Рішення № 20900107, 12.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

12.01.2012Справа №5002-11/1094.2-2011 За позовом - Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(вул. Шолуденка, 1, м. Київ 116, 04116);

До - Закритого акціонерного товариства “Теодосія”(вул. Володарського, 39-Б, м.Феодосія, 98100)

За участю третіх осіб 1) Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4, м. Феодосія, 98100);

2) Орендного підприємства “Кримтеплокомуненерго”, (вул.Гайдара, 3-а, м. Сімферополь, 95000),

про стягнення 1369379,18 грн.

Суддя С. С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_1, представник по дов. № 101/10 від 26.12.11 р.

Від відповідача ОСОБА_2., дов. у справі.

Від третьої особи не з`явився.

Сутьспору: Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Теодосія" 1 219 089,79 грн. боргу за поставлений природний газ, 82 215,42 грн. пені, 56 078,13 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 11 995,84 грн. 3% річних та 13 930,00 грн. судових витрат.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2010 року позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Закритого акціонерного товариства "Теодосія" задоволено; з відповідача на користь позивача стягнуто 1 219 089,79 грн. боргу, 82 163,31 грн. пені, 56 078,13 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 11 995,84 грн. 3% річних; в частині стягнення пені у сумі 52,11 грн. у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2010 року рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд до господарського суду АР Крим.

При повторному розгляду справи в Господарському суді АР Крим, судом рішенням ГС АР Крим від 11.05.2011 р. у позові було відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 р. рішення ГС АР Крим від 11.05.2011 р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 жовтня 2011 року касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково, рішення господарського суду АР Крим від 11.05.2011р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2011р. у справі №5002-33/1094.1-2011 скасовані. Справу передано на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

В результаті проведення автоматичному розподілу справи №5002-33/1094.1-2011 справу передано на розгляд судді господарського суду АР Крим Потопальському С.С. з привласненням справі № 5002-11/1094.2-2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

24 листопада 2009 року між дочірньою компанією “Газ України”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(постачальник) та закритим акціонерним товариством “Теодосія”(покупець) укладений договір № 06/09-1856БО - 19 (Р) поставки природного газу (т. 1 а.с. 18-25), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю природний газ, що був використаний покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Постачальник передає за цим договором газ імпортного походження, отриманий за договором поставки природного газу між НАК “Нафтогаз України”та постачальником (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору постачальник передає у власність покупцеві природний газ з ресурсів 2008 2009 років в обсязі 515,879 тис. куб. м., а саме: з ресурсу 2008 р. 165,181 тис. куб. м., в тому числі по місяцях:

- з ресурсу листопаду 2008 року 39,501 тис. куб. м.;

- з ресурсу грудня 2008 року 125,680 тис. куб. м.;

З ресурсу 2009 року 350,698 тис. куб. м, у тому числі по місяцях:

- з ресурсу січня 2009 року 119,920 тис. куб. м.;

- з ресурсу лютого 2009 року 113,919 тис. куб. м.;

- з ресурсу березня 2009 року 116,859 тис. куб. м.

За розрахункову одиницю поданого газу приймається один кубічний метр, приведений до стандартних умов (Т -20 град. С.Р = 101,325 КПа/760 мм.рт.ст./).

Відповідно до пункту 3.1 договору прийманняпередача газу, переданого постачальником покупцеві, оформлюється відповідними актами приймання-передачі.

Відповідно до глави 4 вищевказаного договору поставки природного газу ціна за 1000 куб.м. становить:

З ресурсу періоду з 01 по 06 листопада 2008 року 934,70 грн., без врахування ПДВ, витрат на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- витрати на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”- 86,95 грн.;

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (з урахуванням витрат на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”) 12%;

- податок на додану вартість 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 1266.25 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 1519,50 грн.

З ресурсу періоду з 07 по 14 листопада 2008 року 934,70 грн., без врахування ПДВ, витрат на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- витрати на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”- 121,00 грн.;

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (з урахуванням витрат на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”) 12%;

- податок на додану вартість 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 1304,38 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 1565,26 грн.

З ресурсу періоду з 15 по 30 листопада 2008 року 1152,00 грн., без врахування ПДВ, витрат на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- витрати на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”- 121,00 грн.;

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (з урахуванням витрат на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”) 12%;

- податок на додану вартість 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 1547,76 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 1857,31 грн.

З ресурсу грудня 2008 року 1152.00 грн., без врахування ПДВ, витрат на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- витрати на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”- 121,00 грн.;

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (з урахуванням витрат на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”) 12%;

- податок на додану вартість 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 1547,76 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 1857,31 грн.

З ресурсу періоду з 01 по 12 січня 2009 року 2020,25 грн., без врахування ПДВ, витрат на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- витрати на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”121,00 грн.;

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ (з урахуванням витрат на реалізацію газу НАК “Нафтогаз України”) 12%;

- податок на додану вартість 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 2384.68 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 2861,62 грн.

З ресурсу періоду з 13 по 31 січня 2009 року 2020,25 грн., без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 0%;

- податок на додану вартість 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 2142,25 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 2570,70 грн.

З ресурсу періоду з лютого - березня 2009 року 2020,25 грн., без врахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 0%;

- податок на додану вартість 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу 2142,25 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 2570,70 грн.

Відповідно до пункту 5.1 вказаного договору поставки природного газу оплата за газ, що передається відповідно до пункту 2.1 цього договору, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника протягом 3 х банківських днів з дати підписання актів прийманняпередачі, зазначених пункту 3.1 цього договору.

Договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині передачі газу до 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків за газ до їх повного виконання (пункт 9.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначеного договору позивач, 26 листопада 2009 року передав відповідачу газ на загальну суму 1219089,79 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу на суму 300409.43 грн. на суму 70618,89 грн., на суму 233426,98 грн., на суму 321782,96 грн., на суму 292851,58 грн., (а. с. 10, 22 25).

Вказані акти приймання - передачі природного газу підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками.

Несплата закритим акціонерним товариство “Теодосія” коштів за поставлений природний стала підставою для звернення дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

По основній сумі заборгованості у розмірі 1219089,79 грн. провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, з огляду на наступне.

04.06.11 року набрав чинності Закон України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Відповідно до п. 2.1. вказаного Закону підлягає списанню заборгованість за природний газ підприємств, шо виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у т.ч. ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та її дочірніх підприємств ДК «Газ України, ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування, ДАТ «Чорноморнафтогаз», що обліковувалася станом на 01.01.10 року і не сплачена станом на дату набрання чинності ним Законом (04.06.11 року).

На виконання вказаного Закону була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 08.08.11 року № 894.

Відповідно до п.6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу. Відповідно до п. 8 Порядку учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження протоколу, але не пізніше 31.12.11 року кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості в розрізі договорів на постачання природного газу, а також видів заборгованості.

ЗАТ «Теодосія» здійснює діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії відповідно до ліцензії серії АВ № 389714, виданої НКРЕ строком дії з 18.12.2007 р. по 18.12.12 р., тож відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку списання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 08.08.11 року № 894, ЗАТ «Теодосія» є учасником процедури списання боргів перед ДК «Газ України», що утворилася на 01.01.2010 р. Заборгованість яку просить стягнути позивач утворилася саме в цей період, а саме, за період з листопад-грудень 2008 р., січень-березень 2009 р., отже вказана заборгованість підлягає списанню відповідно до вказаної процедури.

Як свідчать матеріали справи, протоколом від 10.10.2011 р. комісія зі списання заборгованості ЗАТ «Теодосія» під керівництвом в.о. генерального директора визначила обсяги заборгованості, що підлягають списанню, та списала їх, протокол комісії затверджено 10.10.2011 р.

У відповідності з п.8 зазначеного Порядку, ЗАТ «Теодосія» було направлено ДК «Газ України» інформацію про суми списаної заборгованості та протокол комісії від 10.10.2011 р.

Дочірньою компанією “Газ України”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України до суду був наданий акт звірки розрахунків, відповідно до якого станом на день розгляду справи у відповідача не має заборгованості по основному боргу. За таких обставин, провадження по справі в частині стягнення 1219089,79 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України.

Що стосується стягнення з відповідача заявлених позивачем 82 215,42 грн. пені, 56 078,13 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 11 995,84 грн. 3% річних, слід зазначити наступне.

Пунктом 1 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію передбачено списання зокрема пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».

Відповідно до п.7 Порядку, заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 р. по 1 січня 2011 р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно до п. 8 Порядку, учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 р. кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, по 82215,42 грн. пені, 56 078,13 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 11 995,84 грн. 3% річних, які нараховані позивачем на прострочену заборгованість за постачання природного газу сторонами не було надано доказів списання вказаних сум у відповідності з п.7 вказаного Порядку, за таких обставин вказані пеня та санкції підлягають стягненню.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 02.12.2009 р. по 01.04.2010 р. у розмірі 82215,42 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідач не сплачував в установленому договором строки заборгованість за поставлений природний газ та у відповідності з Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію від 08.08.2011 р. № 894 сторонами не було здійснено списання пені, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованою.

Відповідно до глави 6 договору №06/09-1856БО 19 ( Р ) поставки природного газу сторони дійшли згоди про те, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за газ у строки, зазначені у п. 5.1 цього договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Сторони домовилися, що строк позовної давності по даному договору та стягненню неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність збільшення сторонами строку позовної давності щодо стягнення пені.

Перевіривши розрахунок пені за період з 02.12.2009 р. по 01.04.2010 р., наданий позивачем, суд встановив, що стягненню підлягає пеня у розмірі 82163,31 грн., з наступного розрахунку суду:

1 219 089,79 грн. х 120 х 20,5: 365:100 = 82163,31 грн.

При таких обставинах, в частині стягнення пені у розмірі 52,11 грн. необхідно відмовити.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що розмір 3% річних за період з 02.12.2009 р. по 01.04.2010 р. склав 11 995,84 грн.

Розмір інфляційних втрат за період з грудня 2009 р. по лютий 2010 р. склав 56 078,13 грн.

При таких обставинах, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 56078,13 грн. і 3% річних у розмірі 11995,84 грн. підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про зменшення пені, 3 % річних та інфляційних, слід зазначити наступне.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. Окрім того слід зазначити, що законодавчо не передбачено зменшення розміру 3 % та інфляційних.

Що стосується неустойки то при зменшенні ії розміру, слід перевірити винятковість випадку, що дозволяє застосувати дану норму закону, а саме: врахувати ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Однак, відповідачем при зверненні до суду із проханням зменшити розмір штрафних санкцій та пені не подано доказів, винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та не обґрунтовано інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Отже вказане клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 13.01.2012 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, п.1.1 ст.80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства "Теодосія", 98100, АР Крим, м. Феодосія, пер. Корабельний, 29 г, 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Володарського, 39-Б, ( п/р 260373021463 в Феодосійському відділенні №4550, МФО 384049, ЄДРПОУ 30689644) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ( р/р 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк”, м. Київ, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) пені у розмірі 82163,31 грн., інфляційних втрат у розмірі 56 078,13 грн., трьох відсотків річних у розмірі 11995,84 грн., державне мито у розмірі 13693,47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,99 грн.

3.В частині стягнення пені у розмірі 52,11 грн. у позові відмовити.

4. В частині стягнення 1219089,79 грн. основного боргу провадження по справі припинити.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПотопальський С.С.