Ухвала суду № 20882528, 30.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3023/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач: Голота Л. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Голоти Л. О.

суддів: Курка О. П., Совгири Д.І.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача - Колбасова Ф.Ф.

відповідача - Самченко Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Господарського суду Вінницької області до Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області про визнання протиправними дій , -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2011 року Господарський суд Вінницької області звернувся в суд з позовом до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області (КРУ у Вінницькій області) про визнання протиправними дії, які полягають у наданні безпідставних висновків в акті за №08-07/09 від 29 квітня 2011 року, складеного за результатами ревізії фінансово господарської діяльності суду; визнання неправомірними та скасування вимог, вказаних в пунктах 2 і 3 листа за №02-0829-14/4398 від 07 червня 2011 року, складеного за результатами ревізії фінансово господарської діяльності суду за період з 01 січня 2009 року по 01 березня 2011 року про зобов'язання господарського суду Вінницької області: - вжити заходів щодо повернення зайво виплаченої заробітної плати в сумі 29404,92 грн. з осіб, які її отримали безпідставно; -в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах у порядку та розмірах, встановлених статтями 133-136 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) та перерахувати в дохід державного бюджету (код доходів 21080500 "Інші надходження"); - провести перерахунок та відповідні взаємозвірки, щодо сум внесків до державних цільових фондів або врахувати зайво сплачені кошти в сумі 41157,96 грн в рахунок майбутніх платежів; -стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах у порядку та розмірах встановлених статтями 133-136 КЗпП України кошти в сумі 4591,05 грн. та перерахувати в дохід державного бюджету (код доходів 21080500 "Інші надходження").

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2011 року адміністративний позов Господарського суду Вінницької області було задоволено частково, визнано протиправними та скасовано вимоги, викладені пунктах 2 і 3 листа Контрольно ревізійного управління у Вінницькій області від 07 червня 2011 року №02-0829-14/4398, складеного за результатами ревізії фінансового господарської діяльності господарського суду Вінницької області за період з 01 січня 2009 року по 01 березня 2011 року. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Господарського суду Вінницької області витрати по сплаті судового зору в розмірі 01 грн. 70 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог Господарському суду Вінницької області в повному обсязі.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначив, що задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи п. 2, 3 листа-вимоги від 07 червня 2011 року №02-0829-14/4398, судом першої інстанції допущено неповне та необ'єктивне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засідання доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявних матеріалів справи, відповідно до пункту 1.1.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи на 1-й квартал 2011 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Господарського суду Вінницької області за період з 01 січня 2009 року по 01 березня 2011 року.

За результатами ревізії складено акт №08-07/09 від 29 квітня 2011 року в якому зафіксовано порушення судом пункту 2 Постанови №865, внаслідок чого за розглядуваний період суддям зайво нараховано та виплачено 129404,92 грн., що призвело до надмірного перерахування бюджетних коштів до державних цільових фондів на суму 41157,96 грн. та пункту 11 Порядку №1258, внаслідок чого спеціальному фонду завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 4591,05 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті ревізії №08-07/09 від 29 квітня 2011 року, позивач скористався наданим йому правом адміністративного оскарження останніх, подавши свої заперечення від 12 травня 2011 року за №08-28/328/11.

Листом №02-0820-14/4266 від 02 червня 2011 року відповідачем було направлено на адресу позивача висновки на заперечення.

Водночас, 07 червня 2011 року відповідачем на адресу позивача було надіслано лист №02-08-29-14/4398 про усунення порушень, зазначених в акті ревізії №08-07/09 від 29 квітня 2011 року.

Позивач, не погоджуючись з пунктами 2 і 3 вказаних вимог звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з проханням визнати їх протиправними та скасувати.

Частково задовольняючи позовні вимоги Господарського суду Вінницької області суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем цілком дотримано усіх умов, передбачених Постановою №865 для нарахування та виплати одноразової премії за підсумками роботи за 2009-2010 роки, а також відсутні порушення вимог Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів. До таких висновків суд першої інстанції дійшов в результаті здійснення ретельного аналізу положень норм чинного законодавства, зокрема постанови Кабінету Міністрів України №865 від 03 вересня 2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. N 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", наказу Міністерства праці України №77 від 02 жовтня 1996 року, Положення про преміювання, рішеннями зборів суддів, затвердженим наказом голови господарського суду Вінницької області від 26 червня 2006 року №106 й схваленим загальними зборами працівників 26 червня 2006 року та Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21 грудня 2005 року.

Судова колегія апеляційної інстанції підтримує правову позицію суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про контрольно-ревізійне службу» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно п. 7 ст. 10 вказаного Закону Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Так, відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів», заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

При цьому, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (Постанова №865) встановлено, що преміювання посадових осіб, зазначених у п. 1 цієї постанови, крім суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, здійснюється згідно з рішенням президії або органу суддівського самоврядування відповідного суду за результатами роботи, до державних і професійних свят, ювілейних дат у граничному розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас у межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі відповідного суду, та економії коштів на оплату праці.

Тобто, даною нормою визначено порядок здійснення преміювання суддів, а саме: орган уповноважений приймати таке рішення; за яких обставин може здійснюватись преміювання та граничний розмір преміювання, а саме до 100 відсотків посадового окладу з урахування надбавки за кваліфікаційний клас і не обмежується кількість премій у кожен конкретний період, а лише розмір конкретної премії.

Таким чином, вищенаведеними змінами Кабінет Міністрів України ввів лише додаткове обмеження граничного розміру преміювання: до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас.

В свою чергу, п. 2 даної Постанови не обмежує розмір всіх премій, які можуть бути нараховані протягом календарного місяця (або кварталу, або півріччя, або року), а лише розмір конкретної премії, яка має обраховуватись виходячи з показника розміру посадового окладу судді чи його частини, але у будь-якому разі не перевершуючи його та надбавки за кваліфікаційний клас судді.

Оскільки протягом одного календарного місяця можливе виникнення підстав для виплати премії як однієї з цих трьох вище перелічених подій, так і декількох з них, то обмеження преміювання має бути здійснено до кожної з них, а не до їхнього сукупного розміру протягом певного часового періоду (місяця, кварталу, півріччя чи року). Враховуючи, що фонд економії заробітної плати може бути сформований у будь-який момент (за підсумками року, місяця, або кожних 15 днів, наприклад), то не можна робити висновок, що граничний розмір преміювання до 100 відсотків повинен встановлюватись саме до суми усіх премій за місяць. Постановою №865 не встановлено і конкретного терміну для обчислення такого періоду. Як в цьому конкретному випадку, так і в інших випадках.

Колегія суддів звертає увагу на те, що правова позиція щодо гарантії незалежності суддів неодноразово була висловлена Конституційним Судом України у своїх рішеннях, зокрема у рішенні від 01 грудня 2004 року №20-рп/2004 визначено, що норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів, встановлені ст. 44 Закону України "Про статус суддів", не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації. Надання суддям передбачених цим Законом пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від грошових доходів суддів і тим самим не можуть знижуватися гарантії їх незалежності.

Також, згідно п. 3 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу I, п.п. 61, 62, 63, 66 розділу II, п. 3 розділу III Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100, розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 передбачено, що однією з основних гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне, побутове та соціальне забезпечення, а його зменшення є фактичним зниженням рівня незалежності суддів, що суперечить ст. 126 Конституції України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обмеження сукупної суми премій суддям у розмірі 100 відсотків посадового окладу протягом календарного місяця чи будь-якого іншого періоду фактично звужувало б існуючі права суддів, що прямо суперечить вищенаведеним положенням Конституції України, Закону України «Про статус суддів» та рішенням Конституційного Суду України.

Стосовно позовних вимог про проведення перерахунку та відповідної взаємозвірки, щодо сум внесків до державних цільових фондів або врахування зайво сплачених коштів в сумі 41157,96 грн в рахунок майбутніх платежів і стягнення з особи, винної у зайвих грошових виплатах у порядку та розмірах встановлених ст. 133-136 КЗпП України кошти в сумі 4591,05 грн та перерахування їх в дохід державного бюджету у звязку з порушенням позивачем п. 11 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про їх безпідставність з огляду на таке.

Так, із акту перевірки вбачається, що в 2010 році за рахунок коштів спеціального фонду, отриманих від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, господарським судом Вінницької області здійснено упорядкування архівних документів, які відповідно до Паспортів бюджетної програми по КПКВ 0501020 "Здійснення правосуддя місцевими господарськими судами" на 2009-2010 роки повинні здійснюватися за рахунок загального фонду, в результаті чого позивачем не дотримано вимог п. 11 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1258 від 21 грудня 2005 року (Порядок №1258).

При цьому, Порядком №1258 передбачено, що кошти від оплати витрат спрямовуються на інформування учасників судових процесів про хід і результати розгляду справ, виготовлення та видачу копій судових рішень, що здійснюються шляхом створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису та інше.

Тобто, саме для передачі судових справ на архівне зберігання, для оперативного зберігання документів і справ та з метою в подальшому видачі копій документів в тому рахунку виготовлення та видачу копій судових рішень господарським судом Вінницької області 01 листопада 2010 року укладено договір з Командитним товариством "Архівіст" по науково-технічному упорядкуванню документів. Вартість виконаних робіт по даному договору складала 4591,05 грн, та була оплачена по платіжному дорученню №16 від 26 листопада 2010 року.

Таким чином, як вбачається із наведених правових положень, встановлених обставин, сплачені юридичними і фізичними особами кошти, повязані із розглядом справ, відповідно до Порядку №1258 спрямовуються на інформування учасників судових процесів про хід і результати розгляду справ та виготовлення й видачу копій судових рішень. Спрямування коштів здійснюється шляхами, визначеними цим же Порядком, в тому числі і іншими, без обмеження, але які очевидно покликані забезпечити реалізацію такої мети.

За відсутності такого упорядкування, якісне та оперативне надання судом інформаційних послуг, особливо щодо справ, розглянутих за минулі періоди, та з огляду на величезні об'єми розглянутих справ та інших матеріалів, є неможливим.

При цьому, зазначено, що Порядком №1258 не визначено, що кошти від оплати витрат не можуть спрямовуватися на підготовку до передачі судових справ на архівне зберігання, для оперативного зберігання документів і справ з метою в подальшому видачі копій документів в тому рахунку виготовлення та видачу копій судових рішень, а Паспорти бюджетних програм КПКВ 0501020 "Здійснення правосуддя місцевими господарськими судами" на 2009 та 2010 роки не передбачають такого напрямку використання бюджетних коштів, до якого можливо було б віднести витрати на упорядкування документів.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій КРУ у Вінницькій області у вигляді висновку зазначеному в акті ревізії, оскільки акт ревізії у відповідності до ст. 17 КАС України не є рішеннями субєкта владних повноважень, а відтак не спричиняє виникнення будь-яких прав і обовязків осіб чи субєктів владних повноважень та не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 грудня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Голота Л. О.

Судді/підпис/ Курко О. П.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар