Постанова № 20899642, 17.01.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2012 р. Справа № 5019/1651/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Демидової А.М.,

Коваленко С.С., Воліка І.М. (доповідача),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Рівне"

на рішеннявід 13.09.2011

господарського суду Рівненської області та на постановувід 02.11.2011 Рівненського апеляційного господарського суду

у справі№ 5019/1651/11

господарського суду Рівненської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Рівне" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Медея",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Денір",

простягнення 2 330 952,22 грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаОСОБА_1 (дов. від 16.07.2009 № 09-32/467);

відповідача-1не зявились;

відповідача-2не зявились;

Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 16.01.2012, у звязку з виходом з лікарняного головуючого-судді Демидової А.М. та відпустки судді Коваленко С.С., розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий - Демидова А.М., судді - Коваленко С.С., Волік І.М. (доповідач).

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року позивач Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Рівне" (надалі ПАТ "Промінвестбанк" в особі Філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Рівне") звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея" (надалі ТОВ "Медея", відповідача-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Денір" (надалі ТОВ "Денір", відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів 2330952,22 грн., яка складається з кредитної заборгованості у сумі 2051583,47 грн. за кредитним договором № 83/08 від 25.01.2008 та заборгованості по відсоткам у сумі 279368,75 грн., належне виконання зобовязань за кредитним договором було забезпечено договорами поруки № 87/08 від 25.01.2008 та № 353/09 від 05.10.2009, укладеним з відповідачем-2.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 13.09.2011 у справі № 5019/1651/11 (суддя: Крейбух О.Г.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 (колегія суддів: Дужич С.П., судді Юрчук М.І., Василишин А.Р.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Медея" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" від імені якого діє Філія "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Рівне" заборгованість за кредитним договором станом на 01.08.2011 у сумі 2330952,22 грн., державне мито у сумі 23309,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.; в позові до ТОВ "Денір" відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судами попередніх інстанцій судовими актами, позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Рівне" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 13.09.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 в частині відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 (поручителя) солідарного боржника, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Відповідачі не скористалися правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзиви на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 25.01.2008 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк") (Банк) та ТОВ "Медея" (Позичальник) укладений Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 83/08 (надалі Кредитний договір), за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1 700 000,00 грн.; проценти за користування кредитом встановлені у розмірі 15 % річних; дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 23.01.2009.

В подальшому сторонами умови Кредитного договору змінювалися в частині збільшення та зменшення суми ліміту кредитної лінії, збільшення процентів, зміни графіку зменшення ліміту кредитної лінії, тощо (Договори про внесення змін № 494/08 від 21.04.2008 та № 148/09 від 24.04.2009).

З метою забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором, 25.01.2008 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Кредитор), ТОВ "Денір" (Поручитель) та ТОВ "Медея" (Позичальник) укладений Договір поруки № 87/08, за умовами якого сторони погодили, що Поручитель зобовязується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобовязань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 83/08 від 25.01.2008 щодо сплати наданого кредиту у розмірі 1700000,00 грн., процентів нарахованих за користування кредитом, неустойки (штрафу, пені), збитків; Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник, в тому ж обсязі що і Позичальник (п. п. 2.1, 2.2. Договору поруки № 87/08).

Разом з тим, Договором про внесення змін № 350/09 від 05.10.2009 сторонами внесено зміни до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 83/08 від 25.01.2008, яким встановлено, що Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 2125000,00 грн. (п. 2.1.); кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 01.05.2010 (п. 2.2.); відсоткова ставка за користування кредитом встановлена Банком у розмірі 25 % процентів річних (п. 3.2.); у випадку порушення Позичальником встановленого п. 2.2. цього Договору строку погашення одержаного кредиту Позичальник надалі сплачує проценти у розмірі 28 % процентів річних (п. 3.4.), тощо.

З огляду на внесені зміни до Кредитного договору, 05.10.2009 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційним банком (Кредитор), ТОВ "Денір" (Поручитель) та ТОВ "Медея" (Позичальник) укладений Договір поруки № 353/09, за умовами якого сторони погодили, що Поручитель зобовязується перед Кредитором відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобовязань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 83/08 від 25.01.2008 щодо сплати наданого кредиту у розмірі 2125000,00 грн., процентів нарахованих за користування кредитом, неустойки (штрафу, пені), збитків завданих Кредиторові; Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник, в тому ж обсязі що і Позичальник (п. п. 2.1, 2.2. Договору поруки № 353/09).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Як судом першої, так і апеляційної інстанції, встановлено, що відповідач-1 ТОВ "Медея" кредитні кошти у строки встановлені договором до 01.05.2010 банку не повернув, заборгованість по кредиту станом на час розгляду справи у суді становить 2051583,47 грн. Також, Позичальник неналежно виконував умови кредитного договору щодо сплати процентів і станом на 01.08.2011 заборгованість по процентам за користування кредитом становить 279368,75 грн. Доказів сплати кредитної заборгованості та заборгованості по процентам відповідачами суду не надано, з огляду на що, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення кредитної заборгованості та процентів з відповідача-1 ТОВ "Медея", а тому позовні вимоги в цій частині задоволені у повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, з яким погодився апеляційний господарський суд, про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення боргу у сумі 2051583,47 грн. по кредиту та 279368,75 грн. по відсоткам за користування кредитними коштами є правомірною, такою, що не спростована відповідачами та підтверджена належними доказами.

Виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

В силу приписів частини 1 та 2 ст. 554 Цивільного кодексу України та пункту 2.2. Договорів поруки встановлено, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Разом з тим, частиною 4 ст. 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в Договорах поруки № 87/08 від 25.01.2008 та № 353/09 від 05.10.2009 не встановлено строку, після якого порука припиняється, оскільки в пункті 5.4. зазначених Договорів визначено строк дії договору з моменту підписання та скріплення печатками сторін і до повного погашення зобовязання за кредитним договором, в забезпечення якого надано поручительство, що не може розглядатися як установлення строку дії поруки, тому що дане визначення строків у договорах поруки не відповідає вимогам ст. 252 Цивільного кодексу України. Згідно із цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.

Разом з тим, строк виконання основного зобовязання позичальником за Кредитним договором № 83/08 від 25.01.2008 (з урахуванням внесених змін) визначено 01.05.2010. ПАТ "Промінвестбанк" в особі Філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Рівне" з вимогою про примусове виконання взятого відповідачем-2 ТОВ "Денір" зобовязання за Договорами поруки в межах строку зазначеного у частині 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, тобто, протягом шести місяців з 01.05.2010 по 01.11.2010 не зверталося, а відтак позивач втратив право вимоги до поручителя (відповідача-2).

За встановленого, місцевим господарським судом, з яким погодився апеляційний господарський суд, у задоволенні позову про стягнення заборгованості по кредитному договору з поручителя правомірно відмовлено.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Банком у касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Доводи касаційної скарги, що апеляційний господарський суд повторно розглядаючи справу не перевірив законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду з цитуванням допущених описок у постанові апеляційного господарського суду, не можуть бути правовою підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення місцевого господарського суду, оскільки місцевим господарським судом повно та всебічно зясовані всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору по суті, висновки суду відповідають цим обставинам, з правильним застосуванням норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно зясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Рівне" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 та рішення господарського суду Рівненської області від 13.09.2011 у справі № 5019/1651/11 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : С.С. Коваленко

І.М. Волік