Рішення № 20900260, 12.01.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 січня 2012 р. Справа 14/92-10

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Сведбанк Інвест "

до: Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут"

Про звернення стягнення на предмет застави в сумі 4 997 302,50 доларів США.

Головуючий суддя Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : ОСОБА_1 (довіреність № 521 від 28.12.11)

відповідача : ОСОБА_2. (довіреність № б/н від 19.12.11)

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області подано позов Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором 435 від 17.01.06 р. на предмет застави в сумі 4997302,50 доларів США.

12.01.2012р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог в якій просить:

1. звернути стягнення на предмет застави за Договором застави товарів в обороті № 435/ЗМ-2 від 18.01.2006 року, а саме - товари в обороті (вода газована, квас, нектари, соки, напої тощо), зазначені у Додатку 1 до Договору застави, які зберігаються на складі готової продукції с. Черепашинці (складські приміщення ВАТ «Вінніфрут» Калинівського району Вінницької області, які належать Відповідачу.

2. звернути стягнення на предмет застави за Договором застави рухомого майна № 435/ЗМ-З від 18.01.2006 року, а саме - станцію випарну (комплекс обладнання з випарування соку концентрованого) «Единство 500», (інвентарний номер 0000000703), що знаходиться за адресою: Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45 та який належить Відповідачу на праві власності.

3. звернути стягнення на предмет застави за Договором застави рухомого майна № 435/ЗМ-б від 14.06.2006 року, а саме - обладнання з розливу та пакування рідини у кількості 22 одиниці, яке знаходиться за адресою Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45.

4. За рахунок звернення стягнення на предмети застави задовольнити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (04655, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18-В, код ЄДРПОУ 19356840) за Кредитним договором № 435 від 17.01.2006 року у розмірі 3 930 000,00 доларів США. Дана заява приймається судом на підставі ст. 22 ГПК України. Відповідач у відзиві проти позову заперечив, послався на те, що необхідною передумовою для появи у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави є факт порушення (невиконання) зобов'язання забезпеченого заставою. Договором застави забезпечено лише зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту у строки, встановлені Графіком встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, затвердженим 19.09.2006р. Додатковим договором №3 до кредитного договору №435 від 17.01.2006р. вказані зобов'язання ВАТ «Вінніфрут» порушені не були та і не могли бути порушеними, бо їх дія припинилась із укладенням нового зобов'язання. Додатковими договорами до кредитного договору, що були укладені після 20 вересня 2006р. суттєво змінився порядок погашення кредиту і, як наслідок, ВАТ «Вінніфрут» перестало виконувати ті зобов'язання , які були забезпечені договором застави, а виконувало інші зобов'язання, які були взяті на себе згідно додаткових договорів. Відповідні зміни у Договір застави у зв'язку з укладенням нових додаткових договорів до кредитного договору внесені не були.

Таким чином, за відсутності внесення відповідних змін до договорів застави на даний час не існує зобов'язань, що забезпечені договором застави.

Відповідно до п.7.2 Договору застави, зазначено, що зміни до нього оформляються договорами Сторін, укладеними у письмовій формі, які повинні мати посилку на договір застави та посвідчуватися нотаріально відповідно до законодавства. Такі зміни є невід'ємною частиною Договору застави. Всі зобов'язання, які брало на себе згідно додаткових угод ВАТ «Вінніфрут» після укладення Додаткового договору №3 від 19.09.2006р. не забезпечувались заставою. Таким чином ВАТ «Вінніфрут» вважає, що договором застави забезпечено лише зобов'язання, яке визначене у Кредитному договорі №435 та трьох Додаткових договорах станом на 20.09.2006р. Додатковими договорами до кредитного договору, що були укладені після 20 вересня 2006р. суттєво змінились істотні умови договору кредиту (сума, строк та процент), і, як наслідок, змінились зобов'язання ВАТ «Вінніфрут». У зв'язку із внесенням змін у Кредитний договір, відповідні зміни у Договір застави внесені не були. Таким чином, за відсутності внесення відповідних змін до договорів застави на даний час не існує зобов'язань, що забезпечені укладеним між позивачем та відповідачем договором застави №435/ЗМ-1 від 17.01.06р..

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і обєктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

17.01.2006 року між Закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК", правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство "Сведбанк Інвест", правонаступником якого, в свою чергу, є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (банк) та Відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" (позичальник) укладено кредитний договір №435.

Відповідно до п. 1.1 Договору Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає Позичальнику кредит у доларах США (далі - валюта кредиту) на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до договору), сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією: 2 600 000,00 дол. США, що зменшується згідно з додатком №1 до договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору строк дії кредитної лінії: з 17.01.2006 року по 16.01.2011 року.

Відповідно до п.1.4. Договору процентна ставка за користування коштами кредиту: 14,5 відсотків річних.

Відповідно до п. 2.2 Договору кредит надається за письмовими зверненнями позичальника в межах строку дії кредитної лінії одною або кількома частинами (траншами) після укладання (відповідно до розділу 5 договору) договорів у забезпечення виконання зобов'язань за Договором .

Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів траншу кредиту позичальнику з рахунку для обліку наданого кредиту, відкритого за договором, до повного погашення заборгованості за траншем (траншами) кредиту на суму залишку непогашеної заборгованості за траншем (траншами) кредиту.

Відповідно до п. 4.1. Договору кошти кредиту, одержані позичальником за договором, повертаються ним у валюті кредиту на рахунок обліку наданого кредиту (підпункт 2.1.1. договору) з додержанням строків, визначених у графіку встановлення зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до договору). Позичальник може у будь-який термін протягом строку дії кредитної лінії повертати кошти кредиту до настання термінів погашення (зменшення заборгованості), передбачених додатком №1, за умови додержання пункту 9.1. договору в частині повідомлення банку. Відсутність заборгованості за кредитом у будь-який період часу протягом строку дії кредитної лінії є ознакою припинення дії договору. Якщо строк повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то строком повернення кредиту вважається наступний робочий (банківський) день.

Відповідно до п. 4.2. Договору позичальник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом на рахунок банку у валюті кредиту у такі строки: не пізніше 05 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця або разом з повним погашенням суми кредиту, якщо таке погашення відбувається раніше 05 числа місяця. Якщо день сплати процентів припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то строком сплати процентів вважається наступний робочий (банківський) день.

Відповідно до п. 4.3 Договору позичальник здійснює платежі за договором у такій черговості (крім випадків, коли інша черговість доведена банком до позичальника у письмовій формі): прострочені зобов'язання за процентами; строкові платежі за процентами; прострочені зобов'язання за кредитом; строкові платежі за кредитом; пеня; інші платежі за Договором.

Відповідно до п. 8.1. Договору банк вправі призупинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового повернення кредиту, наданого в межах кредитної лінії, разом зі сплатою процентів і передбачених договором неустойок, а також відшкодування збитків, завданих банку в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов договору, а позичальник зобов'язаний повернути банку одержану суму кредиту, сплатити проценти та неустойки, а також відшкодувати завдані банку збитки у наступних випадках: якщо позичальник порушує строки сплати процентів та погашення кредиту, встановлені п.4.1 та п.4.2 договору (п.п.8.1.1. договору).

В додатку №1 до Договору сторони погодили графік встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості за кредитною лінією.

Додатком №2 до договору визначені тарифи по проведенню кредитних операцій ЗАТ "ТАС-ІНВЕСТБАНК" затверджені Тарифним комітетом банку (а.с.10-11, том 1).

18.04.2006 року сторонами укладено Додатковий договір №1 до кредитного договору, відповідно до якого пункти 1.2. та 5.6. договору змінено, а пункт 5.1. доповнено підпунктами 5.1.5., 5.1.6., 5.1.7. Крім того, у новій редакції викладено додаток №1 до договору, зокрема даним договором збільшено загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією до 3480000 доларів США та змінено графік встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості за кредитною лінією (а.с.14, том 1).

Додатковим договором №2 від 13.06.2006 року внесено зміни до п.1.2. та додатку №1 - та п.5.1. Договору викладено у новій редакції, зокрема: збільшено загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією до 3930000 доларів США і змінено графік встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості за кредитною лінією (а.с.15-16, том 1).

Додатковим договором №3 від 19.09.2006 року внесено зміни до п.1.2. договору, зокрема: збільшено загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією до 9000000 доларів США із визначенням, при цьому, конкретного ліміту кредитування у сумі 4410000 доларів США, що зменшується згідно з додатком №1 до договору, який встановлюється банком та кошти в межах цього конкретного ліміту надаються після надання позичальником та/або його поручителями, зокрема майновими, забезпечення, передбаченого пунктами 5.1.1 - 5.1 9 (підпункт 1.2.1). Пункт 1.2 договору доповнено також підпунктом 1.2.2, яким передбачено, що збільшення конкретного встановленого ліміту заборгованості здійснюється після надання позичальником іншого взаємно прийнятного для сторін забезпечення, а також за умови, що на думку банку позичальник має на дату відповідного звернення прийнятний фінансовий стан (а.с.16-17, том 1).

В додатковому договорі №4 від 05.02.2007 року сторони погодились перенести строк сплати комісії за надання кредиту (відкриття кредитної лінії) й управління кредитом (кредитною лінією) у сумі 22 050,00 доларів США з 31.01.2007 року до 31.03.07 року включно (а.с.18, том 1).

Додатковим договором №5 від 05.09.2007 року внесено зміни до п.1.2. кредитного договору , зокрема: встановлено розмір конкретного ліміту кредитування до 4470000 доларів США.

В додаткових договорах №6 від 29.04.2008 року та №7 від 06.06.2008 року сторони домовились змінити графік погашення кредиту (а.с.20-21, том 1).

Додатковим договором №8 від 01.10.2008 року внесено зміни до п.1.4. кредитного договору, а саме: змінено процентну ставку за договором, яку встановлено у розмірі 14.5% з 17.09.2006 року по 30.09.2008 року, 15,5% - 01.10.2008 року по 28.02.2009 року, 14,5% - з 01.03.2009 року по дату повного погашення кредиту (а.с.22, том 1).

Додатковими договорами №9 від 18.11.2008 року та №10 від 19.12.2008 року також змінено у сторону збільшення процентну ставку за користування кредитом шляхом викладення пункту 1.4 договору у новій редакції (а.с. 22-23, том 1).

В додатковому договорі №11 від 05.01.2009 року сторони домовились про перенесення терміну сплати відсотків за користування коштами кредиту, нарахованих за користування кредитом в грудні 2008 рок в сумі 52 181,67 доларів США до 30.01.2009 року включно.

Додатковим договором №12 від 24.02.2009 року внесено зміни до графіку погашення кредиту (а.с.24, том 1).

В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором між ЗАТ "Тас- Інвестбанк"( банком) та Відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" (заставодавець) укладено договори застави рухомого майна №435/ЗМ-3 від 18.01.2006 року, застави товарів в обороті № 435/ЗМ-2 від 18.01.2006р., застави рухомого майна № 435/ЗМ-6 від 14.06.2006р. відповідно до яких заставодавець, як боржник, передає, а заставодержатель приймає у заставу предмет застави, визначений розділами 2 договорів застави, на забезпечення зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору №435 від 17.01.2006 року, а саме: зобов'язань позичальника із повернення у валюті кредиту фактично наданої суми кредиту у межах загального ліміту заборгованості 2600000,00 доларів США, 2600000,00 доларів США, 3930000,00 доларів США у строки, передбачені графіками встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, з граничним строком повного повернення не пізніше 16.01.2011 року, та (або) в інші строки, визначені відповідно до кредитного договору.

Згідно з п.1.3 вказаних договорів застави заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано повністю, а також в інших випадках, передбачених законом та (або) договором застави.

Відповідно до п.2.1 Договору застави №435/ЗМ-3 від 18.01.2006 року предметом застави є станція випарна (комплекс обладнання з випарування соку концентрованого) «Единство 500», (інвентарний номер 0000000703), що знаходиться за адресою: Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45 та який належить Відповідачу на праві власності.

Відповідно до п.2.1 Договору застави №435/ЗМ-2 від 18.01.2006 року предметом застави є товари (вода газована, квас, нектари, соки, напої тощо), зазначені у Додатку 1 до Договору застави, які зберігаються на складі готової продукції с. Черепашинці (складські приміщення ВАТ «Вінніфрут» Калинівського району Вінницької області, які належать Відповідачу.

Відповідно до п.2.1 Договору застави №435/ЗМ-6 від 14.06.2006 року предметом застави є обладнання з розливу та пакування рідини у кількості 22 одиниці, яке знаходиться за адресою Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45.

Відповідно до п.3.1.5. Договорів застави, заставодержатель має право у разі порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором та (або) заставодавцем за договором застави та у випадках, передбачених зазначеними договорами та (або) ЗУ "Про заставу", звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його відповідно до розділу 4 договору застави.

Пунктом 4.1 Договорів застави передбачено, що заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави у випадках, передбачених договором застави, а також, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором ці зобов'язання не будуть виконані, а саме: при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів за користування кредитом, та (або) при повному або частковому неповерненні суми кредиту у встановлені строки відповідно до кредитного договору; та (або) при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій, пені та (або) штрафів, а також в інших випадках невиконання умов кредитного договору. Сторони домовилися, що документами, які підтверджують наявність випадків, передбачених цим пунктом, є виписки по відповідних рахунках з обслуговування кредиту, відкритих за кредитним договором в ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", або інші документи, які підтверджують настання випадків, з якими пов'язується момент виникнення права звернути стягнення на предмет застави.

Відповідно до п. 6.1 Договорів застави застава за договором застави діє до повного виконання всіх зобов'язань позичальника за кредитним договором.

Договори застави посвідчені приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_3. та зареєстровані в реєстрі за № 29, №30, №2524.

На виконання кредитного договору №435 від 17.01.2006 року та додаткових угод до нього позивач відкрив відповідачу кредитну лінію. У період з 17.01.2006 року по 30.05.2008 року позичальник отримав кредитні кошти на загальну суму 6314220,68 доларів США. Протягом зазначеного періоду відкрите акціонерне товариство "Вінніфрут" повернуло кредитні кошти, сплативши суму основного боргу в розмірі 2384220,68 доларів США, що підтверджується меморіальними валютними ордерами, виписками з позичкового рахунку відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", розрахунком стягуваної суми (а.с.147-152, том4) та іншими матеріалами справи.

Таким чином борг відповідача перед позивачем станом на день розгляду спору складає 3930000 доларів США.

Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк, кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно згідно договорів застави №435/ЗМ-3 від 18.01.2006 року, № 435/ЗМ-2 від 18.01.2006р., № 435/ЗМ-6 від 14.06.2006р. доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню відповідно до ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві від 12.01.2012 р. не примаються судом з наступних підстав.

Як вже зазначалося раніше, сторонами були укладені Додаткові договори до Договорів застави, що є предметом судового розгляду.

Зокрема пунктом 3 Договору №3 від 20.09.2006 про внесення змін до Договору застави рухомого майна №435/ЗМ-3 від 18.01.2006 року сторони визначили, що заставодавець, як боржник, передає, а заставодержатель приймає у заставу предмет застави, визначений розділом 2 Договору застави, на забезпечення наступних зобовязань позичальника: із повернення у валюті кредиту фактично наданої суми кредиту в межах загального ліміту заборгованості 9000000,00 доларів США у строки відповідно до Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток №1 до Кредитного договору в редакції від 19.09.2006 року) з остаточною датою повернення кредиту по 16 січня 2011 року.

Аналогічні умови містять Договір №3 від 20.09.2006 року про внесення змін до договору застави товарів в обороті №435/ЗМ-2 від 18.01.2006 року та Договір №1 від 20.09.2006 року про внесення змін до договору застави рухомого майна №435/ЗМ-6 від 18.01.2006 року.

Суд дійшов висновку, що відповідач як заставодавець може нести відповідальність у межах сум, забезпечених договорами застави №435/ЗМ-3 від 18.01.2006 , №435/ЗМ-2 від 18.01.2006, №435/ЗМ-6 від 18.01.2006, а саме - у межах 9000000,00 доларів США. При цьому судом враховано, що після підписання договорів про внесення змін до договорів застави №435/ЗМ-2 , №435/ЗМ-3, №435/ЗМ-6 сторонами (ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" та ВАТ "Вінніфрут") не вносились зміни в умови кредитного договору №435 від 17.01.2006 року стосовно загального ліміту заборгованості та строку дії кредитної лінії.

Окрім цього, пунктом 6.1. договорів застави №435/ЗМ-3 від 18.01.2006 , №435/ЗМ-2 від 18.01.2006, №435/ЗМ-6 від 18.01.2006, сторони визначили, що застава за договором застави діє до повного виконання всіх зобов'язань позичальника за кредитним договором. Пунктом 9.4 договору кредиту №435 від 17.01.2006 року передбачено: "Всі додатки до договору є невід'ємною частиною договору". Підписуючи договір застави від 18.01.2006 року та зміни до нього, сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Згідно статті 3 Закону України "Про заставу" №2654-ХІІ від 02.10.1992 року застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Таким чином, договір застави на момент підписання додаткових угод до кредитного договору від 17.01.2006 року був уже укладений, містив всі істотні умови для договору застави та своєї дії не припиняв. Необхідно зазначити, що даний висновок суду зроблений з урахуванням позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 16.10.2002 року у справі №12/64.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що договорами застави рухомого майна року в редакції договорів від 20.09.2006 року не забезпечено зобов'язання щодо повернення отриманого кредиту, оскільки після 20.09.2006 року до кредитного договору №435 від 17.01.2006 року вносились зміни стосовно графіку встановлення та зменшення загального ліміту заборгованості за кредитною лінією, а тому між банком і позичальником після 20.09.2006 року склались нові зобов'язання, що заставою не забезпечувались. Суд не приймає дану позицію, оскільки вважає, що договорами застави №435/ЗМ-3 від 18.01.2006, №435/ЗМ-2 від 18.01.2006, №435/ЗМ-6 від 18.01.2006 (в наступних редакціях договорів) забезпечено зобов'язання щодо повернення кредиту в розмірі 9000000,00 грн. в строк до 16.01.2011 року згідно встановлених графіків; станом на час розгляду даної справи в суді ВАТ "Вінніфрут" не надало доказів повного виконання взятих на себе зобов'язань згідно кредитного договору №435 від 17.01.2006 року, а саме: погашення в повному обсязі кредиту в розмірі 3930000,00 доларів США в строк до 16.01.2011 року. Таким чином оскільки позичальник не виконав в повному обсязі всі зобов'язання за кредитним договором, - договори застави, відповідно до п.6.1., діють до повного виконання боржником кредитного договору №435 від 17.01.2006 року.

Постановою від 23.03.11 р. Вищого господарського суду України у справі № 12/69-10, наголошено, що відповідно до ст.604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін; зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація); новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом; новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Новація це угода сторін, про те, що первісне зобовязання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобовязальне правовідношення. Як правило, воно відрізняється від попереднього своїм змістом. Для того, щоб новація відбулася, сторони повинні обумовити в своїй угоді припинення зобовязання, що діяло, і заміну його новим зобовязанням. Оскільки нове зобовязання скасовує старе, то новація припиняє всі додаткові зобовязання, що забезпечують виконання колишнього зобовязання, якщо сторони не обумовили, що ті продовжують свою дію. Однак якщо має місце не новація, а проста заміна якоїсь умови договору, то додаткові зобовязання свою дію зберігають.

Як вбачається з матеріалів справи, одночасно зі змінами до кредитного договору щодо збільшення загального ліміту кредитування, позивачем та відповідачем вносились відповідні зміни до договорів застави . При цьому додатковими договорами до кредитного договору №435 від 17.01.2006 року, які були укладені після 20.09.2006 не збільшувався загальний ліміт кредитування та не змінювався строк дії кредитної лінії.

Таким чином, укладення додаткових угод до кредитного договору № 435 від 17.01.2006 після 20.09.2006 (зміна контрагентами деяких умов договору, які не призвели до заміни самого кредитного зобовязання на інше: характер прав і обовязків учасників, а також порядок виконання зобовязання залишилися незмінними) не припиняє первісного зобов'язання сторін за кредитним договором.

За таких обставин позовні вимоги про звернення стягнення заборгованості за кредитом у сумі 3 930 000,00 дол. США за заставлене майно підлягають задоволенню у повному обсязі.-

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №435 від 17.01.2006 року у сумі 3 930 000,00 доларів США на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; ідент. код 19356840) на майно, належне Відкритому акціонерному товариству "Вінніфрут" ( 22401 м. Калинівка, вул Фрунзе , 45 , код ЄДРПОУ 30807701), а саме

на предмет застави за договором застави №435/ЗМ-3 від 18.01.2006 року, а саме: станцію випарну (комплекс обладнання з випарування соку концентрованого) «Единство 500», (інвентарний номер 0000000703), що знаходиться за адресою: Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45;

на предмет застави за договором застави №435/ЗМ-2 від 18.01.2006 року, а саме: товари (вода газована, квас, нектари, соки, напої тощо), зазначені у Додатку 1 до Договору застави, які зберігаються на складі готової продукції с. Черепашинці (складські приміщення ВАТ «Вінніфрут» Калинівського району Вінницької області.)

на предмет застави за договором застави №435/ЗМ-6 від 14.06.2006 року, а саме: обладнання з розливу та пакування рідини у кількості 22 одиниці, яке знаходиться за адресою Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Фрунзе, 45, на загальну суму 3930000 доларів США.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" ( 22401 м. Калинівка, вул Фрунзе , 45 , код ЄДРПОУ 30807701) на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; ідент. код 19356840) 2529,97 дол. США витрат з держмита та 185 грн. 60 коп. судових витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Говор Н.Д.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 січня 2012 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи