Ухвала суду № 20882641, 30.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3233/11

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю. , Сапальової Т.В.

при секретарі: Павловій С.С.

за участю представників сторін:

апелянта - Антощука В.Д., Пасеки Г.М.

<Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Апеляційного суду Вінницької області до контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Апеляційний суд Вінницької області (далі - позивач) із адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області (далі - КРУ у Вінницькій області) про визнання дій протиправними, визнання неправомірною та скасування вимоги.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 07.09.2011 року вказаний позов задовольнив частково, зокрема визнав протиправним та скасував пункт 2 листа-вимоги КРУ у Вінницькій області від 07.11.2011 року №02-0820-14/4399, а також частково скасував пункт 3 зазначеної вимоги в частині стягнення з особи, винної у зайвих грошових виплатах зі спеціального фонду на упорядкування архівних документів та упорядкування архіву на загальну суму 22 250 грн. У задоволенні решту позову суд першої інстанції відмовив.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Зокрема, в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт наголошує, що здійснене позивачем нарахування та виплата премій за результатами роботи за грудень 2009 року з одночасною виплатою одноразової премії за підсумками роботи за вказані роки, призвело до перевищення розміру премії визначеної вимогами пунктами 2 Постанови №865 та Положенням про преміювання (100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас), внаслідок чого протягом вказаного періоду суддям Апеляційного суду безпідставно нараховано і виплачено премії в загальній сумі 17164,46 грн., що призвело до зайвого перерахування бюджетних коштів до державних цільових фондів на загальну суму 5510,36 грн.

Апелянт також вказує на помилковість висновків суду першої щодо часткового скасування пункту третього оскаржуваного листа-вимоги, оскільки відповідно до Порядку №1258, Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року №659 кошти від оплати витрат інформаційно-технічного забезпечення судових процесів спрямовуються саме на їх інформаційно-технічне забезпечення із спеціального фонду за його призначенням.

Водночас, під час ревізії встановлено, що показники кошторисів, щодо потреби в коштах загального фонду на утримання Апеляційного суду за КПКВ 0501030 „Здійснення правосуддя Апеляційним судом" відповідно до вимог пункту 22 Порядку №228 обґрунтовані детальними розрахунками, відтак під час складання кошторису позивачу необхідно було передбачити забезпечення упорядкування архівних документів їх оформлення для передачі до архіву, тобто включити саме до загального фонду.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції не враховано факту того, що позивачем протягом ревізійного періоду в порушення Порядку №1258 неправомірно використано 22250 грн. коштів спеціального фонду.

У судовому засіданні представники апелянта - КРУ у Вінницькій області доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, шляхом скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники позивача - Апеляційного суду у Вінницькій області у судове засідання не зявились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача та думку представників апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами КРУ у Вінницькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Апеляційного суду Вінницької області за період з 01 січня 2009 року по 01 лютого 2011 року, під час якої виявлено порушення пункту 2 Постанови №865, внаслідок чого за розглядуваний період суддям зайво нараховано та виплачено 17164,46 грн., що призвело до надмірного перерахування бюджетних коштів до державних цільових фондів на суму 5510,36 грн. та пункту 11 Порядку №1258, внаслідок чого спеціальному фонду завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 37 690 грн., про що складено акт.

Не погоджуючись з такими висновками, Апеляційним судом 13 травня 2011 року на адресу відповідача направлено заперечення на акт, за результатами розгляду яких, КРУ у Вінницькій області надало висновки від 02.06.2011р.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 07.06.2011р. КРУ у Вінницькій області прийнято лист-вимогу "Про усунення виявлених порушень", якою зобов'язано позивача вжити заходів щодо повернення зайво виплаченої заробітної плати в сумі 17164,46 грн. з осіб, які її отримали безпідставно, в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах у порядку та розмірах, встановлених статтями 133-136 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) та перерахувати в дохід державного бюджету (код доходів 21080500 "Інші надходження"), провести перерахунок та відповідні взаємозвірки, щодо сум внесків до державних цільових фондів або врахувати зайво сплачені кошти в сумі 5510,36 грн. в рахунок майбутніх платежів; стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах у порядку та розмірах встановлених статтями 133-136 КЗпП України кошти в сумі 37 690 грн. та перерахувати в дохід державного бюджету (код доходів 21080500 "Інші надходження").

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та частково задовольняючи позов, виходив з обґрунтованості позовних вимог Апеляційного суду Вінницької області в частині протиправності пункту 2 листа-вимоги КРУ у Вінницькій області від 07.11.2011 року №02-0820-14/4399, оскільки висновки контролюючого органу щодо обмеження сукупної суми премій суддям у розмірі 100 відсотків посадового окладу протягом календарного місяця чи будь-якого іншого періоду фактично звужувало б існуючі права суддів, що прямо суперечить вищенаведеним положенням Конституції України, Закону України “Про статус суддів” та рішенням Конституційного Суду України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 44 Закону України “Про статус суддів” (чинного на момент виникнення спірних відносин), заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Згідно з пунктом 2 Постанови №865, преміювання посадових осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, крім суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, здійснюється згідно з рішенням президії або органу суддівського самоврядування відповідного суду за результатами роботи, до державних і професійних свят, ювілейних дат у граничному розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас у межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі відповідного суду, та економії коштів на оплату праці.

Зазначеною нормою передбачається порядок здійснення преміювання суддів, а саме: орган уповноважений приймати таке рішення; за яких обставин може здійснюватись преміювання та граничний розмір преміювання, а саме до 100 відсотків посадового окладу з урахування надбавки за кваліфікаційний клас.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що наведеною правовою нормою не обмежується кількість премій у кожен конкретний період, а обмежується лише розмір конкретної премії.

Відтак, вищенаведеними змінами Кабінет Міністрів України ввів лише додаткове обмеження граничного розміру преміювання: до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас.

При цьому, пункт 2 даної Постанови не обмежує розмір всіх премій, які можуть бути нараховані протягом календарного місяця (або кварталу, або півріччя, або року), а лише розмір конкретної премії, яка має обраховуватись виходячи з показника розміру посадового окладу судді чи його частини, але у будь-якому разі не перевершуючи його та надбавки за кваліфікаційний клас судді.

Оскільки протягом одного календарного місяця можливе виникнення підстав для виплати премії як однієї з цих трьох вище перелічених подій, так і декількох з них, то обмеження преміювання має бути здійснено до кожної з них, а не до їхнього сукупного розміру протягом певного часового періоду (місяця, кварталу, півріччя чи року).

Враховуючи, що фонд економії заробітної плати може бути сформований у будь-який момент (за підсумками року, місяця, або кожних 15 днів, наприклад), необґрунтованими є посилання апелянта, що граничний розмір преміювання до 100 відсотків повинен встановлюватись саме до суми усіх премій за місяць.

Слід зауважити, що Постановою №865 не встановлено і конкретного терміну для обчислення такого періоду.

Водночас, як досліджено з матеріалів справи, зокрема з реєстру нарахованої премії за грудень 2009 року (а.с. 122), наказу голови про преміювання працівників суду (а.с. 120-121), виплата премії за наслідками роботи у 2009 році здійснювалась за кожен місяць року, з таким розрахунком, щоб у кожному місяці цих років не було перевищено 100 відсотків посадового окладу, з урахуванням набавки за кваліфікаційний клас. В той же час, у грудні окремо виплачена премія за результатами роботи за цей місяць, яка також не перевищує 100%.

Тобто, премія за грудень до премії за результатами роботи за рік не включалась і встановленого розміру не перевищувала. Більше того, премії виплачені в межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі Апеляційного суду Вінницької області та економії коштів на оплату праці.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про дотримання позивачем усіх умов, передбачених Постановою №865 для нарахування та виплати одноразової премії за підсумками роботи за 2009 рік.

Крім того, вказана позиція підтримана також Конституційним Судом України, який неодноразово висловлював правові позиції щодо гарантій незалежності суддів у своїх рішеннях: від 24 червня 1999 року N 6-рп/99 (справа про фінансування судів); від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій); від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій); від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів).

Колегія суддів не бере до уваги також посилання скаржника на помилковість висновків суду першої інстанції щодо протиправності пункту 3 листа-вимоги в частині стягнення з особи, винної у зайвих грошових виплатах зі спеціального фонду на упорядкування архівних документів та упорядкування архіву на загальну суму 22 250 грн.

Так, відповідно до пункту 11 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21 грудня 2005 року (Порядок №1258) юридичними і фізичними особами проводиться оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних, господарських справ.

Відповідно до Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року №659 надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами, спрямовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням даних послуг.

Відповідно до частини пятнадцятої статті 6 Законів України про Державний бюджет України на 2009 рік власні надходження бюджетних установ є джерелом формування доходів спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною сьомою статті 13 Бюджетного кодексу України визначено, що платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1258, кошти від оплати витрат спрямовуються на інформування учасників судових процесів про хід і результати розгляду справ, виготовлення та видачу копій судових рішень, що здійснюються шляхом створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису та інше.

Пунктом 1.1 Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 06.01.2006 року №1 передбачено, що дана Інструкція встановлює єдину систему організації діловодства, порядок роботи з процесуальними та іншими документами, і носить обов'язковий характер при веденні діловодства в системі апеляційних судів України.

Також розділами 21, 22 Інструкції передбачено порядок формування справ у діловодстві суду для передачі до архіву на зберігання, порядок оперативного зберігання документів та справ та порядок передачі справ на архівне зберігання і видачі копій документів в тому рахунку виготовлення та видачу копій судових рішень.

Для передачі судових справ на архівне зберігання, для оперативного зберігання документів і справ та з метою в подальшому видачі копій документів в тому рахунку виготовлення та видачу копій судових рішень Апеляційним судом Вінницької області 01 листопада 2010 року укладено договір з Командитним товариством "Архівіст" по науково-технічному упорядкуванню документів. Вартість виконаних робіт по даному договору складала 3163,61 грн., та була оплачена по платіжному дорученню №745 від 29.12.2010 року.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зауважує, що сплачені юридичними і фізичними особами кошти, повязані із розглядом справ, відповідно до Порядку №1258 спрямовуються на інформування учасників судових процесів про хід і результати розгляду справ та виготовлення й видачу копій судових рішень. Спрямування коштів здійснюється шляхами, визначеними цим же Порядком, в тому числі і іншими, без обмеження, але які очевидно покликані забезпечити реалізацію такої мети.

Інструкція про порядок передання до архіву суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівів судових справ та документів діяльності затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 14.07.2003р. № 277.

Архівний підрозділ є одним із основних джерел інформації для надання відповідей на численні запити, що надходять до суду від фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів.

Відтак, кошти від оплати витрат на інформаційно технічне забезпечення можуть бути спрямовані на видачу копій судових рішень і шляхом науково-технічного упорядкування архівних документів, тобто шляхом хоча і не визначеним Порядком №1258, але який на підставі аналізу наведених положень можна віднести до інших.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що Порядком №1258 не визначено, що кошти від оплати витрат не можуть спрямовуватися на підготовку до передачі судових справ на архівне зберігання.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до посилань представників апелянта -КРУ у Вінницькій області на те, що упорядкування архівних документів повинно здійснюватися за рахунок загального фонду, відповідно до Паспортів бюджетної програми по КПКВ 0501030 "Здійснення правосуддя Апеляційним судом" на 2009-2010 роки, оскільки Паспорти бюджетних програм на 2009 та 2010 роки не передбачають такого напрямку використання бюджетних коштів, до якого можливо було б віднести витрати на упорядкування документів.

Крім того, як встановлено під час апеляційного розгляду, паспорти бюджетних програм не містять розподілу на загальний чи спеціальний фонд, відтак витрати поточного характеру стосуються двох фондів, що також спростовує твердження апелянт про порушення позивачем вимог чинного законодавства в цій частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність з боку Апеляційного суду Вінницької області порушень вимог Порядку оплати витрат на упорядкування архівних документів.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 грудня 2011 року .

Головуючий <Список >Смілянець Е. С.

Судді< Список >Сторчак В. Ю.

< Список >Сапальова Т.В.