Рішення № 20903306, 16.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/521

16.01.12

За позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

до

Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача

Головне управління статистики у Львівській області

про

стягнення 908,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:

Кузнєцов Л.А.

від відповідача:

не з'явився

від третьої особи:

Крехальов А.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" про стягнення 908,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору оренди нерухомого державного майна №89 від 24.06.2011 р., позивач передав у строкове платне користування державне нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення №18 загальною площею 11,6 кв. м., на другому поверсі триповерхової будівлі за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, бульвар Проектний, 1, яке перебуває на балансі Головного управління статистики у Львівській області, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконує, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 818,18 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 8,00 грн. та штрафу у розмірі 81,82 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Головне управління статистики у Львівській області, розгляд справи призначено на 07.12.2011 р.

01.12.2011 р. через канцелярію суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача надійшло письмове пояснення по суті спору, в якому останній позовні вимоги просив задовольнити, а справу розглядати без його участі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2011 р. у зв’язку із неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено до 16.01.2012 р.

В судове засідання представники позивача та третьої особи з'явилися, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103017556235, що отримане відповідачем 13.12.2011 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №726845 від 27.10.2010 р., та вказана в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2011 p. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого державного майна №89 (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - вбудоване нежитлове приміщення №18 загальною площею 11,6 кв. м., на другому поверсі триповерхової будівлі за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, бульвар Проектний, 1, (надалі - "майно") (реєстровий №02361400.1.АААДЕЖ049), що перебуває на балансі Головного управління статистики у Львівській області (далі - "Балансоутримувач"). Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна, станом на 28.02.2011 р. і становить за незалежною оцінкою 21 300,00 грн. без урахування ПДВ.

Згідно із п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами) (далі - "методика"), становить без ПДВ за базовий місяць оренди - квітень 2011 р. - 546,97 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди –червень 2011 р. на індекс інфляції за травень, червень 2011 р.

Положеннями п. 3.2 Договору визначено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Із змісту п. 3.4 Договору вбачається, що у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Згідно із п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні: 50% до державного бюджету на рахунок Управління Державного Казначейства України, а саме: одержувач коштів –Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача –23949066, банк одержувача –ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку –31114092702002 (код 22080200); 50% на рахунок Балансоутримувача.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості у співвідношенні визначеному в п. 3.6 Договору.

Згідно із п. 5.3. Договору орендар зобов’язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Із змісту п. 5.13 Договору вбачається, що орендар зобов’язується на вимогу орендодавця та балансоутримувача проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Положеннями п. 10.1 Договору визначено, що цей Договір укладено строком на 2 роки, що діє з 24.06.2011 р. по 23.06.2013 р. включно.

24.06.2011 р. на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно: вбудоване нежитлове приміщення №18 загальною площею 11,6 кв. м., на другому поверсі триповерхової будівлі за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, бульвар Проектний, 1, яке перебуває на балансі Головного управління статистики у Львівській області, що підтверджується актом приймання-передачі №89/2011 від 24.06.2010 р.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по сплаті орендних платежів за Договором, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 818,18 грн., за користування майном за липень, серпень та вересень 2011 р.

Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1117 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності..

Матеріалами справи (акт приймання-передачі №89/2011 від 24.06.2011 р.) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем та правомірне нарахування позивачем своєї частки орендної плати у розмірі 818,18 грн. за користування майном у липні, серпні та вересні 2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.6 Договору строк виконання грошового зобов’язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором настає щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, а отже на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті орендних платежів на користь позивача у розмірі 818,18 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приватним акціонерним товариством "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" не наведено обставин з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

За таких обставин, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" заборгованості у розмірі 818,18 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 8,00 грн. нарахованої окремо за кожен місяць у період з 11.08.2011 р. по 30.09.2011 р., яка виникла у зв’язку несплатою орендних платежів за липень, серпень та вересень 2011 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із п. 3.6 Договору орендна плата перераховується щомісяця не пізніше не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов’язання, то вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 8,00 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у розмірі 818,18 грн. нарахованого за прострочення виконання грошового зобов’язання за липень, серпень та вересень 2011 р.

Згідно з частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості у співвідношенні визначеному в п. 3.6 Договору.

Отже, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки – пені та штрафу.

При цьому, чинне законодавство не встановлює обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов’язання.

Суд відзначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу не суперечить приписам ст. 61 Конституції України та підтверджується постановами Вищого господарського суду України у справі №15/101-10 від 19.01.2011 р. та у справі 14/137-10 від 08.02.2011 р.

Має місце прострочення орендаря по сплаті орендних платежів за 3 місяця, а тому суд погоджується з наданим позивачем розрахунком штрафу у розмірі 81,82 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" заборгованості у розмірі 818,18 грн., пені у розмірі 8,00 грн. та штрафу у розмірі 81,82 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 23498273) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (р/р 31114092702002, одержувач коштів –Держбюджет м. Львова, ГУДКУ у Львівській області, ідентифікаційний код 23949066, МФО 825014 УГК) заборгованість у розмірі 818 (вісімсот вісімнадцять) грн. 18 коп., пеню у розмірі 8 (вісім) грн. 00 коп. та штраф у розмірі 81 (вісімдесят одна) грн. 82 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 23498273) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –17.01.2012 р.