Рішення № 20903120, 11.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/56611.01.12 За позовомДочірнього підприємства "Будівельно монтажне управління №616 ВАТ "Південспецбуд"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецвисотмонтаж"

Провідшкодування боргу 103 511,05 грн

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 пред. за дов.№ 54 від 08.02.2011 р., ОСОБА_2, пред. за дов. №703 від 28.12.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_3., пред. за дов. б/н від 01.08.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Дочірнє підприємство "Будівельно монтажне управління №616 ВАТ "Південспецбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвисотмонтаж" про відшкодування боргу 103 511,05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.12.2011 року.

У судове засідання 14.12.2011 року представники відповідача зявився.

14.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі. В усних поясненнях підтримав заявлене клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з необхідністю надання додаткових документів по справі.

Клопотання судом задоволено.

В звязку із задоволенням клопотання представників позивача та відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року розгляд справи відкласти на 11.01.2012 року.

11.01.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

11.01.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У судове засідання 11.01.2012 року представники сторін зявились.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник 2 позивача надав суду усні пояснення по суті справи щодо розрахунку розміру суми позовних вимог.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

Представник 2 позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі для огляду.

Представник 1 позивача надав усні пояснення по суті справи щодо часткових сплат суми заборгованості відповідачем.

11.01.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ

01.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Спецвисотмонтаж” (генпідрядник по договору, відповідач) та Дочірнім підприємством “Будівельно-монтажне управління №616 Відкритого акціонерного товариства “Південспецмонтаж” (позивач, підрядник за договором було укладено Договір № 3-03-2010 на виконання комплексу робіт при будівництві на обєкті АТ “Укртатнафта” “Установка АТ ГК-3/1 №1. Заміна димових труб”. (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1. даного договору, предметом Договору є те, що підрядник в межах договірної ціни, власними та залученими силами, засобами та механізмами, із власних матеріалів зобовязався виконати обумовлені договором роботи по влаштуванню фундаментів для обєкта “Установка АТ ГК-3/1 №1. Заміна димових труб” відповідно до проекту 229901-2/1-/1442, а генпідрядник зобовязався прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що Договірна ціна робіт (Додаток №1 до даного договору), доручених для виконання підрядником, розрахована відповідно до Додатку 18 ДНБ Д.1.1-1-2000 (з урахуванням доповнень та змін) та становить 871892,40 грн. і є динамічною.

Відповідно до п.4.2 договору, розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно за фактично виконаний обєм робіт.

Генпідрядник здійснює щомісячні проміжні платежі підряднику за виконані роботи на основі актів виконаних робіт форми КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт і витрат за формою КБ-3, які підписані уповноваженими представниками сторін. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом тридцяти банківських днів після підписання довідки про вартість виконаних робіт і затрат за формою КБ-3 і надання платіжних документів.

Позивач в позовній заяві вказує, що він якісно та вчасно виконав передбачені договором підрядні роботи на суму 102078,89 грн., що підтверджується Актами виконаних будівельних робіт №1 та №2 форми КБ-2в за травень 2010 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2010 рік форми КБ-3.

З метою здійснення розрахунків по Договору, позивачем був виставлений рахунок-фактура №198 від 31 травня 2011р. на суму 102078,89 грн.

12.08.2011 року на адресу Відповідача була надіслана претензія №422 від 04.08.2011р. про добровільне погашення заборгованості за Актами виконаних робіт за травень 2011 рік. по договору № 3-03-2010 від 01.03.2011р. в сумі 102078,89 грн. Проте, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не погасив.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнає факт наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 93920,31грн., вказуючи на часткову оплату боргу та надає суду копії банківських виписок (у матеріалах справи). Крім того, відповідач просить зменшити розмір інфляційних втрат та річних у звязку з невірним розрахунком суми основного боргу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1-2 та частини 4 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом встановлено, що у травні 2011 року позивачем було виконано роботи згідно умов Договору, а відповідачем зазначені роботи було прийнято, що підтверджується, зокрема, підписаним обома сторонами Актами виконаних будівельних робіт №1, №2 форми КБ-2в за травень 2011 року, всього на суму 102078,89 грн. та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2011 рік форми КБ-3.

Відповідно відзиву на позовну заяву від 11.01.2012 року відповідач, заперечує суму основного боргу в розмірі 102078, 89 грн. та зазначає про часткову сплату боргу відповідно банківських виписок на суму 5000, 00 грн. від 28.09.2011 року, на суму 1130, 00 грн. від 30.09.2011 року, на суму 1194, 18 грн. від 30.09.2011 року, на суму 1000,00 грн. від 28.12.2011 року, а тому сума основного боргу складає 94948, 89 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті на користь позивача 94948, 89 грн. за виконанні згідно Договору роботи. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Відповідача на користь Позивача основного боргу у розмірі 94948, 89 грн.

Відповідно відзиву на позовну відповідач просить зменшити суму боргу на суму 1028, 58 грн. у відповідності Акту № ОО-0000006 здачі-прийняття (надання послуг) за послуги генпідряду за договором № 3-03-2010 від 01.03.2010 року.

Відповідно п. 4.8 договору, генпідрядні послуги, вказані у п.2.3 даного договору щомісячно сплачуються підрядником після підписання відповідного акту, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника протягом 30 банківських днів.

Відповідачем зустрічної вимоги про стягнення 1028,58 грн. з позивача не заявлялось, за таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення суми боргу на 1028, 58 грн.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути суму інфляційних втрат у розмірі 408, 31 грн. та 1023, 85 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок позивача про стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 408, 31 грн. та 1023, 85 грн. 3% річних та здійснивши перерахунок з урахуванням відзиву на позовну заяву, суд вважає позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 962, 14 грн. 3% річних, збитки від інфляції становлять 0 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвисотмонтаж" (01013, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Будіндустрії, буд. 5, ідентифікаційний код 23541543) на користь Дочірнього підприємства "Будівельно монтажне управління №616 Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" (39617, Полтавська обл., м. Кременчук, Автозаводський р-н, вул. 40 Років Жовтня, будинок 8, ідентифікаційний код 01416665) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 94948 (девяносто чотири тисячі девятсот сорок вісім) грн. 89 коп. боргу, суму 962 (дев'ятсот шістдесят дві) грн. 14 коп. 3% річних, 959 (девятсот пятдесят девять) грн. 11 коп. витрат по сплаті державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Блажівська О.Є.

Повний текст рішення складено: 16.01.2012 року