено розгляд справи на 08.11.2011 р.

В судове засідання 08.11.2011 р. представник відповідача не з»явився, причини неявки не повідомив.

В судовому засіданні 08.11.2011 р. представник позивача заявив клопотання про направлення повторного уточнюючого запиту до Моторного транспортного (страхового) бюро України.

Клопотання задоволено.

Ухвалою суду від 08.11.2011 р. відкладено розгляд справи на 29.11.2011, направлено повторний уточнюючий запит до Моторного транспортного (страхового) бюро України.

В судовому засіданні 29.11.2011 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив позовні вимоги позивача задовольнити частково, а саме стягнути лише суму страхового відшкодування, що становить 26961,93 грн., а в задоволенні стягнення пені відмовити в звязку зі спливом строку позовної давності.

В судовому засіданні 29.11.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Дослідивши матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2007 між АСТ «АИС-Поліс», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 було укладено договір № 05/К 021220 добровільного страхування транспортного засобу р.н. НОМЕР_1.

20.08.2008 сталася дорожньо-транспортна пригода, цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП застрахована у відповідача, що підтверджується полісом № ВА/6727350.

Позивач ставить вимоги про відшкодування 26961,93 грн. страхового відшкодування.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення 2278,47 грн. пені.

Відповідач просив позовні вимоги задовольнити лише в частині стягнення страхового відшкодування.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 Закону України від 01.07.2004 р. №1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; 22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну; 22.3. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 28 Закону України від 01.07.2004 р. №1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 37.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одно місяця з дня отримання страховиком необхідних документів».

Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 ЦК України теж передбачає перехід до страхової організації прав страхувальника вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Статтею 228 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

Враховуючи зазначене, суд задовольняє позовні вимог позивача про стягнення страхового відшкодування в розмірі 26961,93 грн.

Стосовно стягнення пені, то слід зазначити таке.

В ст. 258 ЦК України зазначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);

4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);

5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу);

6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу);

7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).

3. Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману.

4. Позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

Відлік строку позовної давності розпочався 31.10.2008 р., тобто з моменту виплати страхового відшкодування страхувальнику.

За таких обставин, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Український страховий стандарт»(04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, код 22229921) 26961 (двадцять шість тисяч девятсот шістдесят одна) грн. 93 коп. страхового відшкодування, 269 (двісті шістдесят девять) грн. 62 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЛ.В.Прокопенко