Рішення № 20900091, 17.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

17.01.2012Справа №5002-7/65-2012 17.01.2012 р. м. Сімферополь справа №5002-7/65-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центру науково-технічних послуг «Інжзахист» (вул. Кірова, 81, м. Ялта, 98637, ідентифікаційний код 16514132)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» (вул. Воровського, 3, кв. 9, м. Сімферополь, 95017, ідентифікаційний код 33530434)

Про стягнення 176 831,18 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_1 предст., дов. від 05.01.2012 р., ОСОБА_2., предст., дов. від 16.01.2012 р.

Від відповідача не зявився.

Сутьспору: Товариство з обмеженою відповідальністю Центру науково-технічних послуг «Інжзахист» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» 176831,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обовязків за договором №1138 від 12.05.2011 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 164599,00 грн., яку позивач просить стягнути примусово. Крім того, враховуючи порушення відповідачем строку виконання грошового зобовязання, позивач також просить стягнути з нього пеню в сумі 12232,18 грн.

У судовому засіданні представник позивача надав суду клопотання про залучення до матеріалів справи документів, яке було задоволено.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається. При цьому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

12.05.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Центром науково-технічних послуг «Інжзахист» (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» (Замовник) був укладений договір №1138 на науково-технічний супровід обєкта будівництва, пунктом 1.1 якого передбачено, що Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання «науково-технічного супроводу обєкта будівництва «Протиаварійні роботи з інженерного захисту території Лівадійського палацо-паркового комплексу». Обсяг будівництва 2011 р.».

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість робіт, вказаних в п. 1.1 цього договору згідно з протоколом угоди про договірну ціну (Додаток 1) складає 298,102 тис. грн., в тому числі ПДВ 49,683 тис. грн.

Згідно з пунктом 2.2 Договору Замовник зобовязаний здійснити оплату робіт згідно календарного графіку (додаток 3 до цього договору, який є його невідємною частиною).

В пункті 2.3 Договору сторони передбачили, що оплата за цим договором здійснюється у вигляді авансових, проміжних та остаточних платежів.

Протягом 10 банківських днів з моменту укладення цього договору Замовник перераховує Підряднику суму авансу в розмірі 30% від вартості робіт 89,431 тис. грн. (п. 2.4 Договору).

Підставою для проміжної та остаточної оплати є посвідчені належним чином акти здачі-приймання виконаних робіт та рахунки, надані Підрядником Замовнику (п. 2.5 Договору).

Остаточний розрахунок здійснюється Замовником після повного завершення робіт, отримання позитивного висновку та усунення виявлених недоліків (п. 2.6 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору Замовник, який отримав акти здачі-приймання виконаних за цим договором робіт від Підрядника, підписує акти здачі-приймання протягом десяти календарних днів, здійснює відповідну оплату протягом десяти банківських днів.

Договірна ціна виконання робіт в загальному розмірі 298102,00 грн. була погоджена сторонами в протоколі, який є додатком 1 до договору (а. с. 11).

В додатку №2 до договору «Календарний план» (а. с. 12) сторонами був погоджений перелік робіт та ціна кожного етапу:

1) геолого-геофізичні дослідження вартість етапу 55091,00 грн.;

2) інструментальні дослідження вартість етапу 45217,00 грн.;

3) коректування робочої документації вартість етапу 153722,00 грн.;

4) геолого-геофізичні дослідження вартість етапу 44072,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав належним чином свої обовязки за договором, що підтверджується надана представником Товариства з обмеженою відповідальністю Центру науково-технічних послуг «Інжзахист» документація.

Крім того, 29.06.2011 р. сторонами був підписаний акт №51 здачі-приймання продукції (а. с. 18), з якого вбачається, що позивачем були виконані перші три етапи виконання робіт, а відповідачем прийнята документація. Загальна вартість виконаних робіт складає 254030,00 грн., які були сплачені в сумі 89431,00 грн., внаслідок чого сплаті підлягає 164599,00 грн.

Всупереч пункту 4.1 Договору протягом 10 банківських днів після підписання акта здачі-приймання відповідачем вартість робіт оплачена не була, що стало підставою для звернення до суду з позовом про примусове стягнення боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Так, відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з частиною 1 статті 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, у тому числі, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Однак, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів сплати позивачеві повної вартості виконаних робіт за першими трьома етапами, у звязку з чим вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Центру науково-технічних послуг «Інжзахист» про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» заборгованості в сумі 164599,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 5.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши заявлену позивачем до відшкодування суму неустойки за 175 днів прострочення платежу, суд погоджується з її правомірністю та вважає, що стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центру науково-технічних послуг «Інжзахист» підлягає пеня в розмірі 12232,18 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» (вул. Воровського, 3, кв. 9, м. Сімферополь, 95017, ідентифікаційний код 33530434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» (вул. Воровського, 3, кв. 9, м. Сімферополь, 95017, ідентифікаційний код 33530434) заборгованість в розмірі 164599,00 грн., пеню в сумі 12232,18 грн. та 3536,62 грн. судового збору.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 18.01.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.