Рішення № 20900264, 12.01.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 січня 2012 р. Справа 3/62/2011/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", код ЄДРПОУ 30776349 (пр. Ленінський, 43, м. Донецьк, 83045)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат", код ЄДРПОУ 31614056 (вул. І Франка, 26, м. Гайсин, Вінницька область, 23700)

про стягнення заборгованості в розмірі 1669186,48 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Cекретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1. - довіреність № б/н від 01.12.11р.;

відповідача: ОСОБА_2 - генеральний директор, довідка АБ № 197532 з ЄДРПОУ від 03.09.2010р.;

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат" заборгованості в сумі 1 669 186,48 грн.

14.12.2011 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 3/62/2011/5003 та призначено її до розгляду на 27.12.2011 року.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Ухвалою суду від 27.12.2011р. розгляд справи відкладено на 12.01.2012р.

У судовому засіданні 12.01.2012р. позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві, визнав наявність заборгованості перед ТОВ "Азовська продовольча компанія" в сумі 1669186,48 грн., разом з тим, у відповідності до ст.237 ЦК України, просить відмовити в позові з підстав пропущення строку позовної давності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16.11.2005р. між ТОВ "Гайсинський консервний комбінат" (покупець) та ТОВ "Торговий Дім "Континент" (продавець) укладений договір купівлі-продажу № б/н, відповідно до умов якого продавець (ТОВ "Торговий Дім "Континент") взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця (ТОВ "Гайсинський консервний комбінат"), а покупець - прийняти та оплатити консервну продукцію.

Сторони домовилися, що ціна товару вказується в накладній, оплата за поставлену консервну продукцію здійснюється по факту поставки (п.п. 2.1., 2.2. договору).

Виконуючи взяті на себе зобов'язання, ТОВ "Торговий Дім "Континент" поставляло ТОВ "Гайсинський консервний комбінат" протягом 2005-2008р. продукцію, яка була предметом договору № б/н від 16.11.2005р.

Відповідач розрахувався за отриманий товар частково, у зв'язку з чим, станом на 24.12.2008р., заборгованість ТОВ "Гайсинський консервний комбінат" перед ТОВ "Торговий Дім "Континент" за договором № б/н від 16.11.2005р. складала 5434559,28 грн.

24.12.2008р. між ТОВ "Гайсинський консервний комбінат" та ТОВ "Торговий Дім "Континент" було укладено угоду про взаєморозрахунки при виконанні договірних зобов'язань між сторонами, в рамках якої заборгованість ТОВ "Гайсинський консервний комбінат" була погашена частково у сумі 3765372,80 грн. та склала залишок у сумі 1669186,48 грн. за поставлену консервну продукцію по договору № б/н від 01.11.2005р. протягом 2008р.

На підтвердження наявності заборгованості в розмірі 1669186,48 грн. відповідно до договору купівлі-продажу № б/н від 16.11.2005р. позивач надав до справи докази поставки товару, а саме виписані ТОВ "Торговий Дім "Континент" накладні за 2008 рік (а.с. 52-95 т.1), на кожній з яких наявна печатка та підпис уповноваженої особи покупця, яка отримала товар.

29.12.2008р. між ТОВ "Торговий Дім "Континент" та ЗАТ "Імпак" було укладено договір № 4, відповідно до умов якого ТОВ "Торговий Дім "Континент" відступило право вимоги заборгованості у сумі 1669186,48 грн., яка витікає з договору № б/н від 16.11.2005р. укладеного між боржником ТОВ "Гайсинський консервний комбінат" новому кредиторові в особі ЗАТ "Імпак".

23.01.2009р. між ЗАТ "Імпак" та ТОВ "Інтер-Донбас" було укладено договір № 5, відповідно до умов якого ЗАТ "Імпак" відступило право вимоги заборгованості в сумі 1669186,48 грн. ТОВ "Інтер-Донбас".

01.06.2010р. між ТОВ "Інтер-Донбас" та ТОВ "Азовська продовольча компанія" було укладено договір № 01/06/10-1 відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, ТОВ "Інтер-Донбас" відступило ТОВ "Азовська продовольча компанія" право вимоги заборгованості в сумі 1669186,48 грн. з боржника ТОВ "Гайсинський консервний комбінат".

Відповідно до п. 2 договору № 01/06/10-1 від 01.06.2010р., позивач набув права вимоги від відповідача належного виконання зобов'язання по сплаті заборгованості в сумі 1669186,48 грн.

Відповідно до п. 3 договору № 01/06/10-1 від 01.06.2010р., право вимоги засноване на договорі № 5 від 23.01.2009р., укладеного між ТОВ "Інтер-Донбас" та ЗАТ "Імпак", відповідно до умов якого, ЗАТ "Імпак" відступило право вимоги заборгованості відповідача в сумі 1669186,48 грн. ТОВ "Інтер-Донбас".

Пунктом 4 договору № 01/06/10-1 відступлення права вимоги від 01.06.2010р. встановлено, що оригінали чи завірені копії документів передаються ТОВ "Інтер-Донбас" товариству з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" в момент підписання договору та є його невід'ємною частиною.

Листом від 02.06.2010р. № 02/06-1 ТОВ "Інтер-Донбас" повідомило ТОВ "Гайсинський консервний комбінат" про укладання договору № 01/06/10-1 відступлення права вимоги від 01.06.2010р. з ТОВ "Азовська продовольча компанія".

Однак, відповідач з новим кредитором ( ТОВ "Азовська продовольча компанія") за отриманий товар згідно договору купівлі-продажу № б/н від 16.11.2005р. не розрахувався.

З врахуванням викладеного, станом на день вирішення спору за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 1669186,48 грн., що також стверджується актом звірки розрахунків станом на 31.12.2011р., обопільно підписаним сторонами та скріпленим печатками (а.с. 20 т. 2).

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Як визначено в ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічне визначення міститься і в ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п. 2.2 договору купівлі-продажу № б/н від 16.11.2005р. сторони погодили, що оплата товару проводиться на розрахунковий рахунок продавця по факту поставки.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

В ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

У судовому засіданні та у відзиві відповідач, визнав наявність заборгованості перед ТОВ "Азовська продовольча компанія" в сумі 1669186,48 грн. Разом з тим, відповідач, у відповідності до ст.237 ЦК України, просить відмовити в позові з підстав пропущення строку позовної давності.

Розглянувши заяву (вх. № 08-46/17475/11 від 27.12.2011р.) відповідача про застосування строків позовної давності, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 256-257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.

Як встановлено ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

В п. 23 інформаційного листа Вищого господарського суду № 01-8/211 від 07.04.2008 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" зазначено, що такими діями можуть бути будь-які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ТОВ "Гайсинський консервний комбінат", яка є предметом договору № 01/06/10-1 відступлення права вимоги від 01.06.2010р., утворилась під час договірних зваємовідносин з ТОВ "Торговий Дім "Континент" по договору № б/н від 16.11.2005р., за поставлену продукцію протягом 2008 року.

ТОВ "Гайсинський консервний комбінат" листом від 11.06.2010р., адресованим товариству з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", підтвердило свою заборгованість перед ТОВ "Азовська продовольча компанія" в сумі 1669186,48 грн. та, зважаючи на важкий фінансовий стан підприємства, просило розглянути можливість погашення вказаної заборгованості до 01.09.2011р.

Позивач, розглянувши листа відповідача, у відповідь 29.06.2011р. погодився про новий строк проведення розрахунків до 01.09.2011р.

10.01.2011р. ТОВ "Азовська продовольча компанія" (новий кредитор) та ТОВ "Гайсинський консервний комбінат"( боржник) уклали угоду про продовження строку повернення заборгованості, відповідно до п. 1.1. якої, сторони дійшли згоди продовжити строк погашення заборгованості перед новим кредитором в сумі 1669186,48 грн., до 01.09.2011р.

05.09.2011р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити суму заборгованості. У відповідь на претензію відповідач суму основного боргу визнав в повному обсязі, однак, посилаючись на важкий фінансовий стан, зазначив про неможливість погасити заборгованість в сумі 1669186,48 грн. у встановлені в угоді про продовження терміну повернення заборгованості від 10.01.2011р. строки (лист № 29/09 від 29.09.2011р.).

За таких обставин, вчинені ТОВ "Гайсинський консервний комбінат" дії, в розумінні ч.1 ст.264 ЦК України, є діями відповідача по визнанню заборгованості в розмірі 1669186,48 грн. та є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Згідно приписів ч. 3 статті 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, так як вони відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід віднести на відповідача.

На підставі ст. 85 ГПК України за згодою сторін в судовому засіданні 12.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керуючись ст.ст. 4-3, 22, 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський консервний комбінат", код ЄДРПОУ 31614056, вул. І Франка, 26, м. Гайсин, Вінницька область, 23700 (р/р 2600032024 у ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 302623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія", код ЄДРПОУ 30776349, пр. Ленінський, 43, м. Донецьк, 83045 (р/р 26007962483387 в ПАТ ПУМБ м. Донецьк, МФО 334851) 1669186,48 грн. - основного боргу, 33383,73 грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 січня 2012 р.

віддрук. 1 прим.: 1 - до справи