Рішення № 20902501, 21.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/39321.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк»в особі Філії АТ «Укрексімбанк»в м. Києві

До Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»

Простягнення 380797,30 грн. Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. 010-01/7584 від 16.09.11 р.

від відповідача:ОСОБА_2. дов. № б/н від 02.12.11 р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк»в особі Філії АТ «Укрексімбанк»в м. Києві до Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»про стягнення 147731,25 грн. заборгованості за кредитом, 155971,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 50518,60 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 1162,00 грн. заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом, 10518,46 грн. нарахованої на прострочену заборгованість за несвоєчасне погашення часток кредиту пені, 3034,02 грн. нарахованої на прострочену заборгованість за несвоєчасне погашення нарахованих процентів пені та 71,97 грн. нарахованої на прострочену заборгованість за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 27108К9 від 11.04.2008 р. (із додатком № 1 до даного договору та додатковою угодою № 27108К9-1 від 06.01.2010 р.)

Ухвалою суду від 04.11.11 року. було порушено провадження у справі № 37/393 та призначено її розгляд на 21.11.11 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 21.11.11 р. на виконання вимог ухвали суду від 04.11.11 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 21.11.11 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю його уповноваженого представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні через перебування директора по господарським та юридичним питанням Приходька Павла Григоровича у відпустці.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Також відповідачем не виконано вимог ухвал суду у даній справі, хоча він міг подати витребувані судом документи через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Таким чином, суд визнав клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 04.11.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 21.11.11 р. було відкладено розгляд справи № 37/393 на 05.12.11 р.; повторно зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 05.12.11 р. було розглянуто заявлене у позові клопотання позивача про витребування інформації ДП «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»про обєкти нерухомого майна, право власності на які зареєстроване відповідачем; від КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі»про земельні ділянки, щодо яких відповідачу видані державні акти на право власності на земельну ділянку; від УДАІ ГУ МВС України в м. Києві про автотранспортні засоби, зареєстровані за відповідачем, а також клопотання позивача про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу в інших банках, крім позивача, та заборони відкривати нові банківські рахунки у будь-яких інших банках, крім позивача, про що винести відповідну ухвалу.

Розглянувши дане клопотання позивача, суд їх відхилив, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.06р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивач своє клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову не обґрунтував, доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суду не надав, а також нічим не підтвердив припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та не визнає необхідним накладати арешт на грошові кошти відповідача та забороняти відповідачу вчиняти певні дії.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.12.11 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи № 37/393 та належним чином підготуватись до судового засідання.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечень не навів.

Суд. Дослідивши матеріали справи, розглянувши дане клопотання відповідача, задовольнив його та оголосив перерву в судовому засіданні 05.12.11 р. до 19.12.11 р. о 09:20 год.; зобовязавши відповідача надати суду письмовий відзив на позовну заяву та докази направлення відзиву на адресу позивача.

У судовому засіданні 19.12.11 р. представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог, яка була залучена до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Згідно з заявою про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»131313,25 грн. суми заборгованості за кредитом; 172389,00 грн. суми простроченої заборгованості за кредитом; 60277,42 грн. суми простроченої заборгованості за відсотками; 1411,00 грн. суми заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом; 11713,10 грн. суми пені, що нарахована на прострочену заборгованість відповідача за несвоєчасне погашення часток кредиту; 3609,66 грн. суми пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) відповідача за несвоєчасне погашення нарахованих процентів; 83,87 сума пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) відповідача за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову 380797,30 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.12.11 р. проти позову заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, надав суду письмовий відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.

Суд оголосив перерву у судовому засіданні 19.12.11 р. до 21.12.11 р. о 09:00 год. для витребування у позивача читабельної копії кредитного договору № 27108К9 від 11.04.08 р., додатку № 1 та додаткової угоди № 27108К0-1 від 06.01.10 р. до даного договору.

20.12.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли вищевказані документи, які було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.12.11 р. представник відповідача, керуючись статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, заявив письмове клопотання, в якому просив суд відмовити в стягненні з відповідача 380797,30 грн. та визнати право власності на автомобіль «Lexus LS 460», державний номер НОМЕР_1, який є предметом застави за спірним кредитним договором, за позивачем, а також надав платіжне доручення № 1014 від 20.12.11 р. у підтвердження сплати відсотків за користування кредитом за спірним кредитним договором.

Розглянувши дане клопотання суд, його відхилив з тих підстав, що у відповідності до частини 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Однак відповідач не скористався наданим йому правом зустрічного позову у справі № 37/393 не подав.

Крім того, визнання права власності на заставлене майно за кредитним договором не є предметом спору у даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні 21.12.11 р. повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»(банк), та Спільним українсько-німецьким підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»(позичальник) був укладений кредитний договір № 27108К9.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору № 27108К9 від 11.04.08 р., банк надає позичальникові кредит на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.

У відповідності до п. п. 3.2.1. 3.2.9. зазначеного кредитного договору, сума кредиту 484300,25 грн.; кінцевий термін погашення кредиту 09.04.2013 року; цілі кредиту придбання нового легкового автомобіля «Lexus LS 460»2007 року випуску; процентна ставка за кредитом встановлюється таким чином ставка НБУ + 8,0 % процентів річних, але не менше 18,0 % процентів річних; розмір плати за управління кредитом 83,0 грн. щомісячно; розмір плати за зміну умов договору (за ініціативою позичальника): у разі скорочення/продовження строку погашення кредиту, переведення боргу за ініціативою позичальника, реструктуризацію заборгованості, укладення мирової угоди, договорів про погашення заборгованості 1000,00 грн. за кожну зміну; розмір плати за зобовязання 0,5 % процентів річних; розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором подвійна ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня; розмір необхідного забезпечення для покриття кредиту неменше, ніж 455,8 тис. грн.

Згідно з п. п. 3.4.1. та 3.4.2. кредитного договору № 27108К9 від 11.04.08 р., позичальник зобовязаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8. цього договору в строк, зазначений у п. 3.2. даного договору за графіком погашення кредиту, за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника; строки, передбачені графіком погашення кредиту, є обовязковими; у разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у графіку, банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів.

Відповідно до п. 3.5.1. кредитного договору № 27108К9 від 11.04.08 р., позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом і розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця, на рахунок, зазначений у п. 3.8. цієї угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня, після погашення основного боргу за кредитом.

Додатковою угодою № 27108К9-1 від 06.01.10 р. до кредитного договору № 27108К9 від 11.04.08 р. внесено зміни до п. 3.5.1. даного договору та викладено його в наступній редакції:

«Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2. даного договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 п 7 число кожного місяця (у січна та травні до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8. цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.».

У відповідності до п. 3.9.1. договору № 27108К9 від 11.04.08 р., на дату надання кредиту позичальник зобовязаний надати забезпечення у розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору. Забезпечення у зазначеному розмірі повинно підтримуватися позичальником протягом всього строку чинності даного договору. Заставою за цим договором є новий легковий автомобіль «Lexus LS 460»2007 року випуску.

Згідно з п. п. 4.1.1. та 4.2.1. договору № 27108К9 від 11.04.08 р., позичальник зобовязаний сплатити банку такі платежі:

-плату за управління кредитом у розмірі, визначеному в п. 3.2. даного договору; плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, на рахунок, зазначений в п. 3.8. цього договору; плата за управління кредитом за останній період нарахування плати за управління кредитом підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом;

-плату за зміну умов договору (за ініціативою позичальника) у розмірі, зазначеному у п. 3.2. цього договору, за кожну зміну на рахунок, вказаний у п. 3.8. даного договору, протягом 10 днів з дати виставлення рахунку-фактури або з дати укладання додаткової угоди до цього договору.

Пунктом 1.2. додаткової угоди № 27108К9-1 від 06.01.10 р. до кредитного договору № 27108К9 від 11.04.08 р. внесено зміни та викладено п. 4.1.1. даного договору в наступній редакції:

«Плату за управління кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору. Плата за правління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні до 15 числа), на рахунок, зазначений у п. 3.8. цього договору. плата за управління кредитом за останній період нарахування плати за управління підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.».

Згідно з п. 5.1.1. договору № 27108К9 від 11.04.08 р., позичальник зобовязаний своєчасно та у повному обсязі погашати банкові заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитами та інші платежі за цим договором.

Позивач пояснив суду, що на виконання вищевказаних умов договору № 27108К9 від 11.04.08 р., на підставі наданого позичальником платіжного доручення № 1 від 11.04.08 р. банк надав позичальнику грошові кошти, що підтверджується меморіальними ордерамм № 5111 від 11.04.08 р. на суму 484300,25 грн. та № 5112 від 11.04.08 р. на суму 484300,00 грн. (належним чином засвідчені копії заяв, меморіальних ордерів додано до матеріалів справи). Загальний розмір перерахованих коштів за договором № 27108К9 від 11.04.08 р. становив 968600,00 грн.

Однак Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»свої зобовязання за договором № 27108К9 від 11.04.08 р. щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим станом на станом на 25.10.11 р. у нього виникла заборгованість у розмірі стали простроченими такі зобовязання:

-сплата основного боргу за кредитом у розмірі 147731,25 грн.;

-сплата простроченого основного боргу за кредитом в розмірі 155971,00 грн.;

-сплата прострочених процентів за користування кредитом в сумі 4555,53 грн.;

-сплата простроченої комісії за управління кредитом в сумі 83,00 грн.;

-сплата прострочених понад 31 день процентів за користування кредитом в сумі 45963,07 грн.;

-сплата простроченої понад 31 день комісії за управління кредитом в сумі 1079,00 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача станом на 25.10.11 р. становила 355382,85 грн.

Позивач пояснив суду, що неодноразово направляв відповідачу вимоги про усунення порушень. Остання вимога (вих. № 040-29-2/5645 від 15.09.2011 р. була вручена відповідачу 19.09.11 р. Однак, станом на день подачі позову до суду відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором № 27108К9 від 11.04.08 р.

За таких обставин ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Філії АТ «Укрексімбанк»в м. Києві звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»про стягнення 147731,25 грн. заборгованості за кредитом, 155971,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 50518,60 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 1162,00 грн. заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом, 10518,46 грн. нарахованої на прострочену заборгованість за несвоєчасне погашення часток кредиту пені, 3034,02 грн. нарахованої на прострочену заборгованість за несвоєчасне погашення нарахованих процентів пені та 71,97 грн. нарахованої на прострочену заборгованість за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 27108К9 від 11.04.2008 р. (із додатком № 1 до даного договору та додатковою угодою № 27108К9-1 від 06.01.2010 р.)

Оскільки у судовому засіданні 19.12.11 р. представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог, яку було прийнято судом та згідно з якою позивач просить стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»131313,25 грн. суми заборгованості за кредитом; 172389,00 грн. суми простроченої заборгованості за кредитом; 60277,42 грн. суми простроченої заборгованості за відсотками; 1411,00 грн. суми заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом; 11713,10 грн. суми пені, що нарахована на прострочену заборгованість відповідача за несвоєчасне погашення часток кредиту; 3609,66 грн. суми пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) відповідача за несвоєчасне погашення нарахованих процентів; 83,87 сума пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) відповідача за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову 380797,30 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, перерахувавши СП у формі ТОВ «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»за договором № 27108К9 від 11.04.2008 р. суму кредиту у розмірі 968600,00 грн., тоді як відповідач свої зобовязання за даним кредитним договором належним чином не виконував.

Відповідачем СП у формі ТОВ «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»не заперечувався факт отримання кредиту в розмірі 968600,00 грн. терміном до 09.04.2013 року під 18 % річних, а також не було спростовано обставини щодо заборгованості за даним кредитним договором, викладені позивачем у позовній заяві.

Відповідач також у відзиві на позовну заяву просив суд залишити позовні вимоги позивача без задоволення, посилаючись на те, що йому не була направлена копія позовної заяви з доданими до неї документами, зі скрутним фінансовим положенням через світову фінансову кризу, а також на те, що позивач невірно здійснив розрахунок заборгованості станом на 01.12.11 р. та не надав у письмовому вигляді детальну інформацію про нарахування відсотків та інших платежів, обґрунтовуючи це частиною 4 статті 10561 Цивільного кодексу України. До відзиву було додано копію платіжного доручення у підтвердження часткової сплати за кредитним договором № 1863 від 30.11.11 р. на суму 1130,00 грн. з призначенням платежу «Сплата відсотків за користування кредитом згідно з кредитним договором № 27108К9 від 11.04.08 р.».

Згідно з частиною 4 статті 10561 Цивільного кодексу України, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Доводи відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки в матеріалах справи містяться докази направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів; процентна ставка за спірним кредитним договором не змінювалася, тоді як приписи частини 4 статті 10561 Цивільного кодексу України стосуються змінюваної процентної ставки; оплата здійснена відповідачем на підставі платіжного доручення № 1863 від 30.11.11 р. була врахована позивачем при розрахунку збільшення позовних вимог, у підтвердження чого були надані банківські виписки з рахунку.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідачем було надано суду платіжні доручення № 1014 від 20.12.11 р. на суму 4707,40 грн. з призначенням платежу «Сплата відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору № 27108/К9 від 11.04.08 р.»та № 1015 від 20.12.11 р. на суму 83,00 грн. з призначенням платежу «Сплата комісії за управління кредитом згідно кредитного договору № 27108/К9 від 11.04.08 р.».

Оскільки зазначені платежі було здійснено після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 4707,40 грн. суми простроченої заборгованості за відсотками та 83,00 грн. суми заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом за кредитним договором № 27108/К9 від 11.04.08 р. підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач СП у формі ТОВ «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»про стягнення з СП у формі ТОВ «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»суми заборгованості за кредитом 131313,25 грн., суми простроченої заборгованості за кредитом 172389,00 грн., суми простроченої заборгованості за відсотками 55570,02 грн. та суми заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом 1328,00 грн., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Філії АТ «Укрексімбанк»в м. Києві просить суд стягнути з відповідача СП у формі ТОВ «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук» суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість за несвоєчасне погашення часток кредиту 11713,10 грн., суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасне погашення нарахованих процентів 3609,66 грн., суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом 83,87 грн. за порушення строків погашення кредитних платежів за кредитним договором № 27108/К9 від 11.04.08 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 7.2. кредитного договору № 27108/К9 від 11.04.08 р., у разі невиконання зобовязань у відповідності до п. п. 3.4.1., 3.5.1. та 4.1 даного договору, позичальник сплачує банку пеню, яка нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, у розмірі, зазначеному у п. 3.2. цього договору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань, то за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з СП у формі ТОВ «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»сума пені, що нарахована на прострочену заборгованість за несвоєчасне погашення часток кредиту 11713,10 грн., сума пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасне погашення нарахованих процентів 3609,66 грн., сума пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом 83,87 грн. за порушення строків погашення кредитних платежів за кредитним договором № 27108/К9 від 11.04.08 р.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Філії АТ «Укрексімбанк»в м. Києві до Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародні технології друку «Інтертехнодрук»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 26, код ЄДРПОУ 22901100) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»(03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) суму заборгованості за кредитом 131 313 (сто тридцять одна тисяча триста тринадцять) грн. 25 коп., суму простроченої заборгованості за кредитом 172 389 (сто сімдесят дві тисячі триста вісімдесят девять) грн. 00 коп., суму простроченої заборгованості за відсотками 55 570 (пятдесят пять тисяч пятсот сімдесят) грн. 02 коп., суму заборгованості по сплаті комісії за управляння кредитом 1328 (одна тисяча триста двадцять вісім) грн. 00 коп., суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість за несвоєчасне погашення часток кредиту 11713 (одинадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 10 коп., суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасне погашення нарахованих процентів 3609 (три тисячі шістсот девять) грн. 66 коп., суму пені, що нарахована на прострочену заборгованість (борг) за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом 83 (вісімдесят три) грн. 87 коп., суму витрат по сплаті державного мита 3643 (три тисячі шістсот сорок три) грн. 68 коп., суму судового збору 232 (двісті тридцять дві) грн. 83 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 233 (двісті тридцять три) грн. 03 коп.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяГавриловська І.О.

Повне рішення

складено 26.12.11 р.