Постанова № 20883770, 13.12.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/10185/11

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Боровицького О. А. , суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" до Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00009623301 від 11.08.2011 року, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток /доходи/ приватних підприємств на загальну суму 33136 грн. 00 коп., з них 26509 грн. 00 коп. - за основним платежем та 6627 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції та № 0000972301 від 11.08.2011 року, яким позивачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 43484 грн. 00 коп., з них - 34787 грн. 00 коп. за основним платежем та 8697 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Позов мотивовано тим, що оскаржувані рішення податкового органу суперечать Конституції та Законам України, статтям 202, 204, 205, 206, 657, 875, 901 Цивільного кодексу України, статтям 42, 43, 44 Господарського кодексу України, є безпідставними та не підтвердженими належними доказами у встановленому законом порядку.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" до Державної податкової інспекції у Волочиському районі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000962301 та №0000972301 від 11.08.2011 року - відмовлено повністю. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив зокрема з того, що при проведенні планової виїзної перевірки ТОВ "Агротек-ХПП" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2011 року Державна податкова інспекція у Волочиському районі діяла у межах компетенції та на виконання вимог закону, а тому відповідачем дотримано вимог всіх законодавчих актів України та висновки, зроблені у акті перевірки № №687/23/34708115 від 25.07.2011 року є правомірними, відповідно відсутні підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2011 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" задовольнити в повному обсязі.

Зокрема апелянт вказує, що Хмельницьким окружним адміністративним судом в оскаржуваному рішенні викладено лише доводи та докази надані відповідачем, натомість, судом зовсім не досліджувалися докази надані представником позивача щодо природи та сутності договірних відносин з контрагентами позивача, відносно яких суд дійшов висновку про фіктивність господарських операцій, що на думку податкового органу, спрямовані на отримання економічного ефекту за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для іншого суб'єкта господарювання. Крім того суд першої інстанції у оскаржуваній постанові за результатами слухання справи не оцінив та не спростував жодного доказу наданого позивачем.

В засідання учасники процесу не зявилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.

Відповідно до частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агротек ХПП” (код за ЄДРПОУ:34708115) зареєстровано в Волочиській районній державній адміністрації Хмельницької області 05.04.2007 року та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.04.2007 року за №980, і згідно свідоцтва № 100038949 є платником податку на додану вартість.

На підставі направлень № 68, 70 від 20.07.2011 року виданих ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області та відповідно до наказу "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Агротех-ХПП" №321 від 07.06.2011 року була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Агротех-ХПП" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт №687/23/34708115 від 25.07.2011 року.

В акті перевірки, зафіксовані порушення позивачем:

п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 ст. 4, п.5.9, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.6 ст. 5, п.п5.2.5 п.5.2 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 26 235 грн., у т.ч.за 1 півріччя 2010 року завищення в сумі 5.322 грн., за 9 місяців 2010 року завищення у сумі 12 930 грн., за 2010 року заниження у сумі 26 509 грн. та за 1 квартал 2011 року завищення у сумі 273 грн.;

п.п.7.4.1, п.п.7.4.4., п.п.7.4.5., п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " у результаті чого занижено податок на додану вартість усього у сумі 34 787 грн., у т.ч. за жовтень 2010 року у сумі 12 347 грн., за грудень 2010 року у сумі 22440 грн.;

п.п.8.1.2 п.8.1. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у результаті чого за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за період з 20.04.2010 року по 10.11.2010 року у розмірі 1689 грн. 11 коп. нараховано пеню у розмірі 15 грн. 12 коп.

Розглядом заперечень позивача до акту перевірки, відповідач визнав їх необґрунтованими, а висновки викладені в акті перевірки від 25.07.2011 року таким, що відповідають вимогам чинного законодавства, про що повідомив позивача листом від 11.08.2011 року за № 4815/23-119.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 11.08.2011 року № 0000972301 про визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 43484,00 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 34787,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8697,00 грн., а також податкове повідомлення - рішення від 11.08.2011 року № 0000962301 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 33136,00 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 26509,00 грн., 6627,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що при встановленні дійсних обставин справи, підтверджено дані перевірки в частині встановлених порушень: - п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 ст. 4, п.5.9, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.6 ст. 5, п.п5.2.5 п.5.2 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 26 235 грн., у т.ч. за 1 півріччя 2010 року завищення в сумі 5.322 грн., за 9 місяців 2010 року завищення у сумі 12 930 грн., за 2010 року заниження у сумі 26 509 грн. та за 1 квартал 2011 року завищення у сумі 273 грн.; - п.п.7.4.1, п.п.7.4.4., п.п.7.4.5., п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " у результаті чого занижено податок на додану вартість усього у сумі 34 787 грн., у т.ч. за жовтень 2010 року у сумі 12 347 грн., за грудень 2010 року у сумі 22440 грн.; - п.п.8.1.2 п.8.1. Закону України "про податок з доходів фізичних осіб" у результаті чого за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за період з 20.04.2010 року по 10.11.2010 року у розмірі 1689 грн. 11 коп. нараховано пеню у розмірі 15 грн. 12 коп.

На думку Хмельницького окружного адміністративного суду господарські операції позивача з ТОВ "Бакумпостач" (код за ЄДРПОУ 35145801), ПП “Библос” (код за ЄДРПОУ 36608492) та з СПД ФОП ОСОБА_2 не мали реального товарного характеру, первинні документи надані на підтвердження господарських операцій не відповідають вимогам чинного законодавства, повна інформація щодо фактичних обставин здійснених фінансово-господарських операцій відсутня, що не дає можливості зробити висновки про зв'язок таких операцій із господарською діяльністю підприємства. Як наслідок, суд першої інстанції погодившись з висновками акту перевірки, дійшов висновку про фіктивність господарських операцій, які спрямовані на отримання економічного ефекту за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для іншого суб'єкта підприємницької діяльності;

За вказаних обставин, судом першої інстанції зроблено висновок, що податковим органом цілком правомірно було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість та з податку на прибуток за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду не погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи, для висновку про зафіксовані в акті перевірки порушення, і як наслідок винесенню оскаржуваних рішень слугувало правовідносини ТОВ "Агротек-ХПП" із контрагентами, які були сторонами по договірних відносинах, у яких виявлено порушення податкового законодавства, а саме: ТОВ "Бакумпостач" (код за ЄДРПОУ 35145801), ПП “Библос” (код за ЄДРПОУ 36608492) та з СПД ФОП ОСОБА_2

Зокрема, щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Бакумпостач" (код за ЄДРПОУ 35145801) судом першої інстанції зроблено висновок, що останні фактично не здійснювались та не мали на меті подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а тому висновки податкового органу є правомірними та обґрунтованими. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповіді на запит Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про надання інформації та документального підтвердження правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації з ПДВ направленої за юридичною адресою ТОВ "Бакумпостач" не отримано. Відтак, на думку суду першої інстанції підприємством не надано документальних доказів, що отримання товару за видатковими накладними взагалі проводилось, а отже, діяльність підприємства, що не направлена на отримання доходу, в розумінні пункту 1.32. статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. №334/94-ВР, із внесеними змінами та доповненнями, не являється господарською діяльністю, а витрати, понесені в зв'язку з такою діяльністю, не можуть бути віднесені до складу валових витрат підприємства.

Стосовно порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” і як наслідок завищення валових витрат на суму 50 000 грн., з вартості відображених в бухгалтерському та податковому обліку робіт по ремонту станції натяжної 8,9 склади та станції привідної 5,6 склади, виконавцем яких задокументовано СПД ОСОБА_2, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем із СПД ФОП ОСОБА_2 проведено фіктивні господарські операції, які спрямовані на отримання економічного ефекту за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для іншого суб'єкта підприємницької діяльності.

Такий висновок суду першої інстанції знайшов своє відображення в оскаржуваній постанові тому, що Акт виконаних робіт №11 від 29.10.2010р. та акт виконаних робіт № 9 від 19.10.2010р. відповідно до якого СПД фізичною особою ОСОБА_2 виконано для ТОВ “Агротек-ХПП”роботи по ремонту станції натяжної 8,9 склади та станції привідної 5,6 склади всього на суму 50000 грн., не відповідають вимогам первинних документів, які фіксують факти здійснення господарської операції у відповідності до вимог ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, пп.1.2 п.1, ми.2.1 п.2, пп.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, та п.1,2 наказу від 21 червня 2002 року N 237/5 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві”; вказані операції не мали реального товарного характеру, оскільки роботи не проводилися, а тому неможливо підтвердити факт виконання підрядником замовлених робіт; у ОСОБА_2 не встановлено наявність трудових ресурсів з відповідною кваліфікацією для проведення підрядних робіт, також не встановлено причину або іншу ділову мету систематичного перерахування коштів СПД ФОП ОСОБА_2

На запит про отримання підтверджуючих документів по проведених розрахунках СПД ФОП ОСОБА_2 з ТОВ "Агротек-ХПП" відповіді не отримано, як наслідок суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу про те, що позивачем не надано документальних доказів, що роботи по ремонту станції натяжної та станції привідної на суму 50000 грн. в жовтні 2010 року взагалі проводилось, а отже, діяльність підприємства, що не направлена на отримання доходу, в розумінні п.1.32. статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 №334/94-ВР, із внесеними змінами та доповненнями, не являється господарською діяльністю, а витрати, понесені в зв'язку з такою діяльністю, не можуть бути віднесені до складу валових витрат підприємства.

Суд першої інстанції також погодився з висновками податкового органу про порушення позивачем п.п.7.4.1 п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Вирішуючи питання про завищення ТОВ “Агротек-ХПП” податкового кредиту на додану вартість на суму 7 773 грн., в результаті включення до складу податкового кредиту сум по операціях з ПП “Библос”, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" наявність у ТОВ "Агротек-ХПП" документів, необхідних для формування податкового кредиту та валових витрат (податкова накладна та акт здачі-прийому виконаних робіт) не є безумовною підставою для віднесення до складу податкового кредиту та валових витрат, у зв'язку з тим, що відомості які містяться в таких актах не відповідають інформації в повному обсязі щодо здійснення самих операцій. Так, в актах здачі-прийому виконаних робіт (послуг) не вказано чітко, які саме послуги були надані підприємству, не вказано обсяги наданих послуг, не конкретизовано зміст наданих послуг. Для перевірки не надано звіти виконавців про проведену роботу.

Також, судом першої інстанції взято до уваги те, що основні фонди та трудові ресурси, а отже і кваліфіковані фахівці у ПП “Библос” відсутні, до того ж, за 2010 рік декларація з податку на прибуток подана з додатком К/1 з прочерками.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що перевіркою фактично встановлено лише документування у регістрах бухгалтерського обліку вищевказаних операцій, яке відображено кореспонденціями рахунків. Вказані обставини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті проведення недійсних господарських операцій, тобто, позивач та його контрагенти є вигодоформуючими суб'єктами, діяльність яких спрямована на отримання фінансової вигоди за рахунок державних коштів.

Під час проведення перевірки своєчасності перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб встановлено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за період з 20.04.2010 року по 10.11.2010 року в розмірі 1689,11 грн., а саме податок з доходів фізичних осіб до бюджету не перераховувався при виплаті заробітної плати, та у строки встановлені для місячного податкового періоду, в результаті чого порушено пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та нараховано пеню в сумі 15,12 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що пеня у сумі 15 грн. 12 коп. нарахована у відповідності із чинним законодавством, є обґрунтованою та такою, що відповідає дійсним обставинам справи, не навівши при цьому періоди за які проводився розрахунок пені.

Висновки про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", і як наслідок завищення позивачем валових витрат на суму 11737 грн. в результаті віднесення до валових витрат сум по господарських операціях з ТОВ "Бакумпостач" не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Агротек-ХПП" та ТОВ "Бакумпостач" мало місце укладення усного договору купівлі-продажу ТМЦ (жесті оцинкованої та заліза листового), виконання якого підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000681 від 06.09.2010 року (а.с.137) та видатковою накладною №РН-681 від 06.09.2010 року на суму 14084,40 грн., з них 11737,00 грн. - без ПДВ та 2347,40 грн. - ПДВ (а.с.138).

Враховуючи те, що укладення усного правочину купівлі-продажу ТМЦ, який повністю був виконаний сторонами у момент його вчинення не суперечить положенням статтей 202, 205, 206, 657 Цивільного кодексу України, рахунок - фактура № СФ-0000681 від 06.09.2010 року та видаткова накладна №РН-681 від 06.09.2010 року є первинними бухгалтерськими документами для відображення операції позивача з ТОВ "Бакумпостач" у бухгалтерському обліку та є підставою сплати суми коштів.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про завищення позивачем валових витрат на суму 50000 грн. в результаті часткового віднесення до валових витрат сум по операціях з СПД ФОП ОСОБА_2, і як наслідок порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", з огляду на таке.

24 березня 2010 року між ТОВ "Агротек-ХПП" (Замовник по договору) та СПД фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Підрядник по договору) було укладено договір підряду, згідно якого Підрядник зобов'язався на власний ризик виконати за плату згідно до умов Договору роботу, зокрема, виконати ремонт обладнання зернових складів , які знаходяться за адресою: вул. Радянська, 21, с.м.т. Війтівці Волочиського району Хмельницької області та належать Замовнику на основі права власності, а останній взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити цю роботу (а.с. 140-142).

Виконання умов вказаного договору підтверджується Актами здачі-прийняття (надання послуг) № ОУ-0000009 від 10.10.2010 року (загальна вартість виконаних робіт становить 50000 грн. з ПДВ), (а.с. 143), № ОУ-00000011 від 29.10.2010 року (загальна вартість виконаних робіт - 10000 грн. з ПДВ), № ОУ-00000012 від 06.12.2010 року (загальна вартість виконаних робіт 20000 грн. з ПДВ) та № ОУ-0000002 від 24.10.2010 року (загальна вартість виконаних робі - 68000 грн. з ПДВ) та податковими накладними №32 від 19.10.2010 року (а.с. 144), № 45 від 29.10.2010 року, №50 від 06.12.2010 року та №345 від 24.12.2010 року.

Договір надання послуг ремонту обладнання зернових складів укладений між позивачем та СПД фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 за своєю правовою природою є договором підряду і узгоджується з вимогами статті 901 Цивільного кодексу України. Натомість, висновки податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, про невідповідність Актів виконаних робіт вимогам ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, пп.1.2 п.1, ми.2.1 п.2, пп.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, та п.1,2 наказу від 21 червня 2002 року N 237/5 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві”, свідчать про те, що розглядуваний Договір від 24.03.2010 року, на думку відповідача та суду першої інстанції, є договором будівельного підряду у розумінні статті 875 Цивільного кодексу України. Наведені твердження спростовуються предметом договору та видом проведених робіт.

Не знайшло свого підтвердження порушення завищення ТОВ "Агротек-ХПП" податкового кредиту на суму 7773 грн. в результаті включення до складу податкового кредиту сум по господарських операціях з ПП "Библос", і як наслідок висновок про порушення позивачем підпункту 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є помилковим.

Так, 01.07.2010 року між позивачем (Замовник по договору) та приватним підприємством "Библос" (Виконавець по договору) було укладено договір №01/07 на виконання робіт по дезінсекції, дератизації та знезараженню складських порожніх приміщень та запасів сільськогосподарських культур (а.с. 154), згідно якого Виконавець виконує на об'єктах Замовника дезінсекційні, дератизаційні роботи, а також знезараження складських приміщень та продукції.

Згідно пункту 1.1. Договору, в обсяги робіт входить подання рекомендацій по підтриманню належного фіто-санітарного стану об'єкта, і вказані рекомендації відображені в акті здачі - прийняття робіт у графі "Консультаційні послуги"(а.с.155)

Таким чином, правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 7773 грн. з вартості послуг отриманих від ПП Библос" підтверджується договором №01/07 від 01.07.2010 року, Актом здічі-прийняття виконаних робіт від 26.12.2010 року та податковою накладною №479 від 26 грудня 2010 року.

Не знайшло свого документального підтвердження факт порушення позивачем підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", шляхом завищення задекларованих показників у рядку 04.4 Декларації "сума страхового збору (внесків) до фондів загальнообов'язкового страхування за рахунок неправильного визначення суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила ведення податкового обліку щодо оподаткування прибутку підприємств встановлені статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 якої встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Натомість колегією суддів встановлено наявність всіх необхідних первинних бухгалтерських документів щодо здійснення позивачем господарських операцій за перевіряємий період з такими контрагентами як: ТОВ "Бакумпостач" , ПП “Библос” та з СПД ФОП ОСОБА_2,а саме: податкових накладних, актів виконаних робіт, документів, що підтверджують розрахунки за виконані роботи.

Згідно пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість встановлений в статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Так, відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. А згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

Згідно підпункту 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А згідно підпункту 7.2.3 цього Закону - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної належними суб'єктами господарювання та не позбавлено платника податку права на включення до складу податкового кредитуу тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна.

З акту перевірки вбачається, що позивач включив до податкового кредиту виплати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними оформленими відповівдно до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Законом України «Про податок на додану вартість».

Оскільки законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, висновок відповідача про допущення порушень позивачем при включені до податкового кредиту сум податку на додану вартість в результаті чого завищено суму податку на додану вартість є неправомірним.

До того ж, з системного аналізу положень статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вбачається, що відповідальною за сплату податку на додану вартість до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Натомість, висновки податкового органу про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Бакумпостач", ПП “Библос” та з СПД ФОП ОСОБА_2 не відповідають вимогам закону, вчинені з метою ухилення від оподаткування не знайшли свого підтвердження розглядом справи.

Такий висновок узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Висновки податкового органу, які знайшли своє підтвердження у оскаржуваному судовому рішенні щодо відсутності у ТОВ "Бакумпостач" , ПП “Библос” та СПД ФОП ОСОБА_2 адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях з позивачем та відсутністю фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, ґрунтуються лише на припущеннях.

До того ж, з метою встановлення правосуб'єктності названих контрагентів позивача, було здійснено запити до податкових органів за місцезнаходженням названих суб'єктів господарювання про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства, однак на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідь не надійшла, що свідчить про необгрунтованість належними і допустимими доказами висновків податкового органу, чому не надано оцінку судом першої інстанції.

Дослідивши зміст позовних вимог, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що позовні вимоги стосовно несвоєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб за період з 20.04.2010 року по 10.11.2010 року в розмірі 1689,11 грн., як наслідок порушення підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що слугувало нарахуванню пені в сумі 15.12 грн. ТОВ "Агротек-ХПП" не заявлялись , тому підстав для перевірки правомірності та достовірності нарахування цього зобов'язання відсутні.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковий орган в ході розгляду справи в суді не довів обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про наявність ознак, які б вказували на те, що позивач був безпосередньо залучений до зловживань в сфері оподаткування.

Державною податковою інспекцією у Волочиському районі Хмельницької області в недотримання положень частини 2 статті 71 КАС України не доведено правомірності податкових повідомлень-рішень від 11 серпня 2011 року № 0000962301 та № 0000972301, вказані рішення не узгоджується з критеріями закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які ставляться до рішення субєкта владних повноважень, а відтак наявні всі підстави для їх скасування.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи та повністю спростовують висновки рішення суду першої інстанції.

В силу статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічного зясованих обставинах в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а відтак наявні підстави для її скасування у відповідності до положень пункту 3 частини 1 статті 198 та статті 202 КАС України та постановлення нового рішення про задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП".

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" до Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати та ухвалити нову .

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек-ХПП" до Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області від 11 серпня 2011 року № 0000962301 та № 0000972301.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "19" грудня 2011 р. .

Головуючий суддя /підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Біла Л.М.

З оригіналом згідно:

секретар